Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Криворіжсталь» на зламі тисячолітть



Металургійний комбінат «Криворіжсталь» було засновано в 1934 році. це єдине в Україні підприємство, що видобуває і збагачує залізну руду, має коксохімічне, аглодоменне, сталеплавильне і прокатне виробництво. навіть серед провідних підприємств чорної металургії колишнього Радянського Союзу «Криворіжсталь» виділялась високим рівнем технічного розвитку. В 1974 році на комбінаті було введено в дію найкрупнішу у світі доменну піч №9 обсягом 5 тис. куб. м, яка продовжує функціонувати після капітального ремонту в 2003 році. Виробничі потужності комбінату розраховані на щорічний випуск понад 7 млн. тон сталі, 6 млн. тон прокату та 7 млн. тон чавуну. Трудовий колектив підприємства налічує 55 тис. чоловік. Частка «Криворіжсталі» на українському ринку складає 20%.

За роки незалежності України Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат (КДКМК) пережив традиційну для підприємств важкої промисловості кризову фазу своєї діяльності. Руйнування господарських зв'язків в умовах розпаду Радянського Союзу, бартеризація партнерських відносин, існування адміністративного командної системи, суперечливе і дуже повільне формування належного менеджменту викликати падіння обсягів виробництва, утворення в 1995 році трьохсотмільйонної заборгованості перед бюджетом, півторирічної затримки у виплаті зарплати. Економічний експеримент 1999 –2001 рр. у гірничо-металургійному комплексі щодо зниження податків у галузі, а згодом і Закону Україні «Про подальший розвиток гірничо-металургійного комплексу України» (січень 2002 р.) дозволити суттєво поліпшити фінансовий стан підприємства завдяки відновлення оборотних коштів, які були втрачені у минулі роки. Після призначення наприкінці 1999 році генеральним директором «Криворіжсталі» Олега Дубини на підприємстві вдалось подолати так званий повзучий менеджмент, притаманний на той час директорам більшості українських підприємств. Цей менеджмент зводився до численних скарг керівників про те, що їм заважають розвиватись, удосконалюватись, а корисні для країни проекти затискають. Прибічники цього стилю управління не брали на себе ніяких ризиків і відповідальності. Однак, вони могли своєчасно причаїтись, знайти зручну особисто для себе щілину у моноліті інструкцій або ж зробити вигляд, що їх збили з ніг, лежачого, як відомо, не б'ють. Маючи досвід виведення з кризи Алчевського металургійного комбінату, О.Дубина в майбутньому (2001-2002 рр.) – віце-прем'єр Міністр України, сформував команду однодумців, яка розробила стратегічну програму розвитку підприємства. Наголос на підвищення ефективності виробництва зумовив докорінний перегляд схем поставок сировини і реалізації готової продукції. Практично повністю було відсічено численні фірми-посередники і комбінат перейшов на прямі зв'язки із споживачами без посередників. В управлінні комбінатом запанував командний менеджмент з єдиною ідеологією, який вплинув не лише на подолання відставання у своєму розвитку, а й на зростання всіх працівників в професійному та психологічному плані. На підприємстві було запроваджено системи управління якістю продукції за вимогами міжнародних стандартів ISO 9001:2000, ISO 9004:2000. Завдяки технічному і організаційному розвитку комбінату арматурний прокат відповідає всім вимогам замовників (ДСТУ, ASTM, BS, DIN і т.і.). Підприємство збільшило експорт продукції до 618 млн. дол.. США в 2000 році, а в 2003 році – до 1,2 млрд. дол. США. І хоча в результаті 19 антидемпінгових розслідувань КДГМК (як і всі інші українські експортери) вимушений був припинити поставку своєї продукції на ринок США, міжнародний авторитет КДГМК дозволив знайти покупців прокату в Алжирі, Югославії, Туркменістані. Одночасно розширилась мережа внутрішніх крупних споживачів, число яких перевершує 120. Стратегічний план комбінату на 2000-2010 рр. спрямовано на вирішення трьох головних завдань:

1) знизити матеріаломісткість та енергомісткість виробництва;

2) підвищити конкурентоспроможність продукції та її якість шляхом впровадження нового устаткування та прогресивних технологій;

3) зменшити шкідливий техногенний вплив на природне середовище.

За рахунок власних джерел комбінат спрямував на розвиток основних фондів в 2000-2004 рр. 1,2 млрд. грн..

На середину 2004 року КДГМК посідав 26 місце у рейтингу металургійних підприємств світу і, звичайно, перше - в Україні. Комбінат виготовляв продукцію, яка відповідала високим національним стандартам таких країн як США, Канада, Південна Корея, Гонконг, Австралія, Сінгапур, а також Європейського Союзу. Тому цей державний металургійний гігант становив неабиякий інтерес для приватизації.

У липні 2004 року було оголошено конкурс на продаж 93,02% акцій, які належали державі. Умови конкурсу були розроблені таким чином, що виключали участь зарубіжних компаній. Тому ці акції було продано за 803 млн. дол.. США спеціально створеному для цієї угоди «Індустріально-металургійному союзу», підконтрольному Р.Ахметову (56,25%) та В.Пінчуку (43,75%) – зятю тодішнього Президента України Л.Кучми. Варто зазначити, що інші потенційні учасники конкурсу: російські компанії “Сєвєросталь” та “Євразхолдинг” готові були сплатити втричі більшу суму. З цього приводу виникло чимало гострих дискусій у вітчизняних та зарубіжних засобів масової інформації з приводу справедливої ціни за КДГМК та прозорості приватизації в Україні. Особливого рівня вони набули під час президентських виборів 2004 року.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 48 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)