Читайте также: |
|
Буква Н
Дві палички-лічилочки
Гуляли у саду.
А тут зламалась гілочка:
— Рятуйте, бо впаду!
Летіла і кружляла,
Хапаючись за клен,
Між паличками впала
І вийшла буква Н («єн»).
Буква Р
Дуже рада буква Р («ер»),
Має братиків й сестер:
Рака, рись і рукавицю,
І русалоньку — сестрицю.
ВІРШ-ГРА «ЧОМУ?»
Не скажу — і не просіть! —
Чом усі
Тигри гарчать: «гаррр!»,
Ворони кричать: «каррр!»,
Коні харчать: «харрр!»,
Двері риплять: «раррр!».
Не скажу — і не просіть!
Чом усі
їжаки сопуть: «фррр!»,
Літаки ревуть: «дррр!»,
Трактори гудуть: «тррр!»,
Катери пливуть: «шррр!».
І не взнати вам, повірте,
нізащо, що тигри гарчать, ворони кричать,
коні харчать,
двері риплять,
щоб
навчити хлоп’ят, щоб
навчити дівчат
«РРР» нелегке вимовлять.
П. Висоцький
Буквар. А тепер продовжимо екскурсію вулицею Глухих звуків. Вони вміють шипіти «ш-ш-ш», свистіти «с-с-с», фиркати «ф-ф-ф». Та вони про себе й самі розкажуть.
Буква К
Вранці півник в курнику
Будить всіх: ку-ку-рі-ку!
Прокидайтеся, курчата,
Будем букву К («ка») вивчати.
Буква П
Пелікан — пожежник бравий,
Добре знає свою справу.
Всюди він води налив
І пожежу загасив.
Буква С
Буква С («ее»), буква С («ее»), —
Усміхається Олесь, —
Мов півбублика смачного.
І чому це він не весь?
Буква Т
І троянда, і тюльпан, і струнка тополя,
Телефон, і торт, і травинка в полі —
Всі вітають букву Т («те») теплими словами:
«Люба Т («те»), нехай тобі добре буде з нами».
Буква Ф
Буква Ф («еф») — то фантазерка,
Любить фрукти, феєрверки,
І фіалки, і фазана,
Фарби різнокольорові,
Фею й факели казкові.
Буква X
Хрестиком хустину
Мама вишивала.
Букву X («ха») Христинка
Вишиту впізнала.
Буква Ц
Гляньте лиш на букву Ц («це»),
На ціле її лице —
Це цукерки і цибуля,
І про цифри не забула.
Цикламент і циферблат.
Ц («це») цікава й любить лад.
Буква Ч
Аж чотири довгі ночі
Не зімкнула свої очі,
«Букварем» йшла черепаха
Й поспішала, бідолаха,
Бо чекали на сторінці
Чапля, чайка, чорнобривці,
І чебрець, і черевики.
Ой, який «Буквар» великий!
Звучить пісня «Ясно, чому…»
Буква Ш
Шепотіла буква Ш («ша):
— Ш-ш-ш, шановні, тихо — ша!
Лише вам скажу на вушко:
Маю шоколад і грушку.
Буква Щ
Буква Щ («ща») завжди щаслива,
Щедра на слова і щира,
Ще щедрівки полюбляє,
Зі щеням малим гуляє.
Ще смакує їй щавель,
Йде на щоглу в корабель.
Випадає із дощем,
Виростає під кущем.
Буква Ь
Не забудьте ви про мене —
В алфавіті я в потребі.
Хоч я — буква, а не звук,
Та я завжди тут як тут.
Ну, яка Волинь без мене,
Чи, скажімо, осінь, лебідь?
Львів і лось, альбом і вість,
Батько, сіль, дідусь і гість?
Є у слові м’який знак —
Красивіше воно так.
Що ви хочете кажіть, —
Мені в мові жить і жить!
Буквар. Ось ви і познайомились з усіма мешканцями Буквограда. Час завершувати нашу подорож. Але, здається, до нас гості…
Учитель. А ви хто такі? Хто вас запрошував на свято?
Ледащо. У тому й справа, що про нас забули.
Я — ледащо, не абищо.
Я роботу не шукаю
(Аби як чого не вийшло).
Я роботу не люблю,
Краще солодко посплю.
Двійка
А мене ви упізнали?
Я ваш найкращий друг — двійка!
Хто хоче зі мною дружити?
Не хочете? Ну й не треба!
Лінивиця. А чого це ви всі тут зібралися? Вам не ліньки? Краще б удома на ліжку лежали. Що? Букви вчити?! Навіщо? Яка з того користь? Спробуй всі вивчити (тикає пальцем); оце бублик якийсь (О), а це — наче хвіртка (И).
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 178 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вступне слово вчителя | | | Виконується пісня «АБВГДейка». |