Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Читайте также:
  1. Заключний етап.

Вступ

Однією з найактуальніших соціальних проблем є проблема організації вільного часу дітей та молоді, розвиток творчих здібностей і талантів дітей, задоволення потреб у їх самовираженні, їх соціальний захист та підтримка ініціатив.

Актуальність проекту

 

Даний проект є своєрідною реакцією-відповіддю на вимоги часу та задані орієнтири сучасного розвитку позашкілля. Відповідно до Концепції позашкільної освіти та виховання, одним із пріоритетних напрямків діяльності є формування творчої особистості дитини. Особливо важливою за даних умов є відкриття нових напрямків гурткової роботи, розробка для них спеціалізованого навчально-методичного забезпечення та реалізація в позашкільних закладах освіти.

Пропонований проект є:

1) спробою наблизити сучасний комп’ютеризований автоматизований світ до дитини та керівника гуртка через впровадження в позашкілля напрямку гурткової роботи, як випалювання по тканині;

2) комплексом різноманітних педагогічних форм та технологій (методоб’єднання, всеобучі, майстер-класи, семінари) для педагогів, що спрямовані на розповсюдження та удосконалення нового напрямку гурткової роботи.

Втілення цих принципів у життя потребує творчого підходу до організації навчання як інтегрованого процесу, який сприяє формуванню цілісної картини світу. Акцент відбувається на інтегроване заняття, оскільки таке заняття має за мету синтез змісту (способів пізнання) з декількох тем або видів діяльності навколо однієї теми, тобто правильніше визначити, що це серія (цикл, система) занять, проведення яких зумовлено пошуками шляхів формування у дитини цілісного світогляду.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО - ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1.1. Обґрунтування теми проекту і вибору об’єкту проектування

Завдання полягає в тому, щоб створити цікавий і оригінальний виріб для оформлення інтер’єра. Існує багато різних технік, які можна використовувати для розв’язання цього завдання. Та на гуртку «Випалювання по тканині» ми спробуємо створити чудовий виріб, застосовуючи всі вивчені техніки та види гильошировання.

Але яку? Від розмаїття ідей в Інтернеті очі розбігаються. Зберемо поки відповідні посилання і дістанемо мішки з клаптиками – там, напевно, знайдеться відповідна тканина.

1.2. Постановка мети і визначення завдань проекту Мета проекту:

· оцінити свої можливості в проектній діяльності;

· виробити вміння самостійно ознайомлюватися з інформаційними джерелами;

· дослідити історію розвитку об`єкта проектування;

· оволодіти навичками технології виготовлення виробу;

· розвивати естетичний смак;

· виховувати вміння економного використання матеріалу, наполегливість, працелюбність;

· підготовитися до професійного самовизначення в умовах ринкових відносин.

 

Завдання|задачі|:

· розгляд ідеї,

· знайомство з|із| публікаціями журналів|часописів| і вибір схем,

· вибір техніки виконання виробу,|дарунку|

· вибір матеріалів для проекту,

· виготовлення наволочки для диванної подушки.

 

1.3. Історико-технічна довідка про об’єкт проектування

Спочатку подушки використовувалися тільки забезпеченими людьми. Перші подушки знайдені ще в староєгипетських пірамідах. Подушки були винайдені єгиптянами для того, щоб не зіпсувати уві сні хитромудру зачіску. Подушка являла собою тоді вигнуті дощечки на підставці. В Греції з'явилися перші м'які подушки. Тут більше цінувався комфорт, і ніякого зв'язку з єгипетськими подушками грецькі не мають. Ліжко було для греків культовим предметом, вони проводили на ній велику частину дня. Тому саме в Греції і придумали м'які матраци і подушки.

У середньовіччі стали використовувати спеціальні невеликі подушечки під ноги. У замках підлоги були кам'яні, опалення не могло прогріти великі приміщення в морозний період. Тому подушки для ніг були популярні в ті часи. Якраз у той час стали використовувати подушки для молитви, їх підкладали під коліна під час тривалих молитов. Також були поширені подушки для їзди на конях, вони пом'якшували сідла.

На Русі вишиті подушки завжди були частиною приданого. Трохи пізніше з'явилися декоративні подушки. На Русі першими подушками були «думки», які використовувалися для прикраси кімнат. Зараз подушки «думки» замінилися на сучасні диванні подушки.

Вони улюблені усіма. Їх кладуть на дивани, крісла, ліжка та стільці, навіть на підлогу. Вони настільки різноманітні, що кожен має право вибрати подушку у відповідності зі своїм смаком – велику чи маленьку, м'яку або жорсткіше.

Диванна подушка повинна бути узгоджена за матеріалом і кольором з оббивкою меблів, покривалом або накидкою, також служити колірним акцентом, плямою, оживляючим і освіжаючим інтер'єр. Варіантів рішення може бути багато: подушки, вишиті ниткою або бісером, в'язані спицями або гачком, пошиті з тканини, виконані в клаптикової техніці, а також подушки-іграшки.

Подушки шиють з різних тканин. У наш час в хід йдуть не тільки традиційні оксамит, гобелен, портьєрне полотно, але і такі несподівані матеріали, як повсть, штучне й натуральне хутро, шкіра, найтонша органза, оксамит на шифоні, гіпюр. А вишиті вручну вироби приносять в будинок відчуття стійкості, традиційності, спокою. велика кількість в домі подушок і їх дизайн говорять про прагнення його мешканців до затишку, комфорту, теплій домашній атмосфері. Будинок стає більш живим і емоційним. Подільська подушка – це витвір мистецтва, на який хочеться споглядати вічно. Адже різнобарв’я кольорів та візерунків, а також не можна випускати з виду і розміри, зачаровують погляд кожної людини. У сиву давнину і по сьогоднішній день, подушка не тільки є невід’ємним елементом побуту, але і важливою в обрядах частиною. Подушки бувають дитячі, весільні, декоративні, подушка під вушко.

Дитячі подушки були невеличкими,щоб дитинчаті було зручно класти на неї свою маленьку голівоньку, ці подушки зазвичай набивалися пір’ям, щоб була м’якенькою, але на західному поділлі подушку набивали, ще й вовною. Ця подушка зазвичай була дуже гарно оздоблена, але мати, оздоблюючи її, повинна була знати певні неписані привила. Найперше і найголовніше, подушка не повинна була мати орнамент, який використовуват ися у весільних подушках, так званому приданому, тому що дівчинка, яка спала на цій подушці могла мати позашлюбну дитину.

Весільні подушки це особливі подушки, адже вони використовувалися в різних обрядах. Їх готували дівчині на придане, вона сама повинна була оздобити їх. Мінімум на весілля дівчина повинна була вишити дві подушки. Орнамент таких подушок повинен обов’язково містити в собі листок і пуп'янок, адже вони символізують початок чогось прекрасного. Ці подушки були великі за розмірами, щоб було видно хорошу хазяйку.

Декоративні – це ті, що вишивалися спеціально для того, щоб поставити у хаті їх на видне місце, вони придавали хаті величі, зазвичай вони складалися одна на одну, а весь орнамент був з боків, щоб краще було його видно,а найвища подушка зверху накривалася терновою хустиною.

Подушка під вушко – це та, маленька подушечка, що використовувалася подолянами, у побуті, тобто вона завжди лежала поверх застеленого ліжка, на які могли прилягти перепочити в денну пору часу. Вони маля яскраву вишивку різних тварин.

З давніх – давен, подоляни знали, що подушку потрібно робити м’якою, яскравою на білосніжному полотні. На сьогоднішній день існує багато способів створення подушок, але найголовніші з них дійшли до нас, з давніх часів. Спочатку окремо підбиралися найкращі матеріали для неї. Щоб зробити вишукану білосніжну подушку потрібно було влітку вибілити полотно, адже в минулому все робилося з натуральних складових. Полотно було лляне, щоб воно було білосніжним, вранці потрібно було піти до водойми та намочити його, потім розстелити на сонечку, таку операцію потрібно було пророблювати протягом тривалого часу, але наприкінці результат був неперевершений. Полотно було тоненьким, придатним для вишивання, а також білосніжно-білим. Далі взимку, коли жнива закінчились і роботи вже, майже, не було жінки вечорами вишивали наволочки на подушки, техніка вишивання передавалася від покоління до покоління. Коли наволочка була вишитою,починалося наповнювання подушки. Подушку наповнювали: соломою, пір’ям та вовною. Соломою наповнювали селянські подушки, які були пристосовані до щоденного використання, вони не були вишиті, і були тільки з одним напірником,полотно було сірим, щоб менше замащувалося, а також цупкішим, щоб подовжити її використання.

Вовною та пір’ям наповнювали подушки, які були призначені для декору у хаті. В поміщицьких сім’ях на них спали. Також вовною наповнювали дитячі подушки, тому що вона було м’якою і дитинчаті було дуже зручно. Такі подушки мали два напірники і вишиту наволочку. Сама наволочко повинна була бути зроблена із сніжно білого полотна, на якому дуже гарно відображалась вишивка. Саму подушку наповнювали гусиним пір’ям. Воно є найм’якішим та найпрактичнішим. Спочатку його потрібно було добре підсушити, адже.

Виготовленням подушок займалися тільки молоді дівчата, або молоді жінки. Тому що вони ще були чистими, тому і сон на тих подушках буде чистим! В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як "виноград", "хміль", "дубові листи", "барвінок" і ін. Деякі з них несуть на собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив "барвінку" є символом нев'янучого життя, візерунок "яблучне коло", розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі - символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ "дерево життя ", зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок. У вишивках зооморфних (тварин) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаби; із птахів - півень, сова, голуб, зозуля; з комах - муха, метелик, павук, летучі жуки. У багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідній, властивій даній вишивальницігуску обскубували мокрою. Далі йшла процедура очистки. Воно провіювалося на вітрі, щоб позбутися різного бруду. Саме пір’я бралося з тулуба гуски, а оминалися кила та хвіст, тому що воно було твердим та кострубатим. На одну подушку потрібно було приблизно чотири, а то і шість гусок,тому, щоб зробити одну велику подушку потрібно було затратити багато сил та матеріалу. На поділлі подушки завжди робили великими, щоб було видно всю їхню велич, зображеннями, у яких відбиває її індивідуальне бачення візерунка. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто вигадливих сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до композиції) заячі і вовчі зуби, воляче око, луска коропа, баранячі роги й ін.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так називані "техніки", яких на Україні відомо біля ста. Окремі вишивальні шви характерні для тих або інших етнографічних районів України, а деякі зустрічаються також у білоруській і російській вишивках. Для подільських подушок характерні барвистість і розмаїтість швів. Типовим є мережка "павучками. Використовується і кольорова мережка - "шабак". В орнаментах подільських вишивок переважає один колір - чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найбільш поширені одноколірні (червоні і чорні) вишиванки, рідше - двох - і триколірні.

Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний — любов, жага, світло, боротьба; чорний — смуток, нещастя, горе, смерть; зелений — весна, буяння, оновлення, життя тощо). Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого. Крім того, вишивання як національна традиція сприяло формуванню у дівчат і жінок терпіння, відчуття краси. Кожен колір створює потужну енергетику, яку людина відчуває з допомогою настрою, тому не лише візерунок, а й колір впливає на власника вишиванки. Червоний підсилює енергію. Такий життєрадісний орнамент символізує любов, пристрасть та агресію. Оскільки він стимулює всі функції, надто активним людям його не радять. Білий – символ кохання та невинності. Жовтий – означає радість. Підсилює веселий норов і відкритість людини. Такі відтінки переважають у Чернівцях, оскільки саме вони славляться своєю щирістю та комунікабельністю. Оранжевий у вишивках зустрічається нечасто – його більше використовують як акцент, який підсилює життєву енергію. Вишневий та коричневий вважають енергетично важкими кольорами-вампірами. У вишивках вони не домінують, але на Поділлі зустрічаються як акценти, оскільки там формували нитки дубовою корою.. Синій символізує воду, тобто жіноче начало. На північному Поділлі на вишивках переважають сині та червоні кольори. Фіолетовий – найбільш благодатний колір, що тонко поєднує чоловічу та жіночу сутність. З давніх зразків української вишивки відомо, що саме такі відтінки полюбляли діти та вагітні жінки. Чорний – поглинаючий. Колір закритості, який свідчить про те, що людина прагне замкнутися в собі. Вишивальниці часто трактують його як колір землі, хоча найчастіше одяг із чорним орнаментом вдягали під час посту. Орнамент подолян геометричний, густий, дуже різний по складним комбінаціям кутніх, то пов'язаних, то самостійних фігур. Зустрічаються іноді смуги вишивок у вигляді двух рядів, розташованих в шаховій послідовності, квадратів із дуже складним візерунком всередині.

Також подушку дуже часто використовували в обрядах. Найчастіше її використання було на весіллі. Хоча теж не можна сказати, що на всьому Поділлі обряди були однаковими. Ось деякі з них які зустрічаються на весіллі і у наш вік: Молодого садять на стілець, кладуть йому на коліна вишиту подушку. В цей час, молода танцює з старшим боярином, він намагається посадити її на подушку, чого вона всяко уникає. За третім разом він таки садить її на подушку, але дуже-дуже легенько, щоб життя було м'яким. Далі справа за свекрухою. Цей момент є найбільш драматичним в усій весільній обрядовості. Свекруха намагається пов'язати невістці хутку. Наступним весільним обрядом з подушкою було «тріпання подушок» коли наречений з нареченою йшли до нареченого в дім староста повинен був перед ним тріпати подушку, яка дівчина отримувала у придане. Мінімум наречений повинен був нести дві, а то і більше подушок, пір’я яке летіло з них встеляло дорогу молодим, тому і їхній «подружній шлях буде м’яким». також дівчину саджали на подушку у дівич-вечір. Коли вона прощалася з дівуванням. Наречена сідала на подушку, а її дружки востаннє клали їй на голову вінок, і тоді вона отак ходила по селі. Наступним етапом використання подушок в обрядах було новосілля. Батьки новосельців повинні були обов’язково нести з собою в дім декілька подушок. Дівчата збирають траву «танцюник», яку ховають під подушку з вірою у те, що це допоможе їм приворожити коханого. В ніч на Івана Купала.

В ніч на Андрія дівчата теж ворожать з допомогою подушок. Вони беруть 3 подушки і під одну кладуть гроші, під іншу обручку, а під третю пір’їну. Якщо дівчина сідала на подушку під якою були гроші, то вона вийде заміж по вигоді. Якщо на подушку з обручкою, то вийде за коханого, якщо пір’їну то наречений вже у неї є і вони скоро одружаться.

У народній творчості подушка зустрічається у обрядових піснях. Наприклад коли наречену саджали на подушку, щоб одіти їй хустку співали одну пісню, а коли староста тріпав подушки то співав зовсім іншу. Також подушка дуже часто зустрічається у колискових. [17, с.1-2] Ворож-вороже всю правду скаже З ким Моя Мила спатоньки ляже Ой ляже-ляже сама з собою Ой ляже-ляже сама з собою Права рученька під головою Права рученька Біла Подушка Права рученька Біла Подушка Спить Моя Мила спить Моя Душка Біла Подушка Біла Перина Біла Подушка Біла Перина Спить Моя Мила спить Чорнобрива

1.4. Аналіз виробів-аналогів та пошук варіантів їх удосконалення

Пропонуємо чотири моделі декоративних подушок (Додаток 1) [11, 12, 14, 16.]

Аналіз варіантів: Проаналізувавши обрані моделі (за 5-бальною шкалою), використовуючи кілька критеріїв. Результат аналізу поданий у таблиці.

Таблиця 1

Критерій Варіант
       
Оригінальність форми виробу ++++ +++ ++ ++++
Складність виконання +++ ++++ +++++ +++
Потребує багато часу +++ ++++ +++++ +++
Велика витрата матеріалів ++ ++ + ++
Зручність конструкції ++ +++ +++ +++++
Разом        

Проаналізувавши всі ці варіанти, вибираємо варіант №4 – диванна подушка з аплікацією. Ця подушка досить оригінальна, не потребує багато часу для виконання, економічна, оскільки для її виготовлення знадобиться небагато матеріалу, особливо для аплікації, квіти та листя з маленьких клаптиків - відходи шиття. Цей виріб може бути будь-якого розміру та форми, його можна використовувати як прикрасу інтер’єру, як іграшку й навіть як декоративну подушку, тим більше так актуально наразі українська символіка. Для виготовлення ми розробимо свій ескіз малюнка віночка для цієї подушки. Аплікацію будемо виконувати випалюванням по тканині, а наволочку пошиємо з тканини вручну або ж за допомогою швейної машини.

1.5. Дослідження й аналіз проблеми

Провівши організаційно-підготовчу роботу, яка включає в себе обґрунтування теми та вибір об’єкту проектування, історичні відомості про проектований виріб, розгляд моделей-аналогів, здійснивши міні-маркетингові дослідження (спостереження, опитування), робимо наступні висновки, які допоможуть вибрати правильний шлях у виконанні проекту:

· пропозиція ринку наволочок для диванних подушок переважним чином задовольняє потреби споживачів, але основна їх частина виготовлена з синтетичних матеріалів конвеєрним способом, в результаті чого втрачається їх індивідуальність;

· вироби, представлені на ринку, не завжди задовольняють потреби споживачів;

· наволочки для диванних подушок, виготовлені із синтетичних матеріалів, не маючи оздоблення, важко вписуються в інтер’єр як декоративні елементи.

Виріб повинен відповідати таким вимогам:

· бути естетично привабливим;

· вписуватись в інтер’єр;

· відносно не дорогим;

· якісним;

· зручним у використанні;

· ексклюзивним.

Доцільно виготовити наволочку для диванної подушки з матеріалів, які можна знайти дома на гуртку, залишків швейного виробництва.

 

 

ІІ. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ЕТАП

2.1. Клаузура виробу*

Для вдосконалення об’єкта проектування скористаюсь відомим мені методом проектування – комбінування. Створю графічну композицію (клаузуру).

[ див. Додаток 4]

Уявляючи майбутню наволочку, я звернулася до раніше розглянутих виробів.

У мене вже є зручна невелика наволочка з аплікацією (варіант №4). Вона і стала прототипом моєї наволочки для диванної подушки.

 

2.2. Опис зовнішнього вигляду й конструкції проектної моделі

Таблиця 2

Назва виробу Наволочка для диванної подушки «Віночок»
Призначення Для прикрашання інтер’єру кімнати, сувенір
Обрані конструкційні матеріали й вимоги до них Виготовлена з щільної атласної синтетичної тканини, для оздоблення використовується тонкий кольоровий атлас, креп-сатин, габардин, які припалюються або пришиваються до основи наволочки
Кількість деталей у виробі, їх форма й розміри Основа для наволочки має прямокутну форму (1 деталь). Деталі для аплікації мають різні форми та розміри: Квіти – 6- 8 дет. Лисття – 10-14 дет. Стрічки -10-12 дет.
Види з’єднань деталей У виробі використовується ниткове з'єднання деталей (машинні та ручні шви) та основний вид – піротехнічний,випалювання по тканині
Види оздоблення Для пошиття наволочки використовуються машинні шви: упідгин із закритим зрізом та подвійний. Для з’єднання деталей аплікації з наволочкою використовуються метод складного накладного кольорового багатошарового, об’ємного та тонально-тіньового випалювання    
Розміри виробу Наволочка оздоблена аплікацією з атласу та креп-сатину у вигляді віночка, який об’ємно лежить на подушечці та розпластав прикріплені стрічки
  Довжина – 47 см Ширина – 47 см

 

2.3. Розробка конструкторської документації

Ескізи пропозиції для виробу в українському стилі. [ див. Додаток 3]

Вибір ескіза, схеми або малюнка для випалювання;

Сьогодні найбільш зручним та сучасним засобом пошуку й сис­тематизації необхідної інформації для проекту є інтернет-ресурси. Але й можна скористатися безліччю готових візерунків для вишивки, малюнками та схемами з книг та журналів.

Віночки бувають різні, застосовані квіти різні, то й виконання різне. Розглянемо варіанти українського вінка. [ див. Додаток 4]

Та попередньо трішки історичної довідки:

Історія українського вінка сягає в далеку давнину. Упродовж року, особливо на свята, дівчата прикрашали волосся квітами та стрічками. Причому живими квітами влітку, а взимку зеленим листям барвінку та калиною. За давніми звичаями в Україні, закінчуючи жнива, жінки-селянки, дов’язуючи останнього снопа, плели два вінки з жита і пшениці, прикрашаючи ними голівки молоденьких дівчаток, і гуртом з піснями йшли до господаря ниви на частування. На свято Івана Купала плели вінки з польових квітів, опускали їх на воду, щоб дізнатися, з якого боку слід чекати судженого.
Колись віночок плели так. Кожен віночок мав 12 квіток. Про те, які це квіти, їх значення та місце у віночку ми зараз дізнаємось.

Існує низка легенд про віночок. Ось одна з них:
Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе.

Тому не просто кажуть, що вінок оберегіє від нечистої сили.
Є багато звичаїв, пов'язаних з віночком. Колись останній сніп з поля женці приносили в село. Несла його найгарніша дівчина. Цей сніп прикрашали віночком, як символ наступного врожаю. Весільним є звичай, віночок одягати віночок з барвінку, зроблений на дівич-вечорі, молодій на голову. Після весілля свекруха знімає вельон в молодої разом з віночком, який молода зберігає все своє життя. Вважається, що зберігати віночок потрібно за образами (щоб шлюб був міцним).

 

Адже вінок, як вважали наші пращури, — друга мова дівчини, відверте висловлення настрою, стану, вираження дівочих прагнень і сподівань за допомогою квітів. Кожна квіточка у вінку промовляла внутрішніми відчуттями дівчини. Квітів могло бути не більше дванадцяти. Кожна мала своє значення, як от: мак — символ родючості, молодості, мрій, або волошки — символ людяності, чи соняшник — символ вірності та відданості. У цьому ряду багато інших рослин, але найбільш вагомим завжди був барвінок. Він промовляв про безсмертя душі, а також вважалося, що коли хлопець і дівчина з'їдять листочок барвінку, між ними розгориться справжнє невмируще кохання.

Значення квітів в віночку:
Безсмертник - символ здоров'я
Деревій - нескореності
Барвінок - життя й безсмертя людської душі,
Цвіт вишні та яблуні - символ материнської відданості
Калина - символ краси та дівочої вроди
Любисток і волошка - відданості та вірності
Ромашка - символ дівочої чистоти
Ружа, мальва та півонія - віри, надії та любові
Хміль (вусики) - символ гнучкості та розуму
Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Мак - символ печалі і смутку.

Тепер вінки існують переважно у вигляді штучних квітів, і це не дивно в час, коли символіку шукають на прилавках магазинів, а не в полі. До штучних квітів у вінках в різних регіонах ставилися по-різному. В одних категорично відштовхувалася навіть думка про них, вважалося, що нежива квітка у віночку несе погану енергію і здатна прикрасити тільки смерть; в інших вони були поширені в зимовий період. Але особливою любов'ю користувалися квіти, вилиті з воску і перемежовані живим барвінком, що прикрашали зазвичай голівку нареченої. Не менш важливими у вінкоплетінні були стрічки. Мало хто знає, що стрічки повинні бути трішки довші, ніж коса дівчини, щоб захистити найцінніше дівоче багатство — волосся — від стороннього ока. Нині, на жаль, не дотримуються цієї основної вимоги. Ще одна величезна помилка сучасних українок стосовно вінка — блакитна стрічка. Вона свідчила про те, що дівчина — сирота, і слугувала запорукою співчуття і благодійності оточуючих. А самі вінки і стрічки слугували символом досягнення шлюбного віку. Тепер блакитні стрічки майже завжди присутні у вінках, що свідчить про незнання елементарних речей, а віночки зі стрічками часто й густо прикрашають голівки наймолодших представниць жіночої статі. [ 23 ]
Також кожна дівчина повинна була знати в якій послідовності вплітати стрічки у віночок та, що колір стрічки значить. І сором був тій дівчині, яка не знала яка за якою мала бути вплетена стрічка.
Скажімо, найпершу у віночку - посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку - символ землі-годувальниці. Пообіч від коричневої - жовті стрічки - символ сонця, за ними світло-зелені - символ краси і молодості. Потім голубі, сині - символи неба і води, що дають силу й здоров'я, далі в'яжуть жовтогарячу символ хліба, фіолетову - символ мудрості людини, малинову - символ душевності, щирості, рожеву - символ достатку. В'язали до строю й білу стрічечку, але тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом. На лівому кінці вишивали сонце, а на правому - місяць. Якщо стрічка не була вишита, то її не пов'язували, бо це символ пам'яті про померлих.
Наші предки вважли, що віночки наділені якось магічною силою, можуть впливати на їхнє майбутнє та керувати теперішнім.Тому віночки навіть розділили на певні категорії.
Найбільшої уваги приділяли "вінку кохання".
Цей віночок виплітали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.
Основу такого вінка складають ромашки - символ юності, доброти і ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні і вишні. Над чолом - квітуче гроно калини. Поміж квітами вплітають вусики хмелю - символ гнучкості та розуму.
Вінок відданості
Його виплітають з любистку і волошок. Основою вінка є волошки, а поміж ними вплітають квітучий любисток.
Колись давно, повідають люди старшого віку, жили в Україні два птахи: Любисток і Волошка. А що були вони дуже гарними від природи, то люди винищили їх до пня. Знайшли собі притулок у гущавнику гаю останні двоє з тих пташенят, і недоля здружила їх настільки, що всі ставили їх у приклад.
- Дай Боже вам такої злагоди і відданості, як у Любистка і Волошки, - благословляли у життя матері своїх дітей. До кінця своїх днів вчили Любисток і Волошка всіх любити й оберігати одне одного, шанувати, бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими квітками. Дорогі вони нам не тільки за красу. Ними миють волосся, купають немовлят, освіжають помешкання. Колись дівчата дарували вінки з любистку і волошок коханим у хвилю розлуки. І возив козак такий засушений віночок у шовковій хустці коло серця по далеких світах. Але скільки б не носила його недоля по світу, він твердо знав, що його чекають, про нього пам'ятають, його кохають.
Чернечий вінок
Його готує своїми руками дівчина, яка ступає на стезю служіння Богові, тобто готується до чернечого постригу. Колись давно у черниці йшло чимало люду, бо сплюндрована Україна була багатою хіба що на дітей-сиріт. Коли яка з дівчат голосилася до черниць, то ввечері, перед її відходом, до хати збиралися дівчата. Кожна несла з собою білі лілії - символ чистоти. Дівчина-господиня у квітковому вінку і вишитому строю стрічала гостей. Відбувався обряд прощання Господньої нареченої з дівоцтвом. Останні світські пісні, останній танець. Тоді приходили старші жінки з родини і перевдягали дівчину у довгу темну сукню. Дівчата знімали віночок з дівчини і вкладали на голову вінок з білих лілій.
На сході сонця дівчина у вінку з лілій у супроводі подруг прощалася з селом, низько кланяючись кожній хаті, кожному зустрічному і йшла до монастиря. Тут її зустрічали черниці. Ставши на коліна, дівчина складала обітницю служіння Господові, скидала вінок, цілувала його і передавала найкращій подрузі. Черниці натомість пов'язували дівчину наміткою послушниці.
В іншому випадку вінок з білих лілій виплітали на смерть дівчини. Подруги в'язали його і вкладали на голову небіжчиці.
Вінок надії
Цей віночок виплітали дівчата, яким не пощастило у коханні, або для того, щоб освідчитися в ньому нерішучому парубкові.
В'язали вінок з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію. Вважали, що любов прийде сама, коли такий вінок дівчина власноруч одягне на голову своєму обранцеві.
Вінок розлуки
Дарувала його дівчина парубкові у тому випадку, коли в них не складалася доля. Наприклад, ходив хлопець до дівчини, а тут почав стрічатися з іншою. Отож покинута дівчина виплітала вінок з первоцвіту і вересу. Перша квітка-символ кохання, що минає, друга - самотності і безнадії, що настає. Про значення такого вінка знали колись усі парубки.
В іншій ситуації, коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр. Верба - символ правдивості, айстри - суму. Барвінок у поєднанні з айстрою означає німе благання: "Вибач, але я кохаю іншого.".
Такі цікаві і барвисті наші звичаї та ввірування, тому ен цураймось свого та вміймо мудро жити з природою
Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її. Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці. Жовта стрічка – символ Сонця. Світло-зелена – символ краси і молодості. Блакитна чи синя – символ неба і води. Жовтогаряча стрічка – символ хліба. Фіолетова – символ душевності.Рожева – символ достатку. Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.

Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна
квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, ромашка серце заспокоювала.

У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні. У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний сон та ясну думку. [1]; Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю красну.» [1-3]

2.4. Вибір матеріалів, інструментів та обладнання

Для виготовлення виробу мені знадобляться такі матеріали:

- Підбір тканин для основи та оздоблення;

За останній час майстри займалася оздоблення народного та сучасного одягу, весільних суконь, предметів побуту, працювали на лляній тканині, але багато людей хочуть шовк або атлас, тому згодом почали працювати і з такими тканинами. Предмети декору, подушки, скатертини, одяг для вікон — будь-яку річ можна прикрасити як традиційною українською тематикою, так й більш адаптованою.

Тому для нашої наволочки ми використаємо синтетичні та напівсинтетичн, штучні тканини, ті що випалюються, хоча й можливий варіант з уставками та зйомним (нашивним) візерунком а основі.
Можна зробити подушку будь-якого розміру, який вам подобається. Але так само майте на увазі, що чим ароматніше і насиченішим рослина, наприклад, м'ята, полин, хміль. лаванда, тим меншого розміру повинна бути подушечка. Яку форму ви оберете, залежить вже від вашої фантазії, це може бути і кругла і квадратна, овальна. При шийному остеохондрозі рекомендуємо форму валика, трави в нього набивати бажано якомога щільніше.
Під основну наволочку - чехол тільки натуральні і гарної щільності тканини - бавовняну, лляну, коноплянную, кропив'яну, для того щоб трави наповнюють подушка не вилазили і не дряпали тіло.
Для зручності можна зшити кілька змінних наволочок з більш м'якою і декоративної тканини. Їх зручно одягати поверх основного чохла, а змінювати на час прання. Для наповнювача подушки можемо використовувати різні матеріали: піря, синтепон, поролон і трави. Саме ідея з травами буде дуже доречною для запашної подушки нашого краю, лікувальний ефект її – неперевершений.

Які трави додадуть здоровя Вам, а обєм вашій подушці?

Серед багатьох переваг запашної подушки є невеликий недолік - досить швидке злежування трав. Мінімізувати його можна використовуючи спеціальні трави, наприклад, осоку, верес, папороть-орляк, солому.
До речі, ці трави допоможуть уникнути перенасичення більш запашними і активними травами, особливо якщо подушка велика буде.
Що б не лише надати об'єм подушці, але і нерви успокоть -наповніть подушку вересом звичайним. Він допоможе поліпшити сон, сприятиме оздоровленню при респіраторних і вірусних захворюваннях. Збирати верес, а саме квітучі верхівки найкраще в серпні-вересні.
Наступне рослина мало вивчено з лікарської точки зору. Але осоку в старовину активно використовували, вважаючи, що вона сприятливо впливає на людину. Рости осока любить в сирих і болотистих місцях, листя її бувають як великі, так і дрібні. Подушка або матрац з мелколистной осоки виходить більш м'яким, але буде злежуватися швидше. Крупнолистная ж осока дає матрацу або подушці пружність, допомагає болеедлительнос охороняти виробу пружність.
Люди знаючі - радять мати два матраца: нижній з великими листям, верхній з дрібними. Це може стосуватися і подушок.
Якісно наповнені осокою подушки і матраци служитимуть до саме до наступного літа. Під час використання матраци і подушки бажано перетрушувати. Збираючи (скошуючи) осоку постійно, з весни до пізньої осені, в одному і тому ж місці, ви будете отримувати відмінний набивальної матеріал без минулорічних малопридатних травинок.
Далі, добре набивати подушку або матрац папороттю-орляком, який багато хто вважає чи не бур'янистих рослин, так як його буває дуже важко прибрати з ділянки. Але наші предки і йому знайшли багато застосувань, і не тільки для набивання подушок. Його використовували і як економний будівельний матеріал, як добриво, як добриво.
Папороть в ліжку корисний своїми бактерицидними, жарознижуючі, знеболюючі властивості.
Як сушити, подрібнювати і набивати!
Що б трави сприятливо впливали потрібно їх правильно висушити, обов'язково в тіні в провітрюваному місці, щодня вороша, що б сушка була рівномірною. Якщо вони погано висохнуть них може завестися цвіль, грибки, що неприпустимо. Перевірити готовність трав легко - вони повинні легко ломаються і шарудіти від дотику. Якщо ви використовуєте корені, то їх краще підсушити в духовці або в спеціальній сушарці, якщо є.
Далі потрібно все подрібнити - ламайте або нарізайте рослини на шматочки 1 див. Трави, що використовуються для додання обсягу сильно подрібнювати не потрібно.
Які рослини найбільш підходять для виготовлення подушок і матраців, ми зараз напишемо. Хоч і багато читати, але пізнавально і практично.
Деревій допомагає при профілактиці грипу і респіраторних вірусних захворювань, особливо у зимовий період, сприяє поліпшенню імунітету. Деревій містить бактерицидні та імуностимулюючими властивостями, є природним антибіотиком. Заготовляють деревій під час цвітіння, зрізують верхівку стебла, 15 см завдовжки.
Звіробій застосовувався ще в Стародавньому Римі, його не дарма донині вважають дивом від 99 хвороб.
Ця диво-трава володіє антибактеріальними, антисептичні, імуностимулюючими властивостями, вона покращує роботу серця, кровообіг, є ефективним антидепресантом. У старовину на Русі звіробій додавали у солом'яні матраци. Наші далекі предки знали, що така постіль заспокоює і дарує здоровий сон. Подушка зі звіробоєм зміцнить імунітет, допоможе при застуді, грипі, полегшить дихання під час сну.
Заготовляють звіробій в період цвітіння, обрізаючи верхню частину довжиною 20 див Суха трава зберігає бальзамічний аромат рослини.
Протипоказаний звіробій беременым, годуючим мамам, дітям до 12 років, при високому тиску.
Чебрець(«богородская трава», чебрець) стародавні люди вважали божественною травою, повертає здоров'я і життя. Сучасна медицина визнає чебрець потужним антисептиком, легким снодійним, природним анальгетиком і антибіотиком. З його допомогою лікують апатію та депресію, зміцнюють імунітет.
Подушка з чебрецем допоможе при застуді, вона полегшить дихання, допоможе зупинити запальний процес. Добре її застосовувати як профілактику респіраторних і вірусних хвороб. На Русі чебрець любили додавати в дитячі матрасики і подушечки, щоб дітлахи заспокоювалися і бачили солодкі сни.
Збирають під час повного цвітіння, зрізуючи усю наземну частину трави.
Протипоказаний чебрець під час вагітності, годуючим мамам.
Хміль звичайний. Навіть тривала і наполеглива безсоння здатна відступити перед цим ароматним лікарем. Якщо ви боїтеся проспати на роботу, то при засипанні відсувайте подушечку з хмелю подалі, а краще скидайте на підлогу.
Хміль також допомагає при стенокардії, гіпертонії, неврозах і дратівливості.
Якщо ви використовуєте подушки з хмелю для заспокоєння перед сном дітвори допитливого віку, то будьте дуже пильні: шарудять шишок може викликати інтерес і бажання спробувати їх на смак (всі малюки тягнуть до рота!). А це загрожує болями в животі, нудотою і блювотою.
Збирати шишки хмелю краще восени.
Чоловікам потрібно знати про те, що хміль утихомирює сильне статеве збудження.
Материнка звичайна має дивовижний аромат, який заспокоює нерви і сприяє здоровому сну.
Однак застосовувати її слід з обережністю:
Чоловікам. Материнка здавна застосовувалася для упокорення статевої збудливості. Наприклад, в ситуації, коли дружина вагітна: чоловік отримує фізичний і душевний спокій.
Вагітним жінкам. Материнка є найдавнішим абортивним засобом.
Заготовляють траву у липні – серпні. Для цього зрізають верхні частини рослини, відступаючи 20-30 см від кореня.
Шавлія лікарська має сильний заспокійливий ефект, зміцнює імунітет. Добре застосовувати шалфейную подушечку під час застуд, при запальних процесах, як профілактику вірусних і респіраторних захворювань.
Заготовляють усю наземну частину шавлії в період цвітіння.
Шавлія не варто додавати в подушку для вагітних, годуючих мам, епілептиків.
Герань лучна (не слід плутати з пеларгонією) рекомендується при застудах, грипі, отитах. Вона володіє антибактеріальним і противірусним ефектом, зміцнює опірність організму різним інфекціям. Подушка з геранню добре заспокоює і допомагає заснути.
Збирають герань в пору цвітіння: з червня по вересень. Причому лікувальні властивості притаманні майже всім видам герані (луговий, криваво-червоної, лісової і т. д.).
Не рекомендують додавати в подушки для вагітних та для дітей до 6 років.
Конюшина лучна («кашка», конюшина червоний) застосовували в ароматерапії ще в давнину. Він має противірусні, антибактеріальні, стимулюючі властивості. Корисний при головному болю, особливо мігрені, при гіпертонії, полегшує дихання при кашлі, при астмі. Для наповнення подушки використовують квітучі головки рослини, які собираютв червні — вересні.
Не рекомендується застосовувати вагітним жінкам.
М'ята перцева покращує серцеву та мозкову діяльність, заспокоює під час стресу, депресії. Будучи адаптогеном, м'ята приводить в норму нервову систему: знімає зайве збудження, тонізує в пригніченому стані. Подушка з м'ятою особливо корисна гіпертонікам, її використовують для профілактики інфарктів міокарда. Лікувальними властивостями володіють і м'ята перцева (культурна) і дика м'ята (польова, колоскова).
Збирають листя і квітучі верхівки м'яти під час цвітіння (з кінця червня по вересень), бажано в першій половині дня.
При вагітності, годуючим мамам, дітям до 7 років така подушечка не рекомендується.
Листя берези
мають антибактеріальні властивості, зміцнюють імунітет. Подушка з березовим листям — відмінна профілактика простудних захворювань, допомагає при головному болю.
Найкраще заготовлювати листя у травні під час цвітіння дерева.
Протипоказання: вагітність.
Квітки бузини чорної застосовували для лікування ще первісні люди. Різні народи приписували цій рослині прямо протилежні магічні властивості. Фітонциди бузини чорної володіють антибактеріальними і протизапальними властивостями. Подушечка з бузиною допоможе при застуді, грипі, полегшить дихання, зніме головний біль.
Суцвіття збирають в пору цвітіння.
Протипоказання: захворювання ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вагітність.
Меліса(м'ята лимонна) володіє унікальними лікувальними властивостями: противірусні, протизапальні, антимікробні, антидепресивними. Подушка з мелісою зміцнює імунітет. Вона хороша при безсонні, неврозах, головних болях, при застудах, грипі, як профілактика і лікування серцевих хвороб, полегшує дихання уві сні.
Мелісу застосовували для лікування ще в першому столітті до нашої ери. Авіценна називав її «насолодою серця», що розганяє тугу. Парацельс прирівнював її з золотом і вважав кращим засобом при серцевих болях.
Мелісу збирають в період цвітіння.
Протипоказанням є знижений тиск.
Ромашка аптечна — найдавніше лікарська рослина, що володіє заспокійливими, антисептичні, антибактеріальними властивостями. Застосовується подушка з ромашкою при безсонні, неврозах, депресії, при серцевих захворюваннях, як профілактика простудних захворювань, полегшує дихання уві сні, усуває головні та інші болі.
Слід зазначити, як будь-які ліки, ромашка вимагає грамотного відносини і при передозуванні може стати причиною головних болів, кашлю, хрипоти, пригнічення ЦНС і м'язового тонусу.
Збирають для подушок квіточки-головки або всю надземну частину ромашки під час цвітіння-з травня по липень.
Протипоказання: шизофренія, психічні розлади, вагітність, рясні і хворобливі менструації, запалення сечового міхура і нирок.
Через брак ромашки аптечної її з успіхом замінить ромашка безязичковая, ще її називають ромашкою запашною, «румянок котячий» або «собачий».
Полин звичайний(чорнобиль) — найдавніше лікарська рослина. Є протизапальним засобом, що зміцнює імунітет, відновлює працездатність, заспокоює нервову систему, полегшує дихання під час сну. Подушка з полином допоможе при безсонні, неврастенії, депресії, судомах, головних болях. Її можна використовувати для профілактики і лікування простудних і вірусних захворювань.
Існує думка, що полин відкриває «третє око», що на такій подушці сни бувають пророчими. Суха полин добре зберігає свій деревний аромат, який, до речі, відлякує комах і мишей.
Збирають верхівки рослин довжиною близько 20 см під час цвітіння, стебла не повинні бути товще 5 мм.
Протипоказана полин при вагітності і в дитячому віці до 7 років.
Лаванда вузьколиста належить до найдавніших цілющих трав. Дослідники виявили її в запечатаній скриньці пахощів Тутанхамона, лаванда зберегла свій аромат протягом трьох тисячоліть!
Лаванда потужний антисептик, природний антибіотик, анальгетик. Подушка з лавандою поліпшить роботу серця, знімає головні болі, зміцнить імунітет і фізичну витривалість, покращує розумову працездатність, заспокоїть нерви, допоможе впоратися з депресією, безсонням.
Заготовляють квітучі верхівки рослини завдовжки близько 12 см в кінці червня — початку липня. Найбільш цілющою вважається лаванда, зібрана в День Івана Купали.
Протипоказана лаванда вагітним і годуючим жінкам.
Пустирник серцевий тибетська і китайська медицина застосовує більше 2000 років.«Немає кращої трави, щоб зробити душу веселою, бадьорою і щасливою!»Так описує властивості пустирника медик Середньовіччя. Цій траві притаманні бактерицидні, протисудомні, заспокійливі, кровоспинні властивості. Подушка з пустирником поліпшить серцеву діяльність, нормалізує обмін речовин, зміцнить імунітет, стимулює нервову систему, допомагає впоратися з безсонням.
Пустирник можна застосовувати і для маленьких дітей. Знахарки на Русі радили зашивати траву в подушку, якщо дитина росла неспокійним і погано спав. Цей же варіант для відновлення душевної рівноваги підійде і дорослим.
Заготовляють пустирник на початку цвітіння (червень-серпень). Зрізають бутони і квітучі верхівки довжиною близько 40 см, стебло повинен бути не товщі 5 мм. Ця рослина зовсім невибаглива: якщо його посадити на присадибній ділянці — ви завжди будете з самосівом.
Протипоказання: людям зі зниженим тиском і хворим брадикардією (низький темп серцевих скорочень) застосовувати з обережністю — пустирник знижує частоту скорочень серця і артеріальний тиск.
Для наповнення подушки, Ви можете використовувати одну траву або в суміші з іншими. Пропоную наступні варіанти зборів:
М'ята, меліса, таволга, буркун, пижмо, хміль — по 1 частини, полин, деревій — по 2 частини, лаванда, лавр, ромашка — пол частини.
Лаванда, вербена, хміль — по 150 г, 2 столові ложки кореня фіалки.
З 1 частини буркуну і пижма, підлогу частини лаванди.
Полин — 2 частини, меліса, таволга і м'ята перцева — по 1 частини, ромашка — ½ частини.
Деревій і ромашка — по 1 частини, розмарин — 3 частини.
Чим більше подушка або матрац, тим більше туди додається трав нейтральних створюють об'єм - осока, папороть...
Трави можна заготовити самостійно. У цьому випадку ви будете впевнені в їх якості, строку придатності, оригінальності. Мінусом стане витрата часу і сил. Звичайно, не у всіх є можливість і бажання прогулятися на природу, щоб поєднати відпочинок з корисним заняттям.
Легкий і швидкий спосіб запастися травами — сходити в аптеку, благо асортимент аптечних трав величезний! При покупці зверніть увагу на термін придатності.
І ось трави готові до змішування. Зараз ви дізнаєтеся які трави поєднуються один з одним.
При цьому обов'язково прислухайтеся до своїх відчуттів — запах трави повинен подобатися. А ще загляньте в таблицю поєднання ароматів.
Набиваємо.На подушку розміром 20*20 см вам потрібно до 500 г сухого наповнювача. Якщо ви витратили не всю траву, то складіть залишок у паперовий пакет або скляний щільно закривається банку, вона стане в нагоді для «свіжих подушок», для ванн, чаю (при відсутності алергії і протипоказань).
Подушку для денного відпочинку можна наповнити тонізуючі та відновлюючі працездатність травами: полином, лавандою, геранню.
Перед сном сонну помічницю гарненько струсніть, щоб підсилити аромат трав.
Маленьку подушечку кладуть поруч з головою, під основну подушку або вкладають в наволочку.
Зберігання:
прибирайте подушку кожен раз після використання в поліетиленовий пакет, в темне місце, щоб довше зберегти аромат рослин.
Не зберігайте трав'яну подушку більше року.
На Русі процедуру оновлення своїх трав'яних ліжок обов'язково проводили в середині жовтня. До цієї пори закінчувалася молотьба, і нестачі в соломі не було. З матраців і подушок вытряхивалась перетворилася на труху торішня солома. Її було прийнято спалювати. Наволочки стиралися і просушувались, потім набивалися свіжою соломою, до неї додавали заготовлені з літа ароматні трави або квіти.
Якщо, застосовуючи запашну подушку для сну, ви відчуєте нездужання, головні болі — відмовтеся від її використання. Можливо вам якісь рослини не підходять. Зробіть подушку з іншим складом, використовуючи більш нейтральні трави. [13];

Для виготовлення виробу знадобляться такі інструменти:

Матеріали та інструменти:

- Ножиці

- Простий олівець

- Картон,металева фольга для виготовлення трафаретів

- Папір креслярський або друкарський для виготовлення ескізів

- Папір ескізний білий для виготовлення рисунка виробу

- Копіювальний папір, калька

- Акварельна фарба або гуаш, кисть

- Фломастер, маркер

- Тканина шовкова або синтетична різних кольорів

- Електровипалювач

- Металева лінійка

- Шматок наждачного паперу та бавовняної тканини

- Синтетична тканина та оздоблення

Для виготовлення виробу мені знадобиться таке приладдя:

· Столи, стільці

· Освітлення, відповідно санітарно - гігієнічним нормам

· Додаткове освітлення – настільна лампа на кожен робочій стіл з прищепкою

· Скло – розміром не менше 30х40 см., на кожне робоче місце; освітлювальний стіл - склофон

· Прасувальна дошка та праска: вентилятор, витяжка або ін. спосіб провітрювання кабінету.

Оформлення:

- Плакати по кольороведенню (кольоровий круг, контрастні кольори, зближення кольору)

- Репродукції і ілюстрації пано, картин художників

- Вироби, виконані в техніці гильошировання

- Малюнки на кальці, ескізи виробів, шаблони

- Наочний посібник, дидактичний матеріал

- Правила техніки безпеки

- Журнали

- Інструктивна тахнологічна карта

 

ІІІ. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЕТАП

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ВИДУ РУКОДІЛЛЯ.
Гільйошування - це гравірування на спеціальній гільошировальній машині малюнка у вигляді комбінацій ліній і застосовується при створенні ювелірних прикрас.
У застосуванні до нашого методу гільйошування означає виготовлення аксесуарів, прикрас, обробку виробів ажурним мереживом або аплікацій за допомогою спеціального апарату.
Випалювання по тканині - один з нових і видів прикладного творчості. Історія виникнення цього мистецтва повністю не відома. Відомо тільки, що прийшло воно до нас з Німеччини, де в 70 -і роки XIX століття ручна техніка випалювання по тканині називалася піротехнікою.
У Росії ця техніка з'явилася порівняно недавно. Автор методу художнього Гільошування по тканині - Зінаїда Петрівна Котенкова з міста Рибінська.. Співпрацювала Зінаїда Петрівна з відомим модельєром В'ячеславом Зайцевим, визнана вона і з енної Бурдою, від якої отримала лист подяки. Наприкінці ХХ століття вона розробила технологію випалювання по тканині приладом для випалювання по дереву і в 1990 році отримала авторське свідоцтво за свою розробку. Багатьох майстринь навчила вона цього мистецтва в Москві, Ярославлі, Угличі, Лузі, які в свою чергу уже навчили майстринь з інших країн, зокрема й в Україні.

Такою справжньою українською майстринею являється Вергановська Ольга Борисівна, що має уже авторські права на деякі розробки технологій та методів у гильошированні, щиро ділиться своїми знаннями та здобутками з зацікавленими. [див.Додаток5]
Перевага цього виду рукоділля полягає в тому, що на виготовлення виробу потрібно значно менше часу, ніж на виріб, виконаний в техніці вишивки або плетіння мережива. Випалювання по тканині засноване на властивості тканин з хімічних волокон плавитися і склеюватися під впливом високої температури.

 

ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ МОМЕНТИ ТЕХНІКИ ХУДОЖНЬОГО Гильошировання
позитивні:
1. Різноманітність виробів, виконуваних в техніці випалювання по тканині.
2. Простота і доступність освоєння техніки у короткий час.
3. Ексклюзивність авторської роботи.
4. Розвиває дрібну моторику.
5. Виховує посидючість, терпіння, увагу і завзятість.
6. Можливість реалізації виробів для отримання грошових коштів.
7. На виконання комплекту виробів потрібно набагато менше часу, ніж на виготовлення цього ж комплекту в інших техніках.
негативні:
1.Небажано займатися випалюванням по тканині людям, що страждають алергією та астмою.
2.Для роботи потрібен спеціальний інструмент.

3.1. Складання технологічної карти [ див. Додаток 6]

Для виконання ручних швейних робіт слід правильно організовувати робоче місце. У процесі роботи дотримуватися правил безпечної праці

та санітарно-гігієнічних вимог

1. Вишивати й шити треба сидячи на стільці із спинкою. Сидіти потрібно прямо, не сутулячись.

2. Освітлення має бути хорошим, бажано природним. Під час вишивання правою рукою світло повинно падати зліва на робоче місце, при вишиванні лівою рукою – справа. Через кожну годину вишивання чи шиття необхідно робити відпочинок для очей на 5 – 10 хв. Під час відпочинку очі перевести на спокійне забарвлення. Корисно також використати цей час на виконання гімнастики для м’язів очей.

3. Перед виконанням ручних швейних робіт треба ретельно вимити руки, щоб не забруднити тканину.

4. Інструменти і пристосування зберігати у спеціальній шкатулці чи ящичку. При виконанні ручних робіт шкатулку з інструментами та пристосуваннями класти на стіл праворуч від тканини.

5. Голкою працювати обережно. Не підносити голку близько до обличчя.

6. Після роботи голку й шпильки зберігати тільки у гольнику або покласти у спеціальну коробку. Не залишати голку без нитки. Забороняється зберігати голку, вколовши її в одяг.

7. Зламану голку не кидати, а класти в спеціально відведену для цього коробку.

8. Ножиці на робочий стіл класти із зімкненими лезами, направленими від себе.

9. На робочому місці слід дотримуватися чистоти і порядку.

 

Правила безпечної праці

при роботі електричною праскою

1. Перевірити справність шнура.

2. Включати і вимикати праску сухими руками, тримаючись за корпус вилки.

3. Ставити праску на підставку, стежити за тим, щоб підошва праски не торкалася шнура.

4. Стежити за правильною установкою положення терморегулятора. Після закінчення роботи вимикати праску.

 

Випалювання накладного візерунка

Правила техніки безпеки при роботі з електровипалювачем

· Під час роботи з випалювачем, волосся повинно бути сховане під косинку або охайно зібране позаду, одяг облягаючий по фігурі.

· На столі має бути чистий ал.уло це скло №4 – 5 та під світка у вигляді лампи-прищепки з регулятором світлоти.

· Перед роботою необхідно перевірити справність потрібних для роботи електроприладів.

· Необхідно слідкувати за тим, щоб під час роботи неперекручувались провода в електровипалювачі.

· Чистити голку випалювача потрібно лише після вимкнення електроприладу.

· При виконанні певних операцій електровипалювання необхідно користуватись наперстком, аби уникнути опіків.

· Працювати слід сидячи за столом під кутом 900 – 750, на відстані витягнутої руки від сусіда, аби не вдихати дим від сплаву синтетичних матеріалів.

· Проводити заміну випалювача через кожні 30 хв., аби уникнути перегріву електроприладу.

· При роботі з випалювачем потрібно бути дуже обережним:

· тримати та класти прилад не торкаючись до проводів, одягу та тіла;

· не відволікатись під час роботи;

· по закінченню роботи впалювач відразу вимикати

 

IV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

4.1. Економічні розрахунки

Розрахунок витрат матеріалів (М) Таблиця 3

 

Матеріали Ціна (за м, ал.) (ал..) Витрати матеріалів (м, ал.) Вартість витрат (М), (ал..)
Атлас 28,00 0.5 м 14,00
Креп-сатин зелений 25.00 0.3 м. 7.50
Креп-сатин синій 25.00 0.2 м. 5.00
Креп-сатин червоний 25.00 0.4 м. 10.00
Креп-сатин білий 25.00 0.2 м. 5.00
Разом:     42.50

 

Всі інші матеріали: клаптики жовтого та чорного кольору, нитки котушкові візьмемо з відходів швейного виробництва, хоча й клаптики на квіти також можна використати. В зв’язку з цим собівартість виробу склалася мінімальною.

 

Розрахунок витрат електроенергії (Е): Е = Р × t × В Таблиця 4

 

Споживач електроенергії Потужність споживача, кВт/год. (Р) Тривалість роботи, год. (t) Вартість тарифу на електроенергію, ал../кВт (В) Вартість спожитої електроенергії, ал.. (Е)
Праска Випалювач Всього 1,6 0,1 20 хв. 3 год.   0,2802 0,2802     4,203 3.7827 7.9857

 

Розрахунок витрат на оплату праці (Воп)

· Оп – умовна оплата праці робітника за 1 годину = 7,00 грн/год;

· Чв – час, витрачений на виготовлення виробу = 7 год;

· Воп – витрати на оплату праці (Воп = Оп × Чв) = 49,0 грн.

Розрахунок витрат на заробітну плату (Пзп) становить 15%, отже:

Пзп = Воп × 15%: 100% = 7,35 грн.

 

Собівартість виробу (С) Таблиця 5

 

Витрати Вартість витрат, ал..
Матеріальні витрати 42.50
Витрати на електроенергію (Е) 7.9857
Витрати на оплату праці (Воп) 49,00
Разом: 99.49

 

Собівартість виробу = 99.49 грн.

 

Якщо виріб планується для реалізації, то він повинен бути рентабельним, тобто ринкова ціна виробу повинна бути вищою за його собівартість.

 

1. Визначення величини прибутку на виготовлення виробу (П)

 

Прибуток становитиме 10-25% від собівартості виробу:

 

П = (0,1 ÷ 0,25) × С = 0,1 × 99.49 = 9,95 грн.

 

2. Загальна вартість виробу

(Загальна вартість виробу = Собівартість виробу + Прибуток)

 

Загальна вартість виробу = 99.49 + 9,95 = 109,44 грн.

 

4.2. Економічна та екологічна оцінка виробу

Під час виготовлення наволочки для диванної подушки використовуються, здебільшого, не екологічно чисті матеріали. Тому навколишнє середовище та люди, що працюватимуть із ними, частково зазнаватимуть шкідливих впливів, але для цього потрібно дотримуватись правил безпеки та нормування часу, тоді шкоди не буде..

Розроблений проект має достатньо позитивних ефектів:

По-перше – є можливість виробити та реалізувати естетичний виріб за доступною ціною.

По-друге – є можливість використовувати відходи виробництва.

По-третє – виразити свою індивідуальність та патріотизм.

По-четверте – дає прибуток.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 498 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Список використаних джерел| Додаток 6

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.074 сек.)