Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Склад колошникового пилу

Тверде паливо | Приймання й дозування вловленого пилу | Барабан-огрудковувач | Корпус приймання й дозування вапна | Корпус дроблення холодного агломерату |


Читайте также:
  1. D) сохранения точных записей, определения установленных методов (способов) и сохранения безопасности на складе
  2. Syllabation (складоподіл) phonétique
  3. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
  4. Адмін-територ устрій та регіон. поділ укр. земель у складі Австр. імперії. Населення західноукр. земель. Національне і соц. становище українців у 18- перш. пол. 19 ст.
  5. Адміністративно-політичний статус України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ ст.
  6. Алгоритм складання інфузійної терапії постраждалим з опіковим шоком
  7. Анализ ЛРС на соответствие требований НД на аптечных складах, базах и промышленных предприятиях

Вступ

Агломераційні фабрики, зазвичай, розташовують безпосередньо на металургійних заводах. Це пов'язано з необхідністю використання при виробництві агломерату великого об'єму побічних продуктів і відходів металургійного виробництва, а також із складністю транспортування готового агломерату.

У агломераційному процесі використовують колошниковий пил, що є відходом доменного виробництва, окалину, що утворюється в нагрівальних і термічних печах і при плющенні злитків, а також дрібний кокс, що отримується при сортуванні коксу в доменних і коксохімічних цехах. При розташуванні аглофабріки на металургійному заводі відпадає необхідність в транспортуванні цих матеріалів. Окрім цього, як паливо для спікання агломераційної шихти використовуються доменний і коксовий гази.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.В.ПЗ  
Розроб.
Коваленко М.С.    
Конс
   
Керівник
Руденко М.Р.   .  
Н. Контр.
 
Затверд.
 
  Вступ    
Літ.
Аркушів
 
МЧМ-12-1дс
Агломераційними фабриками є складні виробничі комплекси. Склад і структура комплексів визначаються технологією кускування агломераційної шихти. До складу агломераційної фабрики зазвичай входять наступні основні споруди: відділення вагоноопрокидувачів і приймальних бункерів шихтових матеріалів, корпус подрібнення палива, корпус подрібнення і сортування флюсів (вапняку), відділення шихтових бункерів, корпус змішування і грудкування шихти, корпуси спікання, охолоджування, подрібнення і сортування агломерату, газоочищувальні споруди і корпус нагнітачів (ексгаустерів).

 

Реферат

Пояснювальна записка сторінок – 34, таблиць – 15.

В 1 розділі курсового проекту приводиться розрахунок продуктивності агрегатів і машин фабрик огрудкування. Розробляється схема ланцюгу апаратів відділення, план корпусу. Розраховується продуктивність агрегатів і машин, оцінюється технічна і експлуатаційна якість. Передбачено уведення в експлуатацію агломашини АКМ – 312, що своєю площею спікання забезпечує великий обсяг річного виробництва.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.Р.ПЗ  
Розроб.
Коваленко М.С. .  
Конс
 
Керівник
Руденко М.Р.    
Н. Контр.
 
Затверд.
 
  Реферат
Літ.
Аркушів
 
МЧМ-12-1дс
В спеціальній частині курсового проекту представлено відділення шихтових бункерів.

 

 

1.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ  
Розроб.
Коваленко М.С.  
Конс
 
Керівник
Руденко М.Р.   .  
Н. Контр.
 
Затверд.
 
Розрахунки технічних і технологічних показників основного та допоміжного устаткування агломераційних фабрик
Літ.
Аркушів
 
МЧМ-12-1дс
Розрахунки технічних і технологічних показників основного та допоміжного устаткування агломераційних фабрик

1.1. Розрахунок кількості агломераційних машин

Площа спікання агломашини визначається по наступній формулі:

Визначаємо продуктивність аглофабрики:

,

де q– питома продуктивність машин, т/(м2×год.);

– час роботи, год.;

– загальна площа спікання, м2.

Кількість несортованого агломерату визначаємо з наступного рівняння:

, т

де х – кількість несортованого агломерату;

25 - кількість агломерату, що переходе в поворот.

Тоді:

, т

Час роботи агломашин складає:

годину,

де 9,6 – простої з урахуванням капітальних ремонтів.

Загальна площа спікання, яка необхідна для виробництва заданої кількості агломерату складе:

Число аглострічок складе:

 

 

n= шт.,

 

де 312 – корисна площа спікання агломашини типу АКМ-312.

До установки приймається 3 агломашини типу АКМ-312.

При цьому, річне виробництво агломерату складе:

В1=1,71×7919×312×3=12674899 т

З урахуванням сортування, річне виробництво складе:

1.2 Сировинні матеріали, тверде та газоподібне паливо

1.2.1 Сировинні матеріали і тверде паливо

 

Для виробництва 9,4 млн. т придатного агломерату в рік будуть використовуватися сировинні матеріали і тверде паливо, фізична характеристика і хімічний склад яких приведено в таблицях 1.1 – 1.3.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
Таблиця 1.1 – Хімічний склад сировинних матеріалів і золи коку

Найменування сировинних матеріалів Fe SiO2 Al2O3 CaO MgO S P ВПП
Залізорудний дріб’язок 64-65 2,0-3,6 1,81-2,50 - - 0,02 max 0,05 max  
Вапняк звичайний - 9,0-9,5 - 46,0-48,0 1,0-1,5     39,0-42,0
Вапняк доломітизований - 2,5-3,5 - 28,0-30,0 18,0-21,0     41,0-45,0
Зола коксу 5,75 55,0 30,0 3,0 0,7      
Прокатна окалина 72,0 0,64 0,5 0,1        
Колошниковий пил 33,46 11,58 3,1 7,83 1,89     6,8
Вапно обпалене (орієнтовно) 0,7 2,5 2,0 88,0-90,0 1,9     2,0

 

Таблиця 1.2 – Орієнтовний хімічний склад коксового дріб’язку

Найменування Зола Летучі Нелетучий вуглець
Коксовий дріб’язок      

 

Таблиця 1.3 –Фізичні характеристики сировинних матеріалів

Показник Моношихта Вапняк Коковий дріб’язок Вапно
Крупність, мм 0-8 (90% min) 0-3 (90% min) 0-3 (90% min) 0-0,5 (35% max) 0-1 (95% min)
Насипна вага, т/м3 1,9 1,6 0,75 0,8-0,9
Вологість, % 5-6   1-2 -

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
Для піддозування в шихту буде подаватись вапняк (20%) і коксовий дріб’язок (20%). Вапно буде подаватись із цеху обпалу танкером, або пневмотранспортом.

Моношихта буде складатись із залізорудного дріб’язку, вапняку звичайного (80%) і вапняку доломітизованого (20%), колошникового пилу, прокатної окалини, коксового дріб’язку (80%).

У відповідності з «Технічною специфікацією) вміст дрібних фракцій менше 150 мікрон (0,15 мм) в моношихті не буде перевищувати 15-20 %.

1.2.2 Газоподібне паливо

Для запалювання шихти використовується природний газ калорійністю 8040-8100 ккал/нм3.

Питома витрата тепла на запалювання шихти складе 15000 ккал/т придатного агломерату, при використанні гарячого повітря з температурою 350°С. для запалювання шихти передбачається установка горна сучасної конструкції з низьким розташуванням склепіння і спеціальними пальниками.

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
1.2.3 Матеріальний баланс

Матеріальний баланс виробництва агломерату[1] на аглофабриці приведено в таблиці 1.4

Таблиця 1.4 – Матеріальний баланс виробництва агломерату

Поступає Видається
Найменування матеріалу кількість (сухих, без втрат) Продукт кількість
кг/т тис.т/рік т/год. % кг/т тис.т/рік т/год. %
1. Моношихта 1067,5 5055,85 638,37 70,10 1. Агломерат придатний (валовий)   4736,160   65,67
2. Вапняк на піддозування 13,5 63,94 8,07 0,89
3. Коксовий дріб’язок на піддозування 12,61 59,68 7,54 0,83 2. В т.ч. агломерат скіповий   4262,544 538,2 59,10
4. Вапно 17,99 85,25 10,76 1,18 3. Відсів ДЦ   473,616 59,8 6,57
5. Зворот аглофабрики 304,55 1442,39 182,12 20,00 4. Втрати при спіканні   1033,400 130,48 14,33
6. Загальна волога 106,59 504,84 63,74 7,00 5. Зворот аглофабрики 304,55 1442,39 182,12 20,00

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
1.2.4 Тепловий баланс

Тепловий баланс процесу агломерації на 1 т придатного (валового) агломерату (основність CaO/SiO2=1,8; FeO=10 %; MgO=2%) наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.4 – Тепловий баланс процесу агломерації на 1 т придатного (валового) агломерату

Статті приходу Кількість Статті витрати Кількість
ккал % ккал %
1. Тепловміст шихти і постелі 199922,3 3,7 1. Нагорів і випарування вологи шихти 62781,5 11,7
2. Тепловміст гарячого повітря t=300°С, що подається в горн на спалювання газу 2914,0 0,5 2. Дисоціація карбонатів 34733,8 6,5
3. Теплота згоряння вуглецю шихти 448874,5 83,7 3. Дисоціація частини Fe2O3 в 10 % FeO реакції і процеси 34589,2 6,4
4. Тепловміст повітря що подається на спікання шихти (частково с t=300°С під укриття) 45704,8 8,5 4. Виніс тепла з аглогазами 115373,3 21,5
5. Газ на запалювання шихти   3,6 5. Теплота СО аглогазів 64453,6 12,0
Виніс тепла гарячи спеком 167959,3 31,3
6. Втрати тепла 57084,6 10,6
  ВСЬОГО 536975,3 100,0   ВСЬОГО 536975,3 100,0

 

1.3 Описання агломераційної фабрики

До технологічних об’єктів і споруд агломераційної фабрики відноситься наступні об’єкти

1) корпус вагоноперекидачів;

2) корпус шихтових бункерів;

3) корпус обпалу вапняку

4) корпус змішування огрудкування;

5) агломерації

6) охолоджувач агломерату;

7) установка дуттьових вентиляторів;

 

8) корпус дроблення агломерату;

9) корпус сортування агломерату;

10) електрофільтри технологічного газу;

11) корпус ексгаустерів і димососів;

12) димова труба технологічного газу;

13) витяжна труба оґрудковувача;

14) установка утилізації тепла повітря від охолоджувача агломерату;

15) корпус прийому пилу;

16) корпус прийому відходів;

17) перевантажувальні вузли;

18) галереї;

19) стрічкові конвеєри.

1.4 Склад сирих матеріалів

1.4.1 Розрахунок кількості вагоноперекидачі

 

Число вагоноперекидачів розраховується виходячи з річного вантажообігу:

шт.,

де - річний вантажообіг матеріалів (додаток 2), т;

– коефіцієнт нерівномірності прибуття маршрутів (55–56 вагонів, вага матеріалу – 3700–3800 т (приймається рівним 1,4);

– вантажопідйомність одного на напіввагона, т;

– середнє число напіввагонів, що розвантажуються вагоноперекидачем (25-30 шт.);

 

– число годин роботи в році:

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
=m(24-4),

де m – число робочих діб у році,

4 – середня кількість годин щодобового простою на профілактику і зачищення трактів.

Приймаємо до проекту 1 вагоноперекидач.

 

 

1.4.2 Розрахунок кількості усереднювальних машин

Приймаємо до проекту усереднювальну машину типу У2Р 600 5.

Кількість:

0,95 шт.,

де 10 540 000 річний вантажообіг, т

1500 (600) – продуктивність усереднювальної машини типу У2Р 600 5, т/годину;

4 –добові простої усереднювальної машини на профілактику.

Приймаємо до проекту 1 усереднювальну машину типу У2Р 600 5.

1.4.3 Розрахунок ємності складу сирих матеріалів

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
1.4.3.1 Склад концентрату

Склад проектується із розрахунку десятидобового запасу концентрату.

При добовій витраті концентрату яка дорівнює:

т

десятидобовий запас складе:

16832,9×10=168329 т,

а ємність складу:

168329/2,1=80156,6 м3.

Склад руди

Склад проектується із розрахунку 10 добового запасу.

При добовій витраті руди яка дорівнює:

 

т,

десятидобовий запас складе:

6838,36×10=68383,6 т,

а ємність складу:

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
МЧМдс.ПК12.12.04.ПЗ С ПК 1109 ПЗ
68383,6/2,5=27353,4м3.

1.4.3.3 Склад марганцевої руди

Склад проектується із розрахунку 10 добового запасу.

При добовій витраті руди:

т,

десятидобовий запас складе:

736,438×10=7364,38 т,

а ємність складу:

7364,38/1,8=4091,32 м3.

Склад колошникового пилу

Склад проектується із розрахунку 10 добового запасу.

При добовій витраті пилу:

, т

десятидобовий запас складе:

1236,16×10=12361,6, т

а ємність складу:

12361,6/1,6=7726,03 м3.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Расчет калибров для резьбового соединения М56–7H/8g.| Склад твердого палива

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.031 сек.)