Сатурація — це двостадійне насичення соку діоксидом вуглецюз метою переведення надлишкового Са(ОН)2 в мікрокристали СаСО3 для адсорбції на них нецукрів соку і наступного виділення останніх разом з осадом.
Основними цілями сатурації є:
• утворення максимальної кількості дрібних кристалів СаСО3 шляхом взаємодії СО2 сатураційного газу з надлишком Са(ОН)2, введеним в сік вапняним молоком на стадії дефекації;
• найповніше переведення в осад нецукрів, адсорбованих на поверхні мікрокристалів СаСО3;
• полегшення наступного фільтраційного виділення соку.
При продуванні СО2 майже все надлишкове вапно випадає в осад у вигляді позитивно заряджених часток карбонату кальцію, які адсорбують негативно заряджені нецукри. Завдяки надлишку вапна, введеному на стадії дефекації, збільшується кількість, дисперсність та адсорбційна здатність СаСО3 та полегшується наступне фільтрування осаду.
Оптимальний кінцевий вміст вапна першої сатурації 0,12— 0,14% СаО, що дозволяє знизити накипоутворення у теплообмінниках. Повніше видалення вапна небажане: утворюється так званий пересатурований сік, в якому підвищена забарвленість, осади пептизуються, набуваючи рихлої желеподібної структури, що знижує якість фільтрування. При більш значній (рН < 9,5) пересатурації соку із осаду в розчин переходять речовини колоїдної дисперсності, які забивають пори фільтруючого шару і тканини. Першу сатурацію проводять при 80—85 °С в одноступеневому сатураторі безперервної дії— циліндричному апараті, в якому за принципом зустрічних потоків взаємодіють газ, що подається знизу, та сік після дефекатора, що подається зверху. Більша частина СО2 реагує з Са(ОН)2, утворюючи СаСО3. Швидкість сатурації впливає на чистоту і фільтраційну здатність соку: чим вона вища, тим дрібніші частки осаду і вища їхня адсорбційна здатність.
Для покращення умов сатурації соку і отримання дрібнокристалічного СаС03 у двосекційних сатураторах проводять двоступеневу сатурацію, що підвищує ефект очищення на 3—4 %, а використання вуглецевого газу— на 10—12 %. Коефіцієнт використання сатураційного газу становить 60—65 %.
Для пониження в соку вмісту розчинних солей кальцію проводять другу сатурацію, після якої сік не повинен вміщувати вільного Са(ОН)2. Оптимальна лужність соку другої сатурації, що відповідає найнижчому вмісту солей кальцію, залежить від складу нецукрів соку і найчастіше дорівнює рН = 9. Другу сатурацію проводять при 85—92 °С протягом 10 хв при коефіцієнті використання сатураційного газу близько 50 %.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Дефекація соку | | | Уварювання сиропу і відтоків до утфеля, кристалізація цукру |