Польське повстання 1863-1864 рр. На правобережній Україні в матералах державного архіву Рівненської області

У статті на основі архівних документів проаналізовано польське повстання 1863-1864 рр. на Правобережній Україні.

Ключові слова: повстання, Правобережна Україна, Державний архів Рівненської області.

В статье на основе архивных документов проанализировано польское восстание 1863-1864 гг. на Правобережной Украины.

Ключевые слова: восстание, Правобережная Украина, Государственный архив Ровенской области.

In the article on the basis of the archive materials analysis the Polish revolt of 1863-1864 in the Right-Bank Ukraine.

Keywords: revolt, Right-Bank Ukraine, State archive of the Rivne oblast.

Польське (або Січневе) повстання 1863 – 1864 рр. є одним з найвизначніших національно-визвольних виступів ХІХ ст. Провідні демократичні кола Польщі, натхнені змінами у тогочасній Європі, зокрема, об’єднанням Італії, вже наприкінці 1850-х рр. активізували свою діяльність. На кінець 1861 р. вони розділилися згідно зі своїми політичними поглядами на два табори – так званих «білих» та «червоних». До першого, очолюваного маркграфом Олександром Вельопольським, належали переважно представники шляхти, які вважали доцільним пасивний внутрішній спротив російському самодержавству та поступове поновлення Речі Посполитої у межах, які Польща мала до Першого поділу (1772 р.), погоджуючись при цьому на часткову втрату автономії. Натомість другі являли собою більш строкату партію – до «червоних» належали як представники шляхти й інтелігенції, так і міщани й селяни. Вони дотримувалися радикальних поглядів, вважаючи, що єдиним засобом звільнення Польщі може бути збройний виступ. Більшість з них також прагнула відновити кордони Польщі 1772 р., і лише певна частка визнавала право на незалежність Литви та України [1].

Державний архів Рівненської області (ДАРО) – установа, яка містить переважну частину джерел до вивчення польського повстання 1863-1864 рр. на Правобережній Україні. Почерпнути інформацію про повстання можна з документів, які містяться в наступних фондах архіву: фонд 379 (Рівненський повітовий справник) містить свідчення як про політичне становище в Рівненському повіті після повстань 1863-1864 рр.; фонд 380 (Рівненська повітова поліція) близькі за своїм змістом до документів попереднього фонду. Зокрема, в одній із справ зберігаються рапорти приставів різних станів, подані до начальника Рівненської повітової поліції; фонд 384 (Рівненський повітовий суд) [2]

Із початком січневого польського повстання суди отримували укази, у яких вказувалося, що в присутствіях Волинської губернії чиновники не тільки між собою, але і з відвідувачами спілкуються польською мовою, що трактувалося російською владою як підтримка відомих польських намірів і каралося звільненням зі служби; про початок польських заворушень і заходи щодо їх придушення; про створення тимчасових поліцейських судів у Західних губерніях, про дії поліції під час заворушень, застосовування війська і зброї [12].

В архівних матеріалах міститься інформація про переслідування за маніфестації в костелах із співом польських пісень (boże cos polskę та ін.). Так за спів 15 жовтня 1861 р. в Млинівському костелі гімну Boże cos polskę було заведено справу в поліцейському суді. Рішенням ДВПС (Дубенський Тимчасовий поліцейський суд) було призначено арешт для 4 з 11 її учасників по 5 або 3 діб, штрафів виписано для всіх на суму 125 руб. Одну з учасниць було виправдано [4].

У Ланівецькому костелі 25 жовтня 1861 р., після служби за упокій архієпископа Варшавського Фіялковського, ксьондз Чеховські освятив дубовий хрест з залізним вінком і співали Boże cos polskę. За спів під слідство потрапили 20 осіб. Для більшості призначено арешт від 4 до 10 діб, загальний штраф 950 руб. За те щоб доставити свідків в Дубно стягнули 10 руб. з обвинувачених [5].

У цьому ж році відбулася демонстрація в костьолі м. Рівного, організатором якої був лікар Г. Богуцький, який поширював «шкідливі ідеї» серед учнів Рівненської гімназії [6].

З1 вересня 1861 р. начальник поліції Кременецького уїзду доніс до начальника ДВПС про спів 15 вересня 1861 р. в Кременецькому костелі. Начальник поліції Кременецького уїзду велів всіх чоловіків-співців і дівчину Л. Чорнецьку вислати в Дубно на гауптвахту, Л. Чорнецьку під домашній арешт в супроводі поліцейських чиновників [8]. Згідно листа до Осипа з Кременця від 9 грудня 1861 р.: «Наші арештовані за спів вже повернулися додому із Дубна де було наказано заплатити штраф від 20 до 120 руб., крім того перебували під арештом» [9]

За виконання гімну в Кременецькому костелі 12 листопада 1861 р. під арешт на 10 днів потрапило 2 особи, на 8 діб – 3. Штраф 120 руб. отримали 2 особи, 100 руб. – 1, 90 руб. – 8. На дорогу 12 руб. 66 к. На свідків 8 руб. 4 жінки було оправдано [7].

Більше того, як свідчать архівні матеріали, навіть за носіння національного одягу за поляками встановлювався нагляд. За появу на похороні дружини поміщика Янішевського в забороненому національному одязі («був в національній свиті сірого кольору з червоним біля коміра і кишень») шляхтич Юліан Дрогоєвський потрапив під арешт на 6 днів та штраф 50 руб. [10].

Судового переслідування зазнавали десятки поляків Волинської губернії, так 21 липня 1963 року в Кременець прибув син управителя Вишневського маєтку Адам Хлібовський, 19 років. В костел прибув в чорній суконній патріотичній чемерці, яка була обшита чорними тасьмами. Рішенням ДВПС було призначено арешт 6 діб, штраф 50 руб., папір 3 руб., 60 коп. [11].

Політика царату щодо польського населення Волині незмінно залишалася жорстокою і дискримінаційною, була спрямована на знищення польської культури, витіснення польського елементу з усіх сфер суспільного життя. Це виявилось у забороні для польського населення відкривати національні школи, розмовляти, співати пісні рідною мовою, сповідувати римо-католицьку віру, носити національний одяг, послуговуватися польською літературою та періодикою тощо. Проти політики насильницької асиміляції поляки вдавалися до мирних акцій протесту, зокрема демонстрацій та маніфестацій [3].

Список використаних джерел та літератури

1. Путова Г. До 150-річчя початку Польського повстання 1863–1864 рр. [Електронний ресурс] – [Режим доступу]: http://cdiak.archives.gov.ua/v_do_150_pochatku_Polskogo_povstannya_1863-1864.php

2. Якимчук О. Джерела до вивчення шляхти Рівненського повіту Волинської губернії кінця XVIII – початку ХХ століть (за матеріалами Державного архіву рівненської області) / О. Якимчук // Історичний архів. – 2011. – Вип. 7. – С. 163-167.

3. Буравський О. Поляки Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / О. Буравський. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – 168 с.

4. Державний архів Рівненської області (далі – Держархів Рівненської обл.), ф.?, оп.?, спр. 4.

5. Держархів Рівненської обл., ф.?, оп.?, спр. 6.

6. Держархів Рівненської обл., ф. 379, оп. 1, спр. 11.

7. Держархів Рівненської обл., ф.?, оп.?, спр. 5.

8. Держархів Рівненської обл., ф.?, оп.?, спр. 3.

9. Держархів Рівненської обл., ф. 370, оп. 3, спр. 860.

10. Держархів Рівненської обл., ф.?, оп.?, спр. 7

11. Держархів Рівненської обл., ф.?, оп.?, спр. 31.

12. Держархів Рівненської обл., ф. 384, оп. 5, спр. 27-29.

Дата добавления: 2015-07-10