Класифікація типів лісу сосни звичайної в свіжому сугруді

Тип лісоросли-нних умов	Типотвірна порода	Характерна кліматична домішка	Назва типу лісу	Шифр типу лісу	Склад корінного деревостану
Свіжий сугруд С2	сосна	граб, дуб	Свіжа грабово-соснова судіброва	С2-гсД	7С2Д1Г
бук, граб	Свіжа сосново-грабова субучина	С2-гсБк	7С2Бк1Г
бук, ялина	Свіжа сосново-ялинова субучина	С2-гсмБк	6С2Бк2См
бук	Свіжий буково-сосновий сугруд	С2-бкС	7С3Бк
липа, дуб	Свіжа липово-соснова судіброва	С2-лпсД	7Д2С1Лп
дуб	Свіжий пристеповий дубово-сосновий сугруд	С2-дС	7С2Д

1.3. Діагностична характеристика свіжої сосново-грабової судіброви

Широко розповсюджена в західній частині підзони широколистяних лісів (Українське Полісся), рідше – в правобережному Лісостепу. В лісовій зоні займає припідняті місцеположення або схили, в лісостепу – пониження.

Грунти – дернові, слабопідзолисті супіщані, піщані з суглинистими прошарками або близьким залаяганням суглинка.

Корінний тип деревостану трьохярусний. В першому ярусі – сосна – І^а і І^б бонітетів з домішкою берези і осики. Другий ярус утворений дубом, висота якого залежить від повноти сосни. Якщо сосновий намет не дуже зімкнутий, дуб має ІІ або ІІІ бонітет. Третій ярус утворений грабом, який в багатому (грудуватому) підтипі зливається з ярусом дуба, а в бідному (суборуватому) – з ярусом підліску. До граба бувають домішані клен гостролистий і рідше - липа.

Підлісок – із ліщини з домішкою бруслини бородавчатої, горобни, крушини, калини. Інколи зустрічаються в деревостані груша, яблуня, черешня.

Живий нагрунтовий покрив більш або менш густий – тим рідший, чим повніше намет деревостану. В первому ярусі покриву – орляк 80-100 см висоти з домішкою рокитника, гірської петрушки, дроку, війника лісового, в нижньому ярусі – суниця, брусниця, копитняку, грушанка та інші низькі та повзучі рослини. Крім перерахованих, постійними є чина весняна, конвалія, герань, купена лікарська, мудунка, буквиця, яглиця, підмареник весняний, вероніка дібровна, ожина волосиста. Моховий покрив відсутній або представлений подушками лісових зелених мохів: плеврозіума, гілокоміума, дікраніума хвилястого.

Похідні деревостани: 1) сосняки – звичайний тип, утворений: а) після вибірки листяних в порядку догляду, б) на закинутих орних землях. Ярус дуба і граба швидко відновлюється, якщо поблизу є насінники цих порід;

2) сосняк з дубовим ярусом - утворюється при вирубці підліску і ярусу граба, коли їх поновленню перешкоджає випасання худоби.

3) грабові дубняки – звичайний похідний тип деревостану, утворюється після вибірки більш цінної сосни або на лісосіках суцільного рубання. Граб має половину висоти яруса дуба;

4) дубняки – після - суцільних рубань, порівняно рідко;

5) грабняки – утворюються після суцільних рубань.

6) осичники – звичайні після суцільного рубання насаджень, в складі яких була осика;

7) березняки – на закинутих орних землях, після пожеж, суцільного рубання, на задернілих ділянках.

1.3.1.Опис основних рис даного підтипу.

Широко розповсюджений в західній частині підзони широколистяних лісів українського Полісся,рідше –західного лісостепу.В лісовій зоні займає підвищення або схили, в лісостепу-пониження.

Рідше зустрічається в передгір'ї Вулканічних Карпат до 300м н.р.м. і в Придністров’ї.

В лісівничому відношені свіжа грабова судіброва подібна до свіжої липової судіброви.Їх відмінність заключаються в більш м’якому кліматі,в грабовому ярусі замість липового.Граб являється більш сильним конкурентом для сосни і дуба, ніж липа, у зв’язку з чим збережено в складі заново створених насаджень головних порід потребує більшої боротьби з грабом.

1.3.2.Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.

Покрив більш меньш густий.В покиві першого ярусу-орляк 80-100см висоти здомішкою горної петрушкі, дріка, в нижньому ярусі-суниця, брусниця, копитняк, грушанка, крім перекислених постійно чина весняна, онвалія, герань кров’яночервона,купина лікарська, медунка вузьколиста, буквиця, ожика волосиста, костриця овеча.

Моховий покрив відсутній,або представлені подушками лісових зелених мохів: плевроцій, дікранум хвилястий.

1.3.3.Опис відповідного типу лісогрунту.

Грунти сірі лісові легко суглинисті або дернові, опідзолені, суглинисті, сильноще-бенисті часто на вапняках.

2. ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СВІЖОЇ СОСНОВО-ГРАБОВОЇ СУДІБРОВИ

2.1. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень

Група віку, роки	Загальна площа групи, га	Фактичний запас на всій площі групи, м	Середній фактичний запас на 1 га, м	Середній фактичний приріст, м/га	Існуючий типологічний	еталон	^Потенційний запас на площі, м	Ступінь використання типологічного потенціалу
Склад деревостану	Повнота	Запас, м/га	Приріст на 1 га, м/га
1-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
Разом
Серед.

Типологічний потенціал свіжої сосново-грабової судіброви і ступінь його використання

Таблиця 2.1

Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники табл. 2.1

переносимо в табл. 2.2. Таблиця 2.2

Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень

Група віку	Склад еталону	Запас на 1 га	Участь порід, м^3
Д	С	Г	Бк	Б	См
1-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
Разом
Участь порід у формулі
Усереднений склад

Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:

середній фактичний запас на 1 га (гр.5) отримуємо як частку від ділення фактичного запасу нак всій площі (гр.4) на загальну площу групи (гр.3); середній фактичний приріст на 1 га (гр.6) визначаємо шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25 і т.д. років; середній вік насадження свіжого дубово-соснового субору визначаємо як середньозважену величину. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу типу лісу. Аналогічним чином визначаємо решту середніх показників для насаджень свіжого дубово-соснового субору; склад деревостану типологічного еталону (гр.7) вибираємо для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. На основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр.8); потенційний запас(гр.11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр.10) на загальну площу вікової групи (гр.3); ступінь використання типологічного потенціалу (гр.12) визначаємо:

К = гр.4/гр.11*100%

В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр.5) з потенційним (гр.10), або середнього фактичного приросту (гр.6) з потенційним (гр.8).

Фактичну іпотенційну продуктивність насаджень свіжого дубово-соснового субору зображуємо на графіку (рис. 2.1), де на осі абсцис відкладаємо середні вік групи (роки), а на осі ординат – запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники 5 та 10 граф (табл.2.2). Такий графік є особливо необхідним при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що ця величина буде знаходитися на кривій, що проходить через сусідні точки.

Рис. 2.1. Фактичні середні (1) і максимальні (2) запаси

2.2. Розподіл насаджень свіжого дубово-соснового субору на корінні і похідні деревостани

У зв’язку з впливом ряду стихійних і антропогеннних факторів типи лісу представлені як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1 для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікових груп типи деревостанів розділяються за групами повнот.

Таблиця 2.3

Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани за повнотою

Група віку, роки	Загальна площа, га	Площа, га
корінні	похідні
1,0 –0,8	0,7 –0,6	0,5і<	Сума по групі	1,0 –0,8	0,7 –0,6	0,5і<	Сума по групі
га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
1-10
11-20
21-30
31-40
41-50
51-60
61-70
71-80
81-90
91-100
Всього
%
% групи

В подальшому похідні деревостани розділяємо за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.

Таблиця 2.4

Дата добавления: 2015-10-21