Розкрити сутність резервів за місцем їх утворення.

Поняття “резерви” не має однозначного тлумачення в спеціальній літературі. Його витоки можна знайти у французькій та латинській мовах. У французькій мові дане слово, перекладається як “запас”; в латинській це означає “економити, зберігати”. Сприйняття будь-якого поняття з часом змінюється, трансформується, набуває нових смислових відтінків. Так, в спеціальній літературі та в практиці економічного аналізу термін "резерви" використовується у подвійному значенні:

1) як запаси ресурсів, які необхідні для безперервного здійснення процесу виробництва, надання послуг тощо;

2) як вимірювані, ще невикористані можливості розвитку та удосконалення основного або інших видів діяльності відносно вже досягнутого рівня, тобто можливості підвищення ефективності виробництва.

За місцем утворення виділяють резерви:

 внутрішньогосподарські - резерви, що виявляються та можуть бути використані лишена підприємстві, що досліджується. Вони пов’язані, передусім, з ліквідацією непродуктивного витрачання ресурсів. Внутрішньогосподарські резерви, в свою чергу, групують як резерви, що виникли в цеху, на виробничій ділянці, робочому місці.

 галузеві - резерви, що можуть бути виявлені лише на рівні галузі. Пошук таких резервів відноситься до компетенції міністерств, асоціацій, концернів;

 регіональні - можуть бути виявлені та використані в межах певного географічного району (наприклад, використання місцевої сировини);

 національні - можуть бути виявлені шляхом проведення заходів на загальнодержавному рівні (наприклад, зміна форм власності, системи управління економікою тощо).

Крім того, використання даних резервів може призвести до підвищення ефективності діяльності не тільки окремих суб’єктів господарювання, але й галузей і навіть всієї національної економіки. До таких резервів відносяться, наприклад,

удосконалення спеціалізації та кооперування галузей і виробництв, раціоналізація транспортних зв’язків і тарифів на ці послуги тощо. Виявлення та використання таких резервів не залежить від суб’єктів господарювання на мікрорівні, але може істотно впливати на резерви їх діяльності.

За основними моментами процесу праці виділяють резерви, пов’язані з підвищенням ефективності використання:

 трудових ресурсів (покращання використання робочого часу, підвищення кваліфікації, продуктивності праці тощо);

 засобів праці (зміна застарілого устаткування, його модернізація, скорочення часу на планово-попереджувальний ремонт, зменшення простоїв, підвищення продуктивності устаткування тощо);

 предметів праці (зменшення втрат сировини та матеріалів в процесі виробництва, скорочення браку (виправного та невиправного), допустима 1 заміна сировини та матеріалів тощо).

За ознакою часу резерви поділяються на:

 поточні (короткострокові) - резерви, які можуть бути реалізовані протягом року (місяця, кварталу, півріччя тощо);

 перспективні (довгострокові) - резерви, які можуть бути реалізовані за проміжок часу, що перевищує один рік.

За стадіями життєвого циклу виробів резерви поділяються на:

 передвиробничі резерви - виявляються на передвиробничій стадії. Тут здійснюються науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) по створенню виробу.

 виробничі резерви виявляються на стадії виробництва продукції. Тут можуть бути виявлені невикористані можливості скорочення втрат сировини, матеріалів, підвищення продуктивності праці за рахунок поліпшення організації виробництва, впровадження окремих заходів науково-технічного прогресу тощо;

 експлуатаційні резерви виявляються на стадії експлуатації виробів споживачем. В якості можливих резервів тут. можна розглядати скорочення витрат на експлуатацію виробу (наприклад, витрати на ремонт, споживання електроенергії тощо);

 утилізаційні резерви - можливості скорочення витрат на утилізацію виробу після

завершення його життєвого циклу.

За характером впливу на результати діяльності резерви поділяються на:

 резерви екстенсивного типу - резерви, що пов’язані з використанням у виробництві додаткових ресурсів (матеріальних, трудових, природних тощо).

 резерви інтенсивного типу - ті, що пов’язані з найбільш повним і раціональним використанням наявного виробничого потенціалу. При цьому результати виробництва зростають швидше, ніж затрати на нього. Резервами інтенсивного типу є:

1) удосконалення якісних характеристик ресурсів, що використовуються (засобів праці, предметів пращ, робочої сили);

2) удосконалення процесу функціонування ресурсів, які використовуються (технології виробництва, організації виробництва та праці, організації управління, відтворення та прискорення оборотності основних і оборотних засобів).

За способом виявлення резерви поділяються на:

 явні - резерви, які легко виявити за даними бухгалтерського обліку. Це очевидні втратита перевитрати, які поділяються на:

 приховані - резерви, що можуть бути виявлені в результаті аналізу шляхом порівняння з іншими об’єктами.

Дата добавления: 2015-11-14