Читайте также:
|
• в еритроцитах капілярів вн.органів
• ураж.всіх еритроцитів незалежно від ступеня зрілості
• наявність високотоксичних речовин, що виділяються збудником.
416. Які 3 стадії розладів вищої нервової діяльності виділяють при церебральній формі тропічної малярії? Сомноленція, сопор, кома.
417. Які препарати застосовують для лікування тропічної неускладненої малярії? Мефлохін, фанцидар, лоріам
418. Які принципи профілактики малярії? Вживання протималярійних препаратів за 7 днів до від’їзду, весь час протягом поїздки і 4 тижня після приїзду.
419. Назвати контингенти хворих, у яких малярія перебігає найбільш небезпечно. Діти, вагітні, імунодефіцитні хворі, особи з важкою супутньою патологією.
420. Стадії типового малярійного пароксизму. Озноб, гарячка, профузне потовиділення.
421. Назвати ускладнення чотириденної малярії. Гемоглобінурійна гарячка, ГНН, анемія, розрив селезінки
422. При яких видах людської малярії є пізні рецидиви? P.vivax, P.ovale.
423. Які види малярії мають ранні та пізні рецидиви? Ранні мають всі, пізні - P.vivax, P.ovale.
424. Які етіотропні препарати використовують для лікування малярійної коми? Хімін + Доксициклін, (Хініну гідрохлорид)
425. Загальний аналіз крові в розпал малярії. Анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, підвищене ШОЕ, лімфоцитоз, моноцитоз.
426. Який вид малярії найчастіше передається під час переливання крові? 4-денна.
427. Назвати причини смерті при тропічній малярії. ГНН, ГССН, гостра печінкова недостатність, геморагічний шок-вклинення стовбура мозку.
428. Назвати методи специфічної діагностики малярії. Паразитоскопія + товста крапля, ПЛР, імунохроматографія.
429. Що є характерним для чотириденної малярії в клінічному перебігу. Перебігає без клінічно вираженої анемії. Часто розвивається автоімунний гломерулонефрит. Напади кожні 72 години, дуже рідкі ускладнення, доброякісний перебіг, ураження нирок, не х-на анемія.
430. Перелічіть групи протималярійних препаратів. Гематошизотропні, гістошизотропні, гамонтотропні.
431. Назвати ускладнення тропічної малярії (не менше 4-х). Гемоглобінурійна гарячка, малярійна кома, малярійний алгід, ГНН, малярійний гепатит, розрив селезінки.
432. Етіотропне лікування типової вівакс-малярії. Хлорохін + примахін, мефлохін.
433. Який збудник і чому спричинює найтяжчий перебіг малярії? Тропічна малярія, розмноження відбувається в капілярах судин.
434. Назвати шляхи передачі збудника при малярії. Трансмісивний, гемотрансфузійний.
435. Описати особливості гарячки при тропічній малярії. Дуже тривала ініціальна (початкова) гарячка, постійний х-р гарячки, не х-ний продромальний період.
436. Яка тривалість еритроцитарної шизогонії при різних видах малярії? Тропічна, P.vivax, P.ovale – 48 годин. 4 денна – 72 години.
437. Перелічіть протозойні трансмісивні інфекції (не менше 2-х). Малярія, хвороба Лайма.
438. Які вірусні інфекції (не менше 4-х) є трансмісивними? Геморагічні гарячки західного Нілу,жовта, Крим-Конго, кліщовий енцефаліт.
439. Головні клінічні ознаки гострого сепсису. Має ациклічний перебіг, супроводжується синдромом тривалої гарячки, ознаки поліорганної недостатності.
440. На які групи поділяються трансмісивні інфекції? Арбовіруси, рикетсіози, спірохетози, хвороби спричинені гельмінтами, захворювання спричинені найпростішими.
441. На яких ознаках ґрунтується діагноз сепсису? Клінічні прояви інфекції чи виділення збудника з крові. Порушення тканинної перфузії. Лабараторні маркери (рівень прокальцитоніну, с-реакт. білка, ІЛ – 1,6,8,10 та ФНП).
442. Клінічні форми сепсису: Сепсис, тяжкий сепсис, септичний шок, септичний рефрактерний шок.
443. Клінічні прояви гострого варіанту перебігу бруцельозу. Підвищення температури, озноб, незначна інтоксикація незважаючи на збільшення печінки, селезінки, л/в збільшені.
444. Специфічна діагностика бруцельозу. РНГА, ІФА,ПЛР, алергійна проба Бюрне.
445. Етіотропне лікування бруцельозу. Доксициклін 0,1 г/д + рифампіцин 0,6 г/д – 6 тижнів.
446. Типові клінічні синдроми підгострого варіанту перебігу бруцельозу. Вогнищеве ураження артритів, плекситів, ураження статевих залоз, ураження опорно – рухового апарату.
447. Найчастіші джерела інфекції при бруцельозі. Мала і велика рогата худоба, свині.
448. Гарячка при бруцельозі має наступні особливості: Розвивається після інкубаційного періоду (1 тиждень – 2 місяці), температурна крива різних типів, озноб пітливість, але загальний стан задовільний, інтоксикація незначна.
449. Якими шляхами відбувається потрапляння збудника бруцельозу в організм людини? Контактний, аліментарний, через найменші ушкодження шкіри, через слизові оболонки ротової порожнини.
450. Який алгоритм обстеження хворих з гарячкою невідомого походження? Встановити характер і тип гарячки, виявити всі клінічні симптоми що супроводжуються гарячкою. Провести лабораторні дослідження, виключити ТБ, паразит. хв., ВІЛ, виявити можливу вогнищеву інфекцію.
451. Що таке синдром гарячки невідомого генезу? Патологічний стан основним проявом якого є гарячка вище 38,3 (багаторазове підвищення температури), протягом 3 тижнів і більше, без вірогідної причини.
452. Джерела інфекції при хворобі Лайма. Іксодові кліщі, дикі та домашні тварини.
453. Які шляхи передачі збудника при хворобі Лайма. Трансмісивно.
454. Які місцеві зміни характерні для стадії локальної інфекції при хворобі Лайма? Кільцеподібна еритема «бичаче око» на місці укусу кліща, регіональний лімфаденіт.
455. Перелічіть не менше 4-х трансмісивних інфекцій не вірусної етіології. Малярія, хв.Лайма, висипний тиф, волинська і марсельська гарячка.
456. Опишіть мігрувальну еритему при хворобі Лайма. Яскраво червона велика пляма, периферичний ріст, не свербить, у формі кільця, просвітлення в центрі.
457. Для підтвердження діагнозу хвороби Лайма викорисовують: ПЛР, ІФА, РЗК, імунохроматографія.
458. Які ураження характерні для стадії дисемінації при хворобі Лайма? Виражена інтоксикація, ↑Т, ураж.нерв.с-ми, ур. ССС (ССН), ур.шкіри (лімфоцитоми), слабкість, адинамія.
459. Назвати препарати для етіотропного лікування хвороби Лайма. Доксициклін або амоксицилін або цефуроксим, цефтриаксон.
460. Яка профілактика хвороби Лайма? Неспецифічна профілактика: засоби захисту, знищення кліща. Екстренна проф-ка: дача доксицикліну.
461. Назвати специфічні методи діагностики кліщового енцефаліту. РЗК, РГГА, ІФА, ПЛР.
462. Етіотропна терапія кліщового енцефаліту включає: Специфічний Іg, рибонуклеаза, інтерферон.
463. Охарактеризувати специфічну профілактику кліщового енцефаліту. Вакцинація груп ризику в ендемічних зонах (лісники, лісоруби, мисливці).
464. Якими шляхами відбувається інфікування висипним епідемічним тифом? Трансмісивний.
465. Препаратами для етіотропного лікування висипного епідемічного тифу є: Доксициклін, левоміцитин.
466. Що таке хвороба Брілла-Цінссера? (спорадичний, або рецидивний висипний тиф) — пізній рецидив епідемічного висипного тифу, який розвивається внаслідок ендогенної реактивації інфекції в тих осіб, що перехворіли раніше на епідемічний висипний тиф, і характеризується відносно легким перебігом.
467. Які інфекційні хвороби нині відносять до рикетсіозів (не менше 4-х)?
Епідемічний, або вошивий, висипний тиф (рецидивна форма — хвороба Брілла—Цінссера)
Ендемічний, або щурячий, висипний тиф
Віспоподібний, або везикульозний, рикетсіоз
Марсельська, або середземноморська, гарячка
Австралійська висипна гарячка
468. Який характер гарячки при епідемічному висипному тифі? гостро до 39—40 °С і више, що супроводжується головним болем, ломотою в тілі. Надалі гарячка набуває постійного характеру. Має температурні врізи,з появою висипу!
469. Екзантема при епідемічному висипному тифі характеризується (локалізація, елементи висипу, терміни появи). Висип виникає на 4—6-й день, рясний по всьому тілу,розеольозно-петехіальний не зливається.
470. Хто є збудником хвороби Брілла-Цінссера? рикетсії Провасека (Rickettsia prowazekii).
471. Препаратами для етіотропного лікування хвороби Брілла-Цінссера є: Доксициклін, левоміцитин.
472. Яка різниця у поведінці хворих на черевний і висипний епідемічний тифи? Висипний тиф: збудження, марення,галюцинації, агресія.
Черевний тиф:загальмованість, адинамія, порушеня сну, виражена загальна слабкість.
473. Які особливості ураження нервової системи у хворих на епідемічний висипний тиф? Хворий стає дезорієнтованим у часі й просторі, виникає марення — розвивається “тифозний статус”,з’являються галюцинації, часто агресивного характеру розвивається маніакальний синдром (ейфорія без делірію й аменції) або синдром Корсакова (розлади пам’яті за відсугності делірію); можуть виникати мснінгеальні симптоми. Розлади свідомості.
474. Де в інкубаційному періоді первинно розмножується Рикетсія Провачека? кровоносні суини, та ендотеліальних клітин, де відбувається їх розмноження. При цьому уражуються переважно дрібні судини — капіляри, прекапіляри, дрібні артеріоли, венули.
475. Які 2 клінічні форми кліщового енцефаліту вирізняють згідно МКХ-10? Далекосхідний кліщовий енцефаііт. Центральноєвропейський кліщовий енцефаліт.
476. До яких клітин нервового апарату тропний вірус кліщового енцефаліту? рухові нейрони передніх рогів шийної частини спишюго мозку, клітини мозочка і м’якої мозкової оболони.
477. Якої локалізації парези відбуваються при тяжкому перебігу кліщового енцефаліту? Центральні парези м’язів обличчя, периферичні парези шийно-грудних м’язів та кінцівок.
478. Які стадії патогенезу виділяють при хворобі Лайма? 1-стадія локальної інфекції, 2- дисемінації, 3-пізніх органних уражень.
479. Опишіть епідеміологічний ланцюг волинської гарячки. Хвора людина-плотяна воша-трансмісивний, аерогенний шлях=чутлива особа.
480. Опишіть типову температурну картину при волинській гарячці. Гостро,нападоподібний перебіг,між нападами період! Субфебрильна в період реконвалесценції.
481. Які клінічні прояви характеризують типовий перебіг волинської гарячки? Гострий початок, гарячка з нападами,↑інтоксикацій у нічний час, головний біль, біль у кістках і м’язах; загальна слабість, сонливість, млявість, зменшення маси тіла. Іктеричність склер, гепатоспленомегалія, шлунково-кишкові розлади, тахікардія, зниження AT й задишка. Уже під час першого нападу гарячки з’являється висип — розеольозний, локалізується на спині й животі, зникає через З дні після закінчення першого нападу гарячки, не залишає пігментації.
482. Які клінічні прояви з боку очей та шкіри відбуваються при типовому перебігу гарячки паппатачі? Очі: різкий біль при підніманні пальцями верхньої повіки (перший симптом Тауссіга); болючість при натисненні на очні яблута (другий симптом Тауссіта); обмежену ін’єкція судин зовнішнього або внутрішнього кута склер у вигляді трикутника, поверненого вершиною до райдужної оболонки (симптом Піка).
Шкіра: одутлість і гіперемія обличчя, шиї, верхньої частини грудної клітки, шо нагадує “сонячну еритему”, у місці укусу іноді з’являється папула з гіперемованим віночком, шо свербить; при забрудненні може загноїтися. На 2—3-й день хвороби можлива поява екзантеми (кореподібної, дрібно- папульозної, уртикарної, еритематозної), що зникає після зниження температури.
483. Етіотропна терапія волинської гарячки. Доксициклін, тетрациклін, азитроміцин.
484. Опишіть епідеміологічний ланцюг гарячки паппатачі. Хвора людина-москіти-трансмісивний-чутлива людина.
485. Опишіть очні симптоми при гарячці паппатачі. різкий біль при підніманні пальцями верхньої повіки (перший симптом Тауссіга); болючість при натисненні на очні яблута (другий симптом Тауссіта); обмежену ін’єкція судин зовнішнього або внутрішнього кута склер у вигляді трикутника, поверненого вершиною до райдужної оболонки (симптом Піка).
486. Опишіть епідеміологічний ланцюг при ендемічному висипному тифі. Гризуни(щурі, миші)-щурачі блохи-трансмісивний, контактний, аліментарний =чутлива людина.
487. Чому при ендемічному висипному тифі перебіг легший за епідемічний висипний тиф (патогенетично обґрунтувати).
*патологічний процес у капілярах, прекапілярах і артеріолах виражений значно менше, ніж при епідемічному тифі, хоча має такий само характер (десква- маційно-проліфсративний тромбофлебіт, судинний гранульоматоз);
*деструктивні зміни і гранульоми в судинах мозку практично відсутні.
Вплив на організм людини і, зокрема, на судини при ендемічному висипному тифі
*здійснюють самі рикетсії, що розмножуються в ендотелії кровоносних судин;
*токсичні субстанції, які циркулюють у крові після руйнування рикетсій;
*алергійний компонент, більше виражений, ніж при епідемічному тифі, що проявляється папульозни.м характером висипу і відсутністю чіткого зв’язку між кшькістю висипних елементів і тяжкістю захворювання.
488. Особливості висипу у розпал ендемічного висипного тифу (елементи висипу, термін появи, локалізація). На З—9-й день хвороби в рясний висип, по всьому тілі, розеольозно-папульозний, не характерна поява нових елементів на тих діянках, де висип уже є; висип виникає на тлі гарячки, зникає без сліду.
489. Опишіть епідеміологічний ланцюг при епідемічному висипному тифі. Хвора людина-плотяна воша-трансмісивний шлях-чутнива людина.
490. Які судини уражаються при епідемічному висипному тифі? Капіляри, прекапіляри, дрібні артеріоли, венули.(дрібні кровоносні судини
491. Як назвати патологічний процес в судинах при епідемічному висипному тифі? Бородавчастий ендотромбоваскуліт.
492. Як назвати ураження ЦНС при епідемічному висипному тифі? Висипно-тифозний менінгоенцефаліт.
493. Опишіть симптом з боку очей, що спостерігається в розпал епідемічного висипного тифу. Очі червоні, блискучі «кролячі очі», На З—4-й день хвороби з’являється симптом Кіарі дрібні (діаметром 0,5—1,5 мм) петехії та розеоли на перехідних складках кон’юнктиви.
494. Що таке симптом Годельє – Ремлінже? Тремтячі поштовхоподібні рухи язика при спробі висунути його. Далі зубів або нижньої губи хворий язик висунути не може.
495. Опишіть тифозний статус у розпал епідемічного висипного тифу. марення, з’являються галюцинації, часто аїресивного характеру. маніакальний синдром (ейфорія без делірію й аменції) або синдром Корсакова; можуть виникати мснінгеальні симптоми.
496. Специфічна діагностика епідемічного висипного тифу. РАР, ІФА, ПЛР, РНІФ, РНГА.
497. Специфічна діагностика хвороби Брілла – Цінссера. ІФА, ПЛР, РНІФ, РНГА, РАР
498. Клінічні критерії діагностики епідемічного висипного тифу (назвіть не менше 6).
499. Зміни в загальному аналізі крові у хворих на тяжкий епідемічний висипний тиф. На ранньому етапі: нормодитоз, нейтрофільоз, тромбоцитопенія, появу плазматичних клітин, невелике збільшення ШОЕ. У період розпалу може з’являтися незначний лейкоцитоз.
500. Опишіть епідеміологічний ланцюг при марсельській гарячці. Собака-собачий кліщ-трансмісмісивний шлях-чутлива особа
501. Яка клінічна тріада спостерігається при марсельській гарячці? 1) первинний афект (“чорна пляма”), 2) регіонарний лімфаденіт; 3) поліморфний рясний, поширений по всьому тілу плямисто-папульозний висип.
502. Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типової марсельської гарячки. Висип рясний на 2-4 добу плямисто-папульозний, не зливається не свербить,зникає безслідно.
503. Опишіть епідеміологічний ланцюг при везикульозному рикетсіозі. Гризуни-кліщі-трансмісивний шлях-чутлива людина.
504. Опишіть зміни з боку шкіри у розпал типового везикульозного рикетсіозу. Висип з 2-4 дня рясний поліморфний несправжній поліморфізм без підсипань зникає безслідно не свербить.
505. Охарактеризуйте епідеміологічний ланцюг кліщового енцефаліту. Інфікована тварина(ВРХ, птахи, гризуни)-трансмісивний (кліщі),-аліментарний(харчові продукти), - аерогенний(інфікований пил) =чутлива особа
506. При укусі кліщем людина може захворіти на такі інфекційні хвороби (не менше 2-х). Кліщвий енцефаліт, хв. Лайма, Крим-конго геморагічна гарячка, везикульозний рикетсіоз.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 127 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розшифруйте абревіатуру «TORCH». | | | Епідеміологічний ланцюг при лептоспірозі. |