Читайте также:
|
Людство XX сторіччя зробило важливий крок у своєму розвитку, змінився образ планети. Якщо раніше вважалося, що суспільство рухається за своїми законами, незалежно від властивостей навколишнього середовища, то на сьогодні виникає і зростає цілий клубок екологічних проблем.
Визначено близько сорока проблем глобального, загальнопланетарного значення. До них, зокрема, належать: забруднення атмосфери, парниковий ефект, загроза озонному шару, кислотні дощі, забруднення океанів, радіаційні забруднення, зникнення видів рослинного і тваринного світу, скорочення природних місць проживання, зростання кількості відходів, дисбаланс речовин навколишнього середовища, криза міст, дефіцит прісної води, зростання населення, соціальна напруженість, продовольства, енергоносіїв, зменшення природних ресурсів та ін. Тому у цілому можна говорити про системну екологічну кризу.
За оцінками закордонних спеціалістів, у найближчі 50 років населення земної кулі досягне 9 млрд., а обсяг виробництва світової економіки збільшиться в п'ять разів. У результаті необхідні для життєдіяльності людини природні ресурси швидко виснажуватимуться. Зменшиться загальна площа родючих земель, зникне велика частина лісів, продовжиться надмірна експлуатація і забруднення водних джерел. Багато проблем виникнуть внаслідок глобальної зміни клімату і зменшення озонного прошарку.
Що ж стосується більш далеких прогнозів, то завдяки роботам Римського клубу, створеного за ініціативою А.Печчеі, віце-президента компанії «Оліветті», проведена формалізація глобальних проблем і програні різноманітні комп'ютерні сценарії світового розвитку. Відповідно до цих сценаріїв, у другій половині XXI сторіччя повинен настати екологічний і соцальний колапс, тобто західний шлях розвитку матиме кризовий характер і приззеде до катастрофи. В ситуації, яка складається, будь-які серйозні дії конкретних людей, спрямовані на значну руйнацію навколишнього середовища, можуть спричинити катастрофічні екологічні наслідки.
Доступність для терористів складних видів зброї і вибухових систем становить потенційну загрозу заподіянню збитків навколишньому середовищу. Використання великомасштабних удосконалених вибухових пристроїв проти найрізноманітніших об'єктів, таких як місця поховання небезпечних відходів, атомні станції, електричні засоби керування насосними станціями на нафто-, газо- і водопроводах можуть мати наслідки, що набагато перевищать ті, що викликані безпосереднім застосуванням удосконалених вибухових пристроїв. Це лише один приклад "екотероризму".
Так, протягом п'яти років відтоді, коли розпочалось транспортування нафти на нафтопроводі Кано-Лімон-Ковенас у відповідні нафтосховища і насосні станції, Колумбійська національна армія визволення влаштовувала на них близько 140 вибухів. Цей 490-мільйонний нафтопровід, прокладений по території Колумбії, належить компанії Ekopetrol оf Columbia» і консорціуму європейських і американських нафтових компаній. У результат терористичних актів розлилося майже 640 000 барелей нафти, збитки і втрати нафтового експорту бупи оцінені в розмірі понад 500 мільйонів доларів США. Крім економічних, розливи нафти внаслідок саботажу на деяких секціях трубопроводу завдали серйозних екологічних збитків величезній кількості рік і прісних озер.
Екологічна криза загрожує національній безпеці будь-якої країни. Саме під таким кутом зору і потрібно розглядати завдання будь-якої національної спецслужби в розв'язанні проблем екологічної безпеки країни. Доречно зазначити, що останнім часом в усьому світі почастішали погрози застосування радіоактивних матеріалів, сильнодіючих отруйних речовин і патогенних мікроорганізмів радикально налаштованими елементами в терористичних цілях.
За оцінками спеціалістів, ці "нетрадиційні" засоби можуть завдати більш серйозний збиток у порівнянні зі звичайними видами озброєнь. Терористи можуть розглядати ці надзвичайно небезпечні засоби і як підрив економіки якоїсь країни, заподіяння збитків її природнсму середовищу і населенню, що в більшості випадків важко спричинити за допомогою традиційних засобів. Небезпечні зазіхання злочинних елементів на об'єкти підвищеної екологічної небезпеки, навмисна їх руйнація або виведення із ладу можуть призвести до надзвичайних ситуацій, за масштабами порівнянні із найзначнішими аваріями на об'єктах атомної енергетики.
На думку фахівців, не виключена можливість сільськогосподарського тероризму.
Від давніх часів постачання держави продовольством є критичним стратегічним елементом виживання нації. Безперервне виробництво продуктів харчування - наріжний камінь стабільності для всіх сучасних суспільств. Оцінка світового сільськогосподарського сектора показує, що харчування 75 відсотків суспільства залежить від зерна, крохмалеутримуючих бульб і коріння. З цих культур найважливіші пшениця і рис. Для решти людства основним продуктом харчування є домашні тварини і продукція тваринництва.
Враховуючи, що більшість країн світу імпортують продукти харчування, будь-яке зниження їх сільськогосподарського виробництва і тваринництва може призвести до катастрофи для жителів і уряду постраждалої країни. Зменшення поставок продовольства внаслідок терористичного акту з використанням біологічних засобів може стати причиною нормування продуктів харчування, недоїдання і голоду. Ці чинники, у свою чергу, можуть створити передумови для громадського невдоволення і заворушень.
Агентами ураження зернової продукції і картоплі є грибкові патогенні культури. Вони викликають фітофтороз картоплі і різні захворювання рису та культурних злаків. Фітофтороз картоплі знищує рослини за два тижні. Достатньо пригадати, що під час картопляного голоду в Ірландії загинуло 1 млн чоловік. Цей біологічний агент особливо небезпечний для Європи, де картопля становить більшу частину раціону.
Агенти ураження домашньої худоби не тільки знижують продовольче забезпечення, а й знищують худобу. Нещодавньою ілюстрацією ураженням ясної промисловості стала епідемія сказу корів, яка виникла природно і призвела до численних збитків.
Напад терористичної організації із застосуванням біологічних засобів на агропромисловий сектор країни може стати спустошливим засобом впливу. Економіка частіше стає уразливішою, ніж люди. Люди можуть терпіти соціальні труднощі, але коли народ голодує, настає розчарування і відчай.
Сьогодні провідні країни світу усвідомлюють надзвичайну уразливість сільськогосподарського сектора і планують контрзаходи для охорони головних зернових районів від терористів, які можуть скористатися біологічними засобами. Такі заходи передбачені і нашим законодавством у галузі цивільної оборони.
Кібертероризм (комп'ютерний тероризм) - використання або загроза використання комп'ютерних технологій з метою порушення суспільної рівноваги, залякування населення, вплив на прийняття рішень органами влади для досягнення політичних, корисливих або будь-яких інших цілей, а також напад на комп'ютерні мережі, обчислювальні центри, центри керування військовими мережами і медичними установами, банківські та інші фінансові мережі, засоби передавання інформації за допомогою комп'ютерних мереж. Може застосовуватися з метою саботажу (державних установ і т. ін.), завдання економічних збитків, дезорганізації роботи з потенційною можливістю смертей (атаки на аеропорти і под.).
Американські фахівці уявляють реалізацію кібертероризму наступним чином. Спочатку за допомогою агентів у комп'ютерну мережу певної країни упроваджується комп'ютерний вірус, котрий призводить майже до повного виведення з ладу телефонний зв'язок. Вводяться також спеціальні мікроби, що викликають ураження фізичної основи електронної апаратури. Потім комп’ютерні логічні бомби, встановлені на певний час «підриву», руйнують електронні засоби, які керують рухом повітряного і залізничного транспорту. Вони порушують графік і змінюють напрями польотів літаків і рух поїздів, створюють передумови катастроф на землі і в повітрі. Потім терористи проникають на територію країни і активізують неядерні пристрої, що викликають потужний електромагнітний імпульс (ЕМІ). Внаслідок підриву таких пристроїв, наприклад поблизу банків, у цих закладах виходять з ладу всі комп'ютери й інформаційні системи, паралізується все фінансове життя країни, зокрема вкладники певних грошових сум не зможуть їх отримати, тому що фінансисти, вмикаючи комп'ютери, виявлять їх безслідно зниклими.
Перші приклади комп'ютерного тероризму зафіксовані у кінці 90 років XX століття, що пов'язано як з розвитком зазначених мереж, так і збільшенням впливу комп'ютерів у всі сфери сучасного життя. Зворотний бік цього явища - залежність нормальної життєдіяльності суспільства від цілісності комп'ютерів, і як наслідок - підвищена увага до них з боку різних «кіберпартизанів» і «кіберхуліганів». Напади на комп'ютери шляхом несанкціонованого доступу відбуваються з метою саботажу роботи відповідних закладів.
Так, за даними Відділу захисту Пентагону щотижня на інформаційні вузли міністерства чиняться більш ніж 60 нападів. Більшість з них здійснюють хакери-хулігани. Однак під час бомбардувань Югославії у 1999 році групи хакерів з Росії, Сербії та інших країн цілеспрямовано атакували сервери, котрі належали американським державним структурам. У серпні 1997 року зафіксовані випадки нападів тамільської кібергрупи «Чорні тигри Інтернету» на електронну пошту уряду Шрі-Ланки. Так, у травні і червні 1998 року хакери, що протестували проти індійських ядерних випробувань, знищили домашню сторінку і електронну пошту Індійського атомного дослідного центру у Бадхе. А у вересні 1998 року в Швеції одним з лівих угруповань знищено сервер шведських правих радикалів.
Незважаючи на те, що до сьогодні кібертероризм не заподіяв серйозної шкоди урядовим установам і вважається лише як загрозливий фактор, значна кількість спеціалістів вважає, що він може досить ефективно використовуватися у майбутньому, особливо беручи до уваги недостатній рівень захисту життєво важливих інформаційних вузлів.
Останнім часом відмічається підвищена увага до проблеми так званого "електромагнітного тероризму". Під цим терміном мається на увазі використання електротехнічних пристроїв для створення електромагнітного випромінювання і полів високої напруги з метою впливу на конкретні технічні засоби і системи, внаслідок чого буде дезорганізована їхня робота або повне виведення з ладу. На думку зарубіжних фахівців, "електромагнітний тероризм", який може бути елементом ведення інформаційної війни недружніми країнами, є новим, досить небезпечним видом тероризму з огляду на масштаби можливих наслідків для державної інфраструктури. За оцінками західних експертів у галузі інформаційної безпеки, державні системи управління і зв'язку європейських країн недостатньо захищені від впливу електромагнітних випромінювань і є потенційними об'єктами "інформаційної агресії".
Таким чином, поруч із хімічним, біологічним та іншими видами сучасного тероризму, "електромагнітний тероризм" як складова " інформаційного тероризму " став реальним і небезпечним явищем, оскільки має можливість таємно впливати на технічні системи державного управління та об'єкти інфраструктури.
Створення єдиного глобального інформаційного простору - природний результат розвитку світової науково-технічної думки і удосконалення комп'ютерних та інформаційних технологій. Обмежити або згорнути ці процеси практично неможливо, як і розроблення інформаційної зброї. Боротьба за доступ, використання та контроль над джерелами і засобами проявлення сили: економічними, фінансовими, військовими, технологічними, інформаційними - призводить до появи нових видів зброї.
За висновками фахівців, володіння ефективною інформаційною зброєю і засобами захисту від неї стає однією з головних умов забезпечення національної безпеки у XXI столітті.
У цілому ж слід очікувати, що тероризм:
ü стане однією з найсерйозніших, наповнених значними небезпеками проблем;
ü матиме ще більш багатосторонній, організований і хижацький характер;
ü збільшить масштабність виявів за рахунок застосування досягнень науково-технічного прогресу.
Зростання кількості терористичних актів, непередбачуваність наслідків цих актів викликають велику стурбованість світової громадськості, яка все більше активізує свої зусилля в боротьбі з тероризмом. Починаючи з XXVII сесії Генеральна Асамблея 00Н щорічно обговорює питання про заходи по запобіганню тероризму. У грудні 1972р. був створений Спеціальний комітет з питань міжнародного тероризму, до якого увійшли представники 34 держав. На початку 1995р. Генеральна Асамблея ООН одностайно прийняла Декларацію про заходи з ліквідації міжнародного тероризму.
На сьогодні укладено 11 основних міжнародних документів, що належать до так званих антитерористичних конвенцій:
· Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997);
· Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їхнього виявлення (1991);
· Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ. Розташованих на континентальному шельфі (1988);
· Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу (1980);
· Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників (1979);
· Конвенція про запобігання й покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом у тому числі дипломатичних агентів (1973);
· Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1971);
· Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, що доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (1988);
· Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден (1970);
· Конвенція про злочини й деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден (1963).
Але багатоманітність форм його проявів ускладнюють вирішення цієї проблеми.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 125 | Нарушение авторских прав