Культурно-мистецьке життя Київської держави

Лекція 5

1. Основні тенденції розвитку культури дежрави. Запровадження християнства

2. Образотворче мистецтво Київської держави, архітектура

3. Літературний процес Київської держави

Література:

1. Михайло Брайчевський “Утвердження християнства на Русі”

2. “Історія української культури” Київ 2001

1.

Київська держава, або, відповідно до середньовічних українськиї давнії літописів, Руська земля, була однією з найбільших феодальних монархій середньовічної Європи ІХ - початку ХІІІ ст. На території автохтонного населення головним чином східнослов’янських союзів племен Київська держава була важливою геополітичною зоною соціокультурних взаємодій багатьох цивілізацій, насамперед Західної Європи та арабського Сходу. Крізь територію Кд проходили головні європейські торгівельні шляхи (Великий шлях з Європи до Китаю), які пов’язували між собою середньовічні культури людей – христян та мусульман, а також численних язичницьких кочових істот Великого Степу, під впливом культурно-мистецького життя яких і перебувала держава.

Перша стадія Київської держави умовно поділяється на два великих етапи (згідно з археологічними розкопками та літописами):

1) VIII – початок ІХ ст. до н.е. - 30-ті рр. ХІІ ст. Формування ранньофеодальної давньослов’янської імперії князівськими династіями на основі традиційного родового устрою.

2) 30-ті рр. ХІІ ст. - середина ХІІІ ст. Епоха феодальної роздрібленості (розпад руських князівств на дрібні ворожі удільні князівства внаслідок втрати Руською землею суверенітету під час татаро-монгольського нашестя).

Важливу роль у формуванні духовного життя та культури давніх слов’ян крім праслов’янських етнокультурних традицій на основі індоєвропейської ідеології відіграли:

1) міфи, політичні та культурні традиції інакомовних кочових племен зі східноєвропейських степів античної епохи;

2) вплив тюркомовних кочових племен раннього середньовіччя, а також Хозарського каганату;

3) вплив античних культурно-мистецьких традицій за посередництвом культури Східно-Римської імперії і передусім її провінцій;

4) вплив культур народів Західної Європи, зокрема держав Західно-Римської імперії, культурно-мистецьких традицій цивілізацій Давнього Сходу, а також вплив інших культурних традицій.

Цікавим є питання поширення християнства у давніх слов’ян. Зокрема, впродовж багатьох віків у літописанні та історичних джерелах було прийнято вважати, що християнство як державна релігія було запроваждено Володимиром у 988 р. Радянські науковці (Рибаков) реконструювали первісну версію “Повісті минулих літ” як найдавнішу пам’ятку київського літописання - “Літопис самовидця”.

У середині ХІ ст. давньоруські літописці на прохання київського князя Ярослава Мудрого переписали чи відредагували літописне оповідання другої половини ІХ ст. про хрещення Київської держави за князя Аскольда. Жоден середньовічний літопис або інше історичне джерело як Західної Європи, так і Східної, крім західних хронік початку ХІ ст., не згадує про хрешення Київської держави за Володимира, і навіть навпаки, згідно з церковним повст. Константинопольського патріарху Русі прийн. христ., у них з християнським пастором і вони виконували християнські обряди.

Християнство поширювалося у давніх слов’ян протягом І – ІХ ст. н.е. на початку IV ст. н.е. пошир христ у давніх слов’ян зокрема у Черняхівської археологічної культури.

2.

Образотворче мистецтво Київської держави представлене як дохристиянськими, так і християнськими визначними пам’ятками живопису, в першу чергу комплексу монументального декору та станкового живопису, який сполучає стилістичні та тематичні особливості і риси античної й християнської культур Сходу й Римської імперії. Напр прийоми енкаустичного живопису Давнього Єгипту, а також техніки мозаїки та фрески, давньоримьских аристократів з традиціями рапортного середньовічного живопису. Комплекс традиційного розпису священних споруд християн сформувався на основі іконографічної концепції, розробленої в проповідях Константинопольського патріарха Фотія у ІХ ст.

І. Монументально-декоративний розпис

1. Подкупольний простір – у кількох кольорових колах поясна фігура Христа-Вседержителя із благословляюч правосл та Євангелієм. Навколо Христа жекілька архангелів в одязі візантійських імператорів із прапорами...

2. Фрески. Сюжети Старого і Нового Заповіту, орнамент.

ІІ. Іконопис представлений пам’ятками художніх майстерень київських та інших монастирів, які розробляли сюжети візантійської іконографії.

1) Богородиця з немовлям

2) Спас у симах

3) Церковні свята, зокрема Благовіщення

Архітектура, на думку вітчизняних науковців, пройшла 5 основних епатів розвитку ІІІ – ХІІІ ст.

1) перший етап – 30-ті рр. ХІ ст. - зародження пам’ятної архітектури в столиці та адміністративних центрах під впливом Константинополя на основі давньоримської будівничої техніки. (Використання давньоруської техніки будівництва та перші відомі кам’яні пам’ятки: князівський палац, церква Богородиці, Десятинна церква)

2) Розвиток 30-х рр. ХІІ ст. За книгою Ярослава Мудрого Київськї архітектурні школи монументального будівництва, зокрема великі комплекси міських оборонних укріплень навколо князівств, міст, наприклад, місто Ярослава Мудрого, а також великі архітектурні комплекси: собор Софії, основна форма візант хрест – купольних врат з оточ га....ми

3) Перші монастирські комплекси другої половини ХІст. - початку ХІІст. Розвиток у Київській державі місцевих архітектурних шкіл в окремих князівствах. Внаслідок князівських міжусобиць зменшилося державне будівництво та розвиток монастирських архітектурних комплексів, наприклад, архітектурна школа Києво-Печерської Лаври: двоповерх., хрест. купольний, Троїцька надбрамна церква, а також інші коплекси, наприклад, Михайлівського монастиря.

4) 20 рр. ХІІст. - етап розвитку романського стилю в давньоруськії архітектурі, розвиток Київської, Чернігівської та інших архітектурних шкіл. Перехід від великих комплексів до невеликих однокупольних церков, які часто були князівськими усипальницями. Наприклад, Кирилівська церква у Києві. Видатні пам’ятки: церква Богородиці; Чернігів: Свято-Іллінська церква, Борисоглібський собор,

5) Кінець ХІІст. - 30-ті рр. ХІІІст. - розпад Київської держави, розвиток ремісничої верстви, яка замовляла церковні споруди. П'ятницька церква в Чернігові.

Дата добавления: 2015-11-14