Читайте также:
|
|
Тип лісоросли-нних умов | Типотвірна порода | Характерна кліматична домішка | Назва типу лісу | Шифр типу лісу | Склад корінного деревостану |
Свіжий сугруд С2 | сосна | граб, дуб | Свіжа грабово-соснова судіброва | С2-гсД | 7С2Д1Г |
бук, граб | Свіжа сосново-грабова субучина | С2-гсБк | 7С2Бк1Г | ||
бук, ялина | Свіжа сосново-ялинова субучина | С2-гсмБк | 6С2Бк2См | ||
бук | Свіжий буково-сосновий сугруд | С2-бкС | 7С3Бк | ||
липа, дуб | Свіжа липово-соснова судіброва | С2-лпсД | 7Д2С1Лп | ||
дуб | Свіжий пристеповий дубово-сосновий сугруд | С2-дС | 7С2Д |
1.3. Діагностична характеристика свіжої сосново-грабової судіброви
Широко розповсюджена в західній частині підзони широколистяних лісів (Українське Полісся), рідше – в правобережному Лісостепу. В лісовій зоні займає припідняті місцеположення або схили, в лісостепу – пониження.
Грунти – дернові, слабопідзолисті супіщані, піщані з суглинистими прошарками або близьким залаяганням суглинка.
Корінний тип деревостану трьохярусний. В першому ярусі – сосна – Іа і Іб бонітетів з домішкою берези і осики. Другий ярус утворений дубом, висота якого залежить від повноти сосни. Якщо сосновий намет не дуже зімкнутий, дуб має ІІ або ІІІ бонітет. Третій ярус утворений грабом, який в багатому (грудуватому) підтипі зливається з ярусом дуба, а в бідному (суборуватому) – з ярусом підліску. До граба бувають домішані клен гостролистий і рідше - липа.
Підлісок – із ліщини з домішкою бруслини бородавчатої, горобни, крушини, калини. Інколи зустрічаються в деревостані груша, яблуня, черешня.
Живий нагрунтовий покрив більш або менш густий – тим рідший, чим повніше намет деревостану. В первому ярусі покриву – орляк 80-100 см висоти з домішкою рокитника, гірської петрушки, дроку, війника лісового, в нижньому ярусі – суниця, брусниця, копитняку, грушанка та інші низькі та повзучі рослини. Крім перерахованих, постійними є чина весняна, конвалія, герань, купена лікарська, мудунка, буквиця, яглиця, підмареник весняний, вероніка дібровна, ожина волосиста. Моховий покрив відсутній або представлений подушками лісових зелених мохів: плеврозіума, гілокоміума, дікраніума хвилястого.
Похідні деревостани: 1) сосняки – звичайний тип, утворений: а) після вибірки листяних в порядку догляду, б) на закинутих орних землях. Ярус дуба і граба швидко відновлюється, якщо поблизу є насінники цих порід;
2) сосняк з дубовим ярусом - утворюється при вирубці підліску і ярусу граба, коли їх поновленню перешкоджає випасання худоби.
3) грабові дубняки – звичайний похідний тип деревостану, утворюється після вибірки більш цінної сосни або на лісосіках суцільного рубання. Граб має половину висоти яруса дуба;
4) дубняки – після - суцільних рубань, порівняно рідко;
5) грабняки – утворюються після суцільних рубань.
6) осичники – звичайні після суцільного рубання насаджень, в складі яких була осика;
7) березняки – на закинутих орних землях, після пожеж, суцільного рубання, на задернілих ділянках.
1.3.1.Опис основних рис даного підтипу.
Широко розповсюджений в західній частині підзони широколистяних лісів українського Полісся,рідше –західного лісостепу.В лісовій зоні займає підвищення або схили, в лісостепу-пониження.
Рідше зустрічається в передгір'ї Вулканічних Карпат до 300м н.р.м. і в Придністров’ї.
В лісівничому відношені свіжа грабова судіброва подібна до свіжої липової судіброви.Їх відмінність заключаються в більш м’якому кліматі,в грабовому ярусі замість липового.Граб являється більш сильним конкурентом для сосни і дуба, ніж липа, у зв’язку з чим збережено в складі заново створених насаджень головних порід потребує більшої боротьби з грабом.
1.3.2.Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.
Покрив більш меньш густий.В покиві першого ярусу-орляк 80-100см висоти здомішкою горної петрушкі, дріка, в нижньому ярусі-суниця, брусниця, копитняк, грушанка, крім перекислених постійно чина весняна, онвалія, герань кров’яночервона,купина лікарська, медунка вузьколиста, буквиця, ожика волосиста, костриця овеча.
Моховий покрив відсутній,або представлені подушками лісових зелених мохів: плевроцій, дікранум хвилястий.
1.3.3.Опис відповідного типу лісогрунту.
Грунти сірі лісові легко суглинисті або дернові, опідзолені, суглинисті, сильноще-бенисті часто на вапняках.
2. ТИПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СВІЖОЇ СОСНОВО-ГРАБОВОЇ СУДІБРОВИ
2.1. Визначення фактичної і потенційної продуктивності насаджень
Група віку, роки | Загальна площа групи, га | Фактичний запас на всій площі групи, м | Середній фактичний запас на 1 га, м | Середній фактичний приріст, м/га | Існуючий типологічний | еталон | Потенційний запас на площі, м | Ступінь використання типологічного потенціалу | ||
Склад деревостану | Повнота | Запас, м/га | Приріст на 1 га, м/га | |||||||
1-10 | ||||||||||
11-20 | ||||||||||
21-30 | ||||||||||
31-40 | ||||||||||
41-50 | ||||||||||
51-60 | ||||||||||
61-70 | ||||||||||
71-80 | ||||||||||
81-90 | ||||||||||
91-100 | ||||||||||
Разом | ||||||||||
Серед. |
Типологічний потенціал свіжої сосново-грабової судіброви і ступінь його використання
Таблиця 2.1
Для визначення вказаних показників та вирахування ступеня використання типологічного потенціалу зведені показники табл. 2.1
переносимо в табл. 2.2. Таблиця 2.2
Розрахунок усередненого запасу еталонних насаджень
Група віку | Склад еталону | Запас на 1 га | Участь порід, м3 | |||||
Д | С | Г | Бк | Б | См | |||
1-10 | ||||||||
11-20 | ||||||||
21-30 | ||||||||
31-40 | ||||||||
41-50 | ||||||||
51-60 | ||||||||
61-70 | ||||||||
71-80 | ||||||||
81-90 | ||||||||
91-100 | ||||||||
Разом | ||||||||
Участь порід у формулі | ||||||||
Усереднений склад |
Для визначення показників табл. 2.2 виконуємо наступну роботу:
середній фактичний запас на 1 га (гр.5) отримуємо як частку від ділення фактичного запасу нак всій площі (гр.4) на загальну площу групи (гр.3); середній фактичний приріст на 1 га (гр.6) визначаємо шляхом ділення середнього запасу на середній вік даної групи, тобто на 5, 15, 25 і т.д. років; середній вік насадження свіжого дубово-соснового субору визначаємо як середньозважену величину. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік. Відтак сумуємо їх і розділяємо на загальну площу типу лісу. Аналогічним чином визначаємо решту середніх показників для насаджень свіжого дубово-соснового субору; склад деревостану типологічного еталону (гр.7) вибираємо для кожної вікової групи з табл. 2.1. За типологічний еталон приймаємо корінний деревостан високої повноти і максимальної продуктивності. Вказані показники заносимо у графи 7, 9, 10. На основі цих даних визначаємо середній приріст потенційного насадження (гр.8); потенційний запас(гр.11) кожної вікової групи визначаємо шляхом перемножування запасу на 1 га типологічного еталону (гр.10) на загальну площу вікової групи (гр.3); ступінь використання типологічного потенціалу (гр.12) визначаємо:
К = гр.4/гр.11*100%
В порядку перевірки ступеня використання типологічного потенціалу його можна визначити шляхом співставлення середнього фактичного запасу на 1 га (гр.5) з потенційним (гр.10), або середнього фактичного приросту (гр.6) з потенційним (гр.8).
Фактичну іпотенційну продуктивність насаджень свіжого дубово-соснового субору зображуємо на графіку (рис. 2.1), де на осі абсцис відкладаємо середні вік групи (роки), а на осі ординат – запаси насаджень. Для побудови кривих використовуємо показники 5 та 10 граф (табл.2.2). Такий графік є особливо необхідним при відсутності еталонів для окремих вікових груп. Вважається, що ця величина буде знаходитися на кривій, що проходить через сусідні точки.
Рис. 2.1. Фактичні середні (1) і максимальні (2) запаси
2.2. Розподіл насаджень свіжого дубово-соснового субору на корінні і похідні деревостани
У зв’язку з впливом ряду стихійних і антропогеннних факторів типи лісу представлені як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1 для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікових груп типи деревостанів розділяються за групами повнот.
Таблиця 2.3
Розподіл насаджень на корінні та похідні деревостани за повнотою
Група віку, роки | Загальна площа, га | Площа, га | |||||||||||||||
корінні | похідні | ||||||||||||||||
1,0 –0,8 | 0,7 –0,6 | 0,5і< | Сума по групі | 1,0 –0,8 | 0,7 –0,6 | 0,5і< | Сума по групі | ||||||||||
га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | га | % | ||
1-10 | |||||||||||||||||
11-20 | |||||||||||||||||
21-30 | |||||||||||||||||
31-40 | |||||||||||||||||
41-50 | |||||||||||||||||
51-60 | |||||||||||||||||
61-70 | |||||||||||||||||
71-80 | |||||||||||||||||
81-90 | |||||||||||||||||
91-100 | |||||||||||||||||
Всього | |||||||||||||||||
% | |||||||||||||||||
% групи |
В подальшому похідні деревостани розділяємо за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.
Таблиця 2.4
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 308 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Сосни звичайної | | | Лісівнича ефективність типологічного аналізу |