Завершальний підготовчий етап

Проведення прозорих конкурсів з продажу таких визначних об'єктів як “Криворіжсталь” потребує у будь-якій країні складної організаційної роботи, злагоджених дій цілої армії державних службовців, підприємців, юристів, експерті. Оскільки такий конкурс проводився в Україні вперше, то відповідного досвіду у його організаторів бракувало. І хоча в цілому проведення конкурсу отримало позитивну оцінку як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців, у процесі його підготовки виникало чимало проблем.

Насамперед, учасники конкурсу не отримали напередодні такого обов'язкового документу як проект договору купівлі-продажу, положення якого захищають права і уточнюють зобов'язання кожної сторони. Згідно з існуючими правилами, учасники конкурсу повинні були внести в цей проект свої пропозиції, які узагальнювались би урядом, що обіцяв учасникам конкурсу за сім днів надати остаточний варіант проекту договору. Обговорення цього проекту було внесено на засідання попереднього уряду на початку вересня, яке не відбулося у зв'язку з його відставкою. Лише 24 вересня 2005 року уряд Ю.Єханурова обговорив цей проект і попередньо затвердив його, хоча і не передав потенційним покупцям.

Потенційним покупцям було надано обмаль документів: статут підприємства та його баланс. Що стосується іншої інформації, зокрема довгострокових зобов'язань комбінату, наявність податкових боргів минулих років, фактів нанесення шкоди екології регіону, то потенційним інвесторам її отримати не вдалось. Учасників конкурсу його організатори запевняли, що ніяких несподіванок не буде.

У зв'язку з участю у конкурсі іноземних інвесторів, виникла проблема із визначенням валютного обмінного курсу гривні. справа в тім, що кожен з учасників в якості застави мав внести по 200 млн. дол.. США (10% мінімальної вартості об'єкту). Окрім того, іноземні покупці-переможці на другому етапі розрахунків використовували валюту, курс якої по відношенню до гривні ніяк не визначався. Згідно з рішенням Національного банку України у цьому випадку кошти можуть вноситись у валюті, а в конкурсних умовах було чітко зафіксовано, що застава і решта коштів вноситься у гривнях.

Зовсім несподівано на кінець жовтня було призначено збори акціонерів комбінату. Одне з питань порядку денного було пов'язано з прийняттям рішення щодо виплати дивідендів у сумі 704 млн. грн. Звичайно інвестиційна привабливість об'єкту купівлі у цьому випадку суттєво знижується. В західні практиці приватизації таких кроків робити не прийнято.

Певні неузгодженості існували і між різними конкурсними документами, зокрема “Умовами конкурсу” та “Планом приватизації пакету акцій”. В одному з цих документів зазначався п'ятирічний мораторій на збільшення статутного фонду і зміну номінальної ціни акцій.

В іншому документі встановлено тридцятирічне обмеження щодо збереження статутних умов.

Напередодні тендера дружня “Інтерпайпу” (В.Пінчук) компанія “Аддокс” подала позов до суду Південного округу м.Нью-Йорку з вимогою заборонити аукціон з продажу акцій комбінату. Відповідачами у позові було названо Республіку Україна, “Індустріальна група”, а також будь-якого іншого можливого покупця акцій. Цей факт ніяк не вплинув на підготовку до аукціону. Більшість експертів не вірили у прийняття позову. І цей факт ніяк не налякав інвесторів. Адже головний з них – “Міттал Стіл” має десятирічний досвід роботи в країнах СНД та інших проблемних країнах. Зараз, наприклад, цей холдинг розпочав реалізацію проекту на мільярд доларів у Ліберії, яка охоплена війною. Інші учасники конкурсу також мають достатній досвід управління приватизаційними ризиками.

Всі зазначені начебто дрібні ускладнення заключного етапу підготовки до конкурсу не дозволяли потенційним покупцям зрозуміти: скільки реально доведеться заплатити за комбінат і чи варта ціна продажу потенційним вигодам від його діяльності. Тому конкурс виявився дійсно прозорим для уболівальників і глядачів, включаючи президента та екс-прем'єра, однак вельми туманним для інвесторів.

Дата добавления: 2015-07-11