Вчитель.

Учень. _________________

Увага, увага!

Любі гості, мами й тата,

В нас Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас

Ви у перший клас.

Ось і дзвіночок веселий кличе завзято

Першокласників на свято.

Дзвенить дзвіночок

Вчитель. Перше вересня… Пригадаємо сьогодні цей день! І здається, що це було так давно і так недавно.

Пісня «Перший дзвоник»

Рано ранесенько встану як ніколи

Зайчики сонячні грають у вікні

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісні пісні

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає

Переливи, переливи золоті

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті

Травами, росами вкриються доріжки

Ляльку, ведмедика вдома залишу

Стануть слухняними зошити і книжки

Перше слово мама напишу

Вчительку лагідно я візьму за руку

Мама хвилюється, я їй усміхнусь

Підемо разом ми по шляхах науки

Разом я нічого не боюсь

Учень. _________________

Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято

Вшанування Букваря.

Виходить Буквар.

Буквар. _________________

Букварик я веселий,

Бо весело співаю.

Тому, що в рідній школі

Сьогодні свято маю.

Букварик я – святковий,

Прошу я всіх на свято.

Кожну літеру всі разом

Будемо вітати.

Виходять Букви

А.

А – в алфавіті – найперша!

А – в алфавіті – найлегша!

Весела, гарна й голосна,

І найскромніша буква А.

Б.

Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква Бе!

Тут веселик походив,

Ключ від азбуки згубив.

В.

Буква Ве така цікава:

Один стовп, дві дужки справа.

Так в алфавіті живе

Всім потрібна буква Ве.

Г.

Га-га-га та ге-ге-ге…

Це напевно буква Ге?

Буква Ге якраз така,

Неначе шия в гусака.

Ґ.

Буква Ґе з ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі:

-Щоб дзвінкішу чули мову,

Я прийшла в абетку знову.

Д.

Буква Де, неначе дім,

Височенний дах на нім.

Е.

Що майструє цей хлопчина?

До стовпця аж три жердини.

-Відгадайте! – всіх зове.

Відгадали? – буква Е.

Є.

Місяць, наче буква ес,

Придивляється з небес.

Посміхнувся до Славка,

Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює букву Є.

Ж.

Я жука тримаю в жмені,

Показати хочу Жені.

Жук у жмені: же-же-же.

Схожий він на букву Же.

З.

Збоку, знизу і згори

Схожа Зе на цифру три.

Є три зуби в букви Зе,

Ними все вона гризе.

И.

И – великої немає,

И – слова не починає.

Виплив кит на середину,

Хвилям кит підставив спину.

І.

Буква І, неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

А погасне – чорний гнотик

Стане крапкою над І.

Ї.

І без Ї не ступить кроку,

Поміж ними свар нема.

І до Ї моргає оком,

Ї у відповідь – двома.

Й.

Беретик лиш вдягла – і от

Із букви И вмить вийшла Йот.

К.

Буква Ка, буква Ка,

Ой, яка ж вона швидка.

Наче хлопчик, знявши руку,

Витинає гопака.

Л.

З букви ЕЛ для цирку

Змайстрували гірку,

Щоб катались звірі і жили у мирі.

М.

Дві сестрички невеличкі

Одягли нові спіднички.

Узялись міцніш за руки –

І гулять мерщій на луки.

Біжимо – не доженем,

Не сестричок – букву ЕМ.

Н.

Буква ЕН, немов драбинка:

Палки дві і перетинка.

О.

Буква О така-от кругла,

Хто не бачив, подивись:

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик, - хоч котись.

П.

Я із букви Пе торік

Змайстрував собі турнік.

Підтягаюсь разів сто я,

Маю силу і здоров’я.

Р.

Виліз равлик на стеблинку,

Зупинився і завмер,

На собі несе хатинку,

А вона – як буква ЕР.

С.

Сіра гуска їсть овес

І сичить сердито: «Ес-с-с!»

Сіра гуско, не сварись!

Ось ця буква ЕС, дивись:

Як пиріг-маківничок,

Наче місяця ріжок.

Т.

Тук-тук-тук, ток-ток-ток –

Вибиває молоток.

Ним ви цвяхи заб’єте,

Схожий він на букву Те.

У.

Скажи, горобчику, чому

Ти так боїшся букви У?

-Скажу по-чесному, мій татку:

Ця буква схожа на рогатку.

Ф.

Буква ЕФ – то фантазерка,

Любить фрукти, феєрверки,

І фіалки, і фонтани,

І фортецю, і фазанів,

Фарби різнокольорові,

Фей і факели казкові.

Х.

Плоскогубці розійшлися,

Розсміялись: ха-ха-ха!

Ці веселі плоскогубці

Схожі з літерою Ха.

Ц.

Два стовпці в траві лежать,

Знизу – перекладина.

Братик мовить: - Буква Це

У траву покладена.

Ч.

Буква Че, немов стілець.

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.

Ш.

Комиші шумлять: «Шу-шу»,

Букву я нову пишу:

Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква Ша.

Щ.

-Розкажіть про букву Ща!

-Та вона така ж, як ша.

Тільки в неї, - каже Костик, -

Як гачок, праворуч хвостик.

Ь.

Я – не шість! Я – м’який знак!

Це повинен знати всяк.

Я – не літера нова,

Я пом’якшую слова.

Ю.

-Як зробити букву Ю?

Здогадавсь, Іванку?

-Букву І до О приб’ю

На коротку планку.

Я.

На сторінку «Букваря»

З моря вийшла буква Я.

І на якір гордо стала:

-Букви всі я вам зібрала.

Вчитель.

Є книг багато – радісних, сумних,

Товстих, тонких, барвистих, ніби жар!

Але одна – всім книгам керівник

І всі зовуть її … (Буквар)

Пісня «Мій Букварик»

()

Мій Букварик, мій Букварик – він найкращий друг

Прокидаюсь – посміхаюсь і беру до рук

Буква А на зірку схожа, буква О проста

Гарно вчитись допоможе книжка золота

Завдання просте А Бе Ве Ге Де

Хто такий Букварик має, той не пропаде

Треба всім старанно вчитись, знати головне

Книжка ця найкраща в світі виручить мене

Буква А на зірку схожа, буква О проста

Гарно вчитись допоможе книжка золота

Дата добавления: 2015-10-21