Мета і завдання практики

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Програму дослідницької практики за темою магістерської роботи студентів спеціальності 8.04030302 — “Системи і методи прийняття рішень” складено згідно з „Положенням про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України", „Методичних рекомендацій з складання програм практики студентів вищих навчальних закладів України" Міністерства освіти і науки України та наскрізної програми виробничих практик.

Відповідно до навчального плану спеціальності практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи передбачена в 3 семестрі та триває 6 тижнів. Дана практика проводиться в проектних або науково–дослідних інститутах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, що пов’язані з переробкою інформаційних потоків.

Загальне навчально–методичне керівництво практикою за темою магістерської роботи здійснює кафедра інформаційних систем та мереж та керівник практики, який несе персональну відповідальність за якість проходження практики студентами.

Перед початком практики кожний студент отримує від кафедри оформлений щоденник з конкретними завданнями і календарний план проходження практики у підрозділах підприємства.

Безпосереднє керівництво роботою студента на практиці здійснюється керівниками, призначеними підприємствами та університетом. Вони зобов'язані провести інструктаж студентів, ознайомити їх з правилами техніки безпеки та охорони праці і спостерігати за перебігом практики. Окрім того, інструктаж з техніки безпеки здійснює керівник практики від університету.

Керівник практики від університету періодично контролює проходження студентами практики, ступеня її засвоєння та виконання індивідуальних завдань.

Практиканти повністю підпорядковуються правилам внутрішнього розпорядку підприємства. Керівник практики зобов'язаний систематично спостерігати за роботою студента, забезпечити високу дисципліну та належну організацію практики.

Під час практики студент зобов'язаний вести щоденник, в якому він кожного дня записує виконання роботи. Керівник практики від підприємства ставить у щоденнику свої оцінки і дає відгук про роботу студента. Перевірка ведення щоденника виконується один–два рази на тиждень.

В кінці кожного тижня керівник практики проводить загальногрупову бесіду для перевірки отриманих знань та ступеня їх засвоєння.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою практики за темою магістерської роботи є підбір необхідних матеріалів до магістерської роботи, закріплення набутих теоретичних знань, вивчення сучасних методів проектування та реалізації систем переробки та консолідації інформації.

Неухильне зростання інформатизації суспільства та автоматизації рутинних робіт призводить до розроблення інформаційних систем, що містять величезні масиви інформації, які зберігаються у сховищах даних, базах даних та базах знань. Системи, ядром яких є база даних та знань, у якій зінтегрована інформація, зібрана з різнотипних інформаційних ресурсів, і яка складає адекватну інформаційну модель предметної області, називають системами з консолідованою інформацією. Такі системи застосовуються для вирішення складних задач, де основна складність розв’язку пов'язана з використанням слабоформалізованих знань фахівців–експертів, і де логіко–семантичне опрацювання інформації превалює над обчислювальним.

Під час розв’язування більшості реальних задач людина не використовує ні класичну логіку, ні математику, ні інші формальні способи і схеми, тому логічні і математичні моделі при усіх своїх перевагах мають істотні обмеження по класах розв'язуваних задач.

Ця обставина, власне, і призвела до того, що центральною парадигмою інформаційних технологій сьогодні є опрацювання знань. У сфері цієї парадигми, зокрема, знаходяться: концептуальний аналіз чи структурування знань (традиційно є «вузьким місцем» у життєвому циклі інформаційних систем); дослідження в області онтології й онтологічних систем (які є «гарячими точками» у роботах по інтелектуалізації інформаційного пошуку, у першу чергу, у середовищі Інтернет, у роботах по мультиагентних системах, у проектах по автоматичному «видобуванні» знань з текстів природною мовою) і т.д.

Надбання країни не залежить більше від можливостей по видобутку й обробці ресурсів і матеріалів, а залежить від можливостей та інтелекту громадян і практичного досвіду, за допомогою якого організації знаходять та використовують ці можливості. Організаціям для ефективної роботи в економіці знань необхідно змінити свої пріоритети та сфокусуватися на створення і використання інтелектуальних ресурсів. Таке фокусування на інформаційних ресурсах та інформаційній грамотності вимагає нових підходів до менеджменту інформації та знань, і до середовища, в якому вони створюються й використовуються. Концепції та стратегії менеджменту знань вносять, у наш час, вагомий внесок в усі організації всіх галузей бізнесу. По останніх даних керівники ставлять менеджмент знань у своїх глобальних цілях на перше місце. Менеджмент знань допомагає організаціям досягти цих глобальних цілей і успіху в бізнесі.

Назва «knowledge management» починає користуватися усе більшим попитом; «ініціативи знань», що відповідають концепціям менеджменту знань, стають стилем життя. Крім того, останнім часом спостерігається різке збільшення числа посад у цій області і бажаючих їх зайняти.

Отже, назріла необхідність формування моделі підготовки фахівців з інформаційного аналізу та створення відповідної системи їхнього навчання, що забезпечувало б можливість отримання професійної освіти в області створення, управління та аналізу консолідованої інформації в галузі інформаційних технологій.

Дата добавления: 2015-11-16