Тематика самостійних письмових робіт з курсу „Історія економіки та економічної думки» та вимоги до їх виконання

1. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії (ХІ – І тис. до н.е.).

2. Господарство та економічна думка стародавнього Єгипту.

3. Основні риси та напрямки формування господарства суспільств Східної цивілізації в «осьовий час» та відображення цих процесів в економічній думці.

4. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму (етапи, типи господарських одиниць, спосіб організації суспільного життя, реформи, відображення господарського розвитку в економічній думці).

5. Основні напрямки господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в економічній думці (Руська правда).

6. Організація міського ремесла в Західній Європі та Київській Русі: спільне та відмінне. Роль цехових статутів.

7. Характеристика Західноєвропейської та Давньоруської системи господарства на основі „Салічної правди” та „Руської правди”

8. Економічна політика меркантилізму в країнах Європейської цивілізації та її теоретичне обґрунтування.

9. Епоха первісного нагромадження капіталу: характерні особливості та історичне значення.

10. Цех, мануфактура, фабрика як форми організації господарства (історичний період, причини виникнення, організація виробництва, типи, специфіка на українських землях).

11. Характеристика економічної думки періоду первісного нагромадження. В.Петті, П.Буагільбер.

12. Фізіократизм. Економічна таблиця Ф.Кене як перша макроекономічна модель господарства.

13. Промисловий переворот та індустріалізація. Їх сутність та значення для формування ринкової економіки.в Відображення в економічній думці – про поділ праці (А. Сміт) і міжнародну торгівлю (А.Сміт, Д. Рікардо), про фабрику (К.Маркс), про закон ринку (Сей).

14. Система вільної конкуренції: причини виникнення, сутність, умови існування та механізм функціонування та відображення в економічній думці - теорія трудової вартості А.Сміта і Д.Рікардо, ліберальна концепція А.Сміта.

15. Розвиток теорії вартості в класичні політичні економії (У.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.Б.Сей).

16. Становлення ринкової господарської системи Німеччини у ХІХ столітті. Внесок історичної школи у розвиток світової економічної думки.

17. Марксистська економічна теорія: причини виникнення, представники, основні праці, суть, основні теорії, послідовники, сучасний період (ХХ-ХХІ ст.).

18. Промисловий переворот в Україні та його особливості. Українська економічна думка ХІХ століття: напрями, представники, проблематика досліджень, внесок в розвиток світової економічної думки.

19. Економічна політика царського уряду та її вплив на господарський розвиток України (XVIII – перша половина ХІХ ст.) та відображення в економічній думці даного періоду.

20. Передумови та умови (реформи) скасування кріпацтва в Україні та їх висвітлення в українській економічній думці.

21. Внесок А.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.

22. Основні закономірності та особливості господарського розвитку українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. та відображення цього процесу в економічній думці.

23. Основні напрями й школи економічної думки України в пореформений період (друга ХІХ ст.): представники, проблематика досліджень, внесок в розвиток світової економічної думки.

24. Господарський розвиток України та внесок українських економістів у розвиток світової економічної думки (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).

25. Національні особливості господарського розвитку в період монополістичної конкуренції (Англія, Франція, Німеччина, США) та їх відображення в економічній думці.

26. Перша світова війна та її вплив на господарський розвиток провідних країн світу (Німеччина, Англія, Франція, США): господарський розвиток напередодні війни, в умовах війни, наслідки, подолання повоєнної кризи.

27. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та шляхи виходу з неї („Новий курс” Ф.Д.Рузвельта та економічна політика нацизму).

28. Економічна теорія Дж.М.Кейнса як основа запровадження системи макроекономічного регулювання в провідних країнах світу: суть, теорія, практика.

29. Наслідки Другої світової війни для світової економіки: повоєнна криза, План Маршалла, Бреттон-Вудська система, утворення і вплив наднаціональних організацій.

30. Розвиток системи державного регулювання економіки і структурні зміни у світовому господарстві в 50-70-ті роки ХХ ст.

31. Науково-технічний прогрес та його вплив на розвиток світової системи господарства в 50-70-ті роки ХХ ст. відображення в економічній думці).

32. Економічне зростання у повоєнний період. Теорії економічного зростання.

33. Особливості розвитку національних господарств в умовах глобалізації наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть (вплив інформаційно-технологічної революції, наднаціональних організацій, ТНК).

34. Європейський Союз як форма економічної інтеграції, його суть, етапи розвитку та перспективи розширення. Економічна думка про інтеграційні процеси в господарській сфері суспільств Європейської цивілізації.

35. Структура раннього (кін. ХІХ – перша пол. ХХ ст.) та сучасного інституціоналізму (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.), їх теоретико-методологічні особливості та місце в сучасній світовій економічній думці.

36. Зміст теорії прав власності та трансакційних витрат. Теорема Коуза.

37. Суть трансформації господарської системи в період ’’воєнного комунізму’’та в період НЕПу, відображення цих процесів в українській економічній думці.

38. Індустріалізація й колективізація в Україні: теорія та практика.

39. Криза радянської тоталітарної системи (господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови) та спроби реформування у 50-х – 60-х роках.

40. «Косигінська реформа» та „перебудова” як спроби реформування радянської економічної системи: теорія та практика.

41. Економіка незалежної України: передумови, шляхи, етапи переходу до ринкової системи господарства, теоретичне обґрунтування.

Питання, що виносяться на екзамен з науки«Історія економіки та економічної думки» (для студентів заочної форми навчання)

1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.

2. Особливості історико-економічного аналізу суспільств в межах формаційної і цивілізаційної парадигм.

3. Зміст цивілізаційної парадигми як прояв нової загальнонаукової методології досліджень.

4. Характеристика системно-синергетичного підходу до аналізу суспільних та господарських процесів.

5. Історичний розвиток господарської системи, її стан та особливості функціонування на певних історичних етапах розвитку суспільства.

6. Типи господарських систем та аналіз їх змісту.

7. Предмет історії економіки та економічної думки.

8. Історичні форми господарських одиниць та фактори, що на них впливають.

9. Етапи розвитку економічної думки.

10. Методи історії економіки та економічної думки і завдання дисципліни.

11. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства

12. Цивілізаційний підхід в аналізі стадій господарського розвитку.

13. Господарство первісного суспільства: типи і форми.

14. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.

15. Господарські одиниці первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства.

16. Господарство суспільства Трипільської культури.

17. Суспільство ранніх цивілізацій. Передумови становлення господарської сфери.

18. Господарство Месопотамії. Закони Хаммурапі.

19. Господарська сфера суспільства стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.

20. Суспільство кріто-мікенської протоцивілізації та особливості його господарської сфери.

21. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.

22. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.

23. Господарство Індії в другій половині І тисячоліття до н.е. та відображення його у праці „Артхашастра”.

24. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.

25. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.

26. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.

27. Особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки. Закони ХІІ Таблиць.

28. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

29. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.

30. Загальна характеристика суспільств Східної та Західної цивілізації доби середньовіччя.

31. Роль церкви у господарському та культурному житті середньовічної Європи.

32. Форми власності на землю (аллод, бенефіцій, феод тощо) країн Західної Європи та їх роль в становленні феодальної системи господарства. „Салічна правда”.

33. Основні форми господарства доби ранньофеодальних держав та феодальної роздробленості та їх висвітлення у „Капітулярії про вілли”.

34. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин в Західній Європі.

35. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічних містах Західної Європи (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.

36. Економічні погляди Хоми Аквінського.

37. Характеристика Київської Русі як ранньофеодальної держави. „Повість минулих літ”.

38. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні і відображення цих процесів в „Руській правді”.

39. Еволюція відносин особистої залежності в Україні та висвітлення цих процесів у документальних джерелах („Литовські статути”, „Устава на волоки”) у XIV-XVI ст.

40. Розклад натурального господарства та зародження товарного господарства в країнах Західної Європи в пізньофеодальну епоху (кінець ХУ- початок ХУІ ст.).

41. Еволюція господарських форм в країнах Західної Європи на етапі переходу від натурального до товарного господарства.

42. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

43. Передумови, сутність та значення Великих географічних відкриттів для розвитку господарських систем суспільств Європейської цивілізації.

44. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

45. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи.

46. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

47. Історичні передумови виникнення, сутність та етапи розвитку меркантилізму.

48. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму.

49. Критика меркантилізму та характеристика основних категорій ринкового господарства у працях В.Петті і П.Буагільбера.

50. Просвітництво та його роль у становленні суспільства з ринковою економікою в країнах Європейської цивілізації.

51. Суть та значення демократичної та освітньої революцій для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

52. Промислова революція, її суть та значення для розвитку ринкового господарства.

53. Загальна характеристика ринкової господарської системи провідних країн Європейської цивілізації (друга половина ХVІІ – 60-ті роки ХІХ ст.).

54. Економічна думка про ринкове господарство провідних країн Європейської цивілізації (класична політична економія, історична школа, марксизм).

55. Теорія вартості в економічному спадку А.Сміта, Д.Рікардо та К.Маркса.

56. Розвиток ринкового господарства в Англії (друга пол. ХУІІ – 60-ті роки ХІХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях А.Сміта та Д.Рікардо.

57. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (друга пол. ХУІІ – 60-ті роки ХІХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях Ж.Б.Сея та Ф.Бастіа.

58. Особливості розвитку ринкового господарства у Німеччині (друга пол. ХУІІ – 60-ті роки ХІХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях представників історичної школи.

59. Особливості становлення ринкового господарства в США. Роль ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в розвитку капіталістичних відносин у країні.

60. Теорії абсолютних (А.Сміт) і відносних (Д.Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.

61. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.

62. Господарський розвиток українських земель та основні форми господарств напередодні Визвольної війни (кінець XVI – перша половина XVII ст.).

63. Утворення козацько-гетьманської держави та її економічна політика.

64. Економічна політика Б.Хмельницького.

65. Еволюція соціальних відносин та розвиток господарства України в другій половині XVII – XVIII ст.

66. Економічна політика Петра І та її вплив на господарський розвиток України. Економічні погляди Феофана Прокоповича.

67. Формування елементів ринкового господарства в економіці України (остання третина XVIII ст.).

68. Реформи Йосипа ІІ та їх вплив на господарський розвиток західноукраїнських земель наприкінці XVIII – початку ХІХ ст.

69. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (В.Каразіна, М.Балудянського, Т.Степанова, І.Вернадського).

70. Друга науково-технічна революція (остання чверть ХІХ ст. – початок ХХ ст.) та її вплив на ринкове господарство країн Західної Європи та США.

71. Нові форми господарювання на етапі монополістичної конкуренції.

72. Внесок А.Маршалла у світову економічну науку та вплив його праць на формування сучасної економічної теорії.

73. Передумови виникнення та загальна характеристика маржиналізму.

74. Економічне піднесення Німеччини в кінці ХІХ ст. та виникнення соціального напряму політичної економії.

75. Причини швидкого економічного розвитку США в кінці ХІХ ст. Особливості американської школи маржиналізму.

76. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі ХІХ – ХХ ст. Математична школа маржиналізму.

77. Господарська система Англії на межі ХІХ – ХХ століття.

78. Економічні реформи 1848 та 1861 роки. Їх сутність та значення для формування ринкового господарства в Україні.

79. Особливості господарського розвитку України в пореформений період (60-70-ті р.р. ХІХ ст.) та їх відображення в працях представників національної економічної думки.

80. Завершення промислового перевороту в Україні. Виникнення нових господарських форм та їх відображення в українській економічній думці.

81. Роль держави у економічному розвитку України пореформеного періоду.

82. Загальна характеристика основних напрямів української економічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

83. Київська соціально-психологічна школа про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні (М.Бунге, Д.Піхно, О.Білімович та інші).

84. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.

85. Основні проблеми ринкового розвитку у теоретичній спадщині М.Тугана-Барановського.

86. Українська економічна думка ІІ половини ХІХ ст. про генезис ринкових відносин: методологія аналізу, напрями та основні проблеми дослідження.

87. Світове господарство: сутність та етапи становлення.

88. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20 – 30 рр. ХХ ст. та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.

89. Криза світового господарства (1929 – 1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта.

90. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та США. Версальська угода та її економічна суть.

91. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.

92. Особливості розвитку країн Європейської цивілізації та США на зламі ХІХ – ХХ ст. та їх відображення в їх концепціях імперіалізму (Дж. Гобсон, В.І. Ленін, К. Каутський, Р. Гільфердінг, Й. Шумпетер).

93. Зміни в ринковому господарстві на етапі державно-монополістичного розвитку та їх відображення в теоріях конкуренції Е.Чемберліна, Дж. Робінсон, Й. Шумпетера.

94. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

95. Виникнення інституціоналізму. Сутність та основні напрями.

96. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

97. Інтернаціоналізація виробництва та інтеграція господарських систем у 50-80-ті роки ХХ ст. Початок глобалізації.

98. НТП і НТР як фактори розвитку світової системи господарства та її підсистем у 50-80-ті роки ХХ ст. Аналіз НТР в економічній думці.

99. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки ХХ ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.

100. Особливості змішаних ринкових систем та їх розвиток у 50-80-ті роки ХХ ст.

101. Корпоративні форми господарств та їх наукове обґрунтування у 50-80-ті роки ХХ ст.

102. Економічне зростання 50-60-х років ХХ ст. Економічне диво Німеччини та Японії.

103. Неокейнсіанські (Р. Харрод, О. Домар), неокласичні (Р. Солоу Дж. Мід) та неоінституціональні (С. Кузнець) теорії економічного зростання.

104. Кризи світової і національних економік у 70-80-ті роки ХХ ст. та їх аналіз у економічній думці. Феномен стагфляції.

105. Неоконсервативні реформи державного регулювання: „тетчеризм” та „рейганоміка”. Особливості реалізації ідей монетаризму.

106. Посилення процесів інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

107. Транснаціональні корпорації та особливості їх діяльності на сучасному етапі розвитку світового господарства.

108. Передумови, суть та наслідки інформаційно – технологічної революції кінця ХХ – початку ХХІ ст. та її відображення в сучасній економічній думці.

109. Основні тенденції економічного розвитку США на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.

110. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.

111. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.

112. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..

113. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

114. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.

115. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.

116. Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).

117. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років ХХ ст.

118. Загальна характеристика господарської системи періоду непу та її відображення в українській економічній літературі 20-х років.

119. Радянська індустріалізація, її джерела і соціально-економічні наслідки.

120. Форми господарювання в агарному секторі України в 20-30-ті роки ХХ ст. Суцільна колективізація та її наслідки.

121. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.

122. Обґрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х років. „Косигінська” реформа (1965 р.), її суть та реалізація в Україні.

123. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.

124. Реформи 60-90-х років ХХ ст. як спроба вдосконалення радянської господарської системи.

125. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років ХХ ст.

126. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.

127. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України в першій половині 90-х років ХХ ст.

128. Розвиток ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років ХХ ст.), та відображення цих процесів в українській економічній літературі.

129. Основні напрямки реформування аграрного сектора України у 90-ті роки ХХ ст.

130. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. ХХ – поч. ХХІ ст.).

Положенням про екзаменаційну сесію студентів передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспитів проводиться з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на посилення мотивації щодо оволодіння програмним матеріалом курсу “Історія економіки та економічної думки ” протягом нормативного періоду його вивчення (третій –четвертий семестр другого навчального року).

До підсумкового контролю кафедра розробляє і затверджує перелік питань, що охоплює увесь програмний матеріал нормативної програми з курсу “Історія економіки та економічної думки”. Загальна кількість питань дорівнює 130. Ці питання доводяться до відома студентів на початку відповідного навчального року.

Екзаменаційний білет включає 10 питань, складених за різною формою, що відповідають програмному матеріалу і охоплюють всі основні розділи навчального курсу. Склад екзаменаційного білету передбачає 6 теоретичні питання і 4 тестових завдань. Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. В процесі складання письмового іспиту студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати допоміжні матеріали. За використання заборонених джерел чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

Тривалість семестрового іспиту становить три астрономічні години

Питання екзаменаційного білету студент переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді. Відповіді повинні даватися розбірливим почерком і без скорочень.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів, але підсумкова оцінка не повинна перевищувати 100 балів.

В разі, коли відповіді студента оцінені менш ніж в 30 балів, він отримує

незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з "Історії економіки і економічної думки" складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Переведення даних 100-бальної системи на 5-бальну систему здійснюється таким чином:

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за 4-и бальною шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	80-89	4 (добре)
С	70—79
D	66-69	3 (задовільно)
Е	60-65
FX	21-59	незадовільно з можливістю повторного складання
F	0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Критерії оцінки теоретичних питань і тестових завдань:

Ø Відмінний рівень (10 балів) – коли студент виявляє системне знання програмного матеріалу, дає змістовні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, чітке володіння понятійним апаратом, розуміння дискусійних проблем

Ø Добрий рівень (8 балів) – коли студент володіє програмним матеріалом, дає аргументовану відповідь на поставлені запитання, має свою позицію з дискусійних проблем, але не завжди здатен систематизувати наявні знання.

Ø Задовільний рівень (6 балів) – коли студент виявляє знання основного програмного матеріалу, володіння понятійним апаратом, але допускає помилки у їх викладенні

Ø Незадовільний рівень (0 балів) – коли студент дає неправильні відповіді на поставлене питання і виявляє значні прогалини в знанні основного програмного матеріалу

Виконані студентами роботи перевіряються і оцінюються членами комісії. Перевірені роботи передаються в деканат факультету не пізніше ніж перед наступним іспитом. Результати іспиту доводяться до студентів лектором потоку.

Усі спірні питання щодо результатів іспиту з історії економіки та економічної думки розглядаються і вирішуються відповідними апеляційними комісіями кафедри на чолі з завідувачем кафедри.

Виконані студентами роботи перевіряються і оцінюються членами комісії. Перевірені роботи передаються в деканат факультету не пізніше ніж перед наступним іспитом. Результати іспиту доводяться до студентів лектором потоку.

Усі спірні питання щодо результатів іспиту з історії економіки та економічної думки розглядаються і вирішуються відповідними апеляційними комісіями кафедри на чолі з завідувачем кафедри.

Дата добавления: 2015-11-14