Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Надп’ятково гомілковий суглоб

Грудна клітка | З’єднання кісток плечового пояса:грудинно-ключичний суглоб | Багатоосьові суглоби | Кульшовий суглоб | Хребет у цілому. Вікові особливості | З’єднання кісток гомілки | Класифікація з’єднань кісток | З’єднання між ребрами та грудиною | Класифікація з’єднання кісток черепу. | Двоосьові суглоби. |


Читайте также:
  1. Багатоосьові суглоби
  2. Двоосьові суглоби.
  3. З’єднання кісток плечового пояса:грудинно-ключичний суглоб
  4. Кульшовий суглоб

Надп'ятково-гомілковий суглоб є складним, оскільки в його утворенні беруть участь три кістки: велико- та малогомілкова і надп'яткова.

 

Надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis).Надп’ятково–гомілковий суглоб є:- блокоподібний (ginglymus) – за формою;- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);- одновісний – за функцією. Рухи навколо лобової осі (axis frontalis). Види рухів: - згинання і розгинання (flexio et extensio);- при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis). Суглобові поверхні:- нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis inferior tibiae);- суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis);- суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis);- блок надп’яткової кістки (trochlea tali). Допоміжний апарат: - присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має такі частини: - великогомілково–човноподібну частину (pars tibionavicularis);- великогомілково–п’яткову частину (pars tibiocalcanea); - передню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior);- задню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior); - бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:- передньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare anterius);- задньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare posterius);- п’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare). Кровопостачання надп'ятково-гомілкової ділянки забезпечують гілки трьох артерій гомілки — передня та задня великогомілкові і малогомілкова. У ділянці кісточок і п'яткової кістки утворюються артеріальні сітки з усіх артерій гомілки.

М’язи голови

До м'язів голови належать: м'язи лиця (похідні II глоткової дуги), жувальні (похідні І глоткової дуги, м'язи органів голови (очного яблука, слухових кісточок, м'якого піднебіння та зіва, язика).
М'язи лиця відрізняються від інших посмугованих м'язів своїм походженням (розвиваються з II глоткової (зябрової) дуги) та особливостями розташування й прикріплення. Містяться поверхнево, під шкірою, починаються, як правило, на кістках, прикріплюються до глибокого шару шкіри. М'язи вкриті тонкою поверхневою фасцією, яку вони пронизують, прямуючи до шкіри. Під час скорочення м'язів змінюється форма природних отворів лиця, на шкірі утворюються різні складки, ямки, внаслідок чого лице набуває певного виразу. Такий рух м'язів відповідно до почуттів і настрою називається мімікою.
За розташуванням (топографією) і функцією м'язи лиця умовно поділяють на: м'язи склепіння черепа; м'язи вушної раковини; м'язи, які оточують очну ямку; м'язи, які оточують ніздрі; м'язи, які оточують ротову щілину. Мімічні м’язи, на відміну від усіх інших, прикріплюються до кістки тільки одним своїм кінцем, а другим закінчуються в шкірі. Від скорочення їх виникає не рух кісток, а переміщення окремих ділянок шкіри. Внаслідок цього змінюється вираз обличчя, його міміка. Мімічні м'язи являють тонкі і дрібні м'язові пучки, які групуються навколо природних отворів: рота, носа, очної щілини і вуха, приймаючи так чи інакше участь в замиканні або, навпаки, розширення цих отворів.

 

Мімічні м'язи або м'язи обличчя. М'язи кола очей.: М. procerus, м'яз гордіїв -Опускаючи шкіру названоїобласті донизу, викликає утворення поперечних складок над переніссям. М. orbicularis oculi, круговий м'яз ока, При сильному скороченні виробляє зажмуріваніе очі.

Мімічні м'язи або м'язи обличчя. М'язи кола рота. М. levator labii superioris, м'яз, що піднімає верхню губу. М. zygomaticus minor, мала вилична м'яз, починається від виличної кістки, вплітається в носогубні складки, яку поглиблює при скороченні. М. zygomaticus major, велика вилична м'яз, Відтягує кут рота догори і латерально. М. risorius, м'яз сміху. Розтягує рот при сміху; у деяких осіб внаслідок прикріплення м'яза до шкіри щоки утворюється при її скороченні збоку від кута рота невелика ямка. M. depressor anguli oris, м'яз, що опускає кут рота, Опускання кутів рота надає особі вираз смутку. М. levator anguli oris, Тягне догори кут рота. М. depressor labii inferioris, м'яз, що опускає нижню губу.. М. mentalis. Піднімає догори шкіру підборіддя, причому на ній утворюються невеликі ямочки, і подає догори нижню губу, придавлюючи її до верхньої. М. buccinator, щечная м'яз, утворює бічну стінку ротової порожнини. Відтягує кути рота в сторони, притискає щоки до зубів, стискає щоки, оберігає слизову оболонку ротової

 

Мімічні м'язи або м'язи обличчя. М'язи кола носа. М. nasalis, власне носова м'яз, розвинена слабо, частково прикрита м'язом, що піднімає верхню губу, стискає хрящової відділ носа. Її pars alaris опускає крило. носа, а т. depressor septi (nasi) опускає хрящову частину носової перегородки.

 

 

Ділянки шиї

· Передня ділянка ши ї – між нижньою щелепою, яремною вирізкою та грудино-ключично-соскоподібними м’язами. Правий та лівий при середні шийні трикутники – кожен з них обмежений нижньою щелепою, серединною лінією шиї, грудинно-ключично-соскоподібним м’язом.

· Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка -парна і співпадає з контурами грудинно-ключично-соскоподібного м’яза.

· Бічна ділянка шиї – між грудиннл-ключично-соскоподібним та трапецієподібним м’язами і ключицею

· Задня(каркова ділянка -співпадає з контурами трапецієподібних м’язів у межах шиї.

 

 

 

Кістки черепа починають формуватися на ранніх етапах пренатального онтогенезу. Лобова кістка починає формуватися на 9 тижні ембріогенезу. У немовляти ця кістка склад з двох половин, з’єднаних серединним швом. Зрощення цих двох половин відбув на 2-7 році життя дитини. У немовляти клиноподібна кістка склад з 3 окремих частин: центральної(тіло та малі крила), великих крил з бічними пластинками крилопод відростків, при середніх пластинок крилопод відростків. Ці частини зростаються на 8 році життя. Скронева кістка починає формуваися

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Скронева кістка| Страховий ризик

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)