|
Читайте также: |
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І
Теоретичні засади демографії
1.Предмет, завдання та зміст демографії.
Предмет, об’єкт і завдання демографії України. Народонаселення як центральна категорія системи демографічних знань. Природно-історична сутність населення. Рух населення як невід’ємна ознака й спосіб існування населення. Три різновиди руху населення: природній, механічний (міграційний), соціальний. Якість народонаселення. Розвиток народонаселення.
Принципи демографії як науки. Класифікація джерел демографії. Комплексний підхід до вивчення народонаселення.
Методи демографії. Метод когорт. Методи поздовжнього та поперечного аналізу, потенційної демографії, стандартизації демографічних коефіцієнтів. Демографічний аналіз за допомогою демографічного моделювання. Моделі стаціонарного та стабільного населення. Демографічні таблиці. Метод пересування по вікових групах. Метод соціологічного аналізу. Картографічний метод.
Методи вивчення демографічних явищ. Демографічна статистика як основа дослідження стану народонаселення. Особливості статистичних досліджень і їх напрямки (статистика економічна, соціальна, галузева і ін.) закон великих чисел в демографії, його обґрунтування і значення. Вічність – одна з головних рис статистичних даних, сила статистичного факту, сила доказу; соціальне значення статистичних даних.
Демографічна статистика як спосіб вивчення стану народонаселення. Метод поперечного і повздовжнього аналізу (метод когорт), його суть, коло питань, ефективність, зв’язок із станом сучасного суспільства. Демографічне моделювання як спосіб відтворення демографічних явищ в середовищі народонаселення, спосіб моделювання можливих демографічних процесів, зокрема щодо природного руху населення. Демографічне картографування в межах певного і пов’язана з ним проблематика; демографічне прогнозування як спосіб вивчення стану народонаселення в майбутньому і його різновиди; демометрія як сукупність математичних прийомів в демографії (складання таблиць, графіків, системи координат).
Демографічне прогнозування, його особливе місце і значення в системі демографічних досліджень; перспективні обрахунки населення (віртуальний варіант). Спроби і варіанти перспективного обчислення населення в минулому (теорія Т.Мальтуса). Види перспективних обрахунків населення: за територією охоплення, за часом, за призначенням, за характером; Максимальний, мінімальний і середній прогнози; прогноз-застереження, прогноз-аналіз.
Реставраційні (ретроспективні) обрахунки населення, їх реабілітаційний характер.
Основні категорії і поняття демографії. Народонаселення, демографічний процес, демографічна подія, демографічне явище, демографічний стан, демографічна ситуація, демографічна поведінка, демографічна установка, когорта, демографічний оптимум, демографічне старішання (знизу і згори).
Основні складові частини демографії. Історія демографії. Теоретична демографія. Описова демографія. Економічна демографія. Соціологічна демографія. Військова демографія. Історична демографія. Етнічна демографія. Регіональна демографія. Демографічна політика.
Місце демографії в системі суспільних наук. Зв’язок демографії з суміжними дисциплінами: економічною теорією, соціологією, екологією, географією, генетикою, етнологією, історією. Структура курсу. Специфіка вивчення людності, народонаселення в демографії.
Джерела демографічної науки.
Пояснення значення терміну «демографія». Його перша поява в демографічних дослідженнях (1855 р., Анрі Гійяр, «Елементи статистики людини, або Порівняльна демографія»). Значення терміну «статистика» в період до появи і на початковому етапі розвитку демографічних знань. Первісне накопичення інформації про народонаселення, значення культових закладів. Соціально-економічна необхідність обрахунків населення. Визначення предмету демографічної науки: народонаселення, його зв’язок з територією проживання, його чисельність і розміщення, склад за статтю і віком, відтворення, значення прогнозування.
Визначення завдання навчального курсу: засвоєння основних історичних періодів розвитку демографії і досягнень демографічної науки в Україні; вироблення системи знань про народонаселення на основі специфічних джерел; показати розвиток народонаселення як явища органічного світу (біологічна сутність) і як складової суспільства (соціальна сутність). Роль народонаселення як явища біологічного (відтворення в наступних поколіннях, продовження роду людського) і як явища соціального (суспільно-корисна праця, створення і відтворення суспільного багатства). Показати зв’язок демографії з іншими науковими галузями: історія, антропологія, медицина, математика і ін.
2.Історія демографічних досліджень України.
Формування демографічної думки в Україні в ХVІІІ ст. Перші спроби демографічної характеристики українського етносу здійснені К.Зиновієвим. Роль Г. Новицького у формуванні поняттєвого апарату і демографічної термінології. Введення в науковий обіг терміну «велелюдство». Демографічний опис Слобожанщини Г. Юнкера. Застосування принципів політичної арифметики в «Літописній оповіді про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» О. Рігельмана.
Початок розвитку систематизованих демографічних досліджень.
Значення ревізії1763-1764 рр. для виявлення демографічного потенціалу України і введення поняття «чисельність народу».
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр. ініційований П. Румянцевим.
Внесок вихованців Києво-Могилянської академії Г. Козицького, М. Мотоніса, Я.Рубана, М.Антоновського, М. Жулковського та С.Завалієвського у розвиток демографії та статистики.
Ф.Туманський – автор першої в Україні статистико-економічної та етнографічної анкети (1779 р.). Учень Ф. Туманського О. Шафонський – автор опису Лівобережної України і Чернігівського намісництва (1786 р.). «Доповідна про Малоросію, її мешканців та витвори» (1798 р.) Я. Марковича.
Розвиток демографії в Україні у ХІХ - на початку ХХ ст. М.Маркевич – фундатор історико-демографічного вивчення народонаселення України. Внесок О. Яблоновського у видання джерел з демографічної історії Східного регіону України. Наукова дискусія М.Максимовича проти демографічної концепції М.Погодіна.
Відкриття Харківського університету – осередку демографічних досліджень (1805 р.). Вивчення природного приросту населення в станово-соціальних групах та критика панщини В. Каразіним. Таблиці смертності А. Павловського. Праці засновника економічної демографії І. Срезнєвського.
Київська школа статистики Київського університету (1834 р.). М.Максимович, Д.Журавський, Г.Галаган, В.Тарновський. Праці соціал-гігієністів.
РГТ (1850 р.) і праці М. Зібера. Теоретична демографія: Т. Рильський, О. Русов, К. Воблий.
Радянський період української демографії. Інститут демографії ВУАН (1919 р.). Теоретичне і конкретно-соціологічне вивчення смертності. Етнічна демографія: М. Птуха, Ю. Корчак-Чепурківський. Комплексний підхід до демографічного дослідження. Таблиці смертності, шлюбності. Комплексне вивчення сімейно-шлюбних стосунків А.Хоменком.
Перепис 1926 року і новий етап у розвитку демографії. Концепція циклічності глобального демографічного розвитку С. Томіліна, аналога демографічної революції.
Закриття Інституту демографії 1938 року. Репресії проти провідних демографів, згортання демографічних досліджень до 1960 року.
Розвиток демографії в діаспорі. В.Кубійович.
Відновлення демографічних досліджень в інституті економіки АН УРСР у 1960 р.. Праці М. Крикуна, С. Копчака, А. Перковського, В. Зеленчука, В. Кабузана, В. Загоровського, С. Брука, В. Євтуха, та ін.
Праці В.І. Наулка – новий етап у розвитку української етнодемографії. Поєднання статистичної, картографічної та методики безпосереднього спостереження.
Розвиток демографії в незалежній Україні. Відкриття Інституту демографії та соціологічних досліджень НАН України (директор – Е. Лібанова). Праці українських демографів Л. Перковського, І. Прибиткової, В. Наулка, С. Стеценка.
3. Етнодемографічна характеристика України.
Етнічна демографія та її основні принципи. Джерела етнодемографії України.
Етногенеза та етнічна територія. Динаміка чисельності українського народу на ранніх етапах етнічної історії. Особливості відтворення українського населення в добу Середньовіччя. Відомості про чисельність та розміщення українців у XVI – XVIІІ ст. Демографічні втрати українського народу у XVII – XVIII ст. Динаміка чисельності українців у ХІХ ст. Міграційні процеси в українському етнічному масиві до XIX ст. Їх демографічна оцінка та вплив на природний приріст населення українських земель.
Динаміка чисельності та розміщення українського народу у кінці XIX – на поч. XX ст. Матеріали переписів Австро-Угорської та Російської імперій 1880, 1890, 1897 та 1900 рр. Основні показники відтворення українського народу за їх даними.
Особливості міграційних процесів у середовищі українців у кінці XIX – на початку XX століття. Етнодемографічні характеристики української діаспори. Природний приріст українського населення та його оцінка.
Джерела демографії як статистичні дані, які збираються шляхом спеціальних методів дослідження: анкетування, опитування і переписи. Переписи як найважливіше джерело накопичення інформації в демографічній науці, що здійснюються спеціальними службами і являють собою друковані видання (джерела первинні і вторинні). Точність і достовірність як необхідні умови здійснення переписів.
Мотивація і історична необхідність обрахунків населення в новий і новітній час. З праці Джона Граунта «Природні і політичні спостереження про смертність в Лондоні» (т.зв. «таблиці тривалості життя»). Роль Організації Об'єднаних Націй у вивченні народонаселення і демографічних процесів у його середовищі на сучасному етапі.
Всеросійський перепис 1897 р., його зміст і значення; важливість інформації стосовно народонаселення України (загальна кількість і склад, участь у виробництві, рівень освіти, тривалість життя і ін.)
Радянські переписи XX ст., їх еволюція і значення. Перший перепис Української незалежної держави, його підсумки.
Динаміка чисельності та розміщення українців у XX ст. Етнодемографічні втрати України в ХХ ст. Чотири демографічні кризи в Україні протягом ХХ ст., їх причини та наслідки. Етнічні особливості народжуваності і смертності. Соціальна структура етносу. Матеріали польського перепису населення 1921 та 1931 рр.; чехословацьких переписів 1921 і 1930 рр.; румунського перепису населення 1930 року та радянських переписів населення 1920, 1926, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 рр. як основні джерела для дослідження процесу етнічного відтворення українців у XX ст. Народжуваність та її чинники. Динаміка народжуваності в українців в XX ст. Смертність та її чинники. Демографічні наслідки проявів геноциду українського народу у 30-х – 40-х роках XX ст. та їх вплив на динаміку чисельності етносу. Етнічні особливості міграційних процесів серед українців у XX ст. Внутрішні та зовнішні міграції. Динаміка чисельності української діаспори у Світі. Етнічні аспекти урбанізації в середовищі українців.
Сучасна етнодемографічна ситуація. Природний приріст українського населення у 90-х роках XX століття. Його оцінка. Програма розвитку народонаселення України у 1991- 2010 рр. та сучасна демографічна політика в Україні.
Причини і наслідки демографічної кризи в Україні. Сучасна демографічна картина України і перспективи етнодемографічного розвитку.
Густота населення в Україні. Вікова структура населення України та її зміни в сучасних умовах. Статевий склад населення України, вплив на нього воєн, міграцій та інших факторів. Урбанізація в Україні та її наслідки. Регіональні особливості внутрішньодержавних міграцій в Україні в 2-й половині ХХ ст.
Сучасна демографічна ситуація в Україні. Комплексний підхід до аналізу демографічної кризи в Україні. Процеси депопуляції, старішання населення України. Демографічні прогнози.
Змістовий модуль II:
Народонаселення як об'єкт дослідження в демографії
1.Відтворення населення та його історичні типи.
Народонаселення як центральне поняття в демографії, як історична категорія, його вивчення в часі і просторі. Палеодемографічні дослідження, спроби визначення кількості та можливого складу населення в первісному суспільстві, в добу середньовіччя: фактори впливу на народжуваність, смертність, тривалість життя; мінімальний приріст населення, його обумовлення.
Явище стабільного зростання загальної кількості населення в ході історичного розвитку суспільства. Фактори стримуючого, негативного впливу на народжуваність і тривалість життя в добу Середньовіччя, Новий і Новітній час.
Інтегрована (синтезована) загальна теорія народонаселення. Категорії (види) народонаселення в демографічній науці, основні орієнтири (ознаки) поділу народонаселення: населення наявне і постійне (за проживанням на певній території); населення самодіяльне і несамодіяльне (за характером трудової діяльності і джерелами прибутків); населення економічно активне і економічно пасивне (за ступенем участі у виробничих процесах), особливий статус категорії «безробітний»; населення стабільне («закрите») і стаціонарне (незмінне за кількістю – приріст = "0"); населення модельне (умовне, гіпотетичне, уявне).
Явище відтворення і його зв'язок з особливостями суспільно-політичного розвитку. Закони народонаселення в історичному аспекті. Спроби «формаційного» підходу до визначення законів відтворення населення: рабовласницьке і феодальне суспільство, доба капіталізму («Капітал» К.Маркса і значення його досліджень щодо проблеми відтворення населення), крах «формаційного» підходу до визначення законів відтворення населення при «соціалізмі».
Вироблення концепції демографічного переходу. Поняття «демографічної рівноваги» як частини концепції демографічного переходу, тобто контролю людини і суспільства над природним і соціальним середовищем. Відповідність певних типів демографічної рівноваги рівню розвитку суспільства. Гомеостатичне регулювання і раціональний підхід до питання дітонародження в сучасному індустріальному суспільстві. Адаптивне регулювання і його особливість (явище «post factum»). Поняття демографічного механізму як способу забезпечення демографічної рівноваги (збалансованість рівнів народжуваності та смертності). Наслідки розбалансованості у здійснені демографічної рівноваги - перенаселення або депопуляції.
Історичні типи відтворення населення: архаїчний (архетип), традиційний, сучасний. Слабкість контролю щодо шлюбних стосунків у первісному суспільстві, явище екзогамії та ендогамії. Традиційний тип відтворення населення (примітивний, екстенсивний). Закон швидкої зміни поколінь (висока смертність, низька тривалість життя). Перехід від одного типу відтворення населення до іншого (демографічний перехід). Сучасний тип відтворення населення і закон повільної зміни поколінь (низька смертність, низька народжуваність, значна середня тривалість життя. Тривалість у часі явища демографічного переходу, його кульмінація (демографічна революція).
Види демографічного переходу: англійський, французький, японо-мексиканський, їх суть і особливості. Поняття демографічного вибуху, його об'єктивні умови і можливі наслідки. Проблема демографічного старішання населення, вирішення в суспільстві геронтологічних питань. Негативні впливи старішання населення на розвиток суспільства. Сучасна геронтологічна ситуація в Європі та Україні.
2. Рух як ознака і спосіб існування народонаселення.
Рух як ознака і спосіб існування народонаселення. Види руху населення: природній (народжуваність - смертність), соціальний (соціальна і професійна мобільність), механічний (міграції).
Міграція як територіальне (просторове) переміщення населення. Міграційні явища в минулому (в т.ч. в історії України): явище кочівництва II-I тис. до н.е., велике переселення народів, завоювання і заселення Американського континенту європейцями, торгівля рабами і їх переселення з Африканського континенту, переселення в Австро-Угорській та ін. імперіях і т.п.). причини міграцій.
Види міграцій: зворотні і незворотні, зовнішні і внутрішні, континентальні і міжконтинентальні, організовані і неорганізовані, сезонні, епізодичні, маятникові («човникові»); трудові, культурно-побутові, науково-дослідні. Зростання обсягів трудової міграції в Україні, її можливі наслідки. Міграційні потоки. Психологічні складові міграції (думка про переселення, переселення, адаптація). Поняття «приживаності» та «облаштування», роль морального фактору. Методи можливих обчислень міграцій (прямий і непрямий (post factum)). Особливості сучасних міграцій; міграційні центри (Австралія, Канада, США, Ізраїль, Німеччина, країни Близького Сходу). Негативні явища в міграційних процесах (депопуляція), обмеження міграції на державному і міждержавному рівнях. Явище нелегальної міграції, наслідки «відпливу мізків».
Аналіз міграційних явищ в Україні. Оцінювання економічних наслідків міграцій.
3.Народжуваність і сім'я в демографічній науці.
Біологічна основа народжуваності і репродуктивна поведінка. Народжуваність як одне з основних питань в демографії, як одна із складових поняття «природний рух» народонаселення. Прямий зв'язок між поняттями «репродуктивна поведінка» і «народжуваність» у суспільстві. Вплив на народжуваність у конкретного суспільства певних умов: рівень соціально-економічного розвитку, національні традиції, релігійні норми, етичні і етнічні норми.
Морально-психологічний аспект дітонародження і «соціальне замовлення». Виробнича функція сім'ї. Біологічна тривалість життя, причини, що її обумовлюють. Екзогенні (зовнішні) й ендогенні (внутрішні, стан здоров'я) причини смертності. Диференційна смертність, запобігання екзогенним чинникам.
Поняття статі та віку в демографії. Необхідність статевої рівноваги в суспільстві, її порушення, наслідки, запобіжні заходи. Переписи як джерело інформації про статевий склад населення.
Вік у демографії: допрацездатний, працездатний, післяпрацездатний. Вплив вікової ознаки на соціальний статус в суспільстві; якість населення. Вплив складу населення за статтю і віком на виробництво і розподіл у суспільстві. Необхідність контролю суспільства за статево-віковою ознакою. Наслідки переважання людей старшого віку у суспільстві (зменшення частки людей молодших вікових категорій, зниження народжуваності, можлива деградація суспільства).
Сім'я як первісний осередок суспільства. Форми соціальної організації суспільства і історичні типи сім'ї: проміскуїтет, груповий шлюб і парна сім'я, патріархальна і моногамна сім'я. Нуклеарна і складна сім'я. Економічна функція сім'ї. Проблема розлучуваності та компенсації, їх вплив на відтворення населення.
4.Демографічна політика.
Концепції народонаселення в історичному розвитку людства; його кількісний і якісний склад, вплив на процеси державотворення.
Платонівська «Ідеальна держава» («Держава», «Політика», «Закони») і розподіл праці; вимога до членів суспільства сумлінно виконувати свої обов'язки, єдність громадян у державі – запорука її благополуччя. Співвідношення «держава – населення» (Аристотель, «Політика»). Людина і її значення в політиці і державній діяльності. Суспільне життя людини в межах держави як вид спілкування людей: в рамках сім'ї, в контексті суспільних справ, співвідношення класів. Конфуцій і оптимум населення; погляд філософа на державу як на велику сім'ю, стосунки між правителями і громадянами - на рівні стосунків між старшими і молодшими членами сім'ї.
Десертифікація та її вплив на розвиток народонаселення Землі. Сучасна інтерпретація мальтузіанства відносно до стану народонаселення. Глобальні проблеми населення Землі. Перспективи розвитку країн «третього світу», їх вплив на сучасну демографічну ситуацію. Сучасні темпи зростання населення Землі, значення середньо-і-довготривалих прогнозів.
Непередбачені демографічні ситуації та їх вплив на стан народонаселення на сучасному етапі.
Сучасна демографічна політика в Україні та світі.
5.Мікродемографія (демографія етнічних меншин).
Формування етнічного складу населення України. Історичні причини появи етнічних меншин в Україні. Демографічна характеристика народів різних мовних сімей і груп, які проживають в Україні (за схемою: етнос за етнолінгвістичною класифікацією; етнічна батьківщина; чисельність; причини переселення в Україну (для корінних народів Криму – особливості етногенези); райони проживання; особливості динаміки народжуваності та смертності; особливості планування сім’ї та етнокультурна взаємодія з іншими групами, соціальна мобільність).
3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ
| Тема | Кількість годин, відведених на: | |||
| Лекції | Семінарські заняття | Самостійну роботу | Всього | |
| Змістовний модуль І: Становлення і розвиток демографічної науки. Демографія в Україні (ХVIII-ХХ ст.) | ||||
| Тема 1: Вступ до демографії. Методи демографічної науки. | ||||
| Тема 2: Становлення і розвиток демографічної науки в України. | ||||
| Тема 3: Демографічна характеристика України. | ||||
| Всього за модуль | ||||
| Змістовий модуль II: Народонаселення як об'єкт дослідження в демографії. | ||||
| Тема 4: Відтворення населення та його історичні типи. | ||||
| Тема 5: Рух як ознака і спосіб існування народонаселення. Міграції в Україні. | ||||
| Тема 6: Шлюб і сім'я в демографічній науці. | ||||
| Тема 7: Демографічна політика. | ||||
| Тема 7: Демографічна характеристика етнічних меншин України (мікро -демографія) | ||||
| Всього за модуль | ||||
| Разом годин |
Контроль за самостійною роботою: захист рефератів, перевірка виконання практичних завдань.
Контроль самостійної роботи – 5 годин
4. ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ З КУРСУ “демогРАФІЯ”
Змістовний модуль І:
Становлення і розвиток демографічної науки.
Демографія в Україні (ХVIII-ХХ ст.)
Тема 1: Вступ до демографії.
Методи демографічної науки.
План
1. Демографія — центральна частина системи знань про народонаселення.
2. Методи та мова демографії.
3. Система демографічних досліджень та зв’язок демографії з іншими науками.
4. Головні поняття й категорії демографії.
Тема 2: Історія демографічної думки в Україні.
План
1. Формування демографічної думки в Україні в XVIII сторіччі.
2. Розвиток демографічної думки в Україні у XIX — на початку ХХ сторіччя.
3. Розвиток демографічної думки в Україні за радянської доби.
4. Демографічна наука в Україні (1991- 2012 рр.).
Тема 3: Демографічна характеристика України. (4 год.)
План
1. Завдання, методи та джерела етнічної демографіїї.
2. Динаміка чисельності українців у ХVІІІ – ХІХ ст.
3. Етнодемографічний розвиток України в ХХ ст.
4. Сучасна демографічна характеристика України та перспективи демографічного розвитку.
Змістовий модуль II:
Народонаселення як об'єкт дослідження в демографії.
Тема 4: Відтворення населення та його історичні типи.
План
1. Теоретичні концепції розвитку населення.
2. Історичні типи відтворення населення.Демографічні революції та демографічне постарішання.
3. Поняття режиму відтворення населення та відмінність його від типу відтворення населення.
Тема 5: Шлюб і сім’я в демографії.
План
1. Шлюб:
- шлюбність і шлюбний стан;
- шлюбна і статева поведінка;
- зміни в шлюбній поведінці.
2. Припинення шлюбу:
- овдовіння;
- розлучуваність.
3. Сім’я та її життєвий цикл:
- типи сімейних організацій і сімей;
- сім’я та домогосподарство;
- сімейний стан населення;
- головні процеси, що впливають на демографічний розвиток сім’ї.
Тема 6: Демографічна політика. (2 год.)
План
1. Поняття, визначення та концепції в галузі демографічної політики.
2. Історія демографічної політики.
3. Сучасна демографічна політика.
4. Демографічна політика в Україні.
Тема 7: Демографічна характеристика етнічних меншин України.
План
1. Динаміка етнічного складу населення України.
2. Джерела мікродемографії України.
3. Демографічна характеристика народів різних мовних сімей і груп, які проживають в Україні.
5. СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ
Методичні рекомендації до проведення семінарів з демографії
Семінар – поширена форма викладання суспільно-політичних дисциплін, яка допомагає розширити, закріпити і збагатити знання студентів з окремих тем курсу, активізувати роботу студентів і привити їм смак до публічних виступів.
Ознаки семінару:
- певний ступінь знань з теми;
- мала група (не менше 5 і не більше 20 чоловік);
- групова робота, дискусії, диспути;
- невимушена обстановка.
Функції семінару:
- пізнавальна;
- виховна;
- контрольна;
- комунікативна.
Семінари покликані:
- активізувати творчі можливості студентів;
- допомогти розкрити здібності студентів до самостійної роботи;
- надати студентам підтримку (у формі знань і навичок) в складному, динамічному суспільстві;
- сприяти розвитку демократичних норм у спілкуванні.
Семінари сприяють:
- розумінню (допомагають студентам консолідувати й посилити їх розуміння предмета);
- критичному мисленню (допомагають студентам розвинути їх здібності мислити критично й аналітично);
- індивідуальному росту (допомагають студентам розвиватися як індивідам);
- розвитку комунікативних навичок (допомагають студентам засвоїти, як слід ефективно спілкуватися один з одним);
- розвитку навичок групової роботи (допомагають студентам засвоїти, як слід працювати в команді);
- самокерівництву у вивченні предмета (допомагають студентам поступово прогресувати у відповідальності за результати навчання).
Види семінарів:
- семінари, пов’язані з лекційним курсом, які є його органічним продовженням або доповненням;
- семінари, незалежні від лекційного курсу, які є однією з форм проведення спецкурсів;
- практичні семінари, метою яких є відпрацювання конкретних навичок збору соціальної інформації, її обробки та аналізу (наприклад, студенти під контролем викладача намагаються розробити анкети, провести соціологічне опитування, узагальнити результати і повідомити їх аудиторії у формі доповіді).
Методики проведення семінару:
- традиційні (орієнтовані на викладача) – одні студенти готують реферати й доповіді, інші їх вислуховують та обговорюють; викладач активізує аудиторію, організовує дискусію;
- нетрадиційні (орієнтовані на студента) – застосовуються різноманітні форми проведення занять (диспути, дискусії, практикуми, колоквіуми, ігри, діалоги, творчі роботи, тести, запрошення цікавих людей); викладач виступає в ролі експерта, арбітра, активного учасника, консультанта.
Умови для проведення семінару:
- наявність розроблених викладачем контрольних запитань і тем, списку рекомендованої літератури та джерел, можливість доступу до цієї літератури;
- наявність роздаткового матеріалу до кожного семінару (схеми, цитати, ілюстрації, фотографії, книги тощо);
- бажання студента підготуватися до семінару;
- можливість для студента звернутися за методичною допомогою до методичної лабораторії історії факультету історії та права;
Успіх семінару залежить від ступеню підготовленості студентів, від їх бажання і можливості виконати рекомендації викладача до семінару.
Для підготовки до семінару кожний студент отримує конкретне завдання та вказаними джерелами і літературою.
Підготовка до семінару передбачає застосування студентами таких видів пошуково-дослідної діяльності:
- опрацювання джерел та літератури з питань, винесених на семінар;
- складання тез опрацьованого матеріалу;
- заповнення таблиць;
- роботу з картами;
- реферування текстів;
- написання повідомлень (рефератів).
Рекомендації по роботі з літературою й джерелами.
Робота з літературою й джерелами – це насамперед робота з текстами.
Тексти бувають професійні (наукові статті, огляди, монографії, довідкові видання тощо) та навчальні (підручники, посібники, програми, плани семінарських занять, методичні рекомендації до вивчення окремих курсів або тем тощо).
При роботі з текстом слід враховувати його багатоплановість (текст як джерело інформації, як об’єкт інтерпретації, як об’єкт методології).
При роботі з професійними текстами необхідно оволодіти понятійним апаратом, для чого доцільно укласти словник ключових термінів, розробити структурно-логічні схеми для класифікації понять.
З урахуванням того, що студент готується до семінару в середньому 3-4 години, на читання однієї сторінки тексту він у середньому затрачує 4 хвилини. Ця обставина викликає необхідність опанування методиками швидкого ознайомлення з текстом.
Знаний філософ ХХ століття, киянин Валентин Асмус в одній із своїх статей стверджує, що зміст будь-якого серйозного тексту розкривається не раніше, ніж при повторному читанні. Іншими словами, якщо ви вивчаєте й аналізуєте суттєво важливий текст, не поспішайте: прочитайте, занотуйте свої думки, зробіть паузу, потім прочитайте вдруге, і тільки тоді робіть висновки.
Плани семінарських занять з демографії
Семінарське заняття № 1
Тема: Вступ до демографії.
Методи демографічної науки.
План
1. Демографія — центральна частина системи знань про народонаселення.
2. Методи та мова демографії.
3. Система демографічних досліджень та зв’язок демографії з іншими науками.
4. Головні поняття й категорії демографії.
Рекомендована література
1. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.
2. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005. (наявний в читальній залі бібліотеки КДПУ)
3. Прибиткова І. Основи демографії: посібник для студентів. – К.,1995. (наявний в б-ці КДПУ)
4. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник. – К., 2005. (наявний в б-ці КДПУ)
5. Место демографии в системе наук. — М., 1975.
5. Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.
Семінарське заняття № 2
Тема: Історія демографічної думки в Україні
План
1. Формування демографічної думки в Україні в XVIII сторіччі.
2. Розвиток демографічної думки в Україні у XIX — на початку ХХ сторіччя.
3. Розвиток демографічної думки в Україні за радянської доби.
4. Демографічна наука в Україні (1991- 2009 рр.).
Рекомендована література
1. Перковский А.Л.Дореволюционная демография на Украине // Серия «Народонаселение». Вып.32. Прошлое и настоящее демографии. — М., 1980. — С.23-32.
2. Перковский А.Л.Изучение исторической демографии на Украине в XIX—XX вв. (проблему феодализма) // Проблемы исторической демографии СССР (период социализма). — Кишинев, 1985. — С.25—38.
3. Перковский А.Л.Формирование демографической мысли на Украине в XVIII в. // Проблемы исторической демографии в СССР: Сборник научных трудов. – Киев, 1988. – С. 62-74.
4. Птуха М.В.Очерки по истории статистики в СССР: В 2-х т. — М., 1955. — Т.1.
5. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005. (наявний в читальній залі бібліотеки КДПУ)
6. Прибиткова І. Основи демографії: посібник для студентів. – К.,1995. (наявний в б-ці КДПУ)
7. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник. – К., 2005. (наявний в б-ці КДПУ)
Семінарське заняття № 3
Тема: Етнодемографічна характеристика України.
План:
1. Етнічна демографія та її основні принципи.
2. Джерела етнодемографії України.
3. Динаміка чисельності українців у ХУШ – Х1Х ст.
4. Етнодемографічна характеристика України в ХХ ст.
5. Сучасна демографічна ситуація в Україні та перспективи етнодемографічного розвитку.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Вікова структура населення України та її зміни в сучасних умовах.
2. Статевий склад населення України. Вплив на нього воєн, міграцій та інших факторів.
Теми рефератів і повідомлень:
1. Особливості відтворення українського населення в добу Середньовіччя.
2. Відтворення населення України в умовах російської колонізації.
3. Вплив економічних, національних, релігійних та інших факторів на характер міграцій українського населення в 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
4. Регіональні особливості внутрішньодержавних міграцій в Україні в ІІ половині ХХ ст.
5. Урбанізація в Україні та її наслідки.
6. Густота населення в Україні.
7. Причини і наслідки демографічної кризи в Україні.
Рекомендована література
1. Рудницький С. Чому ми хочемо самостійної України. – Львів: Світ, 1994.
2. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005. (наявний в читальній залі бібліотеки КДПУ)
3. Прибиткова І. Основи демографії: посібник для студентів. – К.,1995. (наявний в б-ці КДПУ)
4. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник. – К., 2005. (наявний в б-ці КДПУ)
5. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1997.
6. Енциклопедія українознавства. – У 10-и т. – Париж-Нью-Йорк, 1955-1984.
7. Заставний Ф. Географія України. – К., 1994.
8. Кульчицький С. Демографічні втрати населення України в ХХ столітті. //Дзеркало тижня. - № 39 (514). – 2-8 жовтня 2004 р.
9. Вознюк П. Повернення правди про “великий голод” в Україні, як попередження і пересторога для світової спільноти.// Дзеркало тижня. - № 36 (564). – 17-23 вересня 2005 р.
10. Семикіна М. Трудовий потенціал Кіровоградської обл.: проблеми збереження, використання та розвитку. - Кіровоград: КНТУ, 2008.
Модуль ІІ.
Семінарське заняття № 4
Тема: Відтворення населення та його історичні типи.
План
1. Теоретичні концепції розвитку населення.
2. Історичні типи відтворення населення.Демографічні революції та демографічне постарішання.
3. Поняття режиму відтворення населення та відмінність його від типу відтворення населення.
Рекомендована література
1. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.
2. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005. (наявний в читальній залі бібліотеки КДПУ)
3. Прибиткова І. Основи демографії: посібник для студентів. – К.,1995. (наявний в б-ці КДПУ)
4. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник. – К., 2005. (наявний в б-ці КДПУ)
5. Медков В. Демография. – М., 2004.
6. Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.
Семінарське заняття № 5
Тема: Шлюб і сім’я в демографії.
План
1. Шлюб:
- шлюбність і шлюбний стан;
- шлюбна і статева поведінка;
- зміни в шлюбній поведінці.
2. Припинення шлюбу:
- овдовіння;
- розлучуваність.
3. Сім’я та її життєвий цикл:
- типи сімейних організацій і сімей;
- сім’я та домогосподарство;
- сімейний стан населення;
- головні процеси, що впливають на демографічний розвиток сім’ї.
Рекомендована література
1. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.
2. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005. (наявний в читальній залі бібліотеки КДПУ)
3. Прибиткова І. Основи демографії: посібник для студентів. – К.,1995. (наявний в б-ці КДПУ)
4. Стеценко С.Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник. – К., 2005. (наявний в б-ці КДПУ)
5. Медков В. Демография. – М., 2004.
6. Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.
Семінарське заняття № 6
Тема: «Демографічна політика».
План
1. Поняття, визначення та концепції в галузі демографічної політики.
2. Історія демографічної політики.
3. Сучасна демографічна політика.
4. Демографічна політика в Україні.
Рекомендована література
1. Демографический энциклопедический словарь. — М., 1985.
2. Крисаченко В. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри. – К.: НІСД, 2005.
3. Прибиткова І. Основи демографії. – К.,1995.
4. Медков В. Демография. – М., 2004.
5. Население мира: Демографический справочник. — М., 1989.
Семінарське заняття № 7
Тема: Мікродемографія. Динаміка етнічного складу
населення України.
План
1. Етнічна демографія та її основні принципи.
2. Джерела етнодемографії України.
3. Формування етнічного складу населення України. Історичні причини поліетнічності.
4. Демографічна характеристика народів різних мовних сімей і груп, які проживають в Україні.
Матеріал розглядати за схемою:
- етнос за етнолінгвістичною класифікацією;
- етнічна батьківщина;
- чисельність;
- причини переселення в Україну (для корінних народів Криму – особливості етногенези);
- райони проживання;
- особливості сучасної демографічної ситуації у зв’язку з етнічною історією та етнокультурною взаємодією.
Практичне завдання:
Заповнити таблицю:
| ЕЕтнос | Причини переселення | Райони проживання | Особливості демографічної ситуації у попередні епохи | Сучасна демографічна характеристика |
Теми рефератів і повідомлень:
1. Демографічна характеристика етнічної меншини України (за вибором).
2. Вивчення етнічних меншин в демографічній науці.
3. Сучасний стан розвитку мікро демографії в Україні.
Рекомендована література
1. Чорний С. Етнічний склад населення України. – К., 2004.
2. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.
3. Заставний Ф. Географія України. – Л., 1994. – С. 146-175.
4. Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій. – К., 1994.
5. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України. Курс лекцій. – К., 1997.
6. Етнографія України. /За ред. С.Макарчука. – Львів, 1994.
7. Нельга О. Теорія етносу. – К., 1997.
8. Теми для самостійного опрацювання,
підготовки рефератів і повідомлень
Методичні рекомендації
до організації самостійної роботи з демографії
для студентів психолого-педагогічного факультету денної форми навчання
На самостійне опрацювання студентами питань з демографії за навчальним планом виділено 75 годин у ІІІ семестрі.
Самостійна робота передбачає наступні види пошуково-дослідної діяльності студентів:
1. Конспектування джерел та літератури з проблем, винесених на самостійне опрацювання.
2. Складання тез опрацьованого матеріалу.
3. Заповнення таблиць.
4. Роботу з контурними картами.
5. Реферування текстів.
6. Написання рефератів.
7. Виготовлення карт, схем.
Контроль за самостійною роботою здійснюється у формі колоквіуму, демонстрації карт, захисту рефератів.
Вимоги до написання рефератів
Студентський реферат являє собою доповідь, підготовлену на основі кількох джерел, вказаних у списку літератури і передбачає:
· наявність плану виступу;
· самостійність у викладенні матеріалу;
· науковість;
· логічність;
· грамотність.
Рефератом є скорочений виклад наукової праці, статті, або огляд основної літератури, що стосується теми вивчення (але не переписаний текст розділу підручника). Реферат є обов’язковою формою самостійної роботи студента, він виконується на стандартних аркушах (формат А4). Рекомендований обсяг – 20 сторінок рукописного тексту або 10-15 сторінок друкованого (інтервал 1,5 – 2).
Титульна сторінка (зразок оформлення)
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Реферат з демографії на тему: І-а демографічна криза в Україні у ХХ ст.. Кафедра історії України Наук. кер.: Проскурова С.В. Виконав: студент 19 групи І курсу психолого-педагогічного факультету денної форми навчання ___________________Козаченко А.А. Кіровоград |
Друга сторінка реферату – обов’язковий докладний план, який включає вступ, основну частину з поділом на складові і висновок. Пункти плану мають бути відображені в тексті. У вступі дається стисла характеристика праці (праць), внеску автора (авторів) у висвітлення теми.
Текст основної частини має бути творчо опрацьований, а не механічно переписаний. Тому обов’язковими є положення типу: “на думку В. Наулка…”, “автор прийшов до висновку…”, “особливо важливими є положення автора про…” і т.п. Цитати оформляються “лапками”, при скороченнях тексту ставляться три крапки. Посилання на джерело оформляються в кінці сторінки реферату з обов’язковою вказівкою сторінок.
Висновок має бути обов’язково власний, а не переписаний з післямови, розкривати особисте відношення до творчості автора чи до теми в цілому.
У кінці роботи подається бібліографічний список, що включає до 10 використаних джерел (кількість не регламентується). У списку джерела вказуються в алфавітному порядку і нумеруються. Зразки оформлення:
А) Книга: Прізвище, ініціали автора. Назва (без лапок). – Місто і рік видання.
Б) Стаття: Прізвище, ініціали автора. Назва (без лапок) // Назва журналу, збірника. – рік. - №. – С. (Дві навкісних лінії свідчать, що стаття взята із збірника).
При оцінці реферату враховується не лише зміст, але і культура оформлення.
Тема для написання реферату обирається самостійно студентом із загального переліку питань до заліку, або формулюється власна тема (але в розрізі проблематики курсу, що вивчається). Реферати з “Інтернету” не оцінюються як авторська робота студента. Останні новинки наукової преси та літератури мають пріоритетне значення для реферативного опрацювання – у цьому випадку допускається максимальне використання тексту (включаючи і ксерокопію), але обов’язковим є власний висновок студента.
Демографія української діаспори
1. Українська діаспора в Канаді.
2. Українська етнічна присутність в країнах Західної Європи.
3. Українська етнічна присутність в Австралії.
Практичні завдання:
Заповнити таблицю
| Історичний період | Причини та мотиви міграції | Країна, регіон проживання, характер розселення | Становище та культурні риси діаспорної групи |
Теми рефератів і повідомлень:
1. Проблеми культурної адаптації українців в США.
2. Чисельність і розселення українців у світі.
3. Роль українських емігрантів в освоєнні Канадського заходу.
Рекомендована література:
1. Зарубіжні українці. Довідник. – К., 1991.
2. Заставний Ф. Українська діаспора: Розселення українців у західних країнах. – Львів, 1991.
3. Енциклопедія українознавства. - У 10-ти т. – Париж - Нью-Йорк, 1995-1985.
4. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.
5. Етнографія України. /За ред. С.Макарчука. – Л., 1994.
6. Ідзьо В. Українська діаспора в Росії. – Львів, 2002.
7. Нельга О. Теорія етносу. – К., 1997.
До теми № 3:
1. Вікова структура населення України та її зміни в сучасних умовах.
2. Статевий склад населення України. Вплив на нього воєн, міграцій та інших факторів.
Теми рефератів і повідомлень:
1. Особливості відтворення українського населення в добу Середньовіччя.
2. Відтворення населення України в умовах російської колонізації.
3. Вплив економічних, національних, релігійних та інших факторів на характер міграцій українського населення в 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст.
4. Регіональні особливості внутрішньодержавних міграцій в Україні в 2-й половині ХХ ст.
5. Урбанізація в Україні та її наслідки.
6. Густота населення в Україні.
7. Причини і наслідки демографічної кризи в Україні.
Рекомендована література:
1. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998.
2. Заставний Ф. Географія України. – Л., 1994.
3. Пономарьов А. Українська етнографія. Курс лекцій. – К., 1994.
4. Етнографія України. /За ред. С.Макарчука. – Львів, 1994.
5. Конквест Р. Жнива скорботи. – К., 1993.
6. Українське народознавство /За ред. С.Павлюка. – Львів, 1994.
Самостійне опрацювання
1. Перші поселення українців в Росії.
2. Проблеми східної української діаспори після розпаду СРСР.
3. Характеристика етапів західної української еміграції (4-и хвилі еміграції).
Теми рефератів і повідомлень
1. Збереження і розвиток національної культури в українській діаспорі.
2. Політика “багатокультурності” урядів Канади, Австралії та ін. та її наслідки для культурного розвитку української діаспори в цих країнах.
3. Характеристика української діаспори (в країні за вибором).
Рекомендована література
1. Росінський О. Українці в діаспорі.//Етнографія України. /За ред. С. Макарчука. – Львів, 1994. – С. 407-419.
2. Нельга О. Теорія етносу. – С. 258.
3. Феномен нації. – С. 197-214.
4. Наулко В. Хто і відколи живе в Україні. – К., 1998-С. 21-32.
5. Ідзьо В. Українська діаспора в Росії. – Львів, 2002.
6. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дослідження. – К.: Родовід, 1997.
7. Пономарьов А. Українська етнографія. - С. 179-183.
8. Енциклопедія української діаспори. В 7-и т. – К., 1995. – Т. 4 (код бібліотеки КДПУ – 92 Е68).
ФОРМИ КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
1. Захист рефератів.
2. Перевірка самостійно опрацьованого матеріалу в зошитах.
3. Проведення колоквіумів за змістовними модулями.
9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ І КОНТРОЛЮ
Лекції, семінарські заняття, самостійна робота, консультації (групові та індивідуальні), опрацювання першоджерел, наукової та навчальної літератури до курсу, тести, складання термінологічних словників, реферування статей в демографічних виданнях, підготовка рефератів та виконання практичних завдань, екскурсії в музеї, огляд етнографічних пам’яток, робота в мережі Інтернет.
До контрольних заходів з демографії належать:
· Поточний модульний контроль;
· Підсумковий модульний контроль;
· Ліквідація академічної заборгованості;
· Визначення рейтингу студента.
Поточний модульний контроль здійснюється з кожного змістовного модуля за трьома методичними модулями – лекційним, семінарським, самостійної роботи.
Система оцінювання кожного змістовного модуля за видами робіт – накопичувальна: з кожного змістовного модуля студент мусить отримати три оцінки – за роботу на лекціях, за роботу на семінарах і за самостійну роботу. Академічна заборгованість з того чи іншого змістовного модуля ліквідовується на консультаціях.
Підсумковому модульному контролю підлягає навчальний матеріал з усіх змістовних модулів курсу за видами занять: лекційний, семінарський і модуль самостійної роботи. До модульного контролю допускаються всі студенти, які не мають поточної академічної заборгованості. При оцінюванні модулів враховуються результати поточного контролю якості засвоєння матеріалу.
Залік – ІІ семестр
Модульний контроль №1 з демографії
Варіант 1.
1. Вивчення процесу зміни поколінь людей і чинників, що його визначають називають:
А) демографічним аналізом;
Б) демографічним коефіцієнтом;
В) демографічним прогнозом.
2. Населення, в якому міграція або відсутня, або має незначні обсяги, що не впливають на динаміку чисельності та структури населення, яка визначається виключно процесами народжуваності і смертності:
А) Відкрите населення;
Б) Закрите населення;
В) Стабільне населення.
3. Охарактеризуйте предмет і об’єкт вивчення демографії.
4. Поясніть причини репресій, які зазнала українська демографія за доби радянського тоталітарного режиму.
Варіант 2.
1. Число дітей, яких індивід чи сім’я хотіли б мати при наявності всіх необхідних для цього, з точки зору індивіда, умов:
А)Бажане число дітей у сім’ї;
Б) Достатнє число дітей у сім’ї;
В) Прогнозоване число дітей у сім’ї.
2. Показник заміщення поколінь, який не враховує смертності і дорівнює середньому числу дочок, яких народить жінка гіпотетичного покоління за умови відсутності смертності і розраховується шляхом множення коефіцієнта сумарної народжуваності на долю дівчаток серед новонароджених:
А) Брутто-коефіцієнт відтворення населення;
Б) Брутто-коефіцієнт постарішання населення;
В) Брутто-коефіцієнт смертності населення.
3. Охарактеризуйте розвиток демографічної науки в Україні у І чверті ХХ ст.
4. Охарактеризуйте роль земської статистики на розвиток демографічних досліджень та праці соціал-гігієністів А.Якобія, О. Корчак- Чепурківського.
Варіант 3.
1.Населення, в якому міграція є суттєвим компонентом змін населення (його чисельності та структури):
А) Відкрите населення;
Б) Закрите населення;
В) Стабільне населення.
2. Постійне поновлення поколінь через процеси народжуваності і смертності:
А) Відтворення населення;
Б) Вікова акумуляція;
В) Сумарна народжуваність.
3. Охарактеризуйте розвиток демографічної науки в Україні у ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.
4. Які чинники впливали на динаміку чисельності українців у 18-19 ст.
Варіант 4.
1. Розподіл населення за різними віковими групами:
А) Вікова структура населення;
Б) Віковий розподіл народжуваності;
В) Віково-статева структура населення.
2. Діяльність держави, спрямована на регулювання процесів відтвореннята розвитку населення а також регулювання процесу соціалізації підростаючого покоління, регулювання умов праці, регулювання міграції та територіальної структури населення, а також вплив на загальні умови життя всіх верств населення:
А) політика народонаселення;
Б) демографічна політика;
В) мікродемографія.
3. Охарактеризуйте роль університетів-Київського і Харківського у демографічних дослідженнях (В.Каразін, І.Срєзнєвський, М.Максимович, Г.Галаган, В.Тарновський).
4. Які чинники впливали на динаміку чисельності українців у XVIII-XIX ст.
Варіант 5.
1. Графік, який являє собою гістограму, на якій по вертикальній осі, починаючи з віку 0 років, відкладається вік в одно- або п'ятирічних вікових інтервалах, по горизонтальній осі якого відкладається або чисельність населення відповідної вікової групи, або її частка (у відсотках) у всьому населенні або в населенні даної статі, нахивається:
А) Віково-статева піраміда;
Б) Демографічна сітка;
В) Демогрефікс.
2. Термін, який застосовується для позначення докорінних змін у відтворенні населення в ході історичного розвитку:
А) демографічний вибух;
Б) демографічна революція;
В) демографічний перехід.
3. Охарактеризуйте науковий доробок демографів Слобожанщини – В.Крамаренкова та В.Каразіна.
4. Які демографічні кризи пережило населення України у ХХ ст.? Що їх спричинило?
Варіант 6.
1. Основна категорія населення, що враховується при перепису населення; до неї входять ті, для кого цей населений пункт є місцем звичайного проживання в даний час. Включає в себе тимчасово відсутніх постійних мешканців цієї території і не включає тих, хто тимчасово перебуває на ній. Категорія введена у вжиток у 1846 р. бельгійським демографом і статистиком А. Кетле (1796-1874):
А) Постійне населення;
Б) Стабільне населення;
В) Відкрите населення.
2. Абсолютна величина різниці між числом народжених і числом померлих за певний період часу:
А) Природний приріст;
Б) Демографічний баланс;
В) Прогнозування населення.
3. Охарактеризуйте методи демографічних досліджень.
4. Поясніть причини депопуляції, яку переживає населення України.
Варіант 7.
1. Різниця між числом народжень і числом смертей за певний період часу, віднесена до загального числа людинороків, прожитих населенням за цей же період; чисельно дорівнює різниці між загальним коефіцієнтом народжуваності і загальним коефіцієнтом смертності:
А) Коефіцієнт демографічного навантаження;
Б) Коефіцієнт природного приросту;
В) Коефіцієнт смертності.
2. Назва розділу демографічної науки, який застосовується іноді для позначення демографічних досліджень, що фокусуються на вивченні так званих меншин, тобто субнаселення з малим числом членів:
А) військова демографія;
Б) медична демографія;
В) мікродемографія.
3. Охарактеризуйте різновиди руху населення та дві точки зору на предмет демографії.
4. Охарактеризуйте військові втрати України у ХХ ст.
Варіант 8.
1. Єдиний процес збору, узагальнення, оцінки, аналізу та публікації або поширення іншим чином демографічних, економічних і соціальних даних, що відносяться за станом на певний час до всіх осіб в країні або чітко обмеженої частини країни:
А) Анкетування;
Б) Опитування;
В) Перепис населення.
2. Субнаселення, сукупність осіб, народжених в одному і тому ж році або в один і той же період часу. Особи, які належать до одного й того ж покоління, мають однаковий або близький вік і одночасно проживають своє життя.
А) Когорта;
Б) Покоління;
В) Народонаселення.
3. Охарактеризуйте структуру системи демографічних наук.
4. Охарактеризуйте демографічні втрати України у ХХ ст..
Модульний контроль № 2 з демографії
Варіант 1.
1. Різке прискорення зростання чисельності населення Землі в період після 1950 р. має назву:
А) демографічний вибух;
Б) демографічна революція;
В) демографічний перехід.
2. Збільшення в населенні частки дітей та молодих людей – це:
А) демографічне зростання;
Б) депопуляція;
В) демографічне помолодшання.
3. Охарактеризуйте демографічний доробок Ф.Туманського та О.Шафонського.
4. Охарактеризуйте раціоналістичну концепцію демографічного переходу, яка ґрунтується на ідеї визначеності рівня народжуваності рівнем смертності.
Варіант 2.
1. Термін, що застосовується для позначення зміни типів відтворення населення:
А) демографічний вибух;
Б) демографічна революція;
В) демографічний перехід.
2. Систематичне зменшення чисельності населення. Основна причина депопуляції - зниження народжуваності до вкрай низького рівня:
А) демографічне зростання;
Б) депопуляція;
В) демографічне помолодшання.
3. Охарактеризуйте процес формування демографії в Україні у XVIII ст. (К.Зиновіїв та Г.Новицький). Термін «велелюдство».
4. Охарактеризуйте концепцію демографічного переходу, яка ґрунтується на ідеї про відносну незалежність еволюції народжуваності від динаміки смертності.
Варіант 3.
1. Кількість шлюбів за рік в розрахунку на 1000 чоловік середньорічного населення – це:
А) Загальний коефіцієнт шлюбності;
Б) Загальний коефіцієнт розлучуваності;
В) Загальний коефіцієнт народжуваності.
2. В’їзд в країну з-за кордону іноземних громадян на постійне проживання:
А) Еміграція;
Б) Імміграція;
В) Рееміграція.
3. Обґрунтуйте необхідність виваженої демографічної політики.
4. Охарактеризуйте історичні типи відтворення населення.
Варіант4.
1. Число розлучень за рік в розрахунку на 1000 чоловік середньорічного населення – це:
А) Загальний коефіцієнт шлюбності;
Б) Загальний коефіцієнт розлучуваності;
В) Загальний коефіцієнт народжуваності.
2. Група осіб, які переживають одні й ті ж демографічні події в один і той же період (наприклад, вікова (група осіб, які народилися в один і той же період часу) або шлюбна (група осіб, що вступили в шлюб в один і той же час)) – це:
А) Ровесники;
Б) Когорта;
В) Покоління.
3. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку, головні напрями і перспективи демографії в Україні.
4. Охарактеризуйте першу демографічну революцію.
Варіант 5.
1. Число народжень у населення за період, ділене на загальне число людинороків, прожитих населенням за цей період, або на середнє населення; звичайно виражається як число народжень на 1000 населення:
А) Загальний коефіцієнт шлюбності;
Б) Загальний коефіцієнт розлучуваності;
В) Загальний коефіцієнт народжуваності.
2. Число осіб у віці 0-15 років і у віці 60 років і старше на 1000 чоловік населення у віці 16-59 років; слугує для вираження співвідношення економічно та соціально неактивного населення і працездатного населення і характеризує «навантаження» непродуктивного населення на економіку:
А) Коефіцієнт демографічного навантаження;
Б) Коефіцієнт природного приросту;
В) Коефіцієнт приросту населення за період.
3. Обґрунтуйте необхідність соціально-демографічного прогнозування.
4. Охарактеризуйте другу демографічну революцію та її наслідки
Варіант 6.
1. Коефіцієнт демографічного навантаження визначають як:
А) відношення загальної кількості дітей і людей похилого віку до чисельності працездатного населення,
Б) відношення чисельності дітей до чисельності працездатного населення,
В) відношення чисельності людей похилого віку до чисельності працездатного населення.
2. Компоненти демографічного росту:
А) народження, смерті;
Б) імміграція (притік) і еміграція (відтік);
В) народження, смерті, імміграція, еміграція.
3. Охарактеризуйте місце демографії в системі наук та її взаємодію з суспільними науками.
4. Охарактеризуйте явище демографічного постарішання населення. Назвіть приклади цього демографічного явища у світі.
Варіант 7.
1. Науково обґрунтоване передбачення майбутньої чисельності та структури населення:
А) Демографічне прогнозування населення;
Б) Демографічне прогнозування населення;
В) Прогнозування трудового потенціалу населення.
2. Система дій і відносин, які опосередковують народження дитини у шлюбі або поза шлюбом:
А) Репродуктивна поведінка;
Б) Демографічна політика;
В) Рух населення.
3. Охарактеризуйте джерела етнічної демографії України.
4. Які етнічні меншини проживають на території сучасної України? Дайте демографічну характеристику кожній з меншин
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 176 | Нарушение авторских прав