Розкрийте поняття злочину та перерахуйте його ознаки.

Злочином визнається передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Ознаками злочину є:

· Суспільна небезпечність- це перш за все, його об'єктивна властивість заподіювати шкоду або ж створювати загрозу заподіяння шкоди тим об'єктам, які охороняються законом

· Винність- Згідно зі ст.З КК злочином може бути визнано тільки винне діяння, тобто вчинене навмисно чи необережно.

· Протиправність- це забороненість діяння кримінальним законом.

· Караність- Визнання діяння злочином значить, разом з тим, визнання і його караності, оскільки воно заборонено з погрозою покарання.

Важливою ознакою злочину, що разом з іншими визначає міру кримінальної відповідальності є вина.

Вина – це психічне ставлення особи до вчиненої дії або бездіяльності та її наслідків, що може виражатись у формі умислу або необережності.

52.Розкрийте поняття змісту правовідносин.

Правовідносини --це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою.

Зміст — це суб'єктивні права, обов'язки, повноваження, відповідальність суб'єктів правовідносин, а також структура змісту — спосіб взаємозв'язку, що виникає на підставі суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності. Структура змісту правовідносин утворює не зв'язок її змістовних елементів (суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності), а той правовий зв'язок, який виникає на їх підставі з приводу домагання чогось. Інакше кажучи, це юридичне взаємне становище суб'єктів, яке визначає, формує їх поведінку через кореспондуючі один одному права і обов'язки заради задоволення їх інтересів. Структура змісту правовідносин може бути простою і складною

53.Розкрийте поняття крайньої необхідності.

Крайня необхідність – це дії застосовані для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи її охоронюваним законом правам або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення необхідних меж. Крайня необхідність не є злочином. Але перевищення меж крайньої необхідності, якщо шкода є більш значною, ніж відвернена шкода, то навмисне заподіяння такої шкоди вважається перевищенням меж крайньої необхідності, що тягне за собою кримінальну відповідальність.

54.Розкрийте поняття кримінальних покарань та опишіть їх мету.

Відповідно до ст. 50 ККУ покарання – цезахід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. ККУ також передбачає мету покарання. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. До таких осіб не можуть застосовуватись фізичні страждання і не може принижуватись їхня людська гідність.

55. Розкрийте поняття кримінального покарання та назвіть його види.

Кримінальне покарання - засіб державного.примусу, що застосовується судом із винесенням вироку щодо особи, яка вчинила злочин. Це покарання застосовується лише за вироком суду. Метою покарання відповідно до ст. 22 КК України є:
кара за вчинений злочин; виправлення та перевиховання засуджених; запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 23 КК України покарання поділяються на три групи: основні; додаткові, що не призначаються самостійно, а тільки як доповнення до основних; змішані, які можуть бути як основними, так і додатковими.
Основні покарання: позбавлення волі; виправні роботи без позбавлення волі; позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності; штраф; громадська догана.
До військовослужбовців строкової служби може застосовуватись покарання у вигляді направлення в дисциплінарний батальйон.
Додатковими покараннями визнаються: конфіскація майна; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу; позбавлення батьківських прав згідно з чинним законодавством.
Позбавлення права обіймати певні посади або на якийсь вид діяльності та штраф можуть застосовуватися не тільки як основні, а й як додаткові покарання.
Як виняткова міра покарання допускається застосування смертної кари - розстрілу за особливо тяжкі злочини у випадках, спеціально передбачених особливою частиною КК України.
Не можуть бути засуджені до смертної кари особи, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, жінки, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент винесення вироку. Смертну кару не можна застосувати до жінки, яка перебуває в стані вагітності на момент виконання вироку (ст. 24 КК).

56. Розкрийте поняття основних видів покарань за Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 50 ККУ покарання – цезахід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

ККУ передбачає різні види покарань, які в порядку від менш суворого до більш суворого перелічені в ст. 51 ККУ:

1) штраф;

2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

4) громадські роботи;

5) виправні роботи;

6) службові обмеження для військовослужбовців;

7) конфіскація майна;

8) арешт;

9) обмеження волі;

10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

11) позбавлення волі на певний строк;

12)довічне позбавлення волі.

57. Розкрийте поняття правовідносин та перерахуйте їх ознаки.

Правові відносини – це особливі суспільні відносини, що врегульовані нормами права. Учасники правових відносин є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків. Правовідносини характеризуються такими ознаками:

1)вони виникають на підставі норм права;

2)сторони правовідносин завжди наділені суб’єктивними правами та юридичними обов’язками;

3)вольові відносини між суб’єктами виникають за їх волевиявленням;

4)здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків забезпечуються можливістю державного примусу;

5)правовідносини здійснюються свідомо і цілеспрямовано;

6)правовідносини є основним засобом реалізації права.

58.Розкрийте поняття правової поведінки та назвіть її види.

Правова поведінка — це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульова­ною нормами права і спричиняє юридичні наслідки.

Окремі відносини людей знаходяться поза правовим регулюванням, інші регулюються. Правову поведінку можна охарактеризувати як соціально значимі вчинки індивідуальних чи колективних суб’єктів, що контролюються їх свідомістю і волею, передбачені нормами права і тягнуть за собою юридичні наслідки. Правова поведінка поділяється на правомірну і протиправну.

59. Розкрийте поняття правомірної поведінки та назвіть її види.

Правомірна поведінка – це передбачені правом вчинки особи у певних ситуаціях. Правомірною вважається поведінка, яка не суперечить законодавству, є суспільно корисною, відповідає правовим приписам, гарантується та охороняється державою. Вона суспільно необхідна, бажана і допустима. Правомірну поведінку поділяють за критеріями на такі види:

1) за формою вираження – дії або бездіяльність;

2) за способом детермінації (здійснення)- активна та пасивна;

3) за юридичними фактами – юридичні вчинки, індивідуальні аспекти, правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі діяння;

4) за сферою суспільних відносин – економічна, політична, культурна тощо;

5) за реалізацією норм права – дотримання, виконання, використання та застосування;

6) за суб’єктами – індивідуальна (діяльність людей), групова, колективна (громадських об’єднань), соціальних спільностей, органів держави, посадова, професійна;

7) за способом формування – прямо чи безпосередньо передбачена правом;

8) за змістом правовідносин – здійснення суб’єктивних прав, обов’язків, законних інтересів суб’єктів;

9) за ставленням держави до правомірної поведінки – схвалювана, заохочувана (стимульована), допустима;

10) за зовнішнім проявом – фізична (діяльнісна), вербальна (словесна), документована (на носіях).

Існує кілька класифікацій правомірної поведінки. Найбільш прийнятною з них є поділ правомірної поведінки за особливостями суб’єктивної сторони (залежно від психологічного ставлення суб’єкта до своєї поведінки).

· Правова активність

· Звичаєва правомірна поведінка

· Конформна поведінка

· Маргінальна поведінка

60. Розкрийте поняття правопорушення та назвіть його ознаки.

Правопорушення – це суспільно небезпечне, винне, протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке суперечить вимогами правових норм.

Найважливіші ознаки правопорушення утворюють поняття „склад правопорушення”, що включає в себе такі елементи:

- об’єкт правопорушення:родовий, груповий, індивідуальний.

- об’єктивна сторона правопорушення: протиправне діяння, суспільно-небезпечні наслідки, причинний зв'язок.

- суб’єкт правопорушення: фізична особа, юридична особа.

- суб’єктивна сторона правопорушення: вина, мета, мотив.

Правопорушення відрізняється від правомірної поведінки і діяльності такими ознаками:

- це суспільно-небезпечне або шкідливе діяння, тобто заподіяння шкоди суспільним інтересам, що охороняються правом;

- це протиправне діяння (дія або бездіяльність), тобто діяння, яке вступає в суперечність з тією чи іншою чинною правовою нормою;

- це винне діяння, що передбачає винність особи, яка скоїла протиправне діяння;

- це юридично каране діяння, що передбачає юридичну відповідальність за конкретне порушення норми права;

- причинний зв’язок між правопорушенням і наслідками, якщо такого зв’язку не буде, то і не можна звинувачувати особу в конкретному правопорушенні.

61. Розкрийте поняття робочого часу та назвіть його види.

Час виконання працівником своїх трудових обов’язків згідно з діючим законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним трудовим договором вважається робочим часом.

Законом встановлено такі види робочого часу:

· Нормальна тривалість робочого часу встановлена не більше 40 годин на тиждень згідно ст. 50 Кодексу законів про працю України.

· Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для деяких категорій працівників. Це неповнолітні віком від 16 до 18 років, яким дозволяється працювати не більше 36 годин на тиждень.

· Неповний робочий час встановлюється за погодженням між власником і працівником під час укладання трудового договору або в процесі роботи. Неповний робочий час означає, що працівник працює менше нормальної тривалості робочого тижня.

· Нормований робочий час

· Ненормований робочий час встановлюється для окремих категорій працівників, до яких належать управлінський персонал, працівники правоохоронних органів та інші. Такі категорії працівників повинні бути визначені колективним договором.

· Надурочний робочий час – це робочий час понад нормальний робочий день або тиждень.

62. Розкрийте поняття системи права і системи законодавства.

Система права – це об’єктивно зумовлена внутрішня організація права певного суспільства, що полягає в єдності і погодженості усіх юридичних норм та їх розподіл за галузями та інститутами.

Система законодавства - це система певним чином упорядкованих нормативно-правових актів. Система права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма. Структура системи законодавства зумовлена структурою системи права і являє собою внутрішню організацію нормативно-правових актів, яка виражається у їх єдності й погодженості, а також у розподілі за галузями та інститутами права.

63. Розкрийте поняття судимості.

Судимість є правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання. За своїм змістом вона виражається в такому стані особи, який пов'язаний з певними цивільно-правови ми і кримінально-правовими обмеженнями. Саме тому в літературі судимість часто визначають як негативний правовий статус особи. Судимість, і в цьому її важливе соціальне призначення, має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так й іншими особами. Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Відповідно до ч.І ст.88 КК особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Отже, судимість поширюється на: 1) строк відбування покарання; 2) і, крім того, у випадках, передбачених законом, на певний строк після відбуття покарання.

64. Розкрийте поняття та види відповідальність в трудовому праві.

Відповідальність за трудовим правом - окремий вид юридичної відповідальності, що полягає у передбаченому нормами трудового права обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення і понести відповідні санкції.

Трудове право передбачає два види відповідальності: дисциплінарну і матеріальну. Дисциплінарна відповідальність - один з видів юридичної відповідальності. Вона полягає в обов'язку працівника відповідати перед власником або уповноваженим ним органом за скоєний дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
Розрізняють два види дисциплінарної відповідальності: загальну і спеціальну. Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності полягає в обов'язку однієї сторони трудового договору - працівника або роботодавця відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку. Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності працівників: обмежену і повну.

65.Розкрийте поняття та зазначте види об'єктів правовідносин.

Правові відносини – це особливі суспільні відносини, що врегульовані нормами права. Учасники правових відносин є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Об’єкт правовідносин – це матеріальні, духовні та інші соціальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини і здійснюють свої суб’єктивні права та юридичні обов’язки.

Обєкти:

· речі (об’єкти права власності)

· дії (об’єкти зобов’язального права)

· результати інтелектуальної творчості (інтелектуальна власність)

· особисті немайнові блага

· інші соціальні та економічні блага

66. Розкрийте поняття та зазначте види суб'єктів правовідносин.

Суб’єкти правовідносин – це учасники правовідносин (індивіди, організації, спільності), які на підставі юридичних норм можуть бути носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

Види суб’єктів правовідносин:

- фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

- юридичні особи – підприємства, установи та організації, що мають відокремлене майно і можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов’язки та нести юридичну відповідальність;

- посадові особи – представники влади та особи, які виконують адміністративно-господарські обов’язки;

- соціальні організації – держава, органи держави, громадські об’єднання, трудові колективи, органи місцевого самоврядування;

- соціальні спільності – нація, народ, населення, територіальна громада.

67. Розкрийте поняття змісту правовідносин.

Правовідносини --це врегульовані нормами права вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв'язку між правомочними і зобов'язаними суб'єктами — носіями суб'єктивних юридичних прав, обов'язків, повноважень і відповідальності — і забезпечуються державою. Зміст — це суб'єктивні права, обов'язки, повноваження, відповідальність суб'єктів правовідносин, а також структура змісту — спосіб взаємозв'язку, що виникає на підставі суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності. Структура змісту правовідносин утворює не зв'язок її змістовних елементів (суб'єктивних прав, обов'язків, повноважень, відповідальності), а той правовий зв'язок, який виникає на їх підставі з приводу домагання чогось. Інакше кажучи, це юридичне взаємне становище суб'єктів, яке визначає, формує їх поведінку через кореспондуючі один одному права і обов'язки заради задоволення їх інтересів. Структура змісту правовідносин може бути простою і складною.

68.Розкрийте поняття та зазначте види юридичних фактів.

Юридичний факт - це зазначене в гіпотезі норми права конкретна життєва обставина, що є підставою виникнення, зміни або припинення правовідносин. Без юридичних фактів навіть за наявності чинних право-вих норм виникнення правовідносин неможливе.

Види:

· за юридичними наслідками юридичні факти поділяються на:

- правоутворюючі, тобто такі факти, які зумовлюють виник-нення правовідносин (наприклад, при досягненні певного віку суб’єкт має право брати участь у виборах депутатів);

- правозмінюючі, тобто такі факти, які зумовлюють зміну пра-вовідносин (наприклад, при переведенні працівника на іншу роботу змінюється коло його прав і обов’язків); - правоприпиняючі, тобто такі факти, які зумовлюють припи-нення правовідносин (наприклад, при скасуванні державної реєстрації припиняється існування юридичної особи);

· за складом юридичні факти бувають:

- прості, тобто такі факти, які складаються з однієї життєвої по-дії або дії суб’єкта права, якого достатньо для настання юри-дичних наслідків (наприклад, написання заяви про надання щорічної відпустки);

- складні, тобто такі факти, які складають певну сукупність окремих простих юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (наприклад, пенсійні правовідносини можуть виникнути лише за наявності таких фактів, як досяг-нення певного віку, трудового стажу, рішення органу соціаль-ного забезпечення про нарахування пенсії);

· за тривалістю дії юридичні факти бувають:

- одноразові, тобто такі факти, які складаються з одноразового акту їх виявлення (наприклад, купівля квитка, що дає право на проїзд у транспорті);

- триваючі, тобто такі факти, які складаються з безперервних юридичних дій або юридичного стану (наприклад, перебуван-ня у шлюбі, перебування на службі в органах внутрішніх справ).

Найбільш розповсюдженим критерієм класифікації є вольова ознака. Відповідно з цим всі юридичні факти поділяються на дії і події. Дії являють собою такі юридичні факти, що пов'язані з волею людей правових відносин. Залежно від характеру дії поділяються на правомірні і неправомірні.

Події як юридичні факти не залежать від волі людини, але тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, відповідно до суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Дата добавления: 2015-07-11