Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заходи інформаційної боротьби



Читайте также:
  1. IV — посилення литовськомосковської боротьби за право стати центром «збирання земель Русі» (1480—1569 pp.).
  2. Вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення загальнодержавної системи інформаційної безпеки
  3. Види інформаційної безпеки
  4. Визначення державної інформаційної політики
  5. Визначення інформаційної безпеки
  6. Визначення інформаційної технології
  7. Визначення політики інформаційної безпеки організації

Інформаційна боротьба розглядається як одна з форм забезпе­чення інформаційної безпеки від інформаційних навмисних загроз. Ведеться державними органами інформаційної безпеки з формува­ннями, що мають різноманітний (суспільний) стан (фізичні особи, юридичні особи, суб'єкти міжнародного права) і зловмисно створю­ють інформаційні загрози життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Інформаційна боротьба (рис. 3.9) включає комплекс заходів інформаційного забезпечення, інформаційного за­хисту і інформаційної протидії, що здійснюються за єдиним зами­слом і планом із метою захоплення і утримання інформаційної пере­ваги.

Інформаційне забезпечення [information support] в умовах ін­формаційної боротьби представляє комплекс заходів добування ін­формації про противника в умовах протиборства, збирання інфор­мації про свої сили і засоби, оброблення інформації і обмін нею між органами керування з метою організації і ведення бойових дій. Ре­зультативність інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів і умов, які кінець-кінців здійснюють вплив на два основних елементи: інформування органу керування і сприйняття одержаної ним інформації.

Інформування [advice, inform] — акт передавання органу керу­вання певної поточної інформації. У залежності від змісту інформа-


Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

Рис. 3.9. Зміст інформаційної боротьби

ції інформування можна класифікувати наступним чином: інформу­вання правильне; правильне дезінформування; трансінформування; трансдезінформування.

Правильне інформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про істинну обстановку.

Правильне дезінформування — це передавання органу керу­вання неспотвореної інформації про неправдиву обстановку.

Трансінформування — це передавання органу керування трансінформації (інформація про істинну обстановку, трансформо­вана в інформацію про неправдиву обстановку).


Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави

Трансдезінформування — це передавання органу керування трансдезінформації (інформація про неправдиву обстановку, пере­творена в інформацію про правдиву обстановку).

Сприйняття інформації [information perception] — процес фор­мування в органі керування уявлення про обстановку, включаючи її кількісні і якісні параметри. Найбільш суттєві характеристики при цьому — розпізнавальні ознаки істинних і неправдивих елементів об­становки.

Ступінь відповідності уявлень органу керування про ці характе­ристики їхнім вихідним величинам створює передумови для вини­кнення різноманітних ситуацій боротьби інформаційної. Ці перед­умови реалізуються в залежності від того, наскільки інформація, що поступає, співвідноситься з образами істинних і неправдивих елемен­тів обстановки, які зберігаються в інформаційному кадастрі.

Різноманітність ситуацій інформаційної боротьби буде визнача­тися ступенем відповідності апріорної і поточної інформації про об­становку. Оцінка ступеня такої відповідності повинна проводитися на моделі прийняття органом керування інформаційного рішення.

Інформаційне рішення — це одиничний акт сприйняття орга­ном керування поточної інформації про обстановку і її віднесення до будь-якої відомості інформаційного кадастру.

Інформаційний кадастр [information cadastre] (франц. cadastre) — сукупність відомостей, необхідних для прийняття рішення органом керування. Інформаційний кадастр може мати вигляд двомірної матриці, стовпці якої відповідають тематичним розділам кадастру, а рядки — їхнім характеристикам.

Процес прийняття інформаційного рішення передує усім іншим етапам процесу мислення людини або етапам оброблення інформації у сучасних інформаційних системах. При моделюванні інформацій­ного рішення орган керування описується у вигляді інформаційної системи із самонавчанням, що сприймає поточну інформацію про обстановку.

Процедура прийняття інформаційного рішення полягає в послі­довній селекції і класифікації поточної інформації. Селекція і кла­сифікація здійснюється з використанням тезауруса апріорної інфор­мації, основу якого складає інформаційний кадастр. Одержана в ре­зультаті прийняття інформаційного рішення інформація доповнює тезаурус і змінює ступінь інформованості органу управління про об­становку.

Інформаційна протидія [information counteraction] — суку-


Розділ 3 Основи інформаційного протиборства

пність заходів інформаційної боротьби, спрямованих на протидію інформаційному забезпеченню протиборчої сторони. Інформаційна протидія включає блокування добування, оброблення і обміну інфор­мацією та впровадження дезінформації на всіх етапах інформацій­ного забезпечення. Завдання інформаційної протидії вирішуються шляхом маскування, контррозвідки, придушення радіоелектронно­го і руйнування інформаційних систем противника.

Інформаційний захист [infosecurity] — це сукупність заходів захисту від інформаційної протидії противника, які включають дії з деблокування інформації, необхідної для вирішення завдань управ­ління, і блокування дезінформації, що розповсюджується і упрова­джується в систему управління. Інформаційний захист досягається проведенням контрольної розвідки, перевіркою інформації, захистом від вогневого ураження (захоплення) елементів систем інформацій­них, а також радіоелектронним захистом. Інформаційний захист під­вищує ефективність інформаційного забезпечення в умовах інформа­ційної протидії противника.

Радіоелектронний захист [radio electronic protection] — це су­купність заходів забезпечення стійкої роботи засобів управління і розвідки в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби, застосування розвідувально-ударних комплексів, самонавідної зброї та усунення взаємного впливу радіоелектронних засобів.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)