Характеристика туберкульозного процесу

Фази:

- інфільтрація;

- розпад;

- обсіменіння;

- розсмоктування;

- ущільнення;

- рубцювання.

Бациловиділення:

- з виділенням мікобактерій туберкульозу (ВК +);

- без виділення мікобактерій туберкульозу (ВК –).

Ускладнення:

- кровотеча;

- спонтанний пневмоторакс;

- легенево-серцева недостатність;

- ателектаз і т.д.

Кінцеві зміни:

- фіброзні, фіброзно-осередковані кальцинати;

- цироз;

- бронхоектази;

- стан після хірургічних втручань;

- булли.

Первинний туберкульозний комплекс проявляється у вигляді первинного комплексу: інфільтрату та бронхоаденіту, які пов’язані між собою смужкою з змінених лімфатичних судин та ознак фіброзного плевриту. Варіантом первинного туберкульозного комплексу є первинна специфічна пневмонія або інфільтрат від 10 мм до розмірів сегменту або частки, якій за рентгенологічними ознаками схожий на крупозну пневмонію та зливається з коренем легені. Локалізується цей інфільтрат частіше в кортикальних відділах середньої і нижньої долей, частіше справа, зливається з коренем легені, за його перебігом виділяють 4 стадії:

1. первинної інфільтрації;

2. біполярності;

3. інкрустації;

4. петрифікації.

Первинний туберкульозний комплекс може бути:

- ускладненим;

- не ускладненим (зона підсилення та деформації легеневого малюнку та ознаки бронхоаденіту).

- При ускладненні може бути:

1. Дольові і сегментарні ателектази при ураженні відповідного бронху і звуженні його.

2. Плеврит.

3. Деструкції первинного ефекту і утворення каверни;

4. Бронхогенну і лімфогенну дисемінацію в легені та інші органи.

Первинний туберкульозний комплекс(стадія інфільтрації)

В разі неускладненого перебігу, пневмонічний фокус має розміри 1-3 см, малу інтенсивність, чітку окресленість. В напрямку до кореня простежується доріжка лімфангіту з розширених судин при нечітких їх контурах. При ураженні лімфатичних вузлів у корені виявляють помірне їх збільшення, в наслідок чого корінь також збільшується, ущільнюється, стає не структурним, а в деяких випадках і не диференційованим. В деяких випадках інфільтрат зливається з коренем і вони окремо не диференціюються. В стадію розсмоктування (2-7 місяців) обидва осередки знову відокремлюються за рахунок зменшення розмірів інфільтрата в легенях та зменшенні лімфовузлів кореня, між якими простежується доріжка із зміненого легеневого малюнка за рахунок фіброза (стадія біполярності). Стадія ущільнення триває 7-12 місяців. Інфільтрат та лімфовузли зменшуються ще більше, ущільнюються. Спочатку з’являються окремі вкраплення кальцію (стадія інкрустації), а потім кількість та розмір цих вкраплень збільшується, вони зливаються між собою (стадія петрифікації). Закінчується цей процес утворенням вогнища ГОНА – повністю звапненої ділянки легені діаметром 0,5 см., з фіброзними явищами за ходом ранішнього лімфангіту.

Туберкульозний бронхоаденіт.

1. мала форма;

2. інфільтративний;

3. туморозний;

4. ураження бронхів;

При туберкульозному бронхоаденіті, як і при первинному туберкульозному комплексі, при туберкульозній інфільтрації у дітей перш за все до процесу залучаються лімфовузли кореня легенів та середостіння. При звичайному рентгенологічному дослідженні вони не виявляються, якщо не збільшені, не ущільнені, не звапненні. У випадку збільшення вузлів паратрахеальних, трахеобронхіальних, бронхопульмональних, біфуркаційних та інших змінюється рентгенівська картина коренів та середостіння. Корені та середостіння збільшуються, ущільнюються, зовнішній край їх стає випуклим, або хвилястим. Туберкульозний бронхоаденіт в ряді випадків поділяють на пухлиноподібний та інфільтративний.

При пухлиноподібному бронхоаденіті на рентгенограмах виявляють овальної форми тіні з полі циклічними чіткими краями, з великою густиною, на фоні яких тіні судин. які утворюють корені, не визначаються. Тінь середостіння розширюється, контур її поліциклічний. В бічній проекції визначається затемнення ретростернального простору. Більш раннє збільшення лімфовузлів середостіння і коренів розпізняється тільки за допомогою звичайних томограм і КТ.

При інфільтративному бронхоаденіті з’являються ознаки залучення до процесу легеневої тканини, оточуючої лімфовузли кореня, характерною ознакою якої є нечіткість обрисів кореню за рахунок периваскулярної і пери бронхіальної інфільтрації, лімфангіту, з’являються інфільтрати в легенях біля коренів.

Регресія збільшення лімфовузлів супроводжується симптомами рубцевого ущільнення коренів легень: вони деформуються, підкреслюються просвіти бронхів, в лімфовузлах з’являються звапнення. Утворення бронхіоліту може вести до деструкції бронха, а далі може утворитися ателектаз.

Рентгенологічні ознаки туберкульозу стінок бронхів поділяють на прямі та опосередні.До прямих рентгенологічних ознак належать обтурація бронхів,зміни іх діаметру та різни деформації бронхіальних стінок.До опосередніх симптомів належать явища ателектаза, гіповентіляції, емфіземи легень, зміни у топографічному розташуванні головних та початкових відрізків сегментарних та дольових бронхів і осередків бронхогенної диссемінації.

Ускладнення:

Розповсюдження на стінки бронха, його деструкція;

Лімфогенна і бронхогенна дисемінація;

Плеврит;

Первинно хронічне протікання;

У осіб похилого віку реактивація туберкульозного бронхоаденіту.

Дата добавления: 2015-07-12