Двоосьові суглоби.

Здійснюють рухи навколо двох осей. Еліпсоподібний суглоб (articulatio ellipsoidea) має неконгруентну суглобову ямку і головку (головка менша за ямку), що формою нагадують еліпс. Можливі рухи навколо стрілової (приведення, відведення) і лобової осі (згинання, розгинання), наприклад променево-зап'ястковий суглоб. Сідлоподібний суглоб (articulatio sellaris): суглобові поверхні нагадують поверхню сідла. Це зумовлює рухи навколо двох осей: лобової (згинання, розгинання) і стрілової (приведення, відведення). Наприклад, зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця кисті.

2.Очна ямка Очна ямка – парна порожнина, що нагадує чотирибічну піраміду з закругленими гранями. Основа орбіти обернена вперед і утворює очноямковий вхід. Верхівка орбіти спрямована назад і при середньо до зорового каналу. У порожнині очної ямки розташоване очне яблуко, його зовнішні м’язи тощо. Порожнина очної ямки має 4 стінка:

ü верхня стінка представлена ​​лобовою кісткою і малим крилом основної кістки..

ü Нижня стінка утворена головним чином орбітальною поверхнею верхньої щелепи, з латеральної сторони - очноямковою поверхнею вилочкової кістки і в задніх відділах - очноямковим відростком піднебінної кістки..

ü Медіальна, або внутрішня, стінка (розташована з боку носа) найбільш тонка. Утворена (спереду назад) лобним відростком верхньої щелепи, слізною кісткою, очною платівкою гратчастої кістки, латеральною поверхнею тіла клиноподібної кістки. У передньонижній частині стінки мається ямка слізного мішка, яка донизу переходить в носослізний канал.

ü Латеральна, або зовнішня, стінка є самим товстим відділом орбіти. Утворена виличковою, лобовою кістками і великим крилом основної кістки. У верхньолатеральному куті очниці є ямка слізної залози.

ü Передню стінку ока формує очноямкова перегородка - це сполучнотканинний листок, який прикріплюється до верхнього краю очниці і йде до зовнішніх країв верхнього хряща повік.

3.Суглоби кисті (articulationes manus).
Променево-зап'ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis).Утворений проксимально ввігнутою зап'ястковою суглобовою поверхнею променевої кістки з суглобовим диском і дистально випуклою суглобовою площадкою трьох кісток зап'ястка: човноподібною, півміся-цевою і тригранною. Суглоб є складним, за формою еліпсоподібним.
Середньозап'ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) (утворений суглобовими поверхнями кісток проксимального і дистального рядів зап'ястка, за винятком горохоподібної кістки. Суглобова порожнина має вигляд S-подібної щілини з відгалуженнями між кістками зап'ястка. Добре натягнута суглобова капсула прикріплюється по краях суглобових поверхонь кісток. Суглоб малорухомий.
Променево-зап'ястковий і середньо-зап'ястковий суглоби укріплюються численними зв'язками. Найрозвинутіші з них: тильна і долонна променево-зап'ясткові зв'язки, міжкісткові зв'язки, ліктьова та променева побічні зв'язки зап'ястка (collaterale carpi radiate et ulnare) та ін.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби (articulationes carpometacarpals) складаються із структурно й функціонально відособленого зап'ястково-п'ясткового суглоба великого пальця кисті та зап'ястково-п'ясткових суглобів II —V пальців.
Зап'ястково-п'ястковий суглоб великого пальця (articulatio carpometacarpal pollicis) утворений суглобовими поверхнями основи першої п'ясткової кістки та дистальною поверхнею кісткитрапеції. За формою цей суглоб сідлоподібний, капсулу має вільну. Рухи: приведення й відведення навколо стрілової осі, колові рухи.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби II—V пальців складні Вони утворені суглобовими поверхнями основ II —V п'ясткових кісток і дистальними суглобовими поверхнями кісток зап'ястка другого ряду. Форма суглобів плоска, суглобова щілина вузька й ступінчасто зігнута під прямим кутом.
Зап'ястково-п'ясткові суглоби II —V пальців належать до малорухомих суглобів. Особливо добре укріплені II і III п'ясткові кістки, рухомість яких незначна; кращу рухомість мають IV і V п'ясткові кістки.
П'ястково-фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae) утворені головками I —V п'ясткових кісток і суглобовими поверхнями основ проксимальних фаланг I —V пальців. Форма суглобів (II —V) куляста. Суглобова капсула укріплена досить міцними колатеральними (побічними) і слабкішими долонними зв'язками, можливі такі рухи: навколо лобової осі — згинання і розгинання, навколо стрілової осі — відведення й приведення. П'ястково-фаланговий суглоб І одноосьовий блокоподібний.Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus) утворені головками й основами суміжних фаланг. Мають блокоподібну форму з однією поперечною віссю обертання. Суглобова капсула укріплена міцними побічними (ліктьовими та променевими) і долонними зв'язками. Рухи: згинання і розгинання.

М’язи стегна

Поділяють на 3 групи: передню(розгинають колінний суглоб, згинають кульшовий), задню(розгинають кульшовий та згинають колінний) і присередню(приводять стегно). Передня група включає: Кравецький м’яз(m.sartorius), Чотириголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris)

Задня група складається з двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris), півсухожилковий (m.semitendinosus), півперетинчастий (m.semimembranosus). Задня група м’язів

ü Двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris) має дві головки – довгу(caput longum) і коротку(caput breve). Довга голівка бере початок разом із полусухожильной м’язом на верхнемедіальной поверхні сідничного горба і від крестцовобугорной зв’язки. На рівні нижньої третини стегна довга голівка відокремлюються від полусухожильной м’язи і з’єднується з короткою голівкою, переходячи в плоске сухожилля. Коротка головка починається від латеральної губи шорсткої лінії, верхній частині латерального надвиростка і від латеральної міжм’язової перегородки стегна. Розгинає стегно, згинає та відвертає гомілку.

ü Півсухожильний м’яз (m.semitendinosus) починається разом з довгою головкою двоголового м’яза стегна від сідничного горба. На рівні середньої третини стегна переходить в довге сухожилля, яке слід вниз по заднемедіальной стороні колінного суглоба і прикріплюється до медіальної поверхні верхньої частини великогомілкової кістки (бере участь в утворенні поверхневої гусячої лапки). М’яз розгинає стегно, згинає гомілку; при зігнутою в колінному суглобі гомілки повертає її досередини.

ü Півперетинчастий м’яз(m.semimembranosus) починається від сідничного горба плоскою сухожилковою пластинкою. У дистальній половині стегна вона переходить у м’язове черевце, яке позаду колінного суглоба розгалужується на 3 сухожилкові пучки “глибоку гусячу лапку» (pes anserinus profundus). М’яз врлітається “гусячою лапкою» в капсулу колінного суглоба, розгинає, приводить і привертає стегно, згинає та приветає гомілку.

Білет 15

Дата добавления: 2015-11-14