Автобусна екскурсія по місту Черкаси

Добрий день, шановні екскурсанти! Зараз ми відправляємось в мальовниче місто Черкаси на екскурсію, назва якої «Вулицями старого міста».Проведу для вас цю екскурсію я, П.І.Б. За кермом нашого автобуса водій П.І.Б. Під час екскурсії, тривалість якої 1,5 години, ви зануритесь в історичне минуле нашого міста та познайомитесь з його яскравим сьогоденням. Особливо хочу зазначити, що під час руху автобуса потрібно дотримуватись правил техніки безпеки і поведінки, а саме: не заважати водію, бережно відноситись до обладнання автобуса, підтримувати чистоту в салоні, не вставати до повної зупинки автобуса та не ходити під час руху автобуса.

На запитання, які у вас виникнуть, я з задоволенням відповім після закінчення екскурсії. Отже, ми розпочинаємо нашу екскурсію.

Черка́си — місто, обласний та районний центр в Україні, регіональний центр Центральної України, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь в Хмельниччині та Коліївщині. Зростання міста, після отримання статусу обласного центру, призвело до перетворення його у великий промисловий центр та головний культурний осередок цілого регіону. Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра. Адміністративно місто поділяється на 2 міських райони — Придніпровський та Соснівський, до останнього також відноситься селище Оршанець. Населення міста — 285 526 осіб (на 1 червня 2010).

Походження назви "Черкаси" досі лишається загадкою. Назва міста напряму пов'язана з етнонімом черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни та татари, про що вперше повідомив 1245 року італійський посол Плано де Карпіні. Однак більшість дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви черкаси в тюркських мовах. На сьогодні існують такі основні версії:

1 найбільш проста й активно підтримувана істориками версія, про те, що назва напряму походить від одного з етнонімів адигських народів; 2 доволі оригінальна версія тлумачення етноніму черкаси, яку можливо підлаштувати під теорії заснування міста Черкаси в домонгольський період — від осетинського зооетноніма черкасоги — «орли», що потім дало початок таким окремим етнонімами, як «черкаси» та «касоги»; 3 також від тюркізмів виходить О.Знойко, стверджуючи, що назва «черкаси» походить від чири киши або чири кисі (в залежності від діалекту), що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти половців у домонгольський період;

4 ряд дослідників обстоює заснування Черкас у дотатарську добу (до 1240 року) — поселення або місто могло бути закладено представниками войовничих племен, що увійшли в історію під загальною назвою чорні клобуки. На користь цього говорить те, що турки, берендеї, печеніги та інші сусідні з Руссю народи називались черкасами. Ця тюркська кіннота, на думку відомого історика Б. Д. Грекова, в ХІ—ХІІ століттях масово осідала нижче Києва, і за часів князя Володимира Мономаха (1116) вели боротьбу проти половців. Ймовірно, що ці племена могли мати своє головне місто, яке кияни називали Черкаськом. У цьому разі при заснуванні міста вже тоді був присутній слов'янський компонент. Цю версію підтримує й розвиває краєзнавець О. П. Знойко у своїх відомих «Міфах Київської землі та подіях стародавніх» (1989).

На стародавньому гербі Черкас зображений білий кінь, який скаче в степу, і сторожева башта (малюнок 1). Це символи історії міста, які губляться в глибині століть коли на високих берегах Дніпра, пильні дозори берегли свою землю від нашестя кочівників.

Площа міста Черкаси на 2010 рік становить 69 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега Кременчуцького водосховища, притому завширшки Черкаси лише 8 км.

Черкаси засновані в 1286 році. Першу згадку про місто знаходимо в літописах 1394 року, коли воно було вже укріпленим поселенням на південних окраїнах Київської землі.

З 15 ст. місто стало центром Черкаського старостату. Тут постійно перебував староста-намісник великого литовського князя. А після Люблінської унії 1569 року – польський король. Роль Черкас, як опорного пункту, особливо виросла з кінця 15 ст., коли посилились грабіжницькі напади Кримського ханства на Україну. Мешканцям міста неодноразово доводилось вступати в поєдинок з ордами кримських татар.

Значну роль у житті Черкас відіграло козацтво, яке почало формуватись у другій половині 15 ст. Його створювали селяни та вихідці з міських низів, які втікали у південні райони України від феодального гніту, що все наростав. Жителі міста займались рибною ловлею, полюванням, бджільництвом, хліборобством, служили найманцями в загонах прикордонних фортець.

27 грудня 1595 року в м. Чигирин, а це 60 км. від Черкас, народився великий полководець і майбутній голова Української держави Б. Хмельницький. 1648-1657 роках Б.Хмельницький успішно почав національно-визвольну боротьбу за незалежність України мав тривалі дипломатичні стосунки з королем Швеції Карлом 10. Діяльність Б. Хмельницького тісно пов’язана з Черкасами.

Ліквідація шляхетського панування позитивно відобразилась на розвитку міста.

Виникають промислові підприємства, найбільшими з яких стали тютюнова та цигаркова фабрики. До кінця 19 ст. помітно розвинулась торгівля. Щороку у місті відбувалось до 7 ярмарків, а базари - один раз у тиждень. Зріс вантажообіг пристані на Дніпрі. Черкаси стали одним із головних перевалочних пунктів лісу, який сплавлявся з північних районів України. Зростання економіки сприяло розвиткові міста.

Розробка плану генеральної забудови Черкас розпочалася ще на початку ХІХ ст. Проект, який було затверджено 1826 р., підготували в 1815 році відомі архітектори В. Гесте, В. Стасів, Л. Руска та інші. Майже вся нагірна територія міста була поділена на рівні прямокутні квартали. На території міста частково збереглися будинки, які мають значну історичну та архітектурну цінність.

Головною вулицею на початку ХХ ст. була вул. Дахнівська, на якій знаходилися магазини й банки. Це, по суті, був торговий центр міста. Центральну частину вулиці, яку називали ще й Хрещатиком, прикрашали архітектурні споруди. Кілька з них збереглися і до теперішніх часів.

Черкаси знайшли своє відображення у творчості Т.Г. Шевченка. Наш геній духу вивчав і добре знав історію Черкас. Він оспівував Черкаси, як один із рушійних центрів великого селянського повстання на Правобережній Україні 1768 р.

В 1885 р. у місті діяли 15 промислових підприємства, на яких працювали понад 800 робітників. З розвитком промисловості і торгівлі в Черкасах виникають відділення банків. У 1900 р. в Черкасах налічувалося 29 фабрик і заводів, на яких працювали 1924 робітники.

На початку 20 ст. у місті були переважно одноповерхові будинки, часто криті соломою. Тільки центральна частина в районі Соборної площі мала міський вигляд. Тільки центральна частина в районі Соборної площі мала міський вигляд. Тут проживали багаті мешканці, працювали адміністративні заклади, банки, контори. Для панівних верств населення існували декілька закладів культури: Міський клуб, два громадські зібрання, комерційні і офіцерське зібрання, два кінотеатри і дві бібліотеки.

В листопаді 1939 р. Черкаси стали містом обласного підпорядкування. У роки ВВв Черкаси були окуповані німецько-фашистськими загарбниками. З перших днів окупації фашисти чинили жорстоку розправу над місцевими жителями. Тільки протягом вересня-жовтня 1941 р. було розстріляно багато мирних жителів. 14 грудня 1943 р. в результаті важких боїв Черкаси були звільнені. Вдячні черкасці на честь звільнення встановили пам’ятний знак - глибу з чорного граніту з переліком військових частин і підрозділів, які відзначилися в боях за визволення міста і котрим було присвоєне найменування Черкаських. На височині над Дніпром споруджено меморіал - Пагорб Слави на честь визволителів міста і радянських воїнів - черкащан, які загинули на фронтах ВВВ.

7 січня 1954 р. була утворена Черкаська обл., а Черкаси стали обласним центром. До речі, Черкаська область є наймолодшою в Україні.

Черкащина – це територія, що знаходиться у самому серці України, земля, що народила ідею створення незалежної держави, земля, де сформувалось козацтво, земля, що народила Т.Г.Шевченка. зараз Черкаси – це визначний адміністративний, культурний, промисловий центр із населенням близько 300 тис. чол.

Таким чином, Черкаси – це одне з міст, яке славиться своєю історією, культурною і архітектурною спадщиною, що є візиткою для туристів як вітчизняних так і закордонних.

СОСНІВКА

З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив — Черкаський бір, що є найбільшим (площа складає 28,5 тисяч га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі сосни звичайної.

Ми їдемо територією міста, що має назву Соснівка. Це дачна зона, де ще у XIX ст. почали будувати дачі заможні черкащани. Вже на кінець XIX ст. тут виникло ціле дачне містечко, що мало свої магазини, аптеку, зону відпочинку (малюнок 2). Ви можете спостерігати чудовий краєвид, саме такі дерева використовували для будівництва кораблів, це так звані корабельні гаї.

За радянських часів на території бору знаходився великий санаторний комплекс для вищих чинів радянської влади. Зараз ця будівля напівзруйнована. Сюди почали приїжджати для відпочинку і лікування не тільки з ближніх міст: Кіровограда, Кременчука і ін., але і з Петербургу, середньої Росії і навіть з Польщі. На сьогодні в лісовому масиві знаходяться декілька санаторно-лікувальних баз та центрів відпочинку.

В межах Черкаського бору розташовано багато баз відпочинку та санаторіїв. На прибережних ділянках Свидівського лісогосподарства на площі в 50 га розкинулись корпуси санаторію «Світанок», в мікрорайоні Соснівка знаходиться великий санаторій «Україна», а в районі села Мошни — Мошногірський санаторій. У Черкаському бору, що безпосередньо прилягає до берега Дніпра, знаходиться база відпочинку «Сокирне».

Черкаський бір є також джерелом лікарської сировини, служить базою для розвитку бджільництва, має велике ландшафтно-архітектурне та естетичне значення. Лісові насадження бору мають велике природоохоронне значення. Вони покривають піщані тераси правого берега Дніпра, запобігають руху та здування пісків, змиву та розмиву ґрунту. Ліси прибережної смуги регулюють поверхневий стік атмосферних вод, захищають береги Кременчуцького водосховища на Дніпрі від розмивання. Масив покращує мікроклімат прилеглих територій, сприяє збереженню малих річок та підвищенню врожаїв сільськогосподарських культур.

Найстарішим лікувальним закладом міста стала відкрита наприкінці 1805 року повітова лікарня (її спадкоємицею є сучасна міська лікарня № 1). Основними її завданнями були надання медичної допомоги військовим Черкаської «військово-штатної команди» та боротьба з інфекційними захворюваннями й епідеміями місцевого населення. Лікарня в той час займала одну кімнату звичайної сільської хати, у якій було всього 4 ліжка для хворих. Пізніше велике кам'яне приміщення повітової лікарні знаходилась на розі вулиць Гоголя та Остафія Дашкевича (зараз тут знаходиться станція швидкої допомоги). Cистема закладів охорони здоров'я у місті включає міські лікарні № 1, № 2 та № 3; пологові будинки № 1 та № 2; інфекційну лікарню, дитячу лікарню, міські поліклініки № 2, № 3 та № 5, 2 дорослі та дитячу стомаполіклініки, 2 жіночих консультації. Існує також відділ сімейної медицини та приватні медичні установи (наприклад «Айболит»). У 1931 році в Черкасах було створено першу станцію швидкої допомоги. Спочатку для викликів використовувалася кінна лінійка, а пізніше обладнали карету, в якій можна було транспортувати лежачих хворих. 1935 року станція швидкої медичної допомоги отримала автокарету, змонтовану на вантажній автомашині. В період з 1975 по 1988 роки станція існувала як відділення при лікарні ШМД та 3-ій міській лікарні. Від 1 січня 1987 року станцію було реорганізовано в самостійний заклад. Також на території міста знаходяться районні та обласні медичні заклади. Зокрема, в Соснівці знаходиться обласна лікарня, яка займає одне з перших місць в Україні за розвитком медицини. Зараз закінчується будівництво дитячої обласної лікарні.

Ми минаємо Ювілейний парк. Зараз Черкаси навіть не можна уявити без Ювілейного парку. Він є своєрідною перлиною міста. Парк складається з верхнього і нижнього плато, їх з’єднує арочний міст, який черкащани називають «мостом закоханих».

Кожного року у парку проводяться такі фестивалі: «Живий камінь» - фестиваль скульптур із каменю. Паралельно у літньому театрі тривають «Черкаські співочі вечори». Упродовж багатьох років місто відоме проведенням численних фестивалів. У Черкасах неодноразово проходили музичні фестивалі – «Через терни до зірок», фестивалі джазової та рок музики «Черкаські джазові дні». З 2003 року в передмісті Черкас проводиться традиційний міжнародний байк-фестиваль «Тарасова Гора», який щорічно збирає в перші дні літа до кількох тисяч мотоциклістів з України, Росії та Європи. Це найчисельніший з мотофестивалів, які проводилися в Україні за останні роки.

Отже, Ювілейний парк – це найкраще місце відпочинку як жителів нашого міста, так і туристів.

Дата добавления: 2015-11-14