Алгоритм складання інфузійної терапії постраждалим з опіковим шоком

Основні положення:

· Об’єм трансфузійних засобів не повинен перевищувати 10% від маси тіла постраждалого.

· В перші 8 годин після травми вводять 1/2 частину від розрахованого добового об’єму інфузійної терапії.

· На 2-гу і 3-тю добу об’єм інфузії складає не більше 5% від маси тіла постраждалого. 2-га доба – розрахована доза зменшується на 1/3 від розрахованого об’єму, 3-тя доба – на 1/2.

Формула для розрахунку добового об’єму інфузійних засобів для постраждалих з опіковим шоком (формула Брока):

1 мл × масу тіла × площа ураження (І ст. опіку не враховується) + 2000 мл 5% розчину глюкози

Співвідношення інфузійних середовищ

Колоїдні Сольові Безсольові

розчини розчини розчини

1 доба 1,5: 1: 1

2 доба 1: 1,5: 1

3 доба 1: 1: 1

Комплекс лікувальних заходів при опіковому шоку

· Серцево-легенева реанімація

· Катетеризація центральних вен і сечового міхура

· Оксигенотерапія

· Інфузійна терапія

· Препарати, що покращують мікроциркуляцію (еуфілін, пентоксифілін, гепарин, фраксі-парін, клексан)

· Знеболення (ненаркотичні аналгетики, наркотичні аналгетики, новокаїнова блокада, нейролептики)

· Антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин)

· Серцеві засоби (корглікон, кордіамін)

· Кортикостероїди (гідрокортизон, преднізолон)

· Інгібітори протеаз (трасилол, гордокс, контрікал)

· Вітамінотерапія

· Після відновлення ОЦК – сечогінні (лазикс, манітол)

· Профілактична антибіотикотерапія

Комплекс лікувальних заходів при стадіях токсемії та септикотоксемії

1. Детоксикаційна терапія:

· інфузійна терапія;

· форсований діурез;

· плазмосорбція;

· гемосорбція;

· лімфосорбція

2. Профілактика і лікування порушень енергетичного та білкового обміну:

· висококалорійна білкова дієта;

· інфузії альбуміну, плазми, плазми опікових реконвалесцентів, розчинів амінокислот (амінозол, ізовак, моріамін-2, поліамін-С та інші), енергозабезпечуючих розчинів (глюкоза, фруктоза, сорбіт, інтраліпід, жирові емульсії);

· анаболічні гормони (метандростенолон, фоноболіл, ретаболіл);

· вітамінотерапія;

· при ознаках опікового виснаження – кортикостероїдні гормони (преднізолон, гідрокортизон).

3. Профілактика гнійних ускладнень:

· цілеспрямована антибіотикотерапія;

· імунотерапія (антистафілококові вакціни, стафілококовий анатоксин, гіперімуна антистафілококова плазма, антистафілококовий γ-глобулін);

· тканинні стимулятори (пентоксифілін, метилурацил, тіотриазолін).

VІ. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань:

Дата добавления: 2015-11-14