Усна частина державного екзамену

ПРОГРАМА

державного екзамену з першої іноземної мови

(китайська, японська)

Спеціальність 8.02030302 Мова і література* (китайська, японська).

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Київ – 2014

Програма державного екзамену з першої іноземної мови. Спеціальність 8.02030302 Мова і література (китайська, японська).

Освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр". – К.: Вид.центр КНЛУ, 2013. – 20 с.

Укладачі програми:

Сорокін С.В. – кандидат філологічних наук, доцент, декан факультету сходознавства, завідувач кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу;

Валігура О.Р. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри східної філології;

Охріменко М.А. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри китайської філології;

Пирогов В.Л. – кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри мов і цивілізацій Далекого Сходу.

Рецензенти:

Бондаренко І.П.– доктор філологічних наук, професор, завідувачкафедри китайської, корейської та японської філології, Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Гобова Є.В – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри китайської філології, Київський національний лінгвістичний університет

Програму затверджено на засіданні кафедри східної філології

протокол № 3 від 24 жовтня 2013 р.

Завідувач кафедри: ___________ д. філол.н., проф. Валігура О.Р.

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено на засіданні вченої ради факультету сходознавства

протокол № 2 від 18 листопада 2013 р.

Декан факультету: ___________ к. філол. н., доц. Сорокін С.В.

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено на засіданні вченої ради КНЛУ

протокол № 4 від 25 листопада 2013 р.

ЗМІСТ

Пояснювальна записка.........................................…………………………………………………….
1. Вимоги до магістрантів на державному екзамені з першої іноземної мови................................................................................
2. Структура та зміст державного екзамену ……………………………..
2.1. Екзаменаційна письмова робота……….. ………………………………
2.2. Усна частина державного екзамену …………………………………….
3. Критерії оцінювання студентів на державному екзамені …………..
3.1. Оцінювання письмової частини відповіді ……………………………..
3.2. Оцінювання усної частини відповіді …………………………………...
3.3. Підсумкова оцінка за державний екзамен ……………………………..
4. Дипломна робота студентів-випускників магістратури……..
5. Рекомендована література з теоретичних мовних дисциплін……...

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державний екзамен з першої іноземної мови для студентів, які навчалися за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” є підсумковою формою контролю рівня теоретичних і практичних знань випускників магістратури, а також їх готовності до реалізації професійних функцій філолога, викладача іноземної мови.

Державний екзамен з першої іноземної мови має на меті встановити:

§ рівень володіння практичними навичками користування іноземною мовою, що складають набуту в процесі навчання комунікативну компетенцію магістрантів;

§ наявність у магістрантів знань про теоретичні засади провідних галузей лінгвістики, а також володіння сукупністю сучасних методів і підходів до вивчення мови.

До складання державного екзамену та захисту дипломних робіт магістра з іноземної філології допускаються студенти, які виконали усі вимоги навчального плану.

Програма державного екзамену з першої іноземної мови призначена для студентів, які закінчують Київський національний лінгвістичний університет за денною (стаціонарною) формою навчання зі спеціальності 8.02030302 Мова і література (китайська, японська). Державний екзамен і захист дипломних робіт магістра проводяться іноземною мовою, що вивчається.

Для проведення державного екзамену та захисту дипломних робіт магістра з іноземної філології організовується державна екзаменаційна комісія. Комісія створюється щорічно наказом ректора та діє протягом календарного року.

1. ВИМОГИ ДО МАГІСТРАНТІВ НА ДЕРЖАВНОМУ ЕКЗАМЕНІ З ПЕРШОЇ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Державний екзамен з першої іноземної мови для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” передбачає перевірку практичних навичок усного та писемного мовлення, оцінювання набутої комунікативної компетенції. Магістранти повинні продемонструвати володіння системою знань теорії і практики мови, а також сукупністю необхідних умінь та навичок для реалізації здобутих знань у майбутній професійній діяльності.

Набута комунікативна компетенція передбачає здатність сприймати, розуміти та використовувати іноземну мову відповідно до умов комунікації, найбільш важливими з яких є сфери та ситуації спілкування з урахуванням фактора адресата і характеру взаємодії співрозмовників. У структурі комунікативної компетенції виокремлюються такі її складники: лінгвістична, мовленнєва та лінгвокраїнознавча компетенції. Лінгвістична компетенція охоплює знання системи мови за її рівнями: фонетичним, морфологічним, лексичним, словотвірним, синтаксичним, а також основ стилістики мови і стилістики тексту та відповідно до цього – знання орфоепічних, граматичних, лексичних та стилістичних норм іноземної мови. Мовленнєва компетенція полягає в володінні способами формулювання думок у різних комунікативних ситуаціях, сферах спілкування і різних видах мовленнєвої діяльності. До мовленнєвої компетенції відносяться також вміння та навички використовувати базовий словник в усній та письмовій формі в обсязі програмних вимог (близько 5500 лексичних одиниць) у рецептивних та продуктивних видах мовленнєвої діяльності. Лінгвокраїнознавча компетенція включає знання про основні соціокультурні особливості країни, мова якої вивчається, та вміння організувати свою мовленнєву поведінку відповідно до них.

Володіння системою знань теорії мови передбачає знання основних засад теоретичних дисциплін, що вивчалися протягом навчання в магістратурі. Випускники повинні продемонструвати знання актуальних проблем сучасної лінгвістичної науки, загальної проблематики та методики наукового розгляду мовних явищ, а також історичного розвитку мови, що зумовлює її сучасний стан. Відповідаючи на теоретичні питання філологічного циклу, студент повинен розкрити суть поставленої проблеми, показати вміння та навички визначати окремі мовні явища, систематизувати та інтерпретувати їх, виходячи із загальних закономірностей системи мови та її функціонування.

2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ

Державний екзамен з першої іноземної мови для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” складається з письмової і усної частин та відбувається протягом двох днів відповідно до розкладу проведення державних екзаменів. Завданням письмової частини екзамену є написання есе. Усна частина екзамену включає два завдання, спрямованих на перевірку практичних навичок користування іноземною мовою, знань про теоретичні засади провідних галузей лінгвістики.

Матеріали до державного екзамену з першої іноземної мови поновлюються щорічно відповідними методичними секціями та затверджуються випусковою мовною кафедрою.

2.1. Екзаменаційна письмова робота

Завданням письмової роботи є написання есе іноземною мовою, тематика якого визначається колом проблем галузі філології / літературознавства / методики викладання іноземних мов / педагогіки / психології, у межах якої виконувалася магістерська робота випускника магістратури.

Есе демонструє набуті випускниками магістратури лінгвістичні знання (орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні), дозволяє проконтролювати рівень сформованості навичок писемного мовлення взагалі та наукового письма зокрема. Крім того, письмова частина екзамену спрямована на перевірку готовності студентів-випускників до наукової діяльності.

На основі знань і умінь, отриманих у межах спецкурсів і курсів за вибором з профілю магістерської роботи, курсу з наукового письма та результатів самостійного наукового пошуку, у своєму есе випускник магістратури повинен уміти:

- визначити специфіку підходу відповідної наукової галузі до об’єкта й предмета лінгвістики / літературознавства / методики викладання іноземних мов педагогіки / психології;

- надати інформацію щодо основних представників відповідної наукової галузі;

- зробити огляд проблематики відповідної наукової галузі;

- охарактеризувати методи аналізу, що застосовуються представниками відповідної наукової галузі.

Обсяг виконаної роботи – 250 – 300 слів.

Час виконання– 2 академічні години.

Орієнтовні теми для написання есе

1. Окресліть місце проблематики Вашої дипломної роботи магістра в контексті сучасної філології (методики викладання іноземних мов / педагогіки).

2. Запропонуйте можливості використання результатів Вашого магістерського дослідження для викладання практичних і теоретичних аспектів іноземної мови у вищих навчальних закладах.

Студенти виконують екзаменаційну письмову роботу напередодні усної частини екзамену відповідно до розкладу проведення державних екзаменів. Роботи перевіряються членами відповідної державної екзаменаційної комісії та засвідчуються їхніми підписами.

Усна частина державного екзамену

Другим етапом державного екзамену є його усна частина, яка включає два завдання з практичних і теоретичних аспектів першої іноземної мови, що вивчається.

Час, що надається студенту для підготовки до відповіді, – 1 академічна година.

Перше завдання: інтерпретація оригінального художнього тексту / науково-популярної / газетної статті іноземною мовою з огляду на його /її зміст і форму.

Обсяг уривку – до 2 стор. друкованого тексту формату А4 (2500 – 3000 др. знаків).

Інтерпретація уривку включає короткий виклад його змісту і комплексний лінгвістичний аналіз, під час якого студент повинен визначити роль та місце мовних (фонетичних, граматичних, лексичних, словотвірних, стилістичних) засобів у побудові смислової перспективи тексту, показати своє вміння аналізувати текст як єдине ціле. З метою розкриття особливостей взаємозв’язку форми та змісту після обговорення конкретних питань передбачається загальний висновок, що висвітлює основну ідею тексту.

Тексти, що пропонуються студентам-випускникам для виконання першого завдання державного екзамену, добираються з іншомовних прозових та поетичних творів ХХ–ХХІ століть, сучасних публіцистичних статей, науково-популярної прози, наукових статей.

Друге завдання: питання з теоретичних мовних дисциплін у порівняльному аспекті.

Теоретична підготовка майбутнього філолога включає знання основ теорії мови, її сучасного стану, охоплює знання структури та системи мови, правил та закономірностей її функціонування.

Теоретичне питання передбачає також професійну спрямованість відповіді, тобто коректне викладення теоретичного матеріалу з урахуванням норм володіння іноземною мовою, здатність та готовність студентів-випускників реалізувати одержані знання з теорії мови у своїй майбутній професійній діяльності.

Дата добавления: 2015-11-13