Читайте также:
|
Останнє десятиліття для меліорації, як і для інших галузей України було досить складним. В зв'язку з початком інтеграції України в Світову систему виробництва сільськогосподарської продукції виникли труднощі, які негативно вплинули на все сільське господарство і меліорацію зокрема.
Зупинка заводів, які виробляли поливну техніку, призвело до нестачі у господарствах запчастин для відновленння техніки. Багатоопорні машини у деяких господарствах демонтувалися. "Волжанки" і "Дніпро", які вироблялись з алюмінію, часто просто здавались в металобрухт.
За даними Держводгоспу України на 01.01.1999 р. понад 1 млн. га (біля 40%) всіх зрошувальних систем України має незадовільний технічний стан. У переліку причин, які впливають на це, на першому місці знаходиться відсутність дощувальної техніки - 28%, незадовільний стан внутрігосподарської мережі - 15%. Незадовільний стан міжгосподарської мережі становить біля 2,8%, відсутність води у джерелі зрошення - 1,9%.
Таким чином:
1) незадовільний стан внутрігосподарської мережі,
2) відсутність дощувальних машин є основною причиною виходу з ладу зрошувальних систем. Існують і об'єктивні причини того, що міжгосподарська частина зрошувальних систем знаходиться в кращому стані, ніж внутрігосподарська. Це пов'язано з тим, що міжгосподарська частина систем (до якої відносяться всі крупні і розподільчі канали) знаходиться на балансі Держводгоспу України та їх утримання фінансується з державного бюджету. Внутрішньогосподарська мережа зрошувальних систем та поливна техніка знаходяться на балансі сільськогосподарських підприємств. Відомо, що зрошення земель ефективно лише за умов неухильного дотримання всіх інших складових процесу вирощування сільськогосподарських культур. А так як в сьогоднішніх умовах існування сільгоспвиробник не має можливості забезпечити в повній мірі ці вимоги, зрошення стає малоефективним.
В останні роки суттєво погіршився і технічний стан колекторно-дренажних мереж на зрошувальних землях. Це в свою чергу, теж негативно впливає на стан зрошувальних земель.
Подібне становище на сьогоднішній день і з осушувальними системами. Відсутність коштів в господарів внутрішньогосподарської мережі робить неможливим своєчасне обслуговування дренажних каналів, в зв'язку з чим вони замулюються і деградують. Технічний стан гідротехнічних споруд на системах теж погіршується, системи в цілому стають складнокерованими. Але, разом з тим, в останні роки все більший розвиток знаходять системи зрошення, які базуються на техніці поливу для фермерських господарств, садів, городів, парків.
Останнім часом інтенсивно розвивається:
1) Мікро-зрошення багаторічних насаджень, технічних, овочевих та баштанних культур.
2) Ведуться розробки енергоощадливих технологій, зокрема шляхом зменшення напірності дощувальних машин і переведення систем з високонапірних у середньо - та низьконапірні.
3)Досліджується можливість переходу від дощування знову до поверхневого поливу, але на основі дискретного, або імпульсного способу подачі води борозни для попереднього замочування і забезпечення рівномірного зволоження ґрунту.
Р.S.Меліорація та охорона природи, як компроміс між природою талюдством.
Меліорація вносить зміни у ґрунтовий покрив, водні ресурси, клімат, рельєф, рослинний та тваринний світ, а також в інші компоненти ландшафту не тільки угідь, які безпосередньо покращуються, але й суміжні території.
Меліоративна дія на природне середовище обумовлює зміни - як структурних елементів екосистем (фітоценоз, підземні води та ін..)
- так і її функціональних елементів (тепло-, волого-, солеобмін), ступінь прояву цього впливу та порушення у цілісності екосистем залежить від характеру та інтенсивності меліорацій.
Негативні наслідки
- підтоплення та вторинне засолення;
- іригаційна ерозія грунтів;
- забруднення поверхневих і підземних вод;
- зниження рибопродуктивності водоприймачів;
- зникнення деяких видів болотної рослинності;
- переосушення грунтів;
- спрацювання торфу;
- обміління річок, тощо.
Нічого не отримаєш задарма, ніщо добре не може уникнути певних негативних наслідків....Раціональна взаємодія з природою (її використання та її охорона) необхідна для діяльності суспільства „.
Академік Е.К.Федоров, 1982 р.
Стаття 3. Види меліорації земель Залежно від спрямування здійснюваних меліоративних заходів
визначаються такі основні види меліорації земель: гідротехнічна,
культуртехнічна, хімічна, агротехнічна, агролісотехнічна. Меліоративні заходи, що підлягають здійсненню у процесі
меліорації земель за її окремими видами, визначаються цим Законом. Під час розроблення проектів меліорації земель обов'язково
визначається комплексний підхід до здійснення меліоративних
заходів.
Стаття 4. Гідротехнічна меліорація земель Гідротехнічна меліорація земель передбачає здійснення
комплексу заходів, спрямованих на забезпечення поліпшення земель з
несприятливим водним режимом (перезволожених, переосушених тощо),
регулювання водного режиму шляхом створення спеціальних
гідротехнічних споруд на схилових та інших землях з метою
поліпшення водного і повітряного режиму грунтів та захисту їх від
шкідливої дії води (затоплення, підтоплення, ерозія тощо). Під час гідротехнічної меліорації земель здійснюються
зрошувальні, осушувальні, осушувально-зволожувальні,
протиповеневі, протипаводкові, протисельові, протиерозійні та інші
меліоративні заходи. Стаття 5. Культуртехнічна меліорація земель Культуртехнічна меліорація земель передбачає проведення
впорядкування поверхні землі та підготовку її до використання для
сільськогосподарських потреб. З цією метою здійснюються такі
заходи, як викорчування дерев і чагарників, розчищення від
каміння, зрізування купин, вирівнювання поверхні, меліоративна
оранка, залуження, влаштування тимчасової вибіркової мережі
каналів.
Стаття 6. Хімічна меліорація земель Хімічна меліорація земель передбачає здійснення комплексу
заходів, спрямованих на поліпшення фізико-хімічних і фізичних
властивостей грунтів, їх хімічного складу. Хімічна меліорація земель включає роботи з гіпсування,
вапнування та фосфоритування грунтів. Стаття 7. Агротехнічна меліорація земель Агротехнічна меліорація земель передбачає здійснення
комплексу заходів, спрямованих на збільшення потужності та
поліпшення агрофізичних властивостей кореневмісного шару грунтів.
З цією метою здійснюються такі заходи, як плантажна оранка,
глибоке меліоративне розпушення, щілювання, кротовий аераційний
дренаж, піскування, глинування тощо. Стаття 8. Агролісотехнічна меліорація земель Агролісотехнічна меліорація земель передбачає здійснення
комплексу заходів, спрямованих на забезпечення докорінного
поліпшення земель шляхом використання грунтозахисних,
стокорегулюючих та інших властивостей захисних лісових насаджень.
З цією метою формуються такі поліфункціональні лісомеліоративні
системи, як: площинні (протиерозійні) захисні лісонасадження, що
забезпечують захист земель від ерозії, а водних об'єктів від
виснаження та замулення шляхом заліснення ярів, балок,
крутосхилів, пісків та інших деградованих земель, а також
прибережних захисних смуг і водоохоронних зон річок та інших
водойм;
лінійні (полезахисні) лісонасадження, що забезпечують захист
від вітрової і водної ерозій та поліпшення грунтово-кліматичних
умов сільськогосподарських угідь шляхом створення полезахисних і
стокорегулюючих лісосм
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 410 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Історія розвитку меліорацій | | | Души в двух телах. |