Читайте также:
|
|
1) Застрахований є суб’єктом загальнообов’язкового державного соціального страхування
Порушення умов договору застрахованою особою може потягти за собою повне або часткове віднесення витрат за медичні послуги на рахунок її особистих коштів. За зловмисне приховування при укладанні договору добровільного медичного страхування наявного захворювання застрахована особа несе повну відповідальність.
2) Страховий ризик — це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
Основними характеристиками ризику, які мають велике значення для страхування, є:
· частота настання події щодо місця та часу — визначає ступінь настання страхових випадків за тим чи іншим видом страхування. Розраховується як відношення кількості страхових випадків до кількості договорів страхування або кількості застрахованих об'єктів за певним видом страхування. Об'єкти, що пропонуються на страхування, відрізняються різним ступенем небезпеки. На практиці спостерігаються періоди часу різкого підвищення страхового ризику, коли значно зростає кількість несприятливих подій із негативними наслідками;
· важкість наслідків (величина збитку) — визначається як матеріальний збиток, нанесений страхувальнику внаслідок страхового випадку. На основі величини збитку (з урахуванням системи страхового забезпечення) виконуються розрахунки страхового відшкодування
Ступінь страхового ризику істотно впливає на розмір, страхових платежів.
№9
1 Вкажіть основні організаційно-правові форми соц. забезпечення в Україні
2 Страховий випадок
1) 1. Однією з форм соціального забезпечення, що витримала випробування часом, є страхування: обов’язкове державне пенсійне страхування, обов’язкове державне соціальне страхування в разі тимчасової непрацездатності, страхування на випадок безробіття та в разі нещасного випадку чи професійного захворювання. Обов’язкове державне соціальне страхування поширюється на осіб, які працюють за наймом, та інших осіб, які визначені законом. Для фінансування державного соціального страхування створені відповідні фонди, що функціонують як позабюджетні самоврядні фінансові системи.
2. Соціальне забезпечення за рахунок прямих асигнувань із державного бюджету. Ця система охоплює певну групу суб’єктів. За рахунок коштів з Державного бюджету здійснюється пенсійне забезпечення військовослужбовців, надаються численні види допомоги сім’ям з дітьми, а також видатки на професійне навчання й працевлаштування інвалідів, забезпечення засобами пересування та ін.
3. Забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів підприємств, благодійних організацій і приватних добровільних внесків громадян. Найбільшими суспільними об’єднаннями і фондами є “Союз Чорнобиль України” і Фонд України соціального захисту інвалідів. Чорнобильська організація надає допомогу особам, потерпілим унаслідок аварії на ЧАЕС. Допомога надається вибірково, враховується діагноз і матеріальний стан потерпілих. Фонд України соціального захисту інвалідів є державною організацією. Його кошти використовуються на фінансування державних програм зі соціальної захищеності інвалідів, професійної реабілітації, витрат на створення робочих місць для інвалідів та інші види соціальної допомоги інвалідам. Значну роль у соціальному забезпеченні окремих категорій громадян відіграють благодійні фонди, гуманітарні акції “Милосердя”.
4. Утримання непрацездатних громадян у державних, комунальних та інших установах соціального призначення. Таке утримання є самостійною формою соціального забезпечення, яке відбувається за рахунок прямих асигнувань із бюджету, та належить до сфери послуг для людей похилого віку (перебування в будинках-інтернатах та надомне обслуговування непрацездатних).
5. Адресна соціальна допомога. Суб’єктами соціальної допомоги слід визнавати лише осіб, які потребують такої допомоги, виходячи зі стану їх нужденності (рівень доходів не досягає прожиткового мінімуму). Право на соціальну допомогу не обумовлюється трудовою діяльністю або сплатою страхових внесків. Тому фінансування цієї форми можливе тільки за рахунок бюджетів різних рівнів. Отже, це відносно нова форма допомоги конкретним непрацездатним чи малозабезпеченим залежно від рівня їхньої забезпеченості і можливостей держави.
6. Недержавне пенсійне забезпечення громадян. Недержавна пенсія відрізняється від державної тим, що її розмір можна встановити за власним бажанням. Вкладники коштів у недержавні фонди не позбавляються державних пенсій, а лише одержують до них додатки.
Названі організаційно-правові форми соціального забезпечення доповнюють одна одну і складають систему соціального захисту населення.
2) Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.
Стаття 21 Закону України “Про страхування” передбачає такі обов’язки страхувальника при настанні страхового випадку:
– вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
– повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.
Несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин є однією з підстав для відмови страховика від проведення страхової виплати, так само як створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. (п.5 ст. 26 Закону України “Про страхування”).
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов’язки страхувальника залежно від певного виду і умов страхування.
№10
1 Окремими законами врегульовані відносини наступних видів соц. страхування:
пенсійне страхування
медичне
страхування на випадок безробіття
2 Право соц. забезпечення як галузь права
2 Право соціального забезпечення — це система правових норм, які регулюють відносини щодо забезпечення громадян у старості, у разі непрацездатності, відносини материнства та дитинства, державної допомоги сім’ї, а також тісно пов’язані з ними процедурні та процесуальні відносини.
Кожній галузі права притаманні стійкі ознаки: особливий предмет регулювання і метод. Крім цього, в юридичній літературі підкреслюється і третя ознака, яку можна назвати суб’єктивною — заінтересованість суспільства у становленні і розвитку системи правових норм як галузі права.
До предмета правового регулювання права соціального забезпечення входять три основні групи суспільних відносин: майнові, управлінські, охоронні. Проте головне місце серед них відводиться майновим відносинам, тобто таким, що пов’язані з наданням фізичним особам різних видів забезпечення.
Основою суспільних відносин, які складають предмет права соціального забезпечення, є пенсійні відносини та відносини по забезпеченню допомогами. Крім основних відносин соціально-забезпечувального характеру, до предмета права соціального забезпечення входять процедурні відносини, які визначають порядок надання різних видів забезпечення. До відносин щодо соціального забезпечення примикають і тісно з ними пов’язані відносини щодо здійснення соціального страхування, формування і використання Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, медичне й санаторно-курортне лікування, надання пільг ветеранам війни і праці. Безумовно, що всі перелічені компоненти повинні враховуватись при визначенні предмета права соціального забезпечення. Це й складатиме предмет права соціального забезпечення.
Метод права соціального забезпечення є комбінацією кількох способів регулювання: влади і підпорядкування; юридичної рівності; дозволу (право вибирати той чи інший вид соціального забезпечення); наказу (щодо платників податків); заборони (забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду не за призначенням).
№11
1 Подія з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соц. послуг з окремих видів соц. страхування це –
соціальний ризик
страховий випадок
страховий ризик
1. Соціальний ризик — це визначена законодавчо ймовірність настання матеріальної незабезпеченості в результаті втрати заробітку або трудового доходу з об’єктивних, соціально значимих причин, а також необхідності додаткових витрат.
Страховий випадок — це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування [2, ст. 11].
Страховий ризик — це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням[4].
2 За рахунок загальнообов’язкового держ соц. страхування фінансуються наступні види соц. забезпечення
пенсія за віком
допомога на поховання безробітного
соціальна пенсія
пенсія по інвалідності
житлова субсидія
№12
1 Суб’єкти соц. страхування
2 Чи підлягають обов’язковому пенсійному страхування юридичні особи
1 Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці та застраховані особи, якщо інше не передбачено законами України.
Страховиками є цільові страхові фонди з:
• пенсійного страхування;
• медичного страхування;
• страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• страхування на випадок безробіття.
Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків.
2 Ні, не підлягають. Страхуванню можуть підлягати лише фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування чи члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;, члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування
№13
1 Хто підлягає обов’язковому соц. страхуванню на випадок безробіття
особа, яка працює неповний робочий тиждень на умовах трудового договору
особа, яка працює на у цивільно-прав договору
творчий працівник
особа, яка проходить альтернативну невійськову службу
2 Чи має право на отримання допомоги по безробіттю особа, яка вперше шукає роботу і зареєстрована як безробітна
1) Стаття 4. ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттяОсоби, які підлягають страхуванню на випадок безробіття
1. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці
№ 14
1 Чи підлягають члени творчих спілок обов’язковому соц. страхуванню на випадок безробіття?
2 За рахунок коштів Фонду соц. страхування від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань України виплачується
допомога по догляду за хворою дитиною
одноразова допомога у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві
пенсія за вислугу років
1) ст. 4 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачає, що Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють в умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.
Страхуванню на випадок безробіття не підлягають:
- працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку; { Абзац другий статті 5 в редакції Закону
N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006 }
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
2) За рахунок коштів бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у разі настання страхового випадку здійснюються такі види виплат застрахованим особам:
— пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
— одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності потерпілого;
— щомісячна грошова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
— грошова виплата за моральну шкоду за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому;
— виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку за тимчасового переведення його на легшу роботу;
— виплата потерпілому під час його професійної реабілітації;
— одноразова допомога у разі смерті потерпілого;
— щомісячна страхова виплата особам, які мають на неї право, у разі смерті потерпілого;
— надання допомоги на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
№15
1 Чи сплачують роботодавці страхові внески на соц. страхування від нещасного випадку на виробництві?
2 За загальнообов’язковим соц. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соц. послуг
допомога по вагітності та пологам
пенсія по інвалідності
допомога на поховання безробітного
1) Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За даним видом соціального страхування страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків сплачують тільки роботодавці. Нещасним випадком є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
2) Сплачуються такі види матеріального забезпеченнядопомога з вагітності та пологів;
Матеріальне забезпечення, передбачене Законом, виплачується у разі, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше дванадцяти календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, смерті застрахованої особи або члена сім'ї, який перебував на її утриманні (в окремих випадках - 6 місяців).
№16 = №1, №17=№2, №18=№3, №19=№4, №20= №5, №21= №6, №22= №7, №23=№8, №24= №9, №25=№10, №26= №11, №27= №12, №28=№13, №29= №17, №30=№15
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Надп’ятково гомілковий суглоб | | | Менеджмент качества шире чем управления качеством |