Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мета курсової роботи – дослідити правову природу умисної форми вини та її різновидів.



Читайте также:
  1. III. Организация информирования абитуриентов
  2. III. ПОРЯДОК ФОРМИРОВАНИЯ КОМИССИИ ПО ТРУДОВЫМ СПОРАМ
  3. IV. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ
  4. Iужно обратить внимание на двойственную природу предлагае­IbIX обстоятельств в искусстве эстрады вообще, и в конферансе в особенности.
  5. V2: Деформируемое состояние в точке. Связь между деформациями и напряжениями
  6. VIIІ. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
  7. VIІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ПЛАН

Вступ ……………………………………………………………………………3

Розділ 1: Поняття і значення вини. Форми вини …………………………8

Розділ 2: Умисел та його види ………………………………………………10

2.1 Прямий умисел………………………………………………………10

2.2 Непрямий умисел…………………………………………………….9

2.3 Інші види умислу……………………………………………………11

 


Вступ

Основною і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони кожного злочину є вина особи.

Вина - це психічне ставлення особи щодо злочинного діяння, яке вчиняється нею, та його наслідків у формі умислу чи необережності.

Вина - це завжди умисел або необережність. Лише за наявності вини особи щодо вчиненої нею дії (бездіяльності) можна говорити про склад злочину як підставу кримінальної відповідальності. У кримінально-правовій літературі на початку 50-х років мало місце твердження, що поряд із більш вузьким поняттям вини як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, тобто умислу і необережності, кримінальне право знає більш широке розуміння вини як підстави кримінальної відповідальності. Такою підставою є не лише встановлення того, що людина вчинила діяння навмисно або з необережності, але й сукупність інших обставин, які заслуговують, за переконанням суду, негативної загальної оцінки від імені держави і вимагають кримінальної відповідальності підсудного. Це положення не було сприйнято ні теорією кримінального права, ні судовою практикою.

Вина - це лише психічне ставлення особи щодо злочинного діяння, яке нею вчиняється. Чинне кримінальне законодавство України розрізняє дві форми вини при вчиненні злочину: вину у формі умислу (ст. 22) і вину у формі необережності (ст. 23).

Мета курсової роботи – дослідити правову природу умисної форми вини та її різновидів.

Завдання роботи:

2) визначити поняття умислу в кримінальному праві;

3) з’ясувати види та значення умислу для практики;

4) схарактеризувати інтелектуальний та вольовий момент прямого та непрямого умислу;


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)