Читайте также:
|
Джозеф Стиглиц: фото broadsheet.ie
Вчений дивувався, чому в країнах СРСР спочатку відпустили ціни, спровокувавши гіперінфляцію, а потім провели масову "народну" приватизацію, яку використала у власних цілях адміністративно-кланова верхівка. Логічніше було б спочатку розділити державну власність, а вже згодом - приступати до ліберальних реформ.
"Економічна правда" продовжує рухатися до 1969 року, коли був названий перший лауреат Нобелівської премії з економіки - найпрестижнішої галузевої відзнаки, заснованої на честь 300-річчя Банку Швеції.
У грудні 2010 року "ЕП" написала про першого володаря нагороди 2001 року. Сьогодні - розповідь про його колегу.
Джозеф Стіґліц разом із Джорджем Акерлофом та Майклом Спенсом у 2001 році був удостоєний премії пам'яті Альфреда Нобеля за розвиток теорії ринків з асиметричною інформацією.
Американський вчений зумів довести, що розуміння асиметричної інформації дозволяє краще розібратися у багатьох економічних явищах, включаючи безробіття та обмеження доступу до кредитів.
Сфера наукових інтересів Стіґліца сягає значно ширших горизонтів порівняно із зафіксованими Нобелівським комітетом, а за рівнем громадської і публіцистичної активності серед сучасних вчених з ним можуть змагатися хіба що Пол Кругман чи Нуріель Рубіні.
Під час кризи він нещадно критикує як прихильників фінансової лібералізації, так і недолугих адептів державного регулювання, відстоюючи "третій шлях" економічного розвитку як альтернативу вільному конкурентному ринку та соціалізму.
Сфера наукових інтересів
Головні цілі, на досягнення яких Стіґліц спрямував усю силу своїх досліджень, сформувалися ще в юнацькі роки під впливом проблем рідного промислового містечка Гері в штаті Індіана.
Бідність, періодичні хвилі безробіття, расова дискримінація, які спостерігав майбутній нобелівський лауреат у своєму депресивному регіоні, не вписувалися у тогочасні моделі ефективного ринку.
Ігнорування цих явищ традиційною економічною теорією опиралося на віру в "невидиму руку" і прозорість ринку праці, які роблять неможливим бідність і масове безробіття у США. А мотив отримання прибутку за умов конкуренції мав би нівелювати усі прояви дискримінації.
Навчаючись в аспірантурі, Стігліц намагався створити нові економічні моделі з такими припущеннями і висновками, які можна було б наблизити до недосконалого світу.
У 23 роки молодий вчений отримав ступінь доктора філософії в Массачусетському технологічному інституті. Після цього викладав у багатьох провідних вузах світу і став одним із засновників інформаційної економіки - нового напрямку економічної думки.
Джозеф Стіґліц вніс значний вклад у розвиток макроекономіки та монетарної теорії, теорії торгівлі, теорії розподілу доходів та багатства, публічних і корпоративних фінансів, а також детально вивчав економічні проблеми країн, що розвиваються.
Його роботи виявили обставини, за яких падає ефективність ринків, а також пояснити, як вибіркове державне втручання може покращити роботу ринкового механізму.
"Ринки є осердям кожної успішної економіки, однак самі по собі вони не завжди працюють добре. Економіки потребують балансу між ринками та державою з вагомим значенням неринкових та неурядових організацій. За останні чверть століття Америка втратила цей баланс і нав'язала таку незбалансованість багатьом країнам світу", - писав Стіґліц у своїй нобелівській лекції. Цю думку учений просуває й донині.
Суть економічного вчення
Свою інформаційну економічну теорію Стіґліц будує на твердженні, що ринок - найкращий з відомих, втім, досить недосконалий механізм справедливого розподілу економічних благ. Головною причиною недосконалості ринку, за Стіґліцем, є асиметрія інформації, тобто наявність інформованих і не дуже обізнаних сторін в економічній грі.
Вчений активно критикує припущення неокласиків про рівномірний розподіл інформації між учасниками ринку. У ранніх роботах Стіґліц методично доводить, що гіпотеза про рівномірність розподілу інформації не спрощує, а спотворює економічну реальність.
Асиметрія інформації призводить не лише до трансакційних витрат на пошук даних, а є структурною проблемою, яка здатна змінювати самі ринки у гіршу сторону і навіть призводити до їх занепаду.
Стіґліц пояснює, чому в умовах жорстокої конкуренції фірми встановлюють націнки на товари, які значно перевищують граничні витрати на виробництво, а також доплачують працівникам понад суму договірної зарплати.
У своїх роботах вчений проаналізував вплив асиметричної інформації на страхові, кредитні і фондові ринки, ринки праці та різні за рівнями економічного розвитку країни.
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Технические характеристики и требования к функциональным характеристикам (потребительским свойствам) | | | Кредитний ринок |