Тестові завдання
1. Переломи ключиці найбільш часто комбінуються з такими пошкодженнями:
А. Ребра, лопатки
В. Плечового сплетіння
С.Підключичної вени
Д. Верхнього куполу плеври
Е. Підключичної артерії
2. Максимально важлива амплітуда активного відведення верхньої кінцівки при повному розриві надостного м’яза:
А. До 60-70 град. разом із лопаткою
В. Не обмежена
С. 10-15 град.
Д. Відведення неможливе
Е. До 25-30 град.
3. При яких переломах лопатки найчастіше зміщуються фрагменти:
А. Хірургічної шийки
В. Поперечних тіла лопатки
С. Поздовжніх тіла лопатки
Д. Суглобової западини
Е. Акроміального і дзьобоподібного відростків
4. Достатнє рентгенологічне дослідження при переломах лопатки:
А. Фасна і профільна проекції з підняттям руки
В. Фасна проекція
С. Профільна проекція
Д. Фасна проекція з приведеною рукою
Е. Трансторакальна проекція
5. Раціональне лікування при стабільних позасуглобових переломах лопатки:
А. Іммобілізація гіпсовою пов’язкою типа Дезо
В. Скелетне витягання за плечову кістку
С. Остеосинтез гвинтами
Д. Ранні рухи без іммобілізації
Е. Oстеосинтез пластинкою
6. Типовий перелом при падінні на витягнуту і відведену руку:
А. Хірургічної шийки з вальгусною установкою фрагментів
В. Хірургічної шийки з варусною установкою фрагментів
С. Вколочений перелом без зміщення
Д. Перелом анатомічної шийки
Е. Перелом великого горбка
7. Остеосинтез вважається стабільно-функціональним, якщо при цьому використовуються:
А. Пластинки з гвинтами
В. Серкляжі
С.Спиці
Д. Скоби
Е. Кісткові штифти
8. Ознаками пошкодження променевого нерва є:
А.Кігтєподібна кисть
В. Кисть акушера
С. Звисаюча кисть
Д. Втрата функції згиначів кисті
Е. Втрата функції міжкісткових м’язів
9. Найбільш ймовірне ускладнення при відкритій репозиції та остеосинтезі плечової кістки в середній третині:
А. Пошкодження променевого нерва
В. Недостатня стабільність
С. Наявність діастазу між уламками
Д. Уповільнена консолідація
Е. Формування хибного суглоба
10. Яке пошкодження найчастіше супроводжується травмою серединного нерва?
А. Розгинальний через виростковий перелом плечової кістки
В. Згинальний через виростковий перелом плечової кістки
С. Задній вивих передпліччя
Д. Перелом блоку плечової кістки
Е. Передній вивих передпліччя
11. Раціональний спосіб лікування перелому великого горбка плечової кістки зі зміщенням:
А. Відкрита репозиція і стабільно-функціональний остеосинтез
В. Видалення фрагменту що змістився
С. Скелетне витягання
Д. Гіпсова іммобілізація
Е. Відкрита репозиція і остеосинтез спицями
12. Оптимальна тактика лікування при гвинтоподібному переломі плечової кістки з розривом променевого нерва:
А. Відкрита репозиція уламків, шов променевого нерва і стабільно-функціональний остеосинтез
В.Через кістковий остеосинтез апаратом зовнішньої фіксації і консервативне лікування пошкодження променевого нерва
С. Іммобілізація гіпсовою пов’язкою і консервативне лікування пошкодженого нерва
Д. Ревізія променевого нерва і скелетне витягання
Е. Скелетне витягання, консервативне лікування пошкодженого нерва
13. Раціональна тактика лікування при переломі променевої кістки в “типовому” місці?
А. Закрита репозиція уламків, гіпсова іммобілізація 3-4 тижні
В. Гіпсова іммобілізація 7-10 днів з ранньою функцією ліктьового суглоба
С. Гіпсова шина 2-3 тижні з наступним відновлюваним лікуванням
Д. Відкрита репозиція, остеосинтез
Е. Моделююча резекція променевої кістки
14. Назвіть оптимальний спосіб лікування перелому хірургічної шийки плечової кістки з вивихом її головки:
А. Відкрите усунення вивиху, остеосинтез фрагментів
В. Закрите усунення вивиху і репозиція фрагментів
С. Скелетне витягання
Д. Висяча гіпсова пов’язка
Е. Витягання на відвідній шині
15. Парез якого м’яза найбільш часто спостерігається після травматичного вивиху плеча?
А. Дельтоподібного
В. Підлопаткового
С. Великого грудного
Д. Підостного
Е. Великого круглого
16. Яке протипоказання існує для усунення вивиху плеча по Кохеру?
А. Поєднаний перелом шийки плечової кістки
В. Протипоказань немає
С. Похилий вік
Д. Термін після травми 3-й доби
Е. Поєднаний перелом великого горбка плечової кістки
17. Тактика лікування при відривному переломі ліктьового відростка зі зміщенням:
А. Металева стягуюча петля за Вебером
В. Видалення відірваного фрагмента
С. Лавсановий шов
Д. Консервативне лікування
Е. Остеосинтез спицями Кіршнера
18. Ефективним методом лікування нестабільних переломів діалізів основних і середніх фаланг пальців кисті являються:
А. Відкрита репозиція і перкутанний поза суглобовий остеосинтез перехресними спицями
В. Відкрита репозиція і перкутанний через суглобовий остеосинтез
С. Закрита репозиція і перкутанний через суглобовий остеосинтез
Д. Закрита репозиція та іммобілізація гіпсовою пов’язкою
Е. Відкрита репозиція і через кістковий шов
19. Пошкодження Беннета це:
А. Переломо-вивих І-ї п”ястної кістки
В. Переломо-вивих ІІ-ї п”ястної кістки
С. Перелом ІІ-ї п”ястної кістки
Д. Переломо-вивих п”ястної кістки
Е. Перелом І-ї п”ястної кістки
20. Ефективнім способом лікування несправжніх суглобів човноподібної кістки кисті прийнято вважати:
А. Кісткову аутопластику і остеосинтез
В. Іммобілізацію гіпсовою пов’язкою
С. Остеосинтез уламків спицями
Д. Остеосинтез металевим гвинтом
Е. Кісткову Алопластику та іммобілізацію гіпсовою пов’язкою
21. Який вид шкіряної пластики показаний при скальпованих ранах долонної поверхні дистальних фаланг пальців кисті з оголенням кістки або частковим кістковим дефектом?
А. Перехресним клаптем на живлячій ніжці зі здорового пальця або з долонної поверхні кисті
В. Пластика по Лімб ергу
С. Вільним повно шаровим шкіряним аутотрансплантантом
Д. Вільним розщепленим шкіряним аутотрансплантантом
Е. Шкірно-підшкіряним клаптем з передпліччя
22. Який спосіб лікування найбільш ефективний при пошкодженні сухожилка глибокого згинача пальців кисті на рівні дистального між фалангового суглоба?
А. Реісерція проксимального відрізка сухожилка глибокого згинача до нігтьової фаланги
В. Тенодез дистального між фалангового суглоба
С. Артродез дистального між фалангового суглоба
Д. Первинний сухожилковий шов
Е. Відстрочений сухожилковий шов
23. Які симптоми повного розриву сухожилка надостного м’яза?
А. Біль в ділянці великого горбка, який віддає в середню третину плеча, сила кінцівки зменшена, відведення плеча можливе до 60-70 град.
В. Біль в ділянці великого горбка зменшення сили кінцівки
С. Біль віддає в середню третину плеча, зменшення сили кінцівки, відведення плеча можливе не більше, ніж на 90 град.
Д. Біль в плечі, відведення можливе до 100 град., зменшення сили кінцівки
Е. Біль у верхній третині плеча, зовнішня ротація, відведення не більше 100 град.
24. Раціональним методом усунення вивиху плеча є:
А. Комбінований важільний метод
В. Скелетне витягання
С. Фракційний метод
Д. Поштовхів метод
Е. Самовільний метод
25. У якому віці найбільш часто виникає звичний вивих плеча?
А. В молодому і середньому
В. В дитячому
С. В під ростковому
Д. В передстаречому
Е. В похилому
26. Які аномалії розвитку плечового суглоба найбільш часто зустрічаються при звичному вивиху плеча?
А. Антеверсія суглобової западини лопатки
В. Аномалія розвитку з боку капсуло-зв”язкового апарату плечового суглоба
С. Антеторсія головки плеча
Д. Сокироподібна головка плеча
Е. Заглиблена суглобова западина лопатки
27. Найбільш частий варіант вивиху передпліччя:
А. Заднє-латеральний
В. Задній
С. Передній
Д. Дивергуючий
Е. Передньо-латеральний
28. Клінічні ознаки заднє-латерального вивиху передпліччя:
А. Передпліччя знаходиться в положенні неповного фіксованого розгинання (120-140 град.) і дещо проноване
В. Передпліччя знаходиться в положенні неповного фіксованого згинання (90-80 град.) і дещо супіноване
С. Передпліччя знаходиться в положенні неповного фіксованого згинання (120-140 град.) і дещо супіноване
Д. Ліктьовий відросток розташований нижче лінії Гютера
Е. Рухи в суглобі обмежені
29. За рахунок переважно яких дій травматолога усуваються вивихи передпліччя?
А. Комбінованих
В. Ротаційних
С. Тракційних
Д. Поштовхових
Е. Ривкових
30. Найбільш ймовірне ускладнення після усунення вивиху передпліччя:
А. Неврит ліктьового нерва
В. Порушення периферійного кровообігу
С. Неврит променевого нерва
Д. Синдром Зудека
Е. Неврит серединного нерва
31. Оптимальним терміном оперативного лікування повного вивиху акроміального кінця ключиці варто вважати:
А. 1 тиждень після операції
В. 2-3 доба після травми
С. 2-3 тижні після травми
Д. Не раніше 3 тижнів при неефективності консервативного лікування
Е. Від 4-5 діб до 3 тижнів
32. Обов’язковим елементом оперативного лікування застарілого вивиху акроміального кінця ключиці є:
А. Пластика ключично-дзьобоподібної зв’язки
В. Шов ключично-стернальної зв’язки
С. Шов ключично-акроміальної зв’язки
Д. Пластика ключично-акроміальної зв’язки
Е. Пластика ключично-акроміальної шов ключично-стернальної зв’язок
33. Який з перелічених вивихів найскладніший?
А. Черезчовниковоподібний пери місяцевий вивих кисті
В. Вивих великого пальця кисті
С. Вивих плеча
Д. Вивих передпліччя
Е. Вивих великого пальця стопи
34. Які з вивихів передпліччя зустрічаються найбільш часто?
А. Задні, заднє-латеральні вивихи
В. Передні вивихи обох кісток передпліччя
С. Дивергуючі
Д. Передньо-медіальні
Е. Супінаційні
35. Критерії, що визначають термін іммобілізації після усунення вивихів:
А. Тяжкість травми і супутнє пошкодження м”якотканних анатомічних структур суглоба
В. Відповідність суглобових поверхонь
С. Функціональні вимоги до кінцівки
Д. Міцність сумково-зв”язкового апарату
Е. Ступінь покриття суглоба м’язами
36. Характерні риси, властиві вивихам нижньої кінцівки:
А. Вивихи виникають від важких травм, нерідко розвивається деформуючий артоз
В. Легко усуваються
С. Не потребують довготривалої іммобілізації
Д. Забезпечений благо приємний функціональний результат
Е. Завжди потрібне раннє навантаження
37. Яке оптимальне знеболювання показане при двосторонньому переломі ребер і гострий дихальній недостатності?
А. Загальне знеболювання зі штучною вентиляцією легень
В. Вагосимпатична блокада
С. Паравертебральна блокада
Д. Використання анальгетиків
Е. Міжреберна блокада
38. Вкажіть найбільш раціональний спосіб діагностики закритої травми живота в потерпілого з переломом 5-8 ребер справа:
А. Лапароцентез
В. Клінічне обстеження
С. Обзорна рентгеноскопія чи рентгенографія черевної порожнини
Д. Лабораторне обстеження крові
Е. Ультразвукове обстеження
39. Який із перерахованих головних способів варто обрати для лікування потерпілого з парадоксальним диханням при множинних переломах ребер?
А. Фіксацію реберного клапана поза плевральними засобами і устроями: шинами, пластинами, стрижнями.
В. Трахеотомію
С. Штучну вентиляцію легень
Д. Торакотомію, остеосинтез ребер
Е. Скелетне витягання за уламки ребер
40. В яких випадках пошкодження хребта вважається нестабільним?
А. Переломи тіл хребців з пошкодженням дужок
В. Компресійні переломи тіл хребців без пошкодження дужок
С. Переломи остистих і поперечних відростків
Д. Розрив міжхребцового диска без кісткової патології
Е. Компресійні переломи тіл хребців з пошкодженням міжхребцового диска без пошкодження дужок
41. Що передбачає функціональний метод лікування компресійних стабільних переломів хребців?
А. Утворення “внутрішнього м’язового корсету” шляхом проведення масажу і лікувальної гімнастики з перших днів після травми на фоні розвантаження хребта
В. Витягання петлею Гліссона
С. Витягання за таз
Д. Накладання корсету
Е. Оперативне лікування
42. В який термін після компресійного перелому тіла хребця можливо здійснити одномоментну репозицію?
А. Через 4-5 днів після травми
В. В перший день після травми
С. Через 2 тижні після травми
Д. Через 4 тижні після травми
Е. Через 3 тижні після травми
43. У які терміни проводяться реконструктивно-відновнювальні операції при ураженні кисті електричним опіком?
А. На 2-5 – у добу
В. В день госпіталізації
С. Після утворення демаркаційної зони
Д. Після 7-ї доби
Е. Після 14-ї доби
44. Ознаки мозолеутворення на кінцях пересадженого аллотрансплантату є показником:
А. Біосумісності
В. Гарного кровопостачання
С. Рівня регенерації
Д. Остеогенної активності клітин
Е. Якісно виконаної операції
45. Головним фактором деструкції пересадженого аллотрансплантату є:
А. Клітинний імунітет, наявність специфічних антитіл і несумісності
В. Незадовільний рівень кровопостачання
С. Нестабільність в місці пластики
Д. Приєднання інфекції
Е. Невдало виконана операція
46. Обов’язковими ознаками несправжнього суглоба є:
А. Щілина між фрагментами кісток, рухливість і подвійний термін після травми
В. Наявність замикальної пластинки
С. Остеопороз
Д. Остеосклероз
Е. Зміщення уламків
47. Які прямі показання до вільної пластинки шкіри при гострій травмі?
А. Скальповані раньові поверхні
В. Гарне кровопостачання реципієнтної зони і велика площа поверхні, що заміщується
С. Відсутність у рані аваскулярних поверхонь, кісток і фасцій
Д. Неможливість використання невільної шкіряної пластинки
Е. Якщо рана не очистилась від некротизованих тканин
48. Яку пластику потрібно виконувати при згинальній контрактурі колінного суглоба, що виникла після прямого поздовжнього розрізу шкіри в підколінній ямці:
А. За Лімбергом
В. За Шимановським
С. Розщепленим вільним клаптем
Д. За Філатовим
Е. Вільним клаптем з мікро судинним анастомозом
49. Виділіть із перерахованих факторів патогенезу травматичного шоку домінуючий фактор:
А. Крововтрата і больовий синдром
В. Серцево-судинна недостатність
С. Низький кров’яний тиск
Д. Плазмовтрата
Е. Порушення ендокринної системи
50. Із перерахованих способів лікування шоку при тупих травмах на догоспітальному етапі виділіть головні:
А. Відновлення дефіциту ОЦК, гемостаз, іммобілізація переломів
В. Хірургічна обробка рани
С. Інтервенція і остеосинтез переломів
Д. Нормалізація діурезу
Е. Нормалізація серцево-судинної діяльності
51. Із способів лікування переломів трубчастих кісток при поєднаній травмі найбільш прийнятні:
А. Поза вогнищевий остеосинтез компресійно-дистракційними апаратами
В. Скелетне витягання
С. Інтрамедулярний остеосинтез
Д. Остеосинтез накладними пластинками
Е. Гіпсовими пов’язками
52. Виділіть найбільш небезпечну причину розвитку респіраторного дистрессиндрому (“шокової легені”):
А. Масивна гемотрансфузія
В. Травма грудної клітки
С. Переломи великих кісток
Д. Гіпоксія
Е. Токсикоз
53. Що відноситься до поєднаної травми?
А. Переломи декількох кісток у сполученні з пошкодженням внутрішніх органів
В. Переломи двох і більше кісток
С. Перелом однієї кістки в сполученні з радіоактивними пошкодженнями
Д. Переломи декількох кісток з опіками 1-2 ступеню
Е. Пошкодження декількох внутрішніх органів
54. Із причин ранньої смерті при полі травмах на грунті тупих травм виділіть найбільш часту:
А. Кровотеча
В. Печінкова недостатність
С. Ниркова недостатність
Д. Токсикоз
Е. Дихальна недостатність
55. Що відноситься до множинної травми?
А. Переломи кісток гомілки і хребта
В. Через виростковий перелом і опік гомілки
С. Опікові пошкодження
Д. Внутрішньосуглобові переломи
Е. Метафізарні переломи кісток
56. Черепно-мозкова травма характерна для:
А. Водіїв мотоцикла
В. Водіїв автомобіля
С. Пішоходів
Д. Пасажирів автомобіля
Е. Пасажирів автобуса
57. Що може явитись причиною шоку при множинних і поєднаних пошкодженнях?
А. Внутрішньочеревна кровотеча і переломи кісток таза
В. Переломи кісток двох стоп
С. Переломи хребта
Д. Відкритий перелом кісток гомілки
Е. Перелом плечової кістки і ключиці
58. Що з найбільшою ймовірністю є причиною дихальної недостатності при полі травмі?
А. Множинні переломи ребер
В. Переломи кісток гомілки і кисті
С. Переломи кісток таза і стопи
Д. Переломи ребра, грудини і ключиці
Е. Неускладнений перелом грудного відділу хребта
59. Оптимальний спосіб профілактики гнійних ускладнень відкритих переломів при:
А. Апарат Ілізарова і первинна хірургічна обробка
В. Асептична пов’язка
С. Гіпсова пов’язка
Д. Первинна хірургічна обробка і скелетне витягання
Е. Первинна хірургічна обробка і гіпсова пов’язка
60. Послідовність дій лікаря при полі травмі у хворого з шоковим станом:
А. Виведення з шоку, надання допомоги і діагностика одночасно
В. Огляд і рентгенодіагностика
С. Огляд і проведення клінічного дослідження
Д. Виведення з шоку, потім огляд і дослідження
Е. Виведення з шоку, а потім надання допомоги
61. Що доцільно переливати хворому при полі травмі, якщо гемоглобін крові 100 г/л, гематокрит 30%?
А. Еритроцитарну масу
В. Фізіологічний розчин
С. Гемодез
Д. Поліглюкін
Е. Реополіглюкін
62. При множинних переломах для надолуження ОЦК необхідно перелити рідини в кількості, що рівна:
А. Трьохкратному обсягу
В. Крововтраті
С. Шестикратному обсягу
Д. Чотирьохкратному обсягу
Е. Двократному обсягу
63. У який термін після полі травми найбільш ймовірний розвиток жирової емболії?
А. На протязі третьої доби
В. На протязі першої доби
С. На протязі другої доби
Д. Через 10 днів
Е. Через 24 дня
64. Політравма. При яких показниках необхідно компенсувати крововтрату з застосуванням суцільної крові?
А. Гемоглобін 100 г/л і гематокрит 30%
В. Гемоглобін 100 г/л і гематокрит 60%
С. Гемоглобін 100 г/л і гематокрит 55%
Д. Гемоглобін 100 г/л і гематокрит 40%
Е. Гемоглобін 100 г/л і гематокрит 45%
65. При розтрощених переломах кісток верхньої третини лівої і середньої третини правої гомілок і нежиттєздатними їх дистальними частинами виправдана:
А. Ампутація на рівні нежиттєздатних тканин
В. Ампутація стегна і гомілки
С. Ампутація на равні обох стегон
Д. Екзартикуляція колінних суглобів
Е. Екзартикуляція колінного суглоба і ампутація на рівні стегна
66. Який із перерахованих гемокоректорів найбільш часто використовується при масивних крововтратах при політравмі?
А. Цільна кров
В. Рингер-лактат
С. Трисоль
Д. Поліглюкін-макродекс
Е. Макродекс
67. Позитивний ефект при малих крововтратах досягається за допомогою переливання:
А. Лактасоля, квартасоля
В. Рінгерівського розчину
С. Желатину
Д. Фізіологічного розчину
Е. Вінілових сполучень
68. При лікуванні гнилісної інфекції у хворих з політравмою тактично найбільш правильно:
А. Резекція нежиттєздатних тканин, дренування гнійних запливів, застосування антисептиків
В. Радикальна резекція нежиттєздатних тканин, застосування антисептиків
С. Широке дренування гнійних запливів і радикальна резекція нежиттєздатних тканин
Д. Введення канаміцина, тетрацикліна
Е. Індоміцин, коліс тин і радикальна резекція нежиттєздатних тканин
69. При відкритих переломах плеча і стегна найбільш раціонально застосовувати:
А. Стабільну фіксацію уламків і ліпостабіл
В. ПХО і Скелетне витягання
С. ПХО і поза вогнищевий остеосинтез
Д. ПХО і фіксацію кінцівок гіпсовими пов”язками
Е. Протишокові заходи
70. Форми синдрому тривалого роздавлення за М.І. Кузіним:
А. Вкрай важка, важка, середньої важкості і легка
В. Важка, середньої важкості і легка
С. Вкрай важка, важка і середньої важкості
Д. Вкрай важка, середньої важкості і легка
Е. Середньої важкості і легка
71. Які фактори мають найбільше значення в патогенезі синдрому тривалого роздавлення?
А. Тривале больове подразнення, плазмовтрата і токсемія
В. Пошкодження шкіряних покривів на протязі
С. Травматична токсемія і плазмовтрата
Д. Тривале больове подразнення та ішемія сегмента кінцівки
Е. Тривале больове подразнення і плазмовтрата
72. Летальність при вкрай важкій формі синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин складає:
А. 100%
В. 90%
С. 80%
Д. 70%
Е. 60%
73. Вкажіть найбільш важкі ускладнення при синдромі тривалого роздавлення м”яких тканин:
А. Гнійні ускладнення загального і місцевого характеру, тромбози
В. Контрактури
С. Патологічні переломи
Д. Трофічні розлади (великі виразки)
Е. Флебіти
74. Періоди перебігу синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин:
А. Ранній, проміжний, пізній
В. Геодинамічних розладів, ниркової недостатності
С. Проміжний, резидуальний, пізній
Д. Гострої ниркової недостатності
Е. Ранній і пізній
75. Основні принципи лікування синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин протягом 1 і 2 періодів (перші 7 діб):
А. Боротьба з болем, гіповолемією, електролітним дисбалансом і гострою нирковою недостатністю
В. Боротьба з болем і електролітним дисбалансом
С. Боротьба з болем, компенсація втрати рідина і електролітів, протизапальна терапія, профілактика тромбозів
Д. Олужнення організму, стимуляція діурезу
Е. Боротьба з гіповолемією і електролітним дисбалансом
76. Обсяг першої медичної долікарняної допомоги при синдромі тривалого роздавлення:
А. Введення знеболюючих засобів, накладання джгута, холод, імобілізація
В. Накладання джгута дистальніше зони здавлення кінцівки
С. Бинтування кінцівки, холод, імобілізація кінцівки
Д. Звільнити кінцівку від здавлення і чекати прибуття лікаря до місця нещасного випадку
Е. Транспортувати, як можна швидше, потерпілого в лікувальний заклад і тільки
77. Основні симптоми раннього періоду синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин:
А. Біль, набряк, геодинамічні розлади, олігурія
В. Втрата свідомості
С. Набряк кінцівки
Д. Олігурія
Е. Апатія, тривога, ознаки уремії
78. Основні симптоми проміжного періоду синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин:
А. Нудота, блювання, біль в попереку, гостра ниркова недостатність
В. Зникнення набряку кінцівки, повне відновлення функції
С. Набряк кінцівки
Д. Контрактура суглобів пошкодженої кінцівки
Е. Виражена ниркова недостатність
79. Яке оперативне втручання виконується найбільш часто в пізньому періоді синдрому тривалого роздавлення м”яких тканин:
А. Нефректомія
В. Остесинтез пластинки
С. Остесинтез стержнями
Д. Позавогнищевий остеосинтез
Е. Остесинтех спицями
80. Переломи, що порушують цілісність тазового кільця:
А. Переломи переднього на півкільця, по типу “метелика”, Мальгеня, діагональні переломи, розрив симфізу і крижово-клубових зчленувань
В. Ізольовані переломи лобкової, сідничної кісток, крил клубових кісток, розриви симфізу
С. Переломи лобкової кістки з однієї сторони і сідничної з іншої, поздовжні переломи крил, крижової кістки
Д. Відриви остей клубових кісток, переломи крижової кістки, переломи вертлюгової западини без вивиху стегна
Е. Одно- і двосторонні переломи сідничних кісток, переломи вертлюгової западини з центральним вивихом стегна
81. Найбільш типові ускладнення при переломах кісток таза:
А. Пошкодження поза черевної частини сечового міхура і сечовідного каналу, позачеревна гематома
В. Внутрішньочеревна кровотеча, пошкодження петель тонкого кишечника, прямої кишки
С. Внутрішньочеревне пошкодження січового міхура, сигмоподібної кишки, відрив селезінки
Д. Одночасне пошкодження поза внутрішньочеревної частини сечового міхура і сечовідного каналу
Е. Пошкодження нирок, сліпої кишки, простати, піхви
82. Вкажіть найбільш обґрунтований варіант скелетного витягання при переломах вертлюгової западини з центральним вивихом стегна:
А. Дозоване витягання по осі шийки вантажем у 1,5 рази більшим, ніж по осі стегна, після вправлення вантаж по осі стегна в 1,5 рази більший, ніж по осі шийки
В. Форсоване витягання однаковими вантажами по осі шийки і діафізу стегна до вправлення, потім вантажі зменшуються
С. Поступове витягання однаковими вантажами по осі шийки і діафізу стегна до вправлення, величина вантажів залишається тою самою
Д. Роздільне форсоване витягання по осі діафіза, а потім по осі шийки стегна, після вправлення витягання з вертлюга знімається
Е. Роздільне форсоване витягання по осі шийки стегна до вправлення, а потім витягання вздовж осі діафізу стегна
83. Який основний принцип лікування переломів кісток тазового кільця без порушення його безперервності?
А. Спокій в положенні “жаби” 8 тижнів
В. Витягання до 6-7 тижнів
С. Витягання до 8 тижнів
Д. Спокій, лікування в гамаці до 4-4,5 тижнів
Е. Спокій, гамак вужче ширини таза на 5-6 см
84. Назвіть переломи, що супроводжуються порушенням безперервності кісток тазового кільця:
А. Типа “метелик”
В. Крайовий перелом
С. Перелом сідничної кістки
Д. Перелом лонної кістки
Е. Перелом вертлюгової западини
85. Що таке центральний вивих стегна?
А. Перелом дна вертлюгової западини з протузією головки стегна
В. Перелом шийки стегна і задній вивих стегна
С. Черезвертлюговий перелом і задній вивих стегна
Д. Перелом даху вертлюгової западини і задній вивих стегна
Е. Перелом заднього краю верлюгової западини і задній вивих стегна
86. В який строк проводяться декомпресивні некротомічні розтини на кінцівках при відмороженнях ІІІ ст.?
А. В перші 12-24 години
В. В перші 24-36 годин
С. В перші 36-48 годин
Д. До 12 годин
Е. Через 48 годин
87. Після стабільного функціонального остеосинтезу ключиці оптимальним планом реабілітації є:
А. ЛФК з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня після операції
В. Ізометрична гімнастика 3 тижня
С. ЛФК з 5-6 тижня після зняття гіпсової пов”язки
Д. Ізометрична гімнастика на період гіпсової імобілізації – 5-6 тижнів
Е. Активна робота кисті і передпліччя з 3 тижня
88. Після остеосинтезу ключиці стержнем показано:
А. Активні рухи пальцями кисті та ізометричне скорочення м”язів верхньої кінцівки, надпліччя в гіпсовій пов”язці з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня після операції
В. Імобілізація на відводній шині 4 тижні, а потім ЛФК
С. Активні рухи верхньою кінцівкою і масаж з 3-5 дня після операції
Д. Імобілізація на косинці, УВЧ, фонофорез
Е. М”яка пов”язка Дезо на 4 тижні, а потім ЛФК, масаж
89. Після остеосинтезу спонгіонізм гвинтом великого горбка плечової кістки необхідно:
А. Імобілізація не потрібна, ЛФК з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня після операції
В. Гіпсова пов”язка Дезо на 6 тижнів, ЛФК для пальців і кисті
С. Імобілізація на косинці 6 тижнів
Д. Імобілізація на відводній шині 2 тижні з одночасною ЛФК, фізіотерапія
Е. Фізіотерапія, ЛФК на відводній шині 6 тижнів
90. Після стабільно-функціонального остеосинтезу плечової кістки рухи в плечовому і ліктьовому суглобах варто починати:
А. З 3-5 дня
В. Після “виходу” пацієнта із наркоза
С. З 15-16 дня
Д. Через місяць
Е. Після зняття швів
91. Після однополюсного ендопротезування при переломі шийки стегна необхідно:
А. Рухи в кульшовому суглобі з 3-5 дня
В. Повний спокій 3 тижні, гіпсовий “чобіток”
С. Скелетне витягання 2-3 тижні, ЛФК
Д. Гіпсова імобілізація (до сідничної складки) 4 тижні
Е. Ходьба на милицях
92. Після стабільно-функціонального остеосинтезу при переломі середньої третини стегна доцільно:
А. ЛФК з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня, ходьба на милицях з 5-6-го дня після операції
В. Кокситна пов”язка на 3 місяці
С. Спокій, ходьба на милицях з 14-го дня
Д. Скелетне витягання 1,5-2 місяці, ЛФК
Е. Спокій 2-3 місяці, ЛФК, масаж
93. Після остеосинтезу 3-х лопасним цвяхом з діафазною накладкою перелому шийки стегна найбільш раціонально:
А. ЛФК з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня, ходьба на милицях з 5-го дня після операції
В. Скелетне витягання 6 тижнів після операції
С. Повний спокій 6 тижнів після операції
Д. Одностороння кокситна пов”язка протягом 6 тижнів після операції
Е. Навантаження оперованої кінцівки через 3 тижні після операції
94. Після нестабільного остеосинтезу перелому діафіза стегна необхідно:
А. Гіпсова імобілізація кок ситною пов”язкою 3-4 місяці
В. Скелетне витягання 4-6 тижнів, ЛФК
С. Спокій 3-4 тижні, ЛФК, масаж
Д. Ходьба на милицях з 3-5 дня
Е. Гіпсова імобілізація лонгетою 2-3 тижні, ЛФК
95. При поперечних переломах діафіза стегна показано:
А. Остеосинтез компресійною пластинкою
В. Скелетне витягання
С. Гіпсова імобілізація кульшовою пов”язкою
Д. Остеосинтез гвинтами
Е. Остеосинтез стержнем Богданова
96. Після остеосинтезу поза вогнищевим апаратом плечової кістки курс реабілітації повинний включати:
А. ЛФК всіх суглобів оперованої кінцівки з першого дня
В. Спокій 10-15 днів, ЛФК для пальців кисті з 3-5-го дня
С. Електростимуляцію м’язів плеча з 3-го дня, ЛФК з 10 дня
Д. Повний спокій на період зрощення, ЛФК пальців кисті
Е. ЛФК з першого дня, озокерит (парафін) на передпліччя, електростимуляцію
97. Після внутрішньосуглобових переломів у суглоб доцільно вводити:
А. Інгібітори ферментів
В. Антибіотики
С. Анестетики
Д. Протеолітичні ферменти
Е. Лідазу
98. При переломі головки променевої кістки зі зміщенням на 1/5 її поперечника необхідно:
А. Гіпсова імобілізація на 10-12 днів, ЛФК пальців кисті з 1 дня
В. Імобілізація на косинці
С. Гіпсова імобілізація 4-6 тижнів
Д. ЛФК з першого дня, масаж передпліччя
Е. Давляча парафінова пов”язка
99. Трикутник Гютера важливий для діагностики переломів:
А. Ліктьового суглоба
В. П”яткової кістки
С. Шийки стегна
Д. Виростків стегна
Е. Хребта
100. Пошкодження Галеацці включає:
А. Перелом променевої кістки в нижній третині і вивих у дистальному радіоульнарному зчленуванні
В. Перелом променевої і ліктьової кісток в верхній третині
С. Перелом променевої кістки в нижній третині і ліктьової кістки в верхній третині
Д. Перелом ліктьової кістки в верхній третині
Е. Багато уламковий перелом епіметафіза ліктьової кістки
101. Пошкодження Монтеджа включає:
А. Перелом ліктьової кістки в верхній третині, вивих головки променевої кістки
В. Перелом променевої і ліктьової кістки в верхній третині
С. Косий перелом метафіза ліктьової кістки в верхній третині і перелом променевої кістки в нижній третині
Д. Багатоуламковий перелом епіметафіза ліктьової кістки
Е. Перелом променевої кістки в нижній третині і вивих у дистальному радіоульнарному зчленуванні
102. При оперативному лікуванні переломів головки і шийки променевої кістки потрібно остерігатися пошкодження:
А. Глибокої гілки променевого нерва
В. Ліктьового суглоба
С. Серединного нерва
Д. Поверхневої гілки променевого нерва
Е. Шкірного нерва плеча
103. Після ручної репозиції перелому Коллеса необхідна така імобілізація:
А. Тильна гіпсова шина в долонному згинанні кисті
В. Тильна гіпсова шина в тильному згинанні уисті
С. Гіпсова пов”язка з захватом ліктьового суглоба
Д. Тильна гіпсова шина в ліктьовій девіації
Е. Тильна гіпсова шина в променевій девіації
104. Після ручної репозиції перелому Смітта необхідна така імобілізація:
А. Гіпсова шина в тильному згинанні кисті
В. В апараті Ілізарова
С. Гіпсова пов”язка в фізіологічному положенні
Д. Тильна гіпсова шина в ліктьовій девіації
Е. Тильна гіпсова шина в променевій девіації
105. Блокуючий шов, необхідний при пошкодженні сухожилків пальців кисті:
А. В критичній зоні
В. На всьому протязі
С. Поза синовіальною піхвою
Д. В місці переходу в м”яз
Е. При відкритих пошкодженнях
106. Кращими розрізами шкіри при пластиці сухожилків згиначів кисті є:
А. Ті, що не перетинають шкіряні складки долоні під прямим кутом, тобто всі перелічені
В. Дугоподібні поздовжні
С. Z-подібні
Д. Прямі поперечні
107. Найбільш частим ускладненням після остеосинтезу шийки стегна є:
А. Асептичний некроз головки стегна
В. Укорочення шийки стегна
С. Згинально-провідна контрактура кульшового суглоба
Д. Неврит стегнового нерва
Е. Тромбофлебіт глибоких вен стегна
108. При остеосинтезі шийки стегна 3-х лопатний цвях доцільно вводити:
А. Дотично до дуги Адамса в центр головки стегнової кістки
В. Перпендикулярно площині перелому
С. У нижній полюс головки стегнової кістки
Д. У верхній полюс головки стегнової кістки
Е. Через головку стегнової кістки у вертлюгову западину
109. Однополюсне ендопротезування головки стегна найбільш виправдано у віці:
А. 70 років і більше
В. Не має значення
С. 50-60 років
Д. 40 років і більше
Е. Більше 60 років
110. При переломах шийки стегна у віці 70 років найбільш доцільно використовувати протез:
А. Двухполюсний
В. Мура-Цито
С. Однополюсний
Д. Пластмасовий протез “ковпачок”
Е. Протез Воронова
111. Після ендопротезування шийки стегна найбільш доцільно:
А. Імобілізація деротаційним гіпсовим “чобітком” протягом 5-6 днів, ЛФК
В. Імобілізація гіпсовою пов”язкою на 1-2 місяці
С. ЛФК з 1-го дня, парафін, електростимуляція
Д. Манжетове витягання 1-1,5 місяці
112. Після остеосинтезу над виросткового перелому стегна кутоподібною пластинкою необхідні:
А. ЛФК з 2-3 дня, фізіотерапія з 3-го дня після операції, масаж
В. Спокій 8-10 тижнів, потім ЛФК, масаж
С. Гіпсова пов”язка на 8-10 тижнів
Д. Імобілізація гіпсовим “чобітком” протягом 5-6 днів, а потім ЛФК
Е. Задня гіпсова шина на 2-3 тижня, потім ЛФК, масаж 4-х-голового м”яза
113. Після видалення медіального меніска (шляхом артротомії) найбільш доцільно:
А. Тимчасова задня гіпсова шина, з 3-4 дня – ЛФК
В. Повний спокій 4 тижні, потім ЛФК, масаж
С. Імобілізація на функціональній шині 4 тижні, потім ЛФК
Д. Гіпсова імобілізація на 4-6 тижнів
Е. ЛФК з першого дня, махові рухи з 5-7 дня
114. Після остеосинтезу надколінника стягуючою металевою петлею за Вебером показані:
А. ЛФК з 2-3-го дня, фізіотерапія з 3-го дня, ходьба на милицях і активні рухи в колінному суглобі з 5-6-го дня, дозоване навантаження з 14-го дня після операції
В. З 30-40 дня активні рухи стопою, “гра” надколінника, фізметоди
С. Активні рухи з 3-5 дня
Д. Гіпсова імобілізація 4 тижні, потім ЛФК
Е. З 1-го дня пасивно-активні рухи в колінному суглобі
115. Реабілітаційний курс після шва ахілового сухожилка складається з:
А. Гіпсова пов”язка на 6 тижнів з ізометричною гімнастикою, потім ЛФК, масаж, фізметоди
В. З 3-5 дня ЛФК для гомілково-стопного суглоба, фізметоди
С. Імобілізація гіпсовою пов”язкою 2 тижні, після чого ЛФК, масаж
Д. М”яка пов”язка на 10-15 днів, потім ЛФК
Е. Гіпсова пов”язка на 3 місяці
116. Який вид заточки спиці дозволяє найбільш швидко перфорувати компактну кістку?
А. Напівсферична
В. Конічна
С. Двохгранна
Д. Трьохгранна
Е. Чотирьохгранна
117. Вкажіть оптимальний кут перетину спиць в кільцях апарату Ілізарова:
А. 90 град.
В. 30 град.
С. 40 град.
Д. 60 град.
Е. 120 град.
118. Вкажіть максимальний розмір можливого подовження сегмента гомілки:
А. 25-30% від вихідної довжини сегмента
В. 10-15% від вихідної довжини сегмента
С. 30-40% від вихідної довжини сегмента
Д. 40-50% від вихідної довжини сегмента
Е. 50-70% від вихідної довжини сегмента
119. При якому мінімальному вкороченні нижньої кінцівки можна рекомендувати її подовження?
А. 5 см
В. 2 см
С. 3 см
Д. 4 см
Е. 6 см
120. Вкажіть анатомічні утворення, що в найбільшій мірі перешкоджають процесу продовження сегмента:
А. М”язи з сухожилками, фасції
В. Судини
С. Нерви
Д. Шкіра
Е. Окістя
121. Вкажіть оптимальний рівень остеотомії при подовженні гомілки:
А. Метафіз
В. Діафіз
С. Верхня третина діафіза
Д. Епіфіз
Е. Нижня третина діафіза
122. Вкажіть оптимальну форму остеотомії діафіза стегна при подовженні:
А. Коса
В. Кутоподібна
С. Шарнірна
Д. Сегментаран
Е. Поперечна
123. Який вид компресійно-дистракційного остеосинтезу показаний при косих і гвинтоподібних переломах?
А. Поперечна компресія після усунення зміщення по ширині
В. Позвдошня компресія
Д. Позвдошня компресія одночасно з усуненням зміщення по ширині
Е. Позвдошня компресія після усунення зміщення
124. При якій патології показаний напружений остеосинтез стягуючою петлею?
А. Перелом надколінника
В. Перелом шийки стегна
С. Перелом вертлюгової ділянки
Д. Перелом виростків стегна
Е. Перелом виростків гомілки
125. При яких переломах верхньої кінцівки показаний напружений остеосинтез стягуючою петлею?
А. Ліктьового відростка
В. Головки плеча
С. Вінцевого відростка ліктьової кістки
Д. Виростків плеча
Е. Головки променевої кістки
126. При компресійно-дистракційному остеосинтезі оптимальним числом опірних кілець апарата Ілізарова на проксимальному і дистальному уламках є:
А. 2 і 2
В. 1 і 1
С. 2 і 1
Д. 1 і 3
Е. 2 і 3
127. Остеосинтез металевими гвинтами при діафізарних переломах показаний:
А. При косих і гвинтоподібних, при яких лінія перелому дорівнює двом і більше діаметрам кістки
В. При косих переломах
С. При гвинтоподібних переломах
Д. При поперечних переломах
Е. При оскольчатих переломах
128. Назвіть найбільш об”єктивну рентгенівську ознаку несправжнього суглоба:
А. Замикальні пластинки на уламках
В. Надлишкове періостальне кісткоутворення
С. Наявність щілини між уламками
Д. Кутова деформація між уламками
Е. Відсутність кісткового зрощення
129. Вкажіть найбільш важливий клінічний прояв хибного суглоба:
А. Безболісна рухливість уламків
В. Деформація кінцівки
С. Порушення опороздатності кінцівки
Д. Хронічний лімфостаз
Е. Атрофія м”язів
130. Доцільний спосіб лікування переломів шийки стегна є:
А. Оперативне лікування
В. Скелетне витягання
С. Гіпсова імобілізація
Д. Комбіноване лікування
Е. Рання імобілізація
131. Кращим способом лікування черезвертлюгових переломів є?
А. Остеосинтез кутоподібною пластиною
В. Остеосинтез 3-х – лопатевим цвяхом
С. Остеосинтез гвинтами
Д. Скелетне витягання
Е. Гіпсова імобілізація
132. Найбільш частим ускладненням лікування переломів вертлюгової ділянки є:
А. Укорочення кінцівки
В. Деформуючий артоз
С. Асептичний некроз
Д. Псевдоартроз
Е. Контрактура
133. Типовим зміщенням проксимального уламка при переломі стегна у верхній третині є:
А. Назовні і допереду
В. По ширині
С. По довжині і ротаційне
Д. Усередину і дозаду
Е. Усередину і допереду
134. Типовим зміщенням дистального уламка при переломі стегна в нижній третині є:
А. Дозаду
В. Усередину
С. Назовні і допереду
Д. Допереду і усередину
Е. По довжині і ширині
135. При закритих діафізарних переломах стегна крововтрата складає:
А. 800-1000 мл
В. До 300 мл
С. 300-500 мл
Д. 500-800 мл
Е. Більше, ніж 1000 мл
136. При лікуванні переломів діафізу стегна в середній третині скелетним витяганням положення кінцівки таке:
А. Згинання 120 градусів, відведення на 30 градусів і внутрішня ротація
В. Повне розгинання
С. Повне розгинання і відведення
Д. Згинання 160 градусів і зовнішня ротація
Е. Згинання 90 градусів, відведення на 30 градусів і зовнішня ротація
137. Оптимальним способом лікування через виросткових переломів стегна є:
А. Остеосинтез кутоподібною пластиною
В. Скелетне витягання
С. Одномоментна репозиція
Д. Остеосинтез двома стержнями
Е. Остеосинтез апаратом Ілізарова
138. Переважним способом лікування поперечних діафізарних переломів стегна є:
А. Остеосинтез накістковою пластиною
В. Скелетне витягання
С. Ручна репозиція і гіпсова пов”язка
Д. Остеосинтез стержнем Богданова
Е. Остеосинтез апаратом зовнішньої фіксації
139. Вкажіть найбільш часте ускладнення після нестабільного остеосинтезу стегна стержнем:
А. Псевдоартроз
В. Кутова деформація
С. Нагноєння
Д. Хронічний лімфостаз
Е. Вкорочення кінцівки
140. Вкажіть локалізацію первинно-хронічного остеомієліта Гарре:
А. Кортикальна пластинка
В. Кістковомозкова порожнина метафіза
С. Кістковомозкова порожнина епіфіза
Д. Кістковомозкова порожнина діафіза
Е. Окістя
141. Вкажіть найбільш часту локалізацію переломів гомілки:
А. Середня третина гомілки
В. Проксимальний метафіз
С. Дистальний метафіз
Д. Верхня третина гомілки
Е. Нижня третина гомілки
142. Назвіть найбільш характерне зміщення дистального уламка великогомілкової кістки при переломі в нижній третині %
А. Усередину і по довжині
В. По ширині
С. По довжині і ширині
Д. Назовні
Е. Усередину
143. Що таке невроліз?
А. Виділення нервового стовбура із навколишніх тканин
Зшивання периферичного нерва
В. Пластичне видалення нерва
С. Зшивання нервових пучків
Д. Поздовжнє розсічення
144. Що таке теноліз?
А. Виділення сухожилка із навколишніх тканин
В. Відновлення цілісності первинного стовбура
С. Пластичне відновлення сухожилка
Д. Первинний шов сухожилка
Е. Вторинний шов сухожилка
145. Клінічні ознаки несправжніх суглобів:
А. Деформація, патологічна рухливість на протязі сегмента, атрофія м”язів
В. Біль у суглобах, деформація сегмента
С. Вкорочення, кульгавість
Д. Наявність деформації і порушення русальної функції кінцівки
Е. Порушення фізіологічної осі кінцівки
146. Показаннями до невільної кісткової аутопластики несправжніх суглобів і дефектів кісток є:
А. Усі види несправжніх суглобів
В. Пристінкові дефекти
С. Склероз кінців фрагментів несправжнього суглоба на протязі
Д. При ускладненому інфекцією несправжньому суглобі
Е. Атрофічні несправжні суглоби
147. Класифікація ступеня тяжкості опіків:
А. Перша, друга, третя “а”, “б”, четверта
В. Перша, друга
С. Перша, друга, третя
Д. Перша, друга, третя, четверта
Е. Перша, друга, третя, четверта, п’ята
148. При якій площі опіків ІІІ ступеня у дорослих варто очікувати шок?
А. Більше, ніж 10% поверхні тіла
В. 1% поверхні тіла
С. 2% поверхні тіла
Д. 3% поверхні тіла
Е. 5% поверхні тіла
149. З яких трансфузійних препаратів Ви почнете лікування опікового шоку?
А. З сольових розчинів
В. З гемодезу
С. З поліглюкіну
Д. З 10% розчину глюкози
Е. З нативної плазми
150. Яка температура комфорту хворих у стані опікового шоку?
А. 34 град.
В. 30 град.
С. 26 град.
Д. 40 град.
Е. 20 град.
151. Який максимальний добовий обсяг транс фузійної терапії украй тяжкого опікового шоку?
А. 150 мл/кг маси хворого
В. 170 мл/кг маси хворого
С. 130 мл/кг маси хворого
Д. 200 мл/кг маси хворого
Е. 100 мл/кг маси хворого
152. Через який час після травми проводиться туалет опікових ран при опіках 30% площі тіла?
А. Через 24 години
В. Через 12 годин
С. Через 36 годин
Д. Через 8 годин
Е. Через 48 годин
153. Через який час після травми виконуються послабляючі розрізи циркулярних опікових струпів?
А. Через 4-8 годин
В. Через 8-12 годин
С. Через 12-24 години
Д. Через 24-36 годин
Е. Через 36-48 годин
154. Де надається кваліфікована медична допомога особам з опіками?
А. Центральна районна, центральна міська лікарня
В. Здоров пункт, опікове відділення
С. Місце події
Д. МСЧ
Е. Здоровпунк
155. Метод вибору пластики великих шкіряних ран:
А. Аутодермопластика сітчастими шкіряними трансплантантами
В. Пластика по Тиршу
С. Пластика по Ревердену
Д. Пластика по Яновичу-Чайнському
Е. Загоєння рубцюванням
156. Яким способом Ви відновлюєте обмежений шкіряний дефект?
А. Аутодермопластика розщепленим суцільним шкіряним трансплантатом
В. Пластика по Тиршу
С. Пластика по Ревердену
Д. Пластика по Яновичу-Чайнському
Е. Загоєння рубцюванням
157. Діагностика вродженого вивиху і підвивиху стегна у новонародженого визначається:
А. Наявністю симптома “клацання-зісковзування” у кульшовому суглобі
В. Обмеженням відведення стегон більше 45 град.
С. Асиметрію пахових, сідничних шкіряних складок
Д. Латеропозицією нижньої кінцівки
Е. Укороченням нижньої кінцівки
158. Діагностика вродженого вивиху стегна у дорослих:
А. Вальгусна деформація і антеторсія із розривом по лінії Шентона на рентгенограммі
В. Укорочення кінцівки
С. Згинально-привідна контрактура стегна
Д. Позитивний симптом Тренделенбурга
Е. Зміщення головки стегна доверху і назовні в сполученні з її деструкцією на рентгенограммі
159. Вкажіть найбільш важливий захід при консервативному лікуванні вродженої кривошиї:
А. Корекція коміром Шанца
В. Масаж здорового м”яза
С. Теплові процедури
Д. Масаж м”язів на стороні ураження
Е. Корегуючи лікувальна гімнастика
160. Які ознаки є головними у визначенні показань до оперативного лікування вродженої кривошиї?
А. Відсутність ефекту від консервативного лікування на протязі перших двох років життя дитини
В. Прогресуюча асиметрія обличчя
С. Укорочення грудинно-ключично-соскоподібного м”яза, яке обмежує нахил голови у протилежний бік
Д. Збереження ущільнення грудинно-ключично-соскоподібного м”яза
Е. Утворення сколіотичної постави хребта
161. Вкажіть основний клінічний симптом диспластичного спондилолітезу:
А. Збільшення поперекового лордозу
В. Корінцевій біль
С. Локальний біль у попереку
Д. Обмеження функції згинання в попереково-куприковому відділі хребта
Е. Порушення шкіряної больової чутливості нижніх кінцівок
162. Вкажіть основні симптоми вродженого сколіозу:
А. Поява деформації тулуба на першому році життя
В. Поява деформації тулуба під час того, коли дитина починає стояти і ходити
С. Наявність клиноподібних хребців
Д. Коротка дуга викривлення
Е. Біль в хребті при ходьбі
163. Вкажіть основну рентгенологічну ознаку сакралізації п”ятого поперекового хребця:
А. Артикуляція поперечних відростків L–5 з клубовою кісткою
В. Незрощення дужки L–5
С. Збільшенні в розмірах поперечні відростки L–5
Д. Наявність шести поперекових хребців
Е. Асиметрія контурів коренів дужок
164. Який тип операції доцільно використовувати при шкіряній формі синдактилії?
А. Методику Андрусона
В. Операцію по Джанелідзе
С. Операцію по Дідо
Д. Методику Баірова
Е. Методику Бойчева
165. Коли варто починати лікування хворих з вродженим недорозвитком малогомілкової кістки?
А. З перших місяців життя
В. Після появи ядер скостеніння, дистальних епіфізів великогомілкової і малогомілкової кістки
С. У віці 2-3 років
Д. З моменту початку стояння і ходьби
Е. З моменту, коли починає розвиватися деформація стоп
166. Хірургічне лікування вродженого радіо-ульнарного синтостоза абсолютно показане:
А. При різкій пронаційній установці передпліччя
В. При установці передпліччя між пронацією і супінацією
С. При установці передпліччя в положенні легкої супінації
Д. При осифікації міжкісткової мембрани
Е. При недорозвитку головки променевої кістки
167. Способом вибору хірургічного лікування вродженого радіо-ульнарного синостозу є:
А. Резекція головки і частини променевої кістки в межах синостозу, остеотомія ліктьової кістки
В. Остеотомія синостозу
С. Артропластика променево-плечового і променево-ліктьового суглобів
Д. Деротаційна остеотомія кісток передпліччя в дистальній третині
Е. Артродез ліктьового суглоба
168. При вродженому вивиху головки променевої кістки з різким функціональним порушенням показане:
А. Резекція головки променевої кістки
В. Відкрите усунення вивиху променевої кістки
С. Артродез плече-променевого суглоба
Д. Артропластика плече-променевого і променево-ліктьового суглобів
Е. Закрите усунення вивиху за допомогою апарату Ілізарова
169. При перетинчастій формі синдактилії необхідна операція:
А. Розтин шкіряних перетинок
В. Шкіряна пластика місцевими тканинами
С. Вільна шкіряна пластика розщепленим клаптем
Д. Вільна шкіряна пластика повношаровим клаптем
Е. Комбінована шкіряна пластика
170. При шкіряній формі синдактилії необхідна операція:
А. Шкіряна пластика
В. Розтин шкіряних перетинок
С. Шкіряна і кісткова аутопластика
Д. Шкіряна пластика у сполученні з остеотомією
Е. Шкіряна і сухожилково-м”Язова аутопластика
171. Для слоновості кінцівок характерно:
А. Надлишковий ріст кінцівки з одночасним надмірним розвитком судинної і лімфатичної тканини
В. Надлишковий ріст всієї кінцівки
С. Надлишковий ріст сегмента кінцівки
Д. Лімфостаз кінцівки
Е. Варикозна хвороба вен кінцівок
172. Для варусної деформації шийки стегнової кістки типовий шиєчно-діафізарний кут:
А. 90-110 градусів
В. 160-170 градусів
С. 140-150 градусів
Д. 120-130 градусів
Е. 130-140 градусів
173. Для вальгусної деформації шийки стегнової кістки типовий шиєчно-діафізарний кут:
А. 140-150 градусів
В. 120-130 градусів
С. 110-120 градусів
Д. 100-110 градусів
Е. 90-100 градусів
174. Для вродженого вивиху в колінному суглобі типова:
А. Рекурвація
В. Антикурвація
С. Вальгусна деформація
Д. Варусна деформація
Е. Торсія гомілки
175. При вродженій променевій косорукості і дітей методом вибору є:
А. Відновлення довжини променевої кістки
В. Остеотомія ліктьової кістки
С. Ліктьово-зап”ятковий артродез
Д. Утворення “виделки” з дистального відділу ліктьової кістки
Е. Резекція ліктьової кістки
176. Для вродженої ліктьової косорукості характерно:
А. Недорозвиток ліктьової кістки
В. Повна відсутність променевої кістки
С. Відсутність дистального відділу променевої кістки
Д. Укорочення променевої кістки
Е. Променево-ліктьовий синостаз
177. Для вродженої променевої косорукості характерно:
А. Недорозвиток променевої кістки
В. Вроджена відсутність ліктьової кістки
С. Укорочення ліктьової кістки
Д. Променево-ліктьовий синостоз
Е. Деформація ліктьової кістки
178. Для вродженого променево-ліктьвого синостозу характерно:
А. Відсутність ротації передпліччя
В. Обмеження згинання передпліччя
С. Деформація кісток передпліччя
Д. Супінацій на контрактура передпліччя
Е. Розгинальна контрактура передпліччя
179. Для крилоподібної лопатки характерно:
А. Від стояння внутрішнього краю лопатки від грудної клітки
В. Високе стояння лопатки
С. Від стояння зовнішнього краю лопатки від грудної клітки
Д. Порушення рухів верхньої кінцівки
Е. Деформація ребер
180. Для афалангії характерно:
А. Відсутність фаланги або всього пальця
В. Укорочення одного або декількох пальців
С. Укорочення п”ясткових кісток
Д. Зменшення кількості пальців
Е. Деформація пальців
181. Для полідактилії характерно:
А. Наявність додаткових пальців
В. Збільшення першого пальця
С. Розщеплення кисті
Д. Вроджене укорочення пальців
Е. Зрощення пальців
182. Головним у патогенезі дитячого церебрального паралічу є:
А. Травма головного мозку, крововилив або асфіксія
В. Хронічний алкоголізм батьків
С. Спадковість
Д. Вроджені аномалії розвитку кісток черепа
Е. Травма чи хвороба спинного мозку
183. Для хвороби Літ тля (форма дитячого церебрального паралічу) характерно:
А. Спастичний нижній парапарез
В. Геміпарез
С. Тяжка тетраплегія
Д. Моноплегія
Е. Спастичний верхній парапарез
184. Для вродженого вивиху надколінника характерно:
А. Недорозвиток латерального виростка стегна
В. Недорозвиток медіального виростка стегна
С. Розвив зв”язкового апарату і м”язів
Д. Деструкція і деформація стегнової кістки
Е. Розгинальна контрактура у колінному суглобі
185. Головним у патогенезі вродженої м”язевої кривошиї є:
А. Укорочення грудинно-ключично-соскоподібного м”яза
В. Зрощення шийних хребців і їх аномалії
С. Параліч чи парез м”язів шиї
Д. Травма головного мозку
Е. Високе стояння лопатки
186. При юнацькому епіфізеолізі головки стегна типовим є таке зміщення:
А. Дозаду і донизу
В. Назовні і доверху
С. Допереду і доверху
Д. Дозаду і доверху
Е. Допереду і донизу
187. Однією з перших рентгенологічних ознак юнацького епіфізеолізи головки стегна є:
А. Остеопороз шийки стегна поблизу зони росткового хряща
В. Зниження висоти щілина кульшового суглоба
С. Субхондральний склероз головки стегна
Д. Початок зміщення головки стегна по зоні росту
Е. Деформація головки стегна
188. Дольчастий надколінник потребує такого лікування:
А. Спостереження, профілактика і при необхідності лікування супутніх патологій
В. Резекція одного чи декількох фрагментів
С. Остеосинтез фрагментів
Д. Кісткова пластика в сполученні чи без остеосинтезу
Е. Ендопротезування надколінника
189. При вродженій відсутності малогомілкової кістки спостерігається:
А. Вальгусне викривлення і укорочення гомілки
В. Варусне викривлення і укорочення гомілки
С. Варусне викривлення колінного суглоба
Д. Вивих чи підвивих гомілки
Е. Еквіно-варусна стопа
190. При вроджений відсутності велико-гомілкової кістки спостерігається:
А. Малогомілкова кістка потовщується, стопа в еквіно-варусному положенні
В. Малогомілкова кістка укорочена, вальгусні викривлення гомілки і стопи
С. Плоско-вальгусна деформація стопи
Д. Вивих чи підвивих стопи
Е. Відсутня підошовна флексія
191. Найбільш часто клініка артрогрипозу проявляється:
А. Деформацією суглобів і недорозвитком м”язів
В. Анкілозом суглобів
С. Контрактурою хребта
Д. Контрактурою м”язів суглоба
Е. Болем у суглобах кінцівок і хребта
192. Найбільш частою причиною розвитку деформуючого артозу є:
А. Дисплазія
В. Травма
С. Інфекція
Д. Алергія
Е. Системні захворювання
193. При артритах процес починається з:
А. Синовіальної оболонки
В. Фіброзної оболонки
С. Оточуючих м”язів
Д. Суглобового хряща
Е. Підхрящевої кісткової тканини
194. Деформуючий артоз варто розглядати як процес:
А. Дегенеративно-дистрофічний
В. Метаболічних порушень
С. Деструктивний
Д. Запальний
Е. Алергічний
Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 614 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Октября | | | ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯЗ |