Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Успадкування

Реляційна база даних не підтримує ієрархії успадкування, але її можна змоделювати кількома способами.

Поліморфізм

Реляційна база даних не підтримує поліморфізму.

Ідентифікація об'єктів

Аби гарантувати, що в різних рядках таблиці не зберігаються однакові OID, слід зробити поле OID первинним ключем. Це дає змогу використовувати первинний ключ як спосіб ідентифікації об'єктів.

Посилання об'єктів на об'єкти

Посилання об'єктів на об'єкти моделюються за допомогою зовнішніх ключів.

Маніпулювання об'єктними даними

Зберігання об'єктів

Визначення таблиць, що застосовуватимуться для зберігання даних об'єкта

Створення первинних ключів таблиць

Створення або відновлення зовнішніх ключів під час вставки об'єкта

Отримання й збереження даних об'єкта

Збереження об'єктів, на які є посилання

Зв'язування посилань у пам'яті з ключами

Вибирання об'єктів

Отримання інформації про тип об'єкта

Визначення, чи міститься об'єкт у пам'яті

Створення нового об'єкта

Ініціалізація нового об'єкта даними з бази

Завантаження у пам'ять об'єктів, на які є посилання

Оновлення об'єктів

Видалення об'єктів

Виконання запитів

 


8. Призначення систем штучного інтелекту.

Штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв'язування людиною складних творчих задач.

Базис - розробка в теорії штучного інтелекту логіко-лінгвістичних моделей, які дають змогу формалі-зувати конкретні змістовні знання про об'єкти управління та процеси, що відбуваються в них.

ž Знання: перевірений практикою результат пізнання дійсності, її відображення в свідомості людини;

ž Логічно впорядкована інформація предметної області, що є структуризованою у визначеній системі подання і може бути використаною для отримання нових знань або опрацювання інформації з використанням відомих

Вастивості знань:

ž одиниця обрабляємої інформації - факт, а не запис даних;

ž Внутрішня інтерпретуємість – понимание смысла, семантики информационных единиц обеспечивается внутри модели, а не только в сознании исследователя;

ž знания обладают активностью – появление новых фактов в системе приводит к инициации процедур, обрабатывающих уже известные системе факты, т. е. данные управляют программой;

ž знания обладают связностью – между фактами и правилами имеется возможность установления функциональных, каузальных, структурных, семантических отношений, отношений эквивалентности (подобия, тождества), противоположности и др.;

ž знания обладают структурированностью. Структурированность знаний проявляется при использовании отношений типа «элемент-класс» и «часть-целое», что позволяет реализовать возможность вложения одних понятий в другие;

ž знания обладают семантической метрикой – отношение близости понятий, силы ассоциативной связи между ними. Ее наличие позволяет выделять информацию, относящуюся к типовым ситуациям, например, «выход из строя элемента системы», «блокировка пакетов» и т.п.;

ž знания обладают конвертируемостью представления. Конвертируемость представления – свойство изменять форму представления, уровень детализации и степень неопределенности информации о предметной области в процессе перехода к очередному этапу решения интеллектуальной задачи. Это свойство, в отличие от предыдущих, отражает динамичность знаний и связано с обучением системы.

 


9. Класифікація знань.

Моделі подання знань

Ø формально-логічна модель

Ø продукційна модель

заснована на правилах:

«ЯКЩО умова, ТО дія».

Ø семантичні мережі

граф, що відображує зміст цілосного образу. Вузли графу - поняття і об’єкти, дуги – відношення між об’єктами.

Ø фреймова модель

(англ. frame – рамка, каркас – структура данных для подання певного концептуального об’єкта)

Зазвичай їх поділяють на декларативні й процедурні. На ці категорії поділяються й моделі зображення знань. Підкласами декларативних моделей є логічні та структурні моделі.

Раніше в комп'ютерних системах використовувався процедурний спосіб зображення знань. Він передбачав зображення знань у вигляді алгоритмів, за якими укладаються програми. Такі програми керують і обробляють дані, що зберігаються у файлових системах або базах даних. Для зміни чи поповнення «розчинених» у програмі знань, програма має бути переписана.

Під декларативними знаннями розуміють знання типу «А — це В», зберігання яких є характерним для баз даних. Це факти на кшталт «у годину пік на вулиці багато машин», «запалена плита — гаряча», «скарлатина — інфекційне захворювання».


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Шляхи доступу| Загальна характеристика моделей подання знань

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)