Читайте также:
|
|
Інформаційна боротьба розглядається як одна з форм забезпечення інформаційної безпеки від інформаційних навмисних загроз. Ведеться державними органами інформаційної безпеки з формуваннями, що мають різноманітний (суспільний) стан (фізичні особи, юридичні особи, суб'єкти міжнародного права) і зловмисно створюють інформаційні загрози життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави. Інформаційна боротьба (рис. 3.9) включає комплекс заходів інформаційного забезпечення, інформаційного захисту і інформаційної протидії, що здійснюються за єдиним замислом і планом із метою захоплення і утримання інформаційної переваги.
Інформаційне забезпечення [information support] в умовах інформаційної боротьби представляє комплекс заходів добування інформації про противника в умовах протиборства, збирання інформації про свої сили і засоби, оброблення інформації і обмін нею між органами керування з метою організації і ведення бойових дій. Результативність інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів і умов, які кінець-кінців здійснюють вплив на два основних елементи: інформування органу керування і сприйняття одержаної ним інформації.
Інформування [advice, inform] — акт передавання органу керування певної поточної інформації. У залежності від змісту інформа-
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
Рис. 3.9. Зміст інформаційної боротьби
ції інформування можна класифікувати наступним чином: інформування правильне; правильне дезінформування; трансінформування; трансдезінформування.
Правильне інформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про істинну обстановку.
Правильне дезінформування — це передавання органу керування неспотвореної інформації про неправдиву обстановку.
Трансінформування — це передавання органу керування трансінформації (інформація про істинну обстановку, трансформована в інформацію про неправдиву обстановку).
Частина І Сучасні основи інформаційної безпеки держави
Трансдезінформування — це передавання органу керування трансдезінформації (інформація про неправдиву обстановку, перетворена в інформацію про правдиву обстановку).
Сприйняття інформації [information perception] — процес формування в органі керування уявлення про обстановку, включаючи її кількісні і якісні параметри. Найбільш суттєві характеристики при цьому — розпізнавальні ознаки істинних і неправдивих елементів обстановки.
Ступінь відповідності уявлень органу керування про ці характеристики їхнім вихідним величинам створює передумови для виникнення різноманітних ситуацій боротьби інформаційної. Ці передумови реалізуються в залежності від того, наскільки інформація, що поступає, співвідноситься з образами істинних і неправдивих елементів обстановки, які зберігаються в інформаційному кадастрі.
Різноманітність ситуацій інформаційної боротьби буде визначатися ступенем відповідності апріорної і поточної інформації про обстановку. Оцінка ступеня такої відповідності повинна проводитися на моделі прийняття органом керування інформаційного рішення.
Інформаційне рішення — це одиничний акт сприйняття органом керування поточної інформації про обстановку і її віднесення до будь-якої відомості інформаційного кадастру.
Інформаційний кадастр [information cadastre] (франц. cadastre) — сукупність відомостей, необхідних для прийняття рішення органом керування. Інформаційний кадастр може мати вигляд двомірної матриці, стовпці якої відповідають тематичним розділам кадастру, а рядки — їхнім характеристикам.
Процес прийняття інформаційного рішення передує усім іншим етапам процесу мислення людини або етапам оброблення інформації у сучасних інформаційних системах. При моделюванні інформаційного рішення орган керування описується у вигляді інформаційної системи із самонавчанням, що сприймає поточну інформацію про обстановку.
Процедура прийняття інформаційного рішення полягає в послідовній селекції і класифікації поточної інформації. Селекція і класифікація здійснюється з використанням тезауруса апріорної інформації, основу якого складає інформаційний кадастр. Одержана в результаті прийняття інформаційного рішення інформація доповнює тезаурус і змінює ступінь інформованості органу управління про обстановку.
Інформаційна протидія [information counteraction] — суку-
Розділ 3 Основи інформаційного протиборства
пність заходів інформаційної боротьби, спрямованих на протидію інформаційному забезпеченню протиборчої сторони. Інформаційна протидія включає блокування добування, оброблення і обміну інформацією та впровадження дезінформації на всіх етапах інформаційного забезпечення. Завдання інформаційної протидії вирішуються шляхом маскування, контррозвідки, придушення радіоелектронного і руйнування інформаційних систем противника.
Інформаційний захист [infosecurity] — це сукупність заходів захисту від інформаційної протидії противника, які включають дії з деблокування інформації, необхідної для вирішення завдань управління, і блокування дезінформації, що розповсюджується і упроваджується в систему управління. Інформаційний захист досягається проведенням контрольної розвідки, перевіркою інформації, захистом від вогневого ураження (захоплення) елементів систем інформаційних, а також радіоелектронним захистом. Інформаційний захист підвищує ефективність інформаційного забезпечення в умовах інформаційної протидії противника.
Радіоелектронний захист [radio electronic protection] — це сукупність заходів забезпечення стійкої роботи засобів управління і розвідки в умовах ведення противником радіоелектронної боротьби, застосування розвідувально-ударних комплексів, самонавідної зброї та усунення взаємного впливу радіоелектронних засобів.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав