Правильним курсом

Прогрес по-шведськи

Ксенія Соколова «Дзеркало тижня. Україна» №11, 23 березня 2012, 19:20

Швеція переживає кризу інституту сім’ї. Це результат багаторічної політики правління соціал-демократичної партії, метою якої було отримати повний контроль над суспільством.

Забезпечене суспільство вмираючих на самоті

Швеція відома своїми суперконцернами («Вольво», «Еріксон», «Ікеа», «Сааб») і масштабними соціальними програмами, спрямованими на підтримку незахищених верств суспільства. Частка валового внутрішнього продукту, затрачувана, приміром, на соціальне забезпечення людей літнього та похилого віку, — найвища у світі. Є безкоштовне медичне обслуговування. На фінансування охорони здоров’я йде близько 80% прибуткового податку.

Але є й інша статистика. У шведській столиці Стокгольмі 90% померлих кремують, 45% урн родичі не забирають. У переважній більшості похорон відбувається «без церемоній». Працівники крематорію не знають, чиї саме останки спалюють, бо на урнах — лише ідентифікаційний номер. З економічних міркувань, енергію, отриману від спалених урн, на вибір включають в обігрів власного будинку або в систему обігріву міста.

Відсутність похоронних церемоній — це лише частина загальної тенденції обривання почуттєвих та емоційних уз у багатьох шведських сім’ях. Редактор шведського видання Nyliberalen Генріх Бейке, пояснюючи причини явища, зазначає: «Сім’я стала метою атак соціалістів, оскільки за своєю природою виступає організацією, альтернативною державним інститутам опікунства. Сім’я покликана захищати людину. Коли в неї виникають проблеми, наприклад відсутність грошей або погіршення здоров’я, людина завжди може звернутися по допомогу до рідних. Шведська держава впродовж десятиліть намагається розірвати ці сімейні стосунки та зв’язки, допомагаючи безпосередньо кожній людині і в такий спосіб роблячи її залежною від себе».

Правильним курсом

Важко повірити, але ще до початку тридцятих років минулого століття Швеція була бідною аграрною країною, піддані якої масово емігрували в пошуках кращого життя. Розбагатіти Швеції вдалося під час Другої світової війни завдяки своїй обережній політиці «подвійних стандартів». Попри формальний нейтралітет, вона надавала фашистській Німеччині кредити, поставляла власне озброєння і була найбільшим постачальником залізної руди для потреб німецької військової промисловості. Під керівництвом соціал-демократії у 1940-віта 1950-ті рр. було здійснено низку реформ, які в сукупності заклали основи шведської держави загального добробуту. Тривалий період гегемонії соціал-демократів перервала економічна криза початку 70-х, і з 1976 року кабінети змінювалися частіше.

Соціал-демократія, яка сьогодні перебуває в опозиції, отримала нового лідера — 55-річного Стефана Лювена, главу профспілки металістів, котрий працював зварником. Цікаво, що у Швеції, яка славиться високим рівнем освіти та її доступністю (фінансування вишів на 80% здійснюється з держбюджету), Стефан Лювен став четвертим лідером партії без вищої освіти. Йоран Перссон був навіть прем’єр-міністром (1996—2006). Очевидно, у Швеції не надають великого значення освітньому рівню політиків (згідно з дослідженнями, він найнижчий у Європі). Тут вважається нормальним, що міністр сільського господарства — фермер, а міністр охорони здоров’я — лікар. Уряд (і це закріплено в конституції) тільки визначає напрямки, а керують країною центральні урядові установи.

Робити їм це дедалі важче. Впливають і загальна економічна криза і власні проблеми. Швеція старіє. Середня тривалість життя — 78,6 року в чоловіків і 83,2 — у жінок. Частка населення віком від 80 років і більше досягла найвищого показника серед країн — членів ЄС — 5,3%. Із 9,3 млн. населення Швеції 18% — особи віком після 65 років. За прогнозами, до 2030 року їх частка зросте до 23%.

«Якщо ми хочемо, щоб у майбутньому наша пенсія була еквівалентна нинішній, ми повинні працювати довше, — заявив прем’єр-міністр Швеції Фредрік Рейнфельдт на форумі, присвяченому проблемам Північних країн, що відбувся 9 лютого 2012 р. у Стокгольмі. — З урахуванням зниження народжуваності, на пенсію йти необхідно у віці 75 років, інакше ми повторимо сценарій Греції».

Дата добавления: 2015-11-16