Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Протитуберкульозні ЛЗ

1. Принципи протитуберкульозної хіміотерапії:

А) хіміотерапія проводиться не менш як 3 препаратами

Б) хіміотерапія проводиться не менш як на 6 місяців

В) добова доза ліків вводиться за 1 прийом

Г) до режиму хіміотерапії не призначається протитуберкульозний препарат, який раніше був неефективний

Д) все перераховане

2. Принципи протитуберкульозної хіміотерапії:

А) хіміотерапія проводиться не менш як 3 препаратами

Б) хіміотерапія проводиться не менш як на 6 місяців

В) добова доза ліків вводиться за 3 прийоми

Г) до режиму хіміотерапії не призначається протитуберкульозний препарат, який раніше був неефективний

Д) все перераховане

3. До протитуберкульозних препаратів І ряду не належать:

А) ізоніазид

Б) рифампіцин

В) етамбутол

Г) канаміцин

4. До препаратів І ряду належать:

А) ізоніазид

Б) етамбутол

В) стрептоміцин

Г) етіонамід

5. До препаратів І ряду належать:

А) рифампіцин

Б) піразинамід

В) канаміцин

Г) ципрофлоксацин

6. До препаратів І ряду належать:

А) ізоніазид

Б) циклосерин

В) амікацин

Г) етіонамід

7. До протитуберкульозних препаратів ІІ ряду не належать:

А) ізоніазид

Б) рифампіцин

В) етамбутол

Г) канаміцин

8. До препаратів ІІ ряду належать:

А) ізоніазид В) стрептоміцин

Б) етамбутолГ) етіонамід

9. До препаратів ІІ ряду належать:

А) рифампіцинВ) канаміцин

Б) піразинамідГ) ципрофлоксацин

10. До препаратів ІІ ряду належать:

А) ізоніазид

Б) циклосерин

В) амікацин

Г) етіонамід

11. До препаратів ІІ ряду належать:

А) офлоксацин

Б) капреоміцин

В) стрептоміцин

Г) рифампіцин

12. Протитуберкульозні препарати І ряду це:

А) ЛЗ, які використовуються для лікування вперше виявлених хворих на туберкульоз

Б) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів І ряду

В) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих на туберкульоз при рецидиві захворювання

Г) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною непереносимістю до протитуберкульозних препаратів І ряду

13. Протитуберкульозні препарати ІІ ряду це:

А) ЛЗ, які використовуються для лікування вперше виявлених хворих на туберкульоз

Б) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів І ряду

В) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих на туберкульоз при рецидиві захворювання

Г) ЛЗ, які використовуються для лікування хворих із визначеною непереносимістю до протитуберкульозних препаратів І ряду

14. Механізм дії ізоніазиду:

А) пригнічує синтез міколієвих кислот, що входять до складу стінки збудника

Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

В) пригнічує синтез РНК

Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

Д) пригнічує ДНК-гіразу

 

15. Механізм дії рифампіцину:

А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

В) пригнічує синтез РНК

Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

Д) пригнічує ДНК-гіразу

16. Механізм дії етамбутолу:

А) пригнічує синтез міколієвих кислот, що входять до складу стінки збудника

Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

В) пригнічує синтез РНК

Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

Д) пригнічує ДНК-гіразу

17. Механізм дії піразинаміду:

А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

В) пригнічує синтез РНК

Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

Д) пригнічує ДНК-гіразу

18. Механізм дії ципрофлоксацину:

А) пригнічує синтез міколієвих кислот стінки збудника

Б) пригнічує ДНК-залежну РНК-полімеразу

В) пригнічує синтез РНК

Г) пригнічує синтетазу жирних кислот

Д) пригнічує ДНК-гіразу

19. Протипоказано наступне поєднання ЛЗ:

а) фтівазід+інсулін

б) макроліди+фторхінолони

в) макроліди+пеніцилліни

г) фтівазід+адельфан

д) макроліди+цефалоспорини

20. Взаємодія рифампіцину з іншим хімічно активним ЛЗ може призвести до:

А) збільшення концентрації іншого ЛЗ

Б) зменшення концентрації іншого ЛЗ

В) не впливає на концентрацію іншого ЛЗ

Г) зв’язування з іншими метаболітами

21. Рифампіцин:

а) не впливає на активність цитохромів Р450

б) пригнічує метаболізм ліків

в) посилює активність цитохромів Р450

г) посилює печінковий кровоток

 

22. В результаті впливу рифампіцину на цитохром Р450 токсичність інших хімічно активних ЛЗ:

А) збільшується

Б) зменшується

В) не змінюється

23. Ускладнення фторхінолонів:

а) дегідратація

б) фотосенсибілізація

в) гінекомастія

г) аритмія

д) глухота

24. Ускладнення фторхінолонів:

а) аменорея

б) холестатичний гепатит

в) обтураційний пієлонефрит

г) гемолітична анемія

д) кардіопатія

25. Ускладнення фторхінолонів:

а) артропатії

б) гіперволемія

в) виразкова хвороба

г) імпотенція

д) остеохондроз

26. Побічні дії фторхінолонів:

а) ацидоз чи алкалоз

б) інгібування цитохрому Р450

в) гіпотіреоз

г) гіперглікемія

д) гіперліпідемія

27. Протипокази до призначення фторхінолонів:

а) кома

б) ниркова недостатність

в) жовтяниця

г) вагітність

д) геморагічний шок

28. Протипокази до призначення фторхінолонів:

а) анемія залізодефіцитна

б) нейтропенія

в) гемодіаліз

г) кандидозний сепсис

д) лактація

 

29. Ускладнення фторхінолонів:

а) обструктивній синдром

б) подагра

в) галюцинації

г) наднирникова недостатність

д) геморагічний синдром

30. Побічна дія аміноглікозидів:

а) перикардіти

б) оттотоксичність

в) жовтяниця

г) геморагічний синдром

д) судоми

31. Ефективність теофілліну знижується при взаємодії з:

а) ципрофлоксацином

б) ріфампіцином

в) срептоміцином

г) ізоніазидом

32. Побічна дія аміноглікозидів:

а) нефротоксичність

б) тератогенний ефект

в) гепатотоксичність

г) стимуляція імунітету

д) гіперкоагуляційний синдром

33. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

а) зниження заліза в крові

б) лейкоцитоз крові

в) збільшення питомої ваги сечі

г) збільшення креатиніну крові

д) геморагічний синдром

34. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

а) гіперпротеїнемія

б) гіпербілірубінемія

в) гіпостенурія

г) гіпофібриногенемія

д) прискорене ШОЕ

35. Діагностичні критерії токсичності аміноглікозидів:

а) брадикардія

б) спрага

в) зниження слуху

г) булємія

д) бронхоспазм

 

36. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

а) антианемічними ЛЗ г) гіполіпідемічними ЛЗ

б) діуретиками д) холеретиками

в) серцевими глікозидами

37. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

а) тетрациклінами г) гепарином

б) бета-блокаторами д) НПЗЗ

в) блокаторами кальцієвих каналів

38. Небезпечною для функції нирок є одночасне застосування аміноглікозидів з:

а) муколітиками г) седативними

б) цефалоспоринами д) еубіотиками

в) жовчогінними

39. З якою групою препаратів протипоказано одночасно застосувати аміноглікозиди:

а) протигрибковими антибіотиками

б) глюкокортикостероїдами

в) карбапенемами

г) ванкоміцином

д) бета-агоністами

40. Антимікробний спектр антибіотиків аміноглікозидів:

а) Вузький (переважно протигрибкова дія)

б) Широкий з переважним впливом на грам-негативні мікроорганізми

в) Обмежений (переважно грам-позитивні мікроорганізми)

г) Широкий з переважним впливом на грам-позитивні мікроорганізми

д) Широкий з переважним впливом на спороутворюючі анаероби

41. Протипоказами до призначення фторхінолонів є:

А) Артеріальна гіпертензія

Б) Вагітність

В) Вік хворих до 18 років

Г) Годування груддю

Д) Ревматизм

42. Найбільш вірогідними ускладненнями при призначенні аміноглікозидів є:

А) Алергійні реакції

Б) Ототоксичність

В) Нефротоксичність

Г) Підвищення артеріального тиску

Д) Серцеві аритмії

 

43. Бактерицидний ефект фторхінолонів обумовлений:

А) Впливом на цикл трикарбонових кислот

Б) Антагонізмом з параамінобензойною кислотою

В) Пригніченням дихального ланцюга мікроорганізмів

Г) Пригніченням ферменту ДНК-гірази

Д) Порушенням синтезу клітинної стінки мікроорганізму

44. Найбільш характерною побічною дією етамбутолу є:

А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

Б) гепатит

В) периферична полінейропатія

Г) біль в животі

45. Найбільш характерною побічною дією ізоніазиду є:

А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

Б) жовтяниця

В) периферична полінейропатія

Г) біль в животі

46. Найбільш характерною побічною дією рифампіцину є:

А) нейропатія зорового нерву – зниження гостроти зору і спотворення кольоросприйняття

Б) гепатит

В) периферична полінейропатія

Г) інтерстиційний нефрит

47. Які зміни можливі у хворих - повільних ацетиляторів при прийомі ізоніазиду:

А) підвищений ризик гепатотоксичності

Б) підвищений ризик нейротоксичності

В) потреба у збільшенні дози препарату

Г) зниження ефективності препарату

48. Які зміни можливі у хворих – швидких ацетиляторів при прийомі ізоніазиду:

А) підвищений ризик гепатотоксичності

Б) підвищений ризик нейротоксичності

В) потреба у збільшенні дози препарату

Г) потреба у зменшенні дози препарату

49. Який з протитуберкульозних препаратів затримує сечову кислоту в організмі:

А) ізоніазид В) піразинамід

Б) рифампіцин Г) стрептоміцин

 

 

50. З яким вітаміном рекомендується призначати ізоніазид з метою профілактики нейропатії:

А) піридоксином

Б) тіаміном

В) аскорбіновою кислотою

Г) ціанокобаламіном

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: В. після проколу вени потягнути поршень на себе щоб переконатись, що голка у вені | А. Шкіру | В. піпеткою з гострим кінцем не торкаючись ока | Антикоагулянти і антиагреганти | Протигрибкові | АНТИГІСТАМІННІ ПРЕПАРАТИ | Ресурсами, контрольованими бюджетною установою в результаті |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Гіполіпідемічні ЛЗ| ПРОТИВІРУСНІ ЛЗ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.019 сек.)