Японська мова

1. Службові слова японської мови, їхня класифікація та граматичні значення.

2. Вплив китайської ієрогліфіки на розвиток національної японської мови.

3. Порівняльна характеристика наголосу в японській та українській мовах.

4. Інтонаційна система японської мови: функції інтонації в організації інформаційної структури висловлювання / тексту.

5. Гендерні особливості сучасної японської мови.

6. Класифікація часток в японській мові.

7. Речення як комунікативна одиниця синтаксичного рівня. Синтаксичні зв’язки в японському реченні.

8. Інтонаційна система японської мови. Інтонаційні структури як суперсегментні фонологічні одиниці мови.

9. Фонетична система японської мови і таблиця „Годзюон”.

10. Класифікація частин мови в українській та японській мовах. Транспозиція частин мови.

11. Граматичні властивості і категорії прислівника в японській мові.

12. Граматичні категорії прикметників в українській та японській мовах, їхня класифікація та ступені порівняння.

13. Іменники та їх підкласи. Характеристика граматичних ознак іменника в японській мові.

14. Класифікація фразеологічних одиниць японської мови.

15. Стилістичні категорії тексту та особливості їх використання.

16. Особливості словотвору в японській мові.

17. Проблема функціональних стилів у сучасній японській мові. Їхні лексико-фразеологічні та граматичні особливості.

18. Аспекти порівняльно-типологічного вивчення граматики японської та української мов.

19. Граматичні та лексико-фразеологічні особливості розмовного стилю японської мови.

20. Аломорфні риси граматичних категорій японської та української мов.

21. Місце і роль гайрайго в лексичній системі сучасної японської мови.

22. Стилістична диференціація словникового складу сучасної японської мови.

23. Типологічні відмінності іменних частин мови в японській та українській мовах.

24. Граматичні категорії дієслова в українській та японській мовах.

25. Паремійна синонімія в японській та українській мовах.

26. Особливості ономатопоетичної лексики в японській мові.

27. Категорії ввічдливості в сучасній японській мові.

29. Особливості ономастичної лексики в японській мові.

30. Особливості чотирикомпонентних фреймів йодзідзюкуго.

3. Критерії оцінювання студентів на державному екзамені

3.1. Оцінювання письмової частини відповіді

Есе за визначеною тематикоюпередбачає контроль мовної компетенції, набутої студентом-випускником, а також визначення рівня сформованості вмінь і навичок писемної комунікації в межах навчальної програми. Студент повинен продемонструвати сутнісне бачення і розумінням інформації, активний характер її осмислення.

За екзаменаційну письмову роботу виставляється одна оцінка, яка складається з двох окремих балів – за зміст твору та за його форму.

Оцінювання змісту твору

Вимоги:

· повне розкриття теми; · змістовний, логічний та аргументований виклад з дотриманням необхідних міжфразових зв’язків; · адекватне використання лексики та синтаксичних конструкцій.

Виконання всіх вимог до змісту оцінюється балом “ відмінно”.

Порушення або невиконання однієї вимоги до змісту оцінюється балом “добре”.

Порушення або невиконання двох вимог до змісту оцінюється балом “задовільно”.

Порушення або невиконання трьох і більше вимог до змісту оцінюється балом “незадовільно”.

Оцінювання форми твору.

Під формою твору розуміється власне грамотність його написання.

У ході перевірки увага зосереджується на трьох основних аспектах письмової роботи: граматичному, лексичному та орфографічному. Форма твору оцінюється за такими критеріями:

“відмінно”:

не більше 4 граматичних, лексичних або орфографічних помилок

“добре”:

не більше 8 граматичних, лексичних або орфографічних помилок

“задовільно":

не більше 12 граматичних, лексичних або орфографічних помилок

“незадовільно”:

13 та більше граматичних, лексичних або орфографічних помилок

Підсумкова оцінка за письмову частину державного екзамену вираховується як середнє арифметичне від двох складників оцінки (див. Таблиця 1). Якщо оцінки за зміст і форму не дозволяють вирахувати ціле середнє арифметичне, перевага залишається за оцінюванням змісту роботи. Винятком є лише отримання студентом оцінки “ відмінно ” за зміст та оцінки “ незадовільно ” за форму, - у такому разі виставляється підсумковий бал “задовільно” за екзаменаційну письмову роботу.

Таблиця 1.

Підсумкова оцінка за екзаменаційну письмову роботу

Оцінка за зміст екзаменаційної письмової роботи	Оцінка за форму екзаменаційної письмової роботи	Підсумкова оцінка за екзаменаційну письмову роботу
“відмінно”	“відмінно”	“відмінно”
“відмінно”	“добре”	“відмінно”
“відмінно”	“задовільно”	“добре”
“відмінно”	“незадовільно”	“задовільно”
“добре”	“відмінно”	“добре”
“добре”	“добре”	“добре”
“добре”	“задовільно”	“добре”
“добре”	“незадовільно”	“задовільно”
“задовільно”	“відмінно”	“добре”
“задовільно”	“добре”	“задовільно”
“задовільно”	“задовільно”	“задовільно”
“задовільно”	“незадовільно”	“задовільно”
“незадовільно”	“відмінно”	“задовільно”
“незадовільно”	“добре”	“задовільно”
“незадовільно”	“задовільно”	“незадовільно”
“незадовільно”	“незадовільно”	“незадовільно”

3.2. Оцінювання усної частини відповіді

При виставленні оцінки за виконання завдань державного екзамену враховуються змістовність, ґрунтовність відповіді студента та форма її репрезентації, комунікативна компетенція студентів-випускників, володіння ними основами теорії мови. Оцінювання усних відповідей здійснюється згідно з вимогами до конкретних завдань екзаменаційного білета.

Оцінювання першого завдання

Перше завдання: Інтерпретація оригінального художнього тексту / науково-популярної / газетної статті іноземною мовою з огляду на його /її зміст і форму.

Оцінка “ відмінно ” передбачає дотримання таких вимог:

зміст відповіді:

· повне розуміння тексту;

· змістовна інтерпретація уривку тексту з аналізом використаних засобів і стилістичних прийомів, а також особистою оцінкою прочитаного;

· логічне й послідовне викладення матеріалу з дотриманням семантичних та формальних зв’язків між реченнями.

форма відповіді:

· ситуативно зумовлений темп мовлення;

· правильне фонетичне оформлення мовлення;

· вільне володіння лексичним мінімумом;

· широка варіативність граматичних структур і доцільність їх використання.

Допускається до 4-х незначних помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру.

“ Добре ”:

невиконання однієї вимоги до змісту або однієї вимоги до форми.

Допускається до 5-6 фонетичних, лексичних, граматичних або стилістичних помилок.

“ Задовільно ”:

невиконання двох вимог до змісту та однієї вимоги до форми.

Допускається до 10 фонетичних, лексичних, граматичних або стилістичних помилок.

“ Незадовільно ”:

невиконання трьох вимог до змісту, однієї / двох вимог до форми.

Наявність у відповіді студента 11 та більше помилок фонетичного, лексичного, граматичного або стилістичного характеру.

Оцінювання другого завдання

Друге завдання: Питання з теоретичних мовних дисциплін у порівняльному аспекті.

Оцінка “ відмінно ” передбачає такі вимоги:

зміст відповіді:

· повне викладення теоретичного питання;

· пояснення смислових, структурних, функціональних ознак та особливостей обговорюваних понять;

· надання необхідних дефініцій понять;

· обгрунтування теоретичної значущості мовних явищ;

форма відповіді:

· вільне володіння навичками монологічного мовлення;

· змістовна, логічна, чітка побудова відповіді;

· фонетично, граматично, лексично та стилістично правильне мовне оформлення.

Допускається до 4-х граматичних або лексичних помилок.

“ Добре ”:

невиконання однієї вимоги до змісту або однієї/двох вимог до форми.

Допускається 5-6 граматичних або лексичних помилок.

“ Задовільно ”:

невиконання двох/трьох вимог до змісту та однієї вимоги до форми.

Допускається до 9 мовних помилок.

“ Незадовільно ”:

невиконання чотирьох вимог до змісту та двох вимог до форми.

Наявність у відповіді студента 10 та більше граматичних або лексичних помилок.

3.3. Підсумкова оцінка за державний екзамен

Складниками підсумкової оцінки за державний екзамен є:

· оцінка за есе;

· оцінка за інтерпретацію англомовного тексту;

· оцінка за відповідь на питання з теоретичних мовних дисциплін.

Відповідь студента на кожне питання усної та письмової частини екзамену оцінюється у 4-бальній шкалі (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

Загальна оцінка за відповідь на державному екзамені у 4-бальній шкалі розраховується як середнє арифметичне з оцінок за кожне питання з округленням до десятої частки. Рейтинговий бал за державний екзамен обчислюється шляхом помноження загальної оцінки на 20. Наприклад, студент отримав за письмову частину екзамену та за кожне з двох питань усної частини екзамену такі оцінки: “відмінно”, “добре”, “добре”. Середнє значення оцінок за відповідь на державному екзамені становить 4,3, а рейтинговий бал – 86 (4,3 х 20 = 86).

Підсумкова оцінка за відповідь на державному екзамені за 100-бальною шкалою, шкалою ЄКТС і національною шкалою виставляється за Таблицею 2:

Таблиця 2.

Підсумкова оцінка за державний екзамен

Рейтинговий бал за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ЄКТС	Підсумкова оцінка за національною шкалою
90-100	A	відмінно
82-89	B	добре
75-81	C
66-74	D	задовільно
60-65	E
0-59	F	незадовільно

4. ДИПЛОМНА РОБОТА СТУДЕНТІВ-ВИПУСКНИКІВ МАГІСТРАТУРИ

Дипломна робота – форма підготовки і підсумкової атестації студента за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Її захистом перед державною екзаменаційною комісією завершується курс навчання за програмою підготовки магістра.

Дипломна робота

Дипломна робота виконується всіма магістрантами. Вона є завершеним науковим дослідженням теоретичного, теоретико-експериментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямованим на самостійне рішення складних дослідницьких завдань, пов’язаних з певною науковою або науково-практичною проблематикою тієї чи іншої кафедри. Магістерські роботи з іноземної філології виконуються іноземною мовою, що вивчається.

Студенти проводять свої дослідження під керівництвом викладачів з науковими ступенями та вченими званнями. При цьому кандидати наук, доценти мають право керувати не більше, ніж 3 дипломними / магістерськими роботами, професори – не більше, ніж 5 дипломними / магістерськими роботами. В окремих випадках, за поданням завідувачів кафедр, ректор дозволяє керівництво дипломними / магістерськими роботами викладачам, які не мають наукового ступеня та вченого звання.

Мета та завдання написання дипломної роботи

Тема дипломної роботи визначається магістрантом за погодженням з науковим керівником відповідно до планової наукової тематики випускової профілюючої кафедри й затверджується на засіданнях кафедри та вченої ради факультету/інституту не пізніше 15 вересня поточного навчального року.

Дипломне дослідження як кваліфікаційна наукова робота зорієнтоване на:

· розширення парадигми теоретичних знань студентів з фахової гуманітарної підготовки;

· коректну систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв’язання складних питань, пов’язаних з новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об’єктом магістерського дослідження;

· поглиблення знань студентів із суміжних наук;

· подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи студентів з науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;

· подальший розвиток умінь самостійного наукового пошуку: формування умінь самостійно визначати об’єкти й етапи експериментальної фази магістерського дослідження, формулювання найбільш вагомих узагальнень основних результатів, розробка науково-практичних рекомендацій.

Вимоги до написання дипломної роботи

Автор дипломної роботи повинен продемонструвати вміння методологічно грамотно проводити наукове дослідження, самостійно інтерпретувати, коректно систематизувати і класифікувати його основні наукові і практичні результати, а також запропонувати аргументи на користь власної позиції щодо визначення параметрів усіх аспектів проведеного дослідження. Необхідним є також дотримання правил оформлення магістерської роботи.

1. Дипломна робота подається до ДЕК у переплетеному вигляді. Обсяг роботи – 75–100 сторінок друкованого тексту (шрифт Times New Roman 14).

2. У вступній частині магістерської роботи обґрунтовуються актуальність і новизна дослідження, визначаються об’єкт, предмет, мета, завдання та методика дослідження.

3. Основний зміст магістерської роботи поділяється на теоретичну та практичну (експериментальну) частини, де міститься аналіз сучасних підходів до вирішення певної наукової проблеми з урахуванням новітніх літературних джерел, а також визначається авторська позиція щодо напрямів реалізації усіх аспектів цього дослідження.

4. Текст роботи має бути чітко структурованим, з виділенням окремих частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаної сучасної літератури (не менше 60 джерел, переважно останніх років). Обов’язковим є використання літератури іноземною мовою, що вивчається.

5. Магістерська робота завершується чітко й стисло сформульованими самостійними аналітичними висновками щодо найважливіших теоретичних і практичних результатів дослідження.

Захист дипломної роботи

Рішення про рекомендацію дипломних робіт до захисту приймається відповідною кафедрою. Виконані роботи із записом на кожній з них висновку завідувача випускної кафедри про допуск студента до захисту подаються деканам факультетів / директорам інститутів за 2 тижні до початку державних екзаменів. Після зазначеного терміну магістерські роботи деканами / директорами не приймаються, студенти до захисту дипломних робіт не допускаються.

Разом з магістерською роботою подаються такі документи:

· письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання кваліфікаційної роботи; відгук повинен бути написаний іноземною мовою, що вивчається;

· письмова рецензія на виконану роботу. У рецензії повинна міститися оцінка дипломної роботи за прийнятою шкалою оцінки знань (“відмінно”, “добре”, “задовільно” або “незадовільно”) та бути вказані критичні зауваження. Рецензія пишеться іноземною мовою, що вивчається.

Захист дипломних робіт проводиться на засіданні державної екзаменаційної комісії в присутності студентів-випускників. Тривалість захисту однієї магістерської роботи, як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. На захист дипломної роботи студент готує доповідь тривалістю 10-12 хвилин, а також необхідну наочність: таблиці, схеми, графіки, діаграми, плакати, презентацію у форматі PPT тощо.

Під час захисту дипломної роботи студент у стислій формі обґрунтовує вибір теми, її актуальність, мету і завдання, розкриває практичну та теоретичну значущість дослідження, формулює його висновки і результати. При цьому студент повинен виявити ґрунтовну обізнаність у науковій літературі з обраного напряму, знання відповідних першоджерел, відмінне володіння іноземною мовою та матеріалом дослідження, здатність до самостійного аналізу мовних фактів та / або художніх явищ, а також вміння узагальнити та чітко сформулювати найсуттєвіші моменти свого дослідження. Під час захисту магістерської роботи студент-випускник відповідає на запитання голови, членів (екзаменаторів) ДЕК, присутніх студентів, викладає свої міркування з приводу зроблених критичних зауважень рецензентів.

Результати захисту фіксуються в протоколі ДЕК. Кожна оцінка обговорюється на закритому засіданні ДЕК та оголошується головою державної екзаменаційної комісії в присутності членів комісії, студентів академічної групи та автора дипломної роботи.

Підсумкова оцінка за дипломну роботу виставляється за критеріями, наведеними в Таблиці 3.

Таблиця 3.

Орієнтовані критерії оцінювання результатів виконання та захисту дипломних робіт студентів (освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр") за 100-бальною шкалою, шкалою ЄКТС та національною шкалою

№ з/п	Критерії	Макс. кількість балів	Зміст критеріїв оцінювання	Оцінка в балах
1.	Якість наукового апарату дослідження (актуальність теми, її відповідність сучасним вимогам, об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження), відповідність темі дослідження, науковість, правильність, логічність викладу.		– відповідає повністю;   – відповідає неповністю;   – відповідає недостатньо;   – відповідність відсутня;   – науковий апарат не визначений.	8–9   6–7   1–5
2.	Аналіз джерел і літератури з теми дослідження, їх критичне осмислення.		– повний, обґрунтований;   – неповний;   – недостатньо джерел / літератури, критичний аналіз недостатній;   – перелік наукових досліджень з теми поданий без відповідного аналізу;   – аналіз відсутній.	8–9     6–7   1–5
	Повнота, науковий рівень обґрунтування розробок і запропонованих рішень: – рівень самостійності роботи; – адекватність методики дослідження заявленим завданням; – якість інтерпретації результатів дослідження, аргументованість висновків; – наявність власних пропозицій і рекомендацій з предмета дослідження.		– повно та обґрунтовано;   – недостатньо повно та обґрунтовано;   – неповно, непослідовно, необґрунтовано;   – незадовільно;   – відсутні самостійність (списано) або не відповідає темі.	15–19     10–14   1–9
4.	Практична цінність розробок і запропонованих рішень.		– висока практична цінність;   – практична цінність часткова;   – окремі елементи мають практичну цінність;   – практична цінність не доведена;   – немає практичної цінності.	15–19     10–14     1–9
5.	Відповідність дипломної роботи встановленим в Україні вимогам до наукових робіт: – грамотність, науковий стиль викладу; – відповідність структури, обсягу роботи вимогам, затвердженим певною кафедрою (згідно з ОКР "магістр", на якій виконується робота; – якість оформлення роботи, якість бібліографічного списку; – культура посилань на використані джерела і літературу.		– повна відповідність, висока якість;   – недостатньо повна відповідність, достатня якість;   – неповна відповідність, недостатня якість;   – невідповідність, якість низька, багато мовних помилок;   – якість оформлення незадовільна, робота подана з істотними порушеннями встановлених термінів.	8–9     6–7   1–5
6.	Змістовність доповіді, презентації та відповідей на запитання голови і членів державної екзаменаційної комісії та присутність під час захисту.		– повні, послідовні, логічні, презентація здійснена з використанням мультимедія;   – недостатньо повні, послідовні, логічні;   – непослідовно та нелогічно побудована доповідь, недостатньо повні й глибоку відповіді на запитання;   – доповідь поверхова, незадовільні відповіді на запитання голови і членів ДЕК;   – знання з теми дослідження незадовільні, відповіді на запитання голови і членів ДЕК відсутні.	23–29     14–22     1–13
	Разом

Результати захисту дипломної роботи визначаються оцінками: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" за національною шкалою оцінювання та відповідною кількістю балів за шкалою ЄКТС:

Рейтинговий бал за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ЄКТС	Підсумкова оцінка за національною шкалою
90-100	A	відмінно
82-89	B	добре
75-81	C
66-74	D	задовільно
60-65	E
0-59	F	незадовільно

5. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА З ТЕОРЕТИЧНИХ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН

Дата добавления: 2015-11-13