Виконавці концертних номерів

Веселе новорічне свято в середній школі

Дійові особи:

Ведуча

Мара

Лісовик

Снігуронька

Дід Мороз

Виконавці концертних номерів

Свято відбувається в актовій залі, оформленій по-новорічному. На сцені стоїть прикрашена ялинка. Заздалегідь діти за бажанням готують казкові костюми, які пізніше буде оцінено. Організатори заходу готують невеликі подарунки для цих учнів.

На сцену виходить ведуча.

Ведуча. Добрий день, дорогі гості! (Глядачі вітаються з ведучою.) Давайте привітаємося ще дружніше, веселіше, голосніше! Зможете? Добрий день, діти й дорослі! (Глядачі відповідають.) Молодці! Ось тепер бачу: з такими дзвінкоголосими дівчатами й завзятими хлопчиками можна зустрічати Новий рік!

Зараз я піду подивлюсь, чи не приїхав Дід Мороз. Може, його вже пора запросити до зали? Діду! Ді-і-ду! (Іде зі сцени, продовжуючи гукати.)

Вибігає Мара, носиться по сцені, намагаючись налякати глядачів. У неї розпущене заплутане волосся, одягнена Мара в лахміття або просто дуже неохайно.

Мара. У-у-у! (Дістає з кишені надувну телефонну трубку.) Алло! Управління Нечистої Сили? Терміново вимагаю допомоги! Так. Висилайте Лісовика. Одній зірвати свято не під силу: воно надто добре організовано, а глядачі на диво дружні. Я такого ще не бачила!

Даю свої координати: Лісконогівська школа, актова зала біля новорічної ялинки.

Мара починає прислуховуватися, дивлячись угору. Чути звук сирени швидкої допомоги, який зростає. З’являється Лісовик на мітлі. Він одягнений у кожух і хутряну шапку, з-під якої виглядає скуйовджене волосся.

Мара. Стій! Ти чому швидкість перевищуєш?!

Лісовик. Як це чому? А як же я від дорожніх інспекторів утечу? Вони мене мало не наздогнали, уявляєш?

Мара. Так ти, напевно, порушив правила?

Лісовик. Ну то й що? Мені по професії годиться порушувати все й усюди! Ось мені вже так і кортить зіпсувати це свято. Ну, що в нас тут?

Мара (бурчить). Що, що. Сам подивись! Вирішили, бачите, Новий рік відзначати. Потрібно негайно завадити святкуванню. Нехай усе буде по-старому. Ні, ти тільки подивись: ялинку прикрасили…

Лісовик звертає увагу на ялинку, походжає навколо неї, захоплено зітхає.

Лісовик. У-у-у! Оце так! Дивина!

Мара. Люди добрі! Подивіться на нього. Ти що, забув для чого ми тут?

Лісовик. Ні, не забув. А для чого?

Мара. Дурник ти, любий колего. Нам Снігуроньку потрібно заховати.

Лісовик. А, зрозумів! На місця!

Обидва розбігаються, оббігають ялинку навколо, зіштовхуються, падають, підхоплюються, знову розбігаються. Наперед виходить ведуча.

Ведуча. Розступіться, дайте Снігуроньці пройти! Починати давно пора!

Лісовик і Мара йдуть зі сцени. Звучить новорічна мелодія, з’являється Снігуронька.

Снігуронька. Ау-у-у! А, ось ви де, друзі мої! Добрий день! Хочу привітати всіх вас із Новим роком!

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливий був вам вік,

Щоби вам з роси й з води

Пішли статки й гаразди,

Щоб вас Бог в опіці мав,

Кожну напасть відвертав.

Будьте щасні ви і діти,

Будьте гожі, мов ті квіти.

А тепер я хочу з вами познайомитися. Мене звуть Снігуронька. А як вас звуть, ви зараз усі разом мені скажете. Отже, як вас звуть? (Глядачі хором називають свої імена.) Ох, щось я недочула половину імен. Нумо, ще раз! Три-чотири (називають себе голосніше.) Чудово! Тепер я знаю, до кого завітала. Любі мої, зараз я вам буду задавати питання, а ви — дати на них. Тільки голосно і дружно! Будете відповідати?

Глядачі відповідають, після чого Снігуронька задає інші питання.

Снігуронька. Веселитись і танцювати будемо? А біля ялинки співати? Пустувати й гомоніти? А ось пустувати й гомоніти не треба. Відповідати урок на «12»? А вдома залишатися? От удома сидіти не потрібно, особливо через хворобу. Ну а завзято працювати? Для інших прикладом ставати?

На сцену поважно виходить Лісовик, одягнений у костюм, але все одно зі скуйовдженим волоссям і неохайно пов’язаною краваткою.

Лісовик (до Снігуроньки). Вибачте, мадам, Вас викликають до телефону.

Снігуронька. Це, напевно, Дід Мороз. (До глядачів.) Вибачте, друзі, я скоро повернусь. А ви, аби не сумувати, подивіться концертний номер.

Снігуронька залишає сцену, стиха, розмовляючи по Лісовик повертається обличчям до залу, хитро всміхається й потирає руки, після чого також іде.

Дата добавления: 2015-10-21