Читайте также:
|
Форма N Н-3.03
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки
Інститут соціальних наук
“Культура нового часу”
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
дисципліни
для студентів наступних галузей та спеціальностей
| Шифр галузі знань | Найменування галузі знань | Шифр напряму Підготовки | Найменування напряму підготовки |
| Культура | 6.020101 | Культурологія |
ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
ЛУЦЬК — 2011
УДК
ББК
Культура Нового часу. Робоча навчальна програма курсу. – ВНУ імені Лесі Українки. – 2009. – 40 с.
Розробник:
доцент, к.ф.н. Бондарук С.О.
Рецензент:
доцент, к.і.н., зав кафедри Борейко Ю.Г.
філософії та релігієзнавства
Робоча навчальна програма розглянута
і затверджена на засіданні кафедри
культурології та менеджменту
соціокультурної діяльності
протокол № 1 від 30.08.2011 р.
Завідувач кафедри, к.ф.н., професор Возняк С.С.
Голова методичної комісії факультету
д.ф.н., професор, декан
Інституту соціальних наук Кондратик Л.Й.
Робоча навчальна програма схвалена
методичною комісією факультету (інституту)
Протокол № 1 від 30.08. 2011 р.
© Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2011.
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
"Культура Нового часу"
ОПИС НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
| Напрям, спеціальність, Освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| Галузь знань: 0201 " Культура " Напрям підготовки: 6.02.0101- "Культурологія" Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр | Кількість кредитів, відповідних ECTS: 6 кредитів Загальна кількість годин: 288 години Тип курсу: обов’язковий Рік підготовки: 3 Семестр: 1-2 Лекції: 72 годин Практичні заняття: 68 годин Самостійна робота: 74 годин Індивідуальна робота: 74 годин Модулів: 4 Змістових модулів: 6 Вид контролю: залік, іспит. |
2. Пояснювальна записка
Робоча навчальна програма курсу “Культура Нового часу” складена відповідно до вимог Державних стандартів освіти з культурології та навчального плану освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр".
Курс є складовою частиною фахової підготовки бакалаврів зі спеціальності "культурологія".
Мета курсу – ознайомлення студентів з ходом розвитку світової культури Нового часу, його закономірностями, характерними особливостями, основними культурними явищами.
Завдання курсу – допомогти студентам в оволодінні основними шляхами розвитку культури Нового часу як одного з етапів загальносвітового культурно–історичного процесу, в лоні якого відбувалося зародження і формування сучасної культури.
Формами контролю за рівнем набутих знань є оцінки за роботу на семінарських заняттях, захисти рефератів, кредитно-рейтинговий контроль, залік, іспит.
Загальні вимоги до знань і вмінь.
Знати:
· Загальні витоки і шляхи становлення і розвитку культури Нового часу;
· Передумови, ідейний зміст та основні напрями реформаційного руху;
· Головні особливості морального вчення протестантизму в контексті новочастої та сучасної культури;
· Особливості наукової революція ХYII ст., її зміст та місце в культурі Нового часу;
· Провідні тенденції філософського осмислення культури Нового часу;
· Зміст, ідейні та художні напрямки Культури Нового часу
Вміти:
· Аналізувати зміст основних етапів культури Нового часу;
· Застосовувати історико-культурні знання для аналізу сучасних актуальних проблем культурного розвитку;
· Аналізувати різноманітні філософські концепції Нового часу в контексті загальнокультурологічної проблематики
· Проводити соціокультурний аналіз різних новочасних феноменів культури з огляду на їх загальнодуховний контекст.
· Проводити культурологічний аналіз загальнотеоретичної літератури, працювати з культурологічними, релігійними і філософськими текстами.
Програма містить структуру залікового кредиту, плани лекційного курсу, практичних/семінарських занять, завдання для індивідуальної, самостійної роботи, список літератури, інформацію про оцінювання.
| № | Тема | Кількість годин, відведених на: | |||
| Лекції | Семінари | Самост. роботу | Індив. роботу | ||
| Змістовий модуль 1. | |||||
| 1. | Предмет і завдання курсу “Культура Нового часу” | ||||
| 2. | Реформація і становлення культури Нового часу | ||||
| 3. | Становлення капіталізму і розвиток моралі Нового часу | ||||
| Змістовий модуль 2. | |||||
| 4. | Великі географічні відкриття і колонізація Нового Світу | ||||
| 5. | Наукова революція в Європі ХYІ–ХYII ст. | ||||
| 6. | Поширення книгодрукування і розвиток освіти в Європі ХYІ–ХYII ст. | ||||
| 7. | Особливості розвитку філософії ХYII ст. | ||||
| Змістовий модуль 3. | |||||
| 8. | Європейське мистецтво ХYII ст.: проблема стилю і жанру | ||||
| 9. | Мистецтво Італії ХYII–ХYIIІ ст. | ||||
| 10. | Фламандське мистецтво | ||||
| 11. | Мистецтво Голландії ХYII ст. | ||||
| 12. | Творчість видатних представників Іспанського мистецтва ХYII ст. | ||||
| 13. | Мистецтво Франції ХYII ст. | ||||
| Всього за І семестр | 36 | 34 | 36 | 37 | |
| Змістовий модуль 4. | |||||
| 14. | Особливості Просвітництва як культурно–історичної епохи. | ||||
| 15. | Загальна характеристика просвітницької літератури | ||||
| 16. | Філософія і література французьких просвітителів | ||||
| 17. | Філософські вчення епохи просвітництва | ||||
| 18. | Мистецтво ХYIIІ ст. і естетична концепція Просвітництва | ||||
| Змістовий модуль 5. | |||||
| 19. | Філософія, література і естетика передромантизму | ||||
| 20. | Культура доби романтизму і романтична теорія | ||||
| 21. | Український передромантизм і романтизм: філософія і світогляд | ||||
| 22. | Німецька класична література кінця ХYIIІ–початку XIX ст. | ||||
| Змістовий модуль 6. | |||||
| 23. | Класична німецька філософія і духовна культура Нового часу | ||||
| 24. | Філософські концепції І.Канта, Й.Г.Фіхте, Ф.Шеллінга | ||||
| 25. | Філософія Г.Гегеля | ||||
| 26. | Філософська концепція Л.Фейєрбаха | ||||
| 27. | Виникнення марксизму як феномен кризового стану в культурі | ||||
| 28. | Особливості європейської культури на грані епох (середина ХІХ ст) | ||||
| Всього за ІІ семестр | 36 | 34 | 38 | 37 | |
| Всього за рік |
Тематичний план змістових модулів
Змістовий модуль 1.
Тема 1. Предмет і завдання курсу “Культура Нового часу”.
1. Визначення і сутність культури. Неоднозначність розумінь культури.
2. Роль і місце людини в історії культури.
3. Історія культури як наука.
4. Особливості підходів до періодизації історії культури. Новий час як період в історії культури.
5. Предмет, мета, структура курсу. Форми і методи роботи та звітності.
Тема 2. Реформація і становлення культури Нового часу.
1. Характеристика і хронологічні рамки Нового часу як культурно-історичної епохи.
2. Місце доби Реформації в культурі Нового часу.
3. Причини, витоки і соціокультурний зміст Реформації в Європі.
4. Основні напрямки та рушійні сили Реформації.
5. Діяльність та особливості вчення лідерів Реформації.
6. Протестантизм як результат Реформації: його основні риси.
7. Вплив Реформації на західноєвропейську художню культуру. Мистецтво доби Реформації чи Північного Ренесансу?
Тема 3. Становлення капіталізму і розвиток моралі Нового часу.
1. Місце і роль моральних відносин в історії культури.
2. Зародження капіталістичних відносин і становлення нової моралі.
3. М.Вебер про протестантську етику.
4. Система цінностей і норм протестантської моралі.
5. Протестантська етика і проблема свободи волі людини. Етичні погляди М.Лютера і полеміка з Еразмом Роттердамським. Етика кальвінізму.
6. Розвиток філософсько-етичних вчень у XVI-XVII ст.
7. Значення морально-етичних вчень Нового часу для сучасного етапу суспільного розвитку.
Семінарські заняття
Тема 1. Реформація і становлення культури Нового Часу.
План:
1. Причини і соціально-економічні передумови Реформації.
2. Вплив Реформації на західноєвропейське мистецтво.
3. Характерні риси Нового часу як культурної епохи.
4. Роль М.Лютера і Ж.Кальвіна в історії західноєвропейської культури
Література:
Бенеш О. Искусство Северного Возрождения.- М., 1973.
Гейссер Л. История Реформации.- М., 1982.
Гершензон-Чагодаева Н.М. Брейгель.- М., 1983
Дмитриева Н.А. Краткая история искусства. - Вып.П.- М., 1989.
Ревуненкова Н.Ф. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. - М., 1988.
Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии: Очерки из истории гуманистической и реформационной мысли. - М., 1978.
Тема 2. Проблема свободи волі в етичних вченнях ХVI-ХVIIст.
Заняття 1.
П л а н:
1. Свобода і рабство волі в релігійно-етичних вченнях Еразма Роттердамського і М.Лютера.
2. Протестантська етика і “дух капіталізму”:
а) визначеність (предопределенность) і проблема свободи волі;
б) покликання і доля – роль цих понять в розшаруванні буржуазного суспільства;
в) значення системи цінностей протестантської моралі в сучасному капіталістичному суспільстві.
Література:
Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.
Лютер М. О рабстве воли // Эразм Роттердамский.-Философ. произвед. – М., 1987.-С.290-545.
Протестантизм. Словарь атеиста. - М., 1990.
Роттердамский Э. Философские произведения.- С.218-289.
Рынок и мораль // Америка.-1992.- Сентябрь.- С.2-17.
Цвейг С. Совесть против насилия (будь-яке видання).
Заняття 2.
П л а н.
1. Раціоналістична етика Ф.Бекона і Р.Декарта – спільні риси і відмінності.
2. Проблема свободи волі та природи моральності у вченнях Т.Гоббса, Дж.Локка і Б.Спінози.
3. Етико-політичне вчення Г.Гроція.
4. Своєрідність французьких етичних вчень допросвітницької доби і проблеми свободи волі та рівності людей.
Література:
Антология мировой философии. - Т.2.-М., 1970.-С.137-140, 192-530.
Кропоткин П.А. Этика. – М., 1991.
Понятие человека в философии Нового времени // Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. - М., 1991-С.217-301.
Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVIIвв. - М., 1984. –Разд. 1., П.
Соколов В.В. Спиноза. – М., 1973.
Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.
Швейцер А. Культура и этика.
Шефтсбери. Эстетические опыты. – М., «Искусство», 1975.
Змістовий модуль 2.
Тема 4. Великі географічні відкриття і колонізація Нового Світу.
1. Місце епохи великих географічних відкриттів у культурі Нового часу.
2. Економічні, соціально-політичні, культурні причини спорядження експедицій. Науково-технічні передумови.
3. Періодизація епохи.
4. Відкриття морських шляхів з Європи в Індію та на Далекий Схід.
5. Відкриття Америки та іспанські завоювання.
6. Колонізація Нового Світу.
7. Наслідки Великих географічних відкриттів для європейської культури.
Тема 5. Наукова революція в Європі XVI-XVII ст.
1. Передумови та основні риси наукової революції XVI-XVII ст.
2. Наукові відкриття XVI-XVII ст. та їх значення для становлення нового способу світобачення.
3. Розвиток дослідної та теоретичної науки в XVI-XVII ст.: проблема методу наукового пізнання.
4. Ф.Бекон і особливості індуктивного методу пізнання.
5. Метод дедукції та внесок Р.Декарта в розвиток науки XVII ст.
Тема 6. Особливості розвитку філософії XVII ст.
1. Місце філософії Нового часу в культурно-історичному процесі.
2. Наукова революція XVI-XVII ст. та специфіка розвитку філософського пізнання.
3. Проблема співвідношення чуттєвого та раціонального джерел пізнання.
4. Емпіризм і раціоналізм як дві методологічні програми у філософії XVII ст.
5. Проблематика культури у філософії XVII ст.
6. Сенсуалізм Дж.Локка і проблема чуттєво-емоційної культури людини.
7. Раціоналізм і проблема гуманності.
Семінарські заняття
Тема 3. Поширення книгодрукування і розвиток освіти і педагогічної науки у Європі ХVI-ХVII ст.
П л а н:
1. Наукова революція і розвиток книгодрукування в Європі ХVI-ХVIIст.
2. Розвиток освіти і педагогічної науки в Європі ХVIIст:
а) педагогічна теорія Яна Амоса Коменського і проблеми дидактики;
б) “виховання джентельмена” і педагогічні погляди Джона Локка;
в) педагогічні ідеї англійських утопістів (Дж.Уйнстенл. Дж.Беллерс).
Література:
Антология педагогической мысли.-Т.1.-М., 1988.-С.88-126.
Варбанец Н.В.Иоханн Гутенберг и начало книгопечатания в Европе. – М., 1980.
Владимиров Л.И. Всеобщая история книги. - М., 1988.
Ивич А. Приключения изобретений.-М.,- С.3-27.
История педагогики // И.А.Константинов и др.) – М.., 1982.-Гл.4, 5.
Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки.-М., 1987.
Кодак Н.Ф. и др. Бытие книги. –К., 1991.
Тема 4. Філософія ХVIIст. і проблема методу.
Заняття 1.
П л а н:
1. Значення наукової революції ХVIIст. для розвитку західно-європейської філософії Нового часу. Проблема співвідношення чуттєвого та раціонального джерел пізнання.
2. "Новий Органон" Ф.Бекона: сутність емпіричного методу у філософії. Теорія індукції.
3. Раціоналістичний метод Р.Декарта. Ідеалістична і дуалістична метафізика. Вроджені ідеї.
4. Матеріалістична лінія у картезіанстві. Механіцизм проти органіцизму.
Література:
Антология мировой философии. - Т.2.-С.192-222, 223-294.
Арно А. Николь П. Логика или Искусство мыслить. – М., 1991.
Асмус В.Ф. Рене Декарт. - М., 1956.
Асмус В.Ф. Фрэнсис Бекон // Асмус В.Ф. Избр. филос. труды. - М., 1969.-Т.1.
Бекон Ф. Великое восстановление наук // Соч.-Т.1. - М., 1977. -С. 199-288.
Бекон Ф. Новый Органон // Соч. в 2-х томах. - Т.2. - М., 1978.-С.12-48, 56-70, 80-90, 108-119, 212-214.
Декарт Р. Сочинения в 2-х томах. - М., 1989. -Т.1.
Человек: Мыслители прошлого и настоящего в жизни, смерти и бессмертии. - С.297-300.
Заняття 2.
П л а н:
1. Матеріалістична теорія людини і природи Т.Гоббса.
2. Два роди пізнання у гносеології Спінози та їх взаємозв”язок.
3. Особливості раціоналізму Спінози. Проблема фнтуїції та адекватності ідей.
4. Вчення про субстанцію та її атрибути, поняття мислення.
Література:
Антология мировой философии. - Т.2. -С. 307-407.
Асмус В.Ф.Диалектика необходимости и свободы в этике Спинозы // Асмус В.Ф. Избр. филос. труды. - М., 1971. -Т.3.
Гоббс Т. Левиафан или Материя форма и власть государства церковного и гражданского // Соч. в 2-х томах. - М., 1991.-С.9-30, 51-73, 81-128, 129-287.
Гоббс Т. Человеческая природы // Соч. в 2-х томах. - М., 1991. -Т.1. -С. 507-573.
Ильенков Э.В. Диалектическая логика. - М., 1984. -С. 26-54.
История диалектики ХIV-ХVIIIст. – М., 1974. -С.151-175.
Соколов В.В. Бытие и знание, человек и общество в философ-ской доктрине Т.Гоббса. - Т.1. -С. 3-65.
Спинова Б. Трактат об усовершенствовании разума // Избр. произ. в 2-х томах. - Т.1. - М., 1957.
Спиноза Б. Этика // Там же.- М., 1957. -Т.1.
Заняття 3.
П л а н:
1. Раціоналістична гносеологія Лейбніца.Нові досліди про людське розуміння.
2. Метафізика як вчення про Бога і субстанцію. “Монадология” Лейбніца.
3. Емпірична гносеологія Дж.Локка. Досл.дне походження знань і критика вроджених ідей Декарта.
4. Логіка Дж.Локка. Емпіристична спроба вирішення проблеми достовірності знання.
Література:
Антология мировой философии. - Т.2. -С. 412-441, 449-485.
Заиченко Т.А. Джон Локк. – М., 1973.
Лейбниц Г.В. Соч. в 4-х томах. - М., 1982-1983.
Локк Дж. Избранные философские произведения. В 2-х томах. – М.,
Мир философии. - М., 1990. -Т. 1-2.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIIIв. - М., 1973.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIIв. - М., 1974.
Підручники і література загального характеру.
Погребысский И.Б. Лейбниц Г.В. - М., 1972.
Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVIIвв. – М., 1984.
Фейербах Л. История философии в 3-х томах. – М., 1974.
Тема 5. Суб”єктивно-ідеалістичне вчення Дж.Берклі та Д.Юма.
План:
1. Криза механістичного емпіризму як передумова суб”єктивного філософського ідеалізму.
2. Онтологія і проблематика існування в філософії Берклі.
3. Проблема “здорового глузду “ та критерії істини в беркліанстві.
4. Скептичний солпсизм Юма та проблема враження відчуттів.
Література:
Антология мировой философии. -Т.2. - М., 1970. -С. 507-530, 574-608.
Беркли Дж. Опыт новой теории.
Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания // Соч. - М., 1973.-С. 149-348.
Нарский И.С.Западноевропейская философия ХVIIв. – М., 1974.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIIIв. - М., 1973.
Нарский И.С. У истоков субьективного идеализма // Беркли Дж. Соч. - М., 1978. -С. 5-38.
Юм Д. Исследования о человеческом познании.Соч. в 2-х томах.
Змістовий модуль 3.
Тема 7. Європейське мистецтво XVII ст.: проблема стилю і жанру.
1. Соціокультурні умови розвитку мистецтва Європи XVII ст..
2. Динамізм життя і проблема його відображення у мистецтві. Прагнення мистецтва до конкретності відображення.
3. Специфічні риси та особливості розвитку західноєвропейського мистецтва XVII ст.
4. Проблема стилю в мистецтві XVII ст.
5. Барокко і класицизм як основні стильові системи XYII ст.
6. Мистецтво барокко. Барокко і чуттєво-емоційна культура людини.
7. Класицизм і його зміст як стильової системи в мистецтві. Ідея раціонального сприйняття мистецтва.
8. Позастильова лінія в мистецтві XVII та її особливості.
9. Сюжетне і безсюжетне мистецтво. Розмаїття системи жанрів позастильового мистецтва.
10. Основні художньо-образні концепції в рамках позастильового мистецтва.
Семінарські заняття
Тема 6. Європейське мистецтво ХVII ст. Проблема стилю і жанру.
План
1. Місце і роль мистецтва в культурі Нового часу.
2. Поняття стилю і жанру в мистецтві. Проблема стильового і жанрового розмаїття.
3. Основні стильові напрямки у європейському мистецтві ХVIIст:
а) барокко;
б) академізм;
в) класицизм.
4. Позастильове мистецтво.
Тема для реферату.
Проблема героя та героїзму у мистецтві ХVII ст.
Література:
Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве ХУ-ХУП вв. (Отв.ред.Б.Р.Виппер, Т.Н.Левакова). - М., 1966.
Всеобщая история искусства. В: -ти томах. - Т.4. - М., 1963. –С. 9-27.
Дмитриева Н.А.Краткая история искусств. Вып.П - М., 1989. -С. 85-90.
Искусство: Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика: В 3-х частях. - Ч.2. - М., 988. -С. 5-126.
История зарубежного искусства. - М., 1984. -С. 186-229.
История искусства зарубежных стран.- В 3-х томах. - Т.3.
История эстетической мысли: В 6-ти томах. - М., 1985. -Т.2.-С. 215-262.
Литературные манифесты западноевропейских классицистов: Собр. Текстов. - М., 1980.
Мастера искусств об искусстве. - В 7-ти томах. - Т.3. - М., 1967.
Овсянни ков М.Ф. История эстетической мысли. - М., 1984.
Памятники мирового искусства. - Т. 4. Западноевропейское ис-кусство ХVIIв. – М., 1971.
Популярная художественная энциклопедия. В 2-х томах. - М., 1986.
Эстетика. – Словарь. – М., 1989.
Тема 7. Мистецтво Італії ХVII-ХVIIIст.
П л а н:
1. Архітектура і скульптура Італії ХVIIст.
2. Живопис видатних представників італійського барокко (Кореджо, Караваджо, Карраччі, Доменікіно та ін.).
3. Розвиток мистецтва Італії ХVIII ст.
Література:
Всеобщая история искусств. - Т.4. -С. 27-68, 232-263.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Вып.2. –С. 91-120.
История зарубежного искусства. - С.188-192, 243-245.
История искусств зарубежных стран. – Т.3.
Мастера искусств об искусстве. - Т.3. -С. 13-80.
Памятники мирового искусства. - Т.4. Западноевропейское искусство ХVIIIв.
Тема 8. Фламандське мистецтво ХVIIст.
П л а н:
1. Культура Фландрії ХVIIст.
2. Живопис Пітера Пауля Рубенса.
3. Ультрааристократизм Антоніса ван Дейка і простонародність мистецтва Якоба Йорданса.
4. Мистецтво натюрморту Франса Снейдерса і Яка Фейта.
5. Останнє покоління фламандських живописців ХVIIст. (Адріан Браувер, Давид Тенірс та ін.).
Література:
Всеобщая история искусств. - Т.4. -С. 102-126.
Дмитриева Н.А. Краткая история искусств: Вып.2.-С.121-136.
Искусство: Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика. - Т.2. -С.7-15, 15-22
История зарубежного искусства. - М., 1984. -С. 193-199.
История искусства зарубежных стран. – Т.3.
Мастера искусств об искусстве. - Т.3. – С.163-220.
Памятники мирового искусства. Т.4. Западноевропейское искусство ХVIIв.
Тема 9. Мистецтво Голландії ХVIIст.
П л а н:
1. Різноманітність напрямків пейзажного живопису Голландії ХVIIст.
2. Творчість Рембрандта (1606-1669).
3. Жанровий живопис ХVIIст.:
а)портретний живопис;
б)побутовий живопис і натюрморт.
4. Дельфтська школа живопису і творчість Яна Вермера (1632-1675).
Література:
Андронов С.А. Рембрандт. Осознание сущности творчества художника. - М., 1983.
Виппер Б.Р. Очерки голландской живописи эпохи расцвета (1640-1670). - М., 1962.
Виппер Б.Р. Становление реализма в голландской живописи ХVIIв. - М., 1967.
Гнедич П.П.История искусств (Зодчество, живопись, ваяние). СПб. 1885.-Т.3.
Долгополов И. Мастера и шедевры. В 3-х томах. - Т.1. - М., 1986. -С. 249-293.
Искусство Нидерландов, Фландрии и Голландии ХV-ХVIIIвв. - М., Искусство, 1955. -С. 50-86.
История зарубежного искусства. - М., 1984. -С. 200-208.
История искусства зарубежных стран ХVII-ХVIIIвв. - М., 1988.-Р.1. Гл.III.
История искусства зарубежных стран. – М., 1963. - Т.2.
Классическое искусство Запада. - М., 1973.
Любимов Л. Великая живопись Нидерландов. - М., 1963. - Гл.4.
Малая история искусств. Западноевропейское искусство ХVIIв. Раздел Голландия. - М., 1974.
Рембрандт: Альсом (Сост. Ю.И. Кузнецов). – М., 1988.
Ротенберг Е.И. Западноевропейская живопись ХVIIв. – М., 1989. -Гл. VI, VIII.
Седова Т.А. Рембрандт. – М., 1978.
Стасевич В.Н. Пейзаж. Картина и действительность. – М., 1978. -С. 32-37.
Фромантен Э. Старые мастера. - М., 1966.
Шахова К.А. Великие европейские живописцы ХV-ХVIIвв.-К., 1988. -С. 108-188.
Шмитт Г. Рембрандт. – М., 1971.
Ян Вермеер Дельфтский: Альбом (автор-cост. Е.И.Ротенберг). – М., 1983.
Тема 10. Творчість видатних представників мистецтва Іспанії ХУП ст.
П л а н:
1. Доменіко Теотокопулі (Ель Греко).
2. Франсіско Сурбаран.
3. Хусепе де Рібера.
4. Дієго Веласкес.
5. Бартоломео Естебан Мурільо.
Література:
Ваганова Е.О. Мурильо и его время. – М., 1988.
Заимова Е. Сурбаран. – София, 1984
История искусства зарубежных стран ХУП-ХУШ вв.- М.,1988.Р.1.Гл.4.
Малая история искусств. Западноевропейское искусство ХУП в.- М.,1974.
Мастера искусств об искусстве. – Т.3.
Ротенберг Е.И. Западноевропейская живопись ХУП в. Тематические принципы. – М.,1989.-Гл.7.
Стасевич В.Н. Пейзаж. Картина и действительность. – М.,1978.
Такач М.Х. Испанские мастера от Сурбарана до Гойи. – Будапешт,1984.
Шахова К.А. Великие европейские живописцы ХУ-ХУП вв. – К.,1988.-С.64—104.
Якимович А. Художник и дворец. Диего Веласкес. – М., 1969.
Тема 11. Мистецтво Франції ХУП ст.
П л а н:
1. Загальна характеристика мистецтва Франції ХУП ст.
2. Караваджистський живопис Ж.де Ла Тура.
3. Творчість Луї Ленена.
4. Класицизм Нікола Пуссена.
Література:
История искусств зарубежных стран ХУП-ХУШ вв.- М.,1988. Р.1. Гл.5.
Кантерова Т.П., Быков В.Е. Искусство Франции ХУП в. – М.,1969.
Классическое искусство Запада. – М., 1973.
Лившиц Н.А. Французское искусство ХУ-ХУШ вв. Очерки – Л., 1967.
Малая история искусства. Западноевропейское искусство ХУП в. – М., 1974.
Мастера искусств об искусстве. – Т.3.
Рославец Е. Живопись Франции ХУП-ХУШ вв. – К., 1990.
Ротенберг Е.И. Западноевропейская живопись ХУП в. Тематические прнципы. – М., 1989. – Гл.5.
Змістовий модуль 4.
Тема 8. Особливості Просвітництва як культурно–історичної епохи.
1. Духовні витоки і передумови Просвітництва в Європі XVIII ст.
2. Соціальні передумови і зміст Просвітництва.
3. Соціально-правовий ідеал і проблема свободи.
4. Філософія людини і філософія історії. Еволюція просвітницького ставлення до людини.
5. Проблема здорового глузду.
Тема 9. Загальна характеристика просвітницької літератури.
1. Вплив просвітницьких ідеалів на художню культуру епохи.
2. Проблема ідейно-художньої близькості художніх напрямків Просвітництва.
3. Основні напрямки просвітницької літератури:
а) просвітницький класицизм і його різновиди;
б) просвітницький реалізм;
в) сентименталізм;
г) рококо;
д) література передромантизму.
Тема 10. Філософія і література французьких просвітителів.
1. Соціально-політичні передумови та ідейно-теоретичні джерела філософії французького Просвітництва.
2. Філософська література французьких просвітителів.
3. Основні філософські та соціально-філософські ідеї.
4. Світоглядні позиції французьких просвітителів. Ідеї вільнодумства та деїзму.
5. Особливості філософських вчень французьких матеріалістів.
Тема 11. Мистецтво XVIII ст. і естетичні вчення доби Просвітництва.
1. Стильові та жанрові особливості європейського мистецтва XVIII ст.
2. Національна специфіка художніх процесів XVIII ст.
3. Місце і роль естетичних теорій в культурі Просвітництва.
4. Виховна функція мистецтва в естетиці Просвітництва.
5. Розвиток салонного мистецтва у Франції XVIII ст. і просвітницька естетика Д.Дідро.
6. Естетика німецького Просвітництва.
Тема 12. Театральне мистецтво в культурі Просвітництва.
1. Місце і роль театру в культурі Просвітництва.
2. Реалістичні та демократичні тенденції в театрі.
3. Розвиток комедійного жанру.
4. Трагедійна п’єса останньої чверті XVIII ст.
Тема 13. Становлення класичної музики у XVIII ст.
1. Розвиток музичної культури Європи XVIII ст. та його особливості.
2. Поява світської симфонічної музики.
3. Виникнення класичної музики
4. Творчість видатних представників європейської класичної музики XVIII ст.
Семінарські заняття
Тема 12. Характеристика Просвітництва як культурно-історичної епохи.
П л а н:
1. Місце епохи Просвітництва в культурі Нового часу.
2. Духовні та соціальні передумови Просвітництва.
3. Специфіка просвітницьких процесів у різних країнах.
4. Культ розуму і проблема “здорового глузду”.
5. Політичні вчення просвітителів і проблема суспільно-правового ідеалу.
Література:
Бесс Ги. «Полезность» как основное понятие Просвещения. // Вопросы философии. – 1972. - № 4.
Боголюбова Е.В. Культура и общество. – М., 1978. – Гл.1.§ 4.
Болингброк. Письма об изучении и пользе истории. – М., 1978.
Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. ХУ-ХУШ вв. – М., 1988. – Т.2.
Век Просвещения. – М., Париж, 197о.
Величие здравого смысла: Человек эпохи Просвещения. – М., 1992.
Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М., 1985.
Идея мира в классической буржуазной немецкой философии // История философии и культуры. – К., 1991. – С. 196-205.
Коломиец Т.А. Концепция человека во французском материализме ХУШ века. – К., 1978.
Мееровский Б.В. Английские моралисты ХУШ в. о «природе человека «// История философии и вопросы культуры. – М., 1975. – С.292-318.
Межуев В.М. Культура и история. – М., 1977. – Гл.1. – С.18-6о.
Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. – М.,1987.
Человек: мыслители прошлого и настоящего. – М., 1989.
Честерфилд. Письма к сыну. Максимы. Характеры. – М., 1978.
Шефтсбери. Эстетические опыты. – М., 1975.
Тема 13. Філософські вчення епохи Просвітництва.
План:
1. Філософія просвітителів і ідеї онтології та теорії розвитку.
2. Філософія людини і філософія історії.
3. Морально-етичні проблеми в творчості просвітителів.
4. Проблеми релігії, вільнодумства та атеїзму у філософських вченнях епохи Просвітництва.
5. Основні напрямки філософії американського Просвітництва.
Література:
Американские просветители. Избр. Произведения в 2-х т. – М., 1968-1969.
Английские материалисты XVIII в. Собр. Произв. В 3-х т. – 1967-1968.
Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. – М., 1984.
Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М., 1987.
Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978.
Быховский Б.Э. Джордж Беркли. – М., 1970.
Величие здравого смысла. – М., 1992.
Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.
Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.
Голосов В.Ф. Очерки по истории английского материализма XVII-XVIII вв. – Кр-ярск, 1958.
Гулыга А.В. Гердер. – М., 1975.
Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М., 1985.
Дидро Д. Сочинения в 2-х т. – М., 1986.
Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.
Каримский А.М. Революция 1776 г. и становление американской философии. – М., 1976.
Кузнецов В.Н. и др. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1986.
Мандевиль Б. Басня о пчелах. – М., 1974.
Мееровский Б.В. Джон Толанд. – М., 1979.
Мотрошилова Н.В. Познание и общество. Из истории философии XVII-XVIII вв. – М., 1969.
Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1973.
Человек: Мыслители прошлого и настоящего. – М., 1991.
Юм Д. Сочинения. В 2-х т. – М., 1966.
Тема 14. Мистецтво і естетика епохи Просвітництва.
План:
1. Розвиток салонного мистецтва в Європі XVIII ст. і його значення для культури Просвітництва.
2. Основні стильові напрямки в мистецтві XVIII ст.
3. Особливості мистецтва рококо (Ватто, Шарден, Грез).
4. Мотиви рококо і романтизмув живописі Франсіско Гойя.
5. Естетика Просвітництва і боротьба просвітителів за реалізм у мистецтві.
6. Розвиток естетики у XVIII ст. від Просвітництва до передромантизму.
Література:
Всеобщая история искусств.
Дидро Д. Салоны: В 2-х томах.
Идеи эстетического воспитания: В 2-х Т. – М., 1973. Т.2.
Из истории классического искусства Запада. – М., 1980.
История эстетической мысли. – Т. 2, 3.
Лекции по истории эстетики. Т.1. Лекции 12-14. Т.2. Лекция 15. – Ленинград, 1973-1974.
Лессинг. «Лаокоон» или о границах живописи и поэзии // Лессинг и современность. – М., 1983.
Малая история искусств.
Овсянников М.Ф. История эстетической мысли.
Змістовий модуль 5.
Тема 14. Філософія, література і естетика передромантизму.
1. Передромантизм як художній напрямок кінця XVIII ст.
2. Німецький передромантизм “Бурі й натиску”.
3. Філософсько-світоглядні засади передромантизму.
4. Естетичні погляди преромантиків.
Тема 15. Культура доби романтизму і романтична теорія.
1. Витоки і сутність романтизму.
2. Основні ідеї соціокультурного вчення романтизму.
3. Естетика романтизму.
4. Пізній романтизм та його мистецькі й соціальні особливості.
5. Специфіка розвитку романтизму в різних країнах Європи.
6. Романтизм як передумова класичної філософії та модернізму в мистецтві другої половини ХІХ ст.
Тема 16. Український передромантизм і романтизм: філософія і світогляд.
1. Передромантична проблематика у творчості Г.Сковороди.
2. Містика і символізм Г.Сковороди.
3. Особливості українського романтизму.
4. Романтизм в новій українській літературі.
5. Романтичні ідеї М.Гоголя і західноєвропейська філософія ХІХ ст.
6. Романтизм Кирило-Мефодіївського товариства.
7. Романтична “філософія серця” П.Юркевича.
Тема 17. Музична культура Європи доби романтизму.
1. Особливості прояву романтизму в музиці.
2. Романтичні мотиви в творчості пізнього Бетховена і Паганіні. Романтична опера К.-М.Вебера.
3. Зрілий романтизм симфонічної музики Г.Берліоза. Творчість Ф.Шопена, Р.Шумана, Ф.Ліста.
4. Музична, драматургічна та літературно-філософська творчість Р.Вагнера.
5. Пізньоромантичні ремінісценсії Е.Гріга.
Тема 18. Німецька класична література кінця ХYIIІ–початку XIX ст.
1. Оформлення літературної класики в Німеччині.
2. Видатні представники німецької класичної літератури та їх літературно-філософська творчість.
3. Пізньопросвітницькі та романтичні філософсько-світоглядні ідеї представників німецької класичної літератури як найближча передумова класичної німецької філософії.
Семінарські заняття
Тема 15. Культура доби романтизму.
План:
1. Соціальні причини виникнення романтизму в Європі XVIII ст. та його сутність.
2. Філософські витоки романтизму.
3. Основні ідеї філософії романтизму.
4. Проблема соціо-культурного ідеалу в романтизмі.
5. Романтизм в літературі та проблема романтичного героя.
6. Романтичні мотиви в образотворчому мистецтві Європи і США.
7. Обмеженість романтичної теорії та причини переходу від романтизму до реалізму в літературі та мистецтві ХІХ ст.
Література:
Аникин Г.В. Романтизм // Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М., 1975.
Байрон Дж.-Г. Дневники. Письма. – М., 1963.
Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – Л., 1974.
Вакенродер В.-Г. Фантазии об искусстве. – М., 1977.
Ванслов В.В. Эстетика романтизма. – М., 1966.
Габитов Р.М. Философия немецкого романтизма /Фр.Шлегель, Новалис/. – М., 1978.
Жан-Поль. Приготовительная школа эстетики. – М., 1981.
История зарубежной литературы ХІХ в. Ч.1. – М., 1979.
История французской литературы. Т.2. – М., 1956.
Калитина Н.Н. Французское изобразительное искусство конца XVIII-XX веков. – Л., 1990. – Гл..І, ІІ.
Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. – М., 1987. – Гл. ІІ, §3.
Лекции по истории эстетики. Кн. 2. – Л., 1974.
Леопарди Дж. Этика и эстетика. – М., 1978.
Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.
Маццини Дж. Эстетика и критика. - М., 1978.
Писатели США о литературе: В 2-х томах. – Т.1. – М.,1982.
Философия немецких романтиков. – М., 1980.
Шелли П.-Б. Письма. Статьи. Фрагменты. – М., 1972.
Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика.: В 2-х томах. – М., 1983.
Щербакова И. Рисунки Э.-Т.-А.Гофмана //Панорама искусств. Вып.ІІ. – М., 1988. – С.393-413.
Эстетика американского романтизма. – М., 1977.
Эстетика раннего французского романтизма. – М., 1982.
Тема 16. Культурна спадщина класиків німецької літератури ХІХ ст.
План:
1. Романтичні ідеї й мотиви в німецькій класичній літературі першої половини ХІХ ст.
2. Літературно-філософська творчість видатних представників німецької класичної літератури:
а) Й.В.Гете;
б) Ф.Шіллер;
в) Г.Е.Лессінг;
г) Г.Гейне.
3. Вплив німецької класичної літератури на формування класичної німецької філософії.
Література:
Аникст А.А. Гете и «Фауст». – М., 1983.
Аникст А.А. Творческий путь Гете. – М., 1976.
Асмус В.Ф. Историко-философские этюды.
Вильмонт Н. Достоевский и Шиллер. – М., 1984.
Гете І.В. Поезія і правда. – К., 1982.
Гулыга А. Немецкая классическая философия. – М., 1987.
Дейч А.И. Судьбы поетов: Гельдерлин, Клейст, Гейне. – М., 1987.
История немецкой литературы: В 3-х т. – М., 1985. – Т.2.
Ланштейн П. Жизнь Шиллера. – М., 1984.
Лейтес Н.С. От «Фауста» до наших дней. – М., 1987.
Лессинг и современность. – М., 1982.
Лозинская Л. Фридрих Шиллер. – М., 1960.
Матузова Н.М. Генріх Гейне: Життя і творчість. – К., 1984.
Менцель Г.В. Годы в Вольфенбюттеле. – М., 1986.
Змістовий модуль 6.
Тема 19. Класична німецька філософія і духовна культура Нового часу.
1. Соціокультурна зумовленість класичної німецької філософії.
2. Ідейні витоки класичної німецької філософії.
3. Класична німецька філософія як вершина західноєвропейської філософської традиції Нового часу.
Тема 20. Філософські концепції І.Канта, Й.Г.Фіхте, Ф.Шеллінга
1. І.Кант – засновник класичної німецької філософії.
2. Природничонауковї ідеї докритичного періоду творчості Канта.
3. “Критичний” період творчості Канта. Основна проблема філософської системи.
4. Логіка Канта.
5. "Критика практичного розуму". Співвідношення теоретичного знання і морально-практичної діяльності.
6. "Критика здібностей суджень". Самодіяльність як єдність теорії та практики.
7. Система суб’єктивного ідеалізму Й.Г.Фіхте.
8. Етика Фіхте. Проблема свободи і необхідності.
9. Система філософії Ф.В.І.Шеллінга. натурфілософські погляди.
10. “Система трансцендентального ідеалізму”.
11. “Філософія мистецтва”.
Тема 21. Філософія Г.Гегеля
1. Філософська система Гегеля як підсумок і логічне завершення філософських та соціальних ідей Канта, Фіхте і Шеллінга.
2. “Феноменологія духу”: Вихідні принципи, структура і основні ідеї. “Наука логіки”.
3. Принцип розвитку.
4. “Філософія природи”.
5. “Філософія духу”.
Тема 22. Філософська концепція Л.Фейєрбаха.
1. Загальний огляд гегелівської філософської школи.
2. Філософія Л.Фейєрбаха як спроба матеріалістичного подолання суперечностей філософії Гегеля.
3. Антропологічний принцип у філософії.
4. Етика. Релігієзнавчі та історико-філософські ідеї.
Тема 23. Виникнення марксизму як феномен кризового стану в культурі.
1. Соціально-історична зумовленість виникнення марксизму.
2. Теоретичні джерела та основні складові марксизму.
3. Особливості філософсько-історичного вчення.
4. Парадоксальність соціально-політичного і філософського вчення.
5. Неоднозначність оцінок ролі марксизму в культурі Нового часу і модерної доби.
Тема 24. Культурний розвиток Росії та України в контексті європейської культури ХІХ ст.
1. Соціально-історичні умови розвитку культури.
2. Класицизм, романтизм і реалізм як основні напрямки художньої творчості ХІХ ст.: його видатні представники.
3. Формування критичного реалізму.
4. Революційно-демократичні тенденції в культурі другої половини ХІХ ст.
5. Музика та образотворче мистецтво ХІХ ст.
Тема 25. Особливості європейської культури XIX ст.
1. Соціально-політичні та ідеологічні умови становлення нових напрямків духовної культури.
2. Нова наукова картина світу і шляхи її філософського осмислення.
3. Нові художні напрямки в Європі та США ХІХ ст.
4. Критичний реалізм в літературі і мистецтві. Вплив марксизму на соціальну орієнтацію та ідейний зміст творчості реалістів.
5. Еклектика як реакція на реалізм і особливість художньої культури Заходу.
6. Загальний огляд художньої культури країн Сходу в новочасному соціокультурному контексті.
7. Кризовий характер мистецтва середини ХІХ ст. як передумова виникнення модерних тенденцій в культурі.
Тема 26. Культура на грані епох (середина ХІХ ст).
1. Пограничний характер світової культури середини ХІХ ст.
2. Соціальні колізії. Демократія, лібералізм і соціалізм.
3. Криза лінійного раціоналізму як передумова антропологічного повороту в філософії.
4. Криза традиційних цінностей і євроцентричного світосприйняття.
5. Поглиблення проблеми відчуження людини в суспільстві та марґінальні зрушення в суспільній свідомості.
6. Значення культурних надбань Нового часу для формування сучасної культури.
Семінарські заняття
Тема 17. Філософія Іммануїла Канта.
План:
1. Трансцендентальний ідеалізм і трансцендентальний метод Канта.
2. Проблема активності пізнання у гносеології Канта.
3. Примат практичного розуму. Теоретичні засади етики Канта.
4. Проблема людської свободи. Роль людини як творця культури.
5. Загальна характеристика системи філософії Канта. Значення естетики.
Теми рефератів.
1. Природничо-наукові погляди і космологія Канта.
2. Теорія “суспільного договору” і кантівське моральне обґрунтування права.
3. Вчення Канта про вічний мир.
4. Кант і його роль у подальшому західноєвропейської філософії (неокантіанство, феноменологія, неопозитивізм, екзистенціалізм).
Література:
Антология мировой философии. – Т.3. – С.89-196.
Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
Асмус В.Ф. Философия Иммануила Канта. – М., 1957.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
История диалектики. Немецкая классическая философия.- М., 1978.
Кант и кантианцы. – М.
Кант И. Сочинения в 6-ти томах. – М., 1963-1966.
Ойзерман Т.И. Главные философские направления. – М., 1971. – С.210-222.
Философия Канта и современность. – М., 1974.
Тема 18. Філософія Гегеля.
План:
1. Теорія пізнання Гегеля як вчення про пізнавальні відносини суб¢єкта і об¢єкта. “Феноменологія духу”.
2. Вчення про свідомість, самосвідомість, розум. Дух і абсолютне знання.
3. Загальна характеристика науки логіки.
4. Соціокультурна проблематика у філософії Гегеля:
а) філософія релігії;
б) філософія історії;
в) естетика;
г) філософія права;
д) історія філософії.
Література:
Гегель Г.В.Ф. Наука логики в 3-х т. – М., 1970-1972.
Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. – Т.2. – М., 1971. – С.7-122.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа //Соч.- Т.4. – М., 1959.
Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.
Гегель Г.В.Ф. Философия религии. В 2-х т. – М., 1976-1977.
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3-х т. – М., 1975-1977.
Гегель Г.В.Ф. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973.
Гулыга А.В. Гегель. – М., 1970.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала ХІХ вв. – М., 1989.
Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976.
Очерки по философии Л.Фейербаха. – К., 1982. – С.210-238.
Философия Гегеля и современность. – М., 1973.
Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
Эстетика Гегеля и современность. – Сб. ст. – М., 1984.
Тема 19. Філософія Л.Фейєрбаха.
План.
1. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха і критика ідеалізму Гегеля.
2. Проблема людини у філософії Л.Фейєрбаха.
3. “Сутність християнства” – проблема віри і знання.
4. Релігія любові як альтернатива християнству.
5. Історико-філософська концепція Л.Фейербаха.
Література:
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – С.259-264, 271-304.
История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала ХІХ вв. – М., 1989.
Очерки по философии Л.Фейербаха. – К., 1982.
Фейербах Л. Избранные философские произведения. – Т.1-2. – М., 1955.
Фейербах Л. История философии. Собр. соч. в 3-х т. – М., 1974.
Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.
Энгельс Л. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочин. – т.21
Література до курсу
1. Американские просветители. Избр. произведения в 2-х т. – М., 1968-1969.
2. Английские материалисты XVIII в. Собр. произв. В 3-х т. – 1967-1968.
3. Андронов С.А. Рембрандт. Осознание сущности творчества художника. - М., 1983.
4. Аникин Г.В., Михальская Н.П. История английской литературы. – М., 1975.
5. Аникст А.А. Гете и «Фауст». – М., 1983.
6. Аникст А.А. Творческий путь Гете. – М., 1976.
7. Антология мировой философии. -Т.2. - М., 1970.
8. Антология педагогической мысли.-Т.1.-М., 1988.
9. Арно А. Николь П. Логика или Искусство мыслить. – М., 1991.
10. Асмус В.Ф. Избр. филос. труды. - М., 1969.-Т.1; М., 1971. -Т.3.
11. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
12. Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. – М., 1984.
13. Асмус В.Ф. Рене Декарт. - М., 1956.
14. Асмус В.Ф. Философия Иммануила Канта. – М., 1957.
15. Байрон Дж.-Г. Дневники. Письма. – М., 1963.
16. Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М., 1987.
17. Барокко. Классицизм. Проблема стилей в западноевропейском искусстве ХУ-ХУП вв. (Отв.ред.Б.Р.Виппер, Т.Н.Левакова). - М., 1966.
18. Бекон Ф. Великое восстановление наук // Соч.-Т.1. - М., 1977.
19. Бекон Ф. Новый Органон // Соч. в 2-х томах. - Т.2. - М., 1978.
20. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения.- М., 1973.
21. Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978.
22. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – Л., 1974.
23. Боголюбова Е.В. Культура и общество. – М., 1978.
24. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. ХУ-ХУШ вв. – М., 1988. – Т.2.
25. Быховский Б.Э. Джордж Беркли. – М., 1970.
26. Ваганова Е.О. Мурильо и его время. – М., 1988.
27. Ванслов В.В. Эстетика романтизма. – М., 1966.
28. Варбанец Н.В.Иоханн Гутенберг и начало книгопечатания в Европе. – М., 1980.
29. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.
30. Век Просвещения. – М., Париж, 197о.
31. Величие здравого смысла: Человек эпохи Просвещения. – М., 1992.
32. Виппер Б.Р. Очерки голландской живописи эпохи расцвета (1640-1670). - М., 1962.
33. Владимиров Л.И. Всеобщая история книги. - М., 1988.
34. Волингброк. Письма об изучении и пользе истории. – М., 1978.
35. Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.
36. Всеобщая история искусства. В: 6-ти томах. - Т.4. - М., 1963.
37. Габитов Р.М. Философия немецкого романтизма /Фр.Шлегель, Новалис/. – М., 1978.
38. Гегель Г.В.Ф. Наука логики в 3-х т. – М., 1970-1972.
39. Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет. – Т.2. – М., 1971. – С.7-122.
40. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа //Соч.- Т.4. – М., 1959.
41. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1990.
42. Гегель Г.В.Ф. Философия религии. В 2-х т. – М., 1976-1977.
43. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3-х т. – М., 1975-1977.
44. Гегель Г.В.Ф. Эстетика. В 4-х т. – М., 1968-1973.
45. Гейссер Л. История Реформации.- М., 1982.
46. Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.
47. Гете І.В. Поезія і правда. – К., 1982.
48. Гоббс Т. Соч. в 2-х томах. - М., 1991.
49. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
50. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. – М., 1985.
51. Дейч А.И. Судьбы поетов: Гельдерлин, Клейст, Гейне. – М., 1987.
52. Декарт Р. Сочинения в 2-х томах. - М., 1989.
53. Дидро Д. Салоны: В 2-х томах. – М., 1989.
54. Дидро Д. Сочинения в 2-х т. – М., 1986.
55. Дмитриева Н.А. Краткая история искусства. - Вып.ІІ.- М., 1989.
56. Долгополов И. Мастера и шедевры. В 3-х томах. - Т.1. - М., 1986.
57. Жан-Поль. Приготовительная школа эстетики. – М., 1981.
58. Заимова Е. Сурбаран. – София, 1984
59. Заиченко Т.А. Джон Локк. – М., 1973.
60. Идеи эстетического воспитания: В 2-х т. – М., 1973.
61. Из истории классического искусства Запада. – М., 1980.
62. Искусство Нидерландов, Фландрии и Голландии ХV-ХVIII вв. - М., 1955.
63. Искусство: Живопись. Скульптура. Архитектура. Графика: В 3-х частях. - М., 1988.
64. История диалектики ХIV-ХVIIIст. – М., 1974. -С.151-175.
65. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
66. История зарубежного искусства. - М., 1984.
67. История зарубежной литературы ХІХ в.– М., 1979.
68. История искусства зарубежных стран ХУП-ХУШ вв.- М.,1988.
69. История искусства зарубежных стран.- В 3-х томах. – М., 1963..
70. История немецкой литературы: В 3-х т. – М., 1985.
71. История педагогики / И.А.Константинов и др. – М.., 1982.
72. История философии и вопросы культуры. – М., 1975.
73. История французской литературы. – М., 1956.
74. История эстетической мысли: В 6-ти томах. - М., 1985.
75. Калитина Н.Н. Французское изобразительное искусство конца XVIII-XX веков. – Л., 1990.
76. Кант И. Сочинения в 6-ти томах. – М., 1963-1966.
77. Кантерова Т.П., Быков В.Е. Искусство Франции ХУП в. – М.,1969.
78. Каримский А.М. Революция 1776 г. и становление американской философии. – М., 1976.
79. Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки.-М., 1987.
80. Классическое искусство Запада. – М., 1973.
81. Кодак Н.Ф. и др. Бытие книги. –К., 1991.
82. Кузнецов В.Н. и др. Западноевропейская философия XVIII в. – М., 1986.
83. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала ХІХ вв. – М., 1989.
84. Лейбниц Г.В. Соч. в 4-х томах. - М., 1982-1983.
85. Лекции по истории эстетики. – Ленинград, 1973-1974.
86. Лессинг и современность. – М., 1982.
87. Лившиц Н.А. Французское искусство ХV-ХVІІІ вв. Очерки – Л., 1967.
88. Литературные манифесты западноевропейских классицистов: Собр. текстов. - М., 1980.
89. Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.
90. Лозинская Л. Фридрих Шиллер. – М., 1960.
91. Любимов Л. Великая живопись Нидерландов. - М., 1963.
92. Малая история искусств. Западноевропейское искусство ХVIIв. - М., 1974.
93. Мандевиль Б. Басня о пчелах. – М., 1974.
94. Мастера искусств об искусстве. - В 7-ти томах. - Т.3. - М., 1967.
95. Матузова Н.М. Генріх Гейне: Життя і творчість. – К., 1984.
96. Мееровский Б.В. Джон Толанд. – М., 1979.
97. Мотрошилова Н.В. Познание и общество. Из истории философии XVII-XVIII вв. – М., 1969.
98. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIIIв. - М., 1973.
99. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVIIв. - М., 1974.
100. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ века. – М., 1976.
101. Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. - М., 1984.
102. Ойзерман Т.И. Главные философские направления. – М., 1971.
103. Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исследования по истории морали. – М.,1987.
104. Очерки по философии Л.Фейербаха. – К., 1982.
105. Памятники мирового искусства. - Т. 4. Западноевропейское ис-кусство ХVIIв. – М., 1971.
106. Писатели США о литературе: В 2-х томах. – М.,1982.
107. Популярная художественная энциклопедия. В 2-х томах. - М., 1986.
108. Ревуненкова Н.Ф. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. - М., 1988.
109. Рембрандт: Альбом (Сост. Ю.И. Кузнецов). – М., 1988.
110. Рославец Е. Живопись Франции ХVІІ-ХVІІІ вв. – К., 1990.
111. Ротенберг Е.И. Западноевропейская живопись ХVII в. – М., 1989.
112. Седова Т.А. Рембрандт. – М., 1978.
113. Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVIIвв. – М., 1984.
114. Соколов В.В. Спиноза. – М., 1973.
115. Спинова Б. Избр. произ. в 2-х томах. - М., 1957.
116. Такач М.Х. Испанские мастера от Сурбарана до Гойи. – Будапешт,1984.
117. Фейербах Л. Избранные философские произведения. – Т.1-2. – М., 1955.
118. Фейербах Л. История философии в 3-х томах. – М., 1974.
119. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.
120. Философия Гегеля и современность. – М., 1973.
121. Философия Канта и современность. – М., 1974.
122. Философия немецких романтиков. – М., 1980.
123. Фромантен Э. Старые мастера. - М., 1966.
124. Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. - М., 1991.
125. Честерфилд. Письма к сыну. Максимы. Характеры. – М., 1978.
126. Шахова К.А. Великие европейские живописцы ХV-ХVIIвв.-К., 1988.
127. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. – М., 1992.
128. Шелли П.-Б. Письма. Статьи. Фрагменты. – М., 1972.
129. Шефтсбери. Эстетические опыты. – М., 1975.
130. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
131. Шлегель Ф. Эстетика. Философия. Критика.: В 2-х томах. – М., 1983.
132. Энгельс Л. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – т.21
133. Эразм Роттердамский. Философ. произвед. – М., 1987.
134. Эстетика американского романтизма. – М., 1977.
135. Эстетика Гегеля и современность. – Сб. ст. – М., 1984.
136. Эстетика раннего французского романтизма. – М., 1982.
137. Эстетика. – Словарь. – М., 1989.
138. Юм Д. Сочинения. В 2-х т. – М., 1966.
139. Якимович А. Художник и дворец. Диего Веласкес. – М., 1969.
140. Ян Вермеер Дельфтский: Альбом (автор-cост. Е.И.Ротенберг). – М., 1983.
ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
| Модуль 1 поточне оцінювання | Модуль 2 Контрольні заходи | Сума | ||||||||||||||
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовий модуль 3 | Модульні контрольні роботи | |||||||||||||
| Т.1 | Т.2 | Т.3 | Т.4 | Т.5 | Т.6 | Т.7 | Т.8 | Т.9 | Т.10 | Т.11 | Т.12 | Т.13 | З.м. 1 | З.м. 2 | З.м. 3 | |
| 0.2 | 0.6 | 0.2 | 0.4 | 0.4 | 0.4 | 0.6 | 0.4 | 0.4 | ||||||||
| 13.2 | 13.8 |
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема Владение способами резонансного общения. | | | Останні зміни до транспортної мережі! |