Вимоги до звіту

Впродовж проходження практики студент збирає, аналізує, систематизує й оформлює матеріали, потрібні для складання технічного звіту з практики. Ці матеріали можуть мати вигляд тексту, графічних схем, таблиць, рисунків, ескізів, креслень, фотографій тощо.

Звіт з практики оформлюється на аркушах білого паперу формату А4. Звіт повинен мати титульну сторінку, зміст із зазначенням сторінок початку розділів, вступ, розділи і підрозділи, висновки, список використаної літератури.

Звіт з дослідницької практики повинен містити такі розділи магістерської кваліфікаційної роботи:

1. Аналітичний огляд літературних та інших джерел.

2. Системний аналіз і обґрунтування проблеми.

3. Методи і засоби вирішення проблеми.

4. Висновок.

5. Список літературних джерел.

Титульну сторінку підписує і затверджує печаткою керівник практики від підприємства. Звіт з практики повинен містити:

· титульний аркуш, який має вигляд стандартного бланка, заповнюється студентом, на якому повинні бути всі підписи (студента, консультанта, керівника, завідувача кафедри);

· індивідуальне завдання на дипломний проект (роботу), підписане керівником і затверджене завідувачем кафедри;

· зміст, що повинен містити обов’язкові та може містити додаткові розділи: зміст виконується за допомогою відповідних засобів текстового процесора та містить назви розділів і підрозділів проекту (роботи) з вказанням номерів сторінок, на яких вони розміщені;

· вступ, у якому обґрунтовується актуальність теми, мета роботи, її значення
(2–3 сторінки);

· аналітичний огляд літературних та інших джерел – електронні публікації, матеріали Internet тощо (10–12 сторінок): має містити основні відомості про найновіші та відомі підходи, методи, засоби, алгоритми розв’язання аналогічних задач, які публікуються в сучасній літературі, мати критичний характер і завершуватись висновком про актуальність постановки та розв'язання задачі дипломного проекту (кваліфікаційної роботи); огляд літературних джерел супроводжується посиланнями на список використаної літератури, використання авторського матеріалу без посилання на відповідні публікації не допускається; у випадку цитування цитата береться в лапки та вказується джерело і номери сторінок, на яких знаходиться цитата;

· системний аналіз об’єкту дослідження і предметної області (10–15 сторінок): в цьому розділі виконується аналіз мети функціонування системи, конкретизація її до окремих критеріїв якості, основних варіантів досягнення мети та наявних ресурсів. Аналізується система „as is” – «як є»: визначається система та зовнішнє середовище, обирається критерій декомпозиції та аналізуються елементи системи, основні бізнес-процеси, потоки даних. У якості зображувальних засобів використовуються структурні (як наприклад IDEF, SADT, DFD) і (або) об’єктні (Rational Rose) нотації, визначаються основні альтернативи побудови системи та, в загальному, обґрунтовується вибір варіанту побудови системи загалом, а висновки розкривають основні можливості та варіанти побудови проектованої системи з обґрунтуванням доцільності обраного остаточно для реалізації;

· постановка задачі дипломного проекту і її формалізація (8–10 сторінок): постановка задачі передбачає описання множини вимог до системи (підсистеми) прийняття (підтримання прийняття) рішень, що буде реалізовуватися, як конкретизації результатів системного аналізу, вимоги до інтелектуальної складової, вхідних та вихідних даних, форми їхнього подання і динамічних характеристик, множину бізнес–процесів, що повинні бути реалізовані (за необхідності наводиться формальна чи узагальнена модель функціонування системи „to be“ – «як повинно бути», вимоги до алгоритмів чи технологічних процесів опрацювання інформації);

· вибір та обґрунтування методів і засобів розв’язання завдання (8–10 сторінок): в цьому розділі подаються основні характеристики конкретних методів розв'язання задачі, способів представлення знань та логічного виведення, програмні, системні та допоміжні засоби які застосовуються в роботі (проекті) для побудови механізмів прийняття рішень, баз даних і знань, розробки прикладного програмного забезпечення, їх порівняльний аналіз та обґрунтування переваг і можливостей застосування в даному випадку;

· опис реалізації завдання (15–20 сторінок): розділ має містити опис структури бази даних, бази знань (правил), механізмів логічного виведення і отримання чи підтримання процесів прийняття рішень, структури, складу, змісту і функцій розробленого програмного забезпечення (модулів, підпрограм, функцій, форм, макросів, запитів, тощо) та процесів їх сумісного функціонування;

· висновки (2–3 сторінки): стисло подаються основні результати, досягнуті в процесі виконання роботи (проекту), їх відповідність поставленій меті та підтверджується розв'язання поставленої перед дипломантом задачі;

· перелік використаних літературних джерел (1–2 сторінки): список використаних літературних джерел наводиться у відповідності до загальних вимог, до складу мають бути включені всі використані матеріали, на кожен елемент списку має бути посилання в тексті пояснювальної записки, при посиланні на джерела, отримані з мережі Internet, вказується повна адреса відповідного сайту, розділу, рубрики, сторінки яка однозначно ідентифікує матеріал;

· анотація іноземною мовою (1 сторінка): анотація виконується іноземною мовою, яку студент вивчав протягом навчання в університеті (англійська, французька, німецька або іспанська) і містить загальну характеристику поставленого завдання, виконаної роботи та описання отриманих результатів;

· додатки (роздрук текстів програмного забезпечення, результати розв’язування контрольних прикладів, графіки, діаграми, ілюстрації, екранні копії, форми документів, у випадку необхідності інші матеріали).

Щоденник практики і звіт з практики перевіряє керівник від кафедри і допускає (або не допускає) студента до захисту перед комісією.

Дата добавления: 2015-11-16