Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Якість інформації



Читайте также:
  1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Визначення рівня НС, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
  2. Засоби захисту інформації
  3. Зміст окремих пунктів визначається логікою автора, визначеними ним пріоритетами і може ґрунтуватись на індуктивному та дедуктивному способі збору та подачі інформації.
  4. Класифікація загроз безпеці інформації
  5. Корисні контакти для передачі інформації та перенаправлення громадян
  6. Логіка, структура, стиль викладу матеріалу в практичній частині завдань, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації і робити висновки.
  7. Міри інформації

Можливість та ефективність використання інформації зумовлені такими її споживчими показниками якості, як репрезентативність, змістовність, достатність, приступність, актуальність, своєчасність, точність, вірогідність, стійкість.

Репрезентативність інформації (див. репрезентація) зв'язана з правильністю її відбору й формування з метою адекватного від­ображення властивостей об'єкта. Найважливіше значення тут ма­ють:

• правильність концепції, на базі якої формулюється вихідне поня­ття;

• обґрунтованість відбору суттєвих ознак й зв'язків явища, що від­ображається.

Порушення репрезентативності приводить нерідко до суттєвих її похибок.

Змістовність інформації [content-richness] відображає семан­тичну ємність, що дорівнює відношенню кількості семантичної ін­формації в повідомленні до об'єму оброблюваної інформації, тобто .

Із збільшенням змістовності інформації зростає семантична про­пускна здатність інформаційної системи, так як для одержання одних і тих же відомостей потрібно перетворювати менший об'єм даних.

Поряд із коефіцієнтом змістовності, що відображає семантичний аспект, можна використати й коефіцієнт інформативності, який ха­рактеризується відношенням кількості синтаксичної інформації (по Шенону) до об'єму даних .

Достатність (повнота) інформації [adequacy of information]] означає, що вона містить мінімальний, але достатній для прийнят­тя правильного рішення склад (набір показників). Поняття повноти інформації зв'язане з її смисловим змістом (семантикою) і прагма-


Частина II Основи безпеки інформаційних технологій

тикою. Як неповна, тобто недостатня для прийняття правильного рішення, так і надлишкова інформація знижує ефективність рішень, які приймаються користувачем.

Доступність інформації [availability of information] для сприйняття користувачем забезпечується виконанням відповідних процедур її одержання й перетворення. Наприклад, у інформацій­ній системі інформація перетворюється в доступну та зручну для сприйняття користувачем форму. Це досягається, зокрема, і шляхом узгодження її семантичної форми з тезаурусом користувача.

Актуальність інформації [actuality of information] визначає­ться ступенем збереження цінності інформації для управління в мо­мент її використання й залежить від динаміки змінювання її хара­ктеристик і від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації [timeliness of information] означає її надходження не пізніше заздалегідь призначеного моменту часу, узгодженого з часом вирішення поставленого завдання.

Точність інформації [adequacy of information] визначається ступенем близькості одержуваної інформації до реального стану об'­єкта, процесу, явища і т.ін. Для інформації, що відображається ци­фровим кодом, відомі чотири класифікаційні поняття точності:

• формальна точність, що вимірюється значенням одиниці молод­шого розряду числа;

• реальна точність, що визначається значенням одиниці останнього розряду числа, вірність якого гарантується;

• максимальна точність, які можна одержати в конкретних умовах функціонування системи;

• необхідна точність, яка визначається функціональним призначе­нням показника.

Вірогідність інформації [probability of information] визначає­ться її властивість відображати реально існуючі об'єкти з необхі­дною точністю. Вимірюється вірогідність інформації довірчою ймо­вірністю необхідної точності, тобто ймовірністю того, що відображу­ване інформацією значення параметра відрізняється від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Стійкість інформації [capability of information] відображає її здатність реагувати на зміни вихідних даних без порушення необхі­дної точності. Стійкість інформації, як і репрезентативність, зумов­лена вибраною методикою її відбору й формування.


Розділ 6 Інформаційні системи та технології як об'єкти безпеки

Слід також відзначити, що такі параметри якості інформації, як репрезентативність, змістовність, достатність, доступність, стій­кість, цілком визначаються на методичному рівні розробки інфор­маційних систем. Параметри актуальності, своєчасності, точності й вірогідності обумовлюються в більшій мірі також на методичному рівні, проте на їхню величину суттєво впливає і характер функціо­нування системи, у першу чергу її надійність. При цьому параметри актуальності і точності жорстко зв'язані відповідно з параметрами своєчасності та вірогідності.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 243 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)