Культура приховує значно більше, ніж відкриває; і, як це не дивно, те, що приховується, - найбільш ретельно приховується від самих носіїв цієї культури

Національна специфіка невербальної комунікації

Culture hides much more than it reveals, and strangely enough, what it hides, it hides most effectively from its own participants

(Edward Hall)

Культура приховує значно більше, ніж відкриває; і, як це не дивно, те, що приховується, - найбільш ретельно приховується від самих носіїв цієї культури

(Едуард Холл)

I want you to hear the tone of her voice, to see her expression, to watch her reactions and body language. We have to see through her eyes into her mind» …

He would have time only to glance at them quickly, to film every movement and to record every sound … Then he would spend countless hours listening to the voice intonations, analyzing the facial expressions and studying the body language. All this would help him to understand their psychological state, their hidden emotions and stress level, and perhaps learn something from their intentions.

(A. Hernandez. The Moscow Sacrament)

Я хочу, щоб ви почули тон її голосу, побачили вираз її обличчя, її реакції та мову тіла. Нам треба через її очі зазирнути в її голову …

У нього буде час лише швидко окинути їх оком, відзняти кожний рух і записати кожний звук … Потім він проведе безліч годин, слухаючи голосові інтонації, аналізуючи вирази облич і вивчаючи мову тіла. Усе це має допомогти йому зрозуміти їхній психологічний стан, їхні приховані емоції та рівень стресу, можливо також, здогадатись щось і про їхні наміри.

(А. Гернандез. Московська таємниця. Переклад мій – В.М.)

У наведеному уривку з детективного роману кубинського письменника Арнальдо Гернандеза у стислій художній формі описується сутність невербаліки. Американському співробітникові розвідки, фахівцю з психології, дається завдання тільки за зовнішніми прикметами «зчитати» максимальну інформацію про радянських розвідників, які от-от мають пройти митний контроль в аеропорту Нью Йорка.

Ми не розвідники, але чи не кожного дня нам доводиться подібним чином «розшифровувати» думки і наміри людей за елементами поведінки, тону голосу, жестів, міміки, погляду та багатьма іншими ознаками, якими людина видає себе без слів. Усе це і є невербаліка, тобто «безмовна мова» («The Silent Language»), як це влучно назвав Едвард Холл, випустивши у 1959 році чи не найпершу книжку, присвячену немовним засобам передачі інформації.

З тих пір пройшло відносно небагато часу, і сьогодні невербаліка, невербальні коди, невербальна комунікація, у широкому розумінні комунікації як будь-якого способу обміну та одержання інформації, стала одним з найпопулярніших об’єктів вивчення для багатьох галузей науки і людської діяльності. Неоціненними є знання основ невербальних каналів одержання інформації для міжнаціональних та міжкультурних контактів, де «мова тіла» почасти може бути набагато зрозумілішою, ніж іноземна мова співрозмовника.

Дата добавления: 2015-07-11