Основні етапи розвитку МЕВ.

1. Мев стародавнього світу.

Розвиток товарного виробництва й збільшення обсягу торгової діяльності у І тис до н. е. викликали потребу в удосконаленні розрахункових операцій. Монета стала класичним платіжним засобом. Великий розмах торгових операцій привів до появи зачатків банківської справи. Розвиток зовнішньої торгівлі вимагав певної організації торгових відносин, тому почали з’являтися товариства купців та судновласників. Для міжнародних економічних відносин стародавності була характерна міграція робочої сили (насильне переселення кваліфікованих ремісників, торгівля рабами, що здійснювала важливу функцію античного класичного періоду – відтворення безпосередніх виробників). Рівень розвитку міжнародної торгівлі в стародавньому світі - у високому зовнішньоторговельному обороті, широкій товарній структурі. Можна говорити про спроби поділу сфер впливу у міжнародній торгівлі в давнину.

2. Мев епохи середньовіччя.

Відмітна особливість – регрес усієї системи зовнішніх зв’язків у порівнянні з рабовласницькою добою. Міжнародні економічні відносини зберігаються більше за енерцією історичного руху, ніж як наслідок розвитку феодальної суспільно-політичної формації. Втім, поступово зростала торгівля Індії з країнами Азії. Основним напрямом міжнародної торгівлі цього періоду можна вважати торгівлю між європейськими країнами та Сходом. Активну посередницьку роль у ній відігравали арабські та візантійські купці. Великими торговельними центрами стають Венеція, Генуя, деякі інші. Одним з найважливіших торгових шляхів був морський шлях між Сходом і Заходом в районі Південних морів. Особливого значення набуває транзитна торгівля. Розвиток товарно-грошових відносин у Європі в ХІ –ХІІ ст. привів до виникнення банків і поширення кредитних операцій, що в свою чергу сприяло розвитку зовнішньоекономічних відносин. Розвивається лихварський капітал. Середньовічна торгівля, мала все ж таки обмежений характер, вона існувала за умов панування натурального виробництва, феодальної роздробленості, бездоріжжя, відсутності єдиних мір ваги, довжини, єдиної грошової системи, частих розбійницьких нападів.

3. Мев в умовах становлення індустріальної цивілізації.

В період пізнього середньовіччя (кінець ХІ – ХV ст.) в процесі розкладу феодалізму і назрівання нового капітал. способу виробництва поступово створюються умови для пожвавлення зовнішньоекономічних зв’язків, формування світового ринку. Утворення Ганзейського союзу спричинилося потребами зовнішньої торгівлі. Світова торгівля і світовий ринок безпосередньо сприяли первісному нагромадженню капіталу. Торгівля, банківська справа, колоніальна політика приносили великі прибутки, стимулюючи подальший розвиток зед. Зародження капіталістичних відносин відбувається в кінці ХV ст. В Італії, Іспанії, Португалії, а з кінця ХVІ ст.. – в Голландії, Англії, Франції. Меркантилізм виражав інтереси торговельної буржуазії та являв собою спробу теоретичного обґрунтування економічної політики, яку вона проводила. МПП - спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції для задоволення потреб світового ринку. З утворенням колоній виникає спеціалізація загарбаних територій на виробництві для потреб метрополії так званих колоніальних товарів, але існували лише елементи міжнародного поділу праці між окремими країнами Європи та інших континентів, а не сформована його система.

4. Мев індустріальної епохи.

Промислова революції ХVІІІ – ХІХ ст., остаточно ствердила не лише кап. формацію, але й світовий ринок. Світова торгівля набуває значних масштабів і характер стійких міжнародних товарно-грошових відносин. Могутнім імпульсом цього процесу слугувало створення в промислово розвинутих країнах машинної індустрії, що орієнтувалася на імпорт сировини з менш розвинених країн і експорт в ці країни промислових товарів.

А) монополістичний капіталізм

З виникненням тенденції до монополізації виробництва, торгівлі, банківської справи тощо набувало нових рис і особливостей всесвітнє капіталістичне господарство й адекватна йому система мев (розвиток зовнішньоторговельних стосунків, вивіз капіталу, що набував чимраз більшого значення, вдосконалення механізму міжнародних валютних розрахунків, розвиток міжнародного кредиту тощо). Інтенсивне зростання зовнішньоторговельного обороту в кінці ХІХ супроводжувалося різким загостренням конкурентної боротьби країн за ринки збуту. Ця конкуренція призводила до зародження перших форм “торговельних війн”, у ході яких загострилися усі види протекціоністської політики, що включає митні, податкові, фінансові і кредитні важелі.

Б) міжнародні економічні відносини у першій половині ХХ ст..

Міжнародні монополії раннього періоду розвитку імперіалізму були попередникам і провісниками сучасних транснаціональних корпорацій (ТНК). Панувала валютна система золотого стандарту. В ХХ ст.. світ пережив низку глибоких криз (І Світова війна, яка призвела до довгого і глибокого порушення товарообороту, економічна криза 1929-1933 рр. зменшила обсяг світової торгівлі), дедалі швидше стали застосовуватися протекціоністські заходи, спрямовані на скорочення імпорту. На всю систему міжнародних економічних відносин негативно вплинули потрясіння у сфері МВКВ, численні державні банкрутства, різке посилення протекціонізму, широке застосування кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. США зайняли перше місце в світовому експорті, але відставали від Великобританії по імпорту.

В) міжнародні економічні відносини у повоєнні часи.

Після ІІ Світової війни встановилася Бреттон-вудська валютна система, створений МВФ, МБРР. Порушені господарські зв’язки між країнами відновлювалися повільно. Відбувся розпад колоніальної системи. Роль вивозу капіталу як важливої форми міжнародних економічних відносин виявилася виразніше. На місце Бреттон-вудської прийшла Ямайська валютна система. Значний період часу після війни переважав вивіз капіталів у підприємницькій формі, наприкінці 70-х років відбувається поворот до переважно позичкової форми вивозу капіталу. 1950-1970 рр - “золоте століття” в міжнародній торгівлі.

5. Сучасні МЕВ.

В сучасних умовах приблизно ¾ закордонних інвестицій припадають на розвинені країни. Відбувається своєрідний міжнародний капіталообмін. За прогнозами, високі темпи світової торгівлі збережуться і надалі до 2003 року обсяг світової торгівлі збільшиться на 50% і перебільшить 7 трлн. дол. Важливою особливістю є розвиток багатосторонніх форм торгово-політичного регулювання.

Дата добавления: 2015-11-14