Для кожної групи спеціальностей працівників пожежної охорони властиві певні професійно важливі якості.

Для осіб керівної ланки, що включає начальника підрозділу та його заступників; начальника караулу та командира відділення, інженерно-інспекторський склад в службовій діяльності необхідні якості, які визначають ефективність опрацювання інформації, а також ряд особистих якостей:

- швидкість та гнучкість мислення, вміння орієнтуватися в складних обставинах, швидко приймати рішення;

- відповідальність, самостійність, вимогливість;

- великий словниковий запас, розбірлива вимова, вміння чітко формулювати розпорядження, емоційна стійкість.

Крім того, інженерно-інспекторський склад підрозділів ДПО повинен володіти:

- точністю і швидкістю зорового сприймання, точним окоміром;

- стійкістю, концентрацією уваги, оперативною пам’яттю, високими комунікативними здібностями (ефективно спілкуватися, швидко налагоджувати ділові стосунки з незнайомими людьми).

Для водійського складу (водій та командир відділення-водій) чергових караулів мають значення також стійкість і розподіл уваги, оперативно-зорова та рухова пам’ять, координація одночасних рухів рук та ніг, ін.

Працівники ЦППЗ (диспетчери та радіотелефоністи) та ПЗЧ підрозділів (підмінні радіотелефоністи) повинні відрізнятися гостротою слуху (зору), точністю слухового сприймання, мати розвинену оперативну пам’ять, почуття ритму, правильну дикцію, рухливість пальців, бути наполегливими.

Професійно важливими якостями для інженера та майстра зв’язку, майстра ГДЗС є наочно-дійове та наочно-образне мислення, достатній загальноосвітній рівень та технічна грамотність, схильність до ремонту техніки. Успішність їх службової діяльності визначається наявністю цікавості до техніки, схильністю до пізнання нового в техніці.

Загалом для особового складу підрозділів ДПО характерні особливо високі вимоги до фізичного розвитку працівників, координації рухів, кмітливості та вольових якостей (рішучості, витримки, сміливості тощо), виконавчої дисципліни.

№ п/п	Питання та їх короткий зміст	Методичні вказівки
1.   2.     3.	Тактико-психологічні особливості дій працівників МНС при виконанні службових завдань.   Успішність і безпека праці рятувальників в екстремальних умовах можуть бути значно підвищені правильно організованою психологічною підготовкою, яка проводиться в теплодимокамері, на спеціально обладнаній вогневій смузі психологічної підготовки. Заняття на снарядах вогневої смуги дозволяють моделювати фактори пожежі, що впливають на психіку пожежника і повинні бути спрямовані на формування в особового складу пожежної охорони постійної психологічної готовності до виконання завдань. Найважливішою умовою такої готовності є відпрацювання у пожежника впевненості в своїх силах і надійності тих засобів, які він має в осередку пожежі. Формування такого стану проходить у процесі активної адаптації до небезпечних факторів пожежі. Формування цього стану проходить у процесі активної адаптації до небезпечних факторів пожежі, які моделюються на вогневій смузі, психологічної підготовки і тренування необхідних якостей психіки. До основних небезпечних факторів відносяться задимлення, висока температура, полум'я, недостача кисню в повітряному середовищі і наявність у ньому токсичних речовин, можливість вибухів, неясність обстановки, втрата зв'язків з групою. Праця пожежників супроводжується великою емоційністю, яка зумовлена особливостями їх діяльності: - безперервним нервово-психічним напруженням, яке зумовлюється систематичною роботою в незвичайному середовищі (в умовах високої температури, сильної концентрації диму, обмеженої видимості тощо); - постійною загрозою життю і здоров'ю (можливі падіння конструкцій, що горять, вибухи парів і газів, отруєння токсичними речовинами, які виділяються в результаті горіння); - негативними емоційними впливами (винесення поранених і обгорілих людей, тощо); - значними фізичними навантаженнями, пов'язаними з демонтажем конструкцій і обладнання, прокладкою рукавних ліній, роботами з пожежним обладнанням різного призначення, винесенням матеріальних цінностей, високим темпом роботи та ін.; - необхідністю підтримувати інтенсивність і концентрацію уваги, щоб слідкувати за змінами обстановки на пожежі, тримати в полі зору стан багаточисельних конструкцій, технологічних агрегатів і установок у процесі виконання бойової задачі на об'єкті, що горить; - труднощами, що зумовлені необхідністю проведення робіт в обмеженому просторі (в тунелях, підземних галереях, газопровідних і кабельних комунікаціях), що утруднює дії, змінює звичайні способи просування, робочі пози (просування плазом, робота лежачи та ін.); - високою відповідальністю кожного пожежника при відносній самостійності дій і рішень по рятуванню життя людей, коштовного обладнання, тощо; - наявністю несподіваних перешкод, які виникають раптово й ускладнюють виконання бойової задачі. Бойова діяльність пожежників розподіляється на такі етапи (М.А. Кришталь): 1. Підготовчий. 2. Основний з періодами: - гострих психічних реакцій; - відносної психічної адаптації; - психічної напруженості завершення гасіння пожежі; - емоційної "розв'язки". 3. Заключний. 4. Психічної реадаптації. Період відносної психічної адаптації наступає, коли пожежник під час гасіння пожежі діє згідно з встановленими нормами, не проявляє емоційності, психічно стійко працює при виконання бойової задачі. Психофізіологічні дослідження особливостей праці пожежних показали, що робота на пожежах призводить до вираженого зниження функцій енергозабезпечуючих систем організму, погіршення психічних процесів, прогресуючого падіння працездатності. Встановлено, що робота по ліквідації пожеж і аварій відноситься до 5 – 6 категорії за важкістю праці. Її специфіка визначається значним фізичним навантаженням, високим рівнем нервово-психічного напруження, постійною готовністю протягом добових чергувань до виконання бойових дій в екстремальних умовах, порушенням сну… Забезпечення внутрішньої готовності зумовлює зростання емоційного напруження, яке допомагає мобілізувати психофізіологічні функції організму. Перебування в стані постійної бойової готовності й виконання протягом добового чергування робіт, згідно з розпорядком дня призводить до накопичення стомлення. Довготривалий стрес призводить не тільки до психічних відхилень, але і до соматичних розладів. Вони виражаються у виникненні судинних захворювань, виразковій хворобі шлунку і дванадцятиперстної кишки. Чому це відбувається? Різні люди реагують на однакові навантаження по-різному. У одних реакція – активна, при стресі ефективність їх діяльності зростає до певної межі (“стрес лева”), а у інших – реакція пасивна, ефективність їх діяльності зменшується відразу (“стрес кроля”). Психологи і психіатри виявили залежність між соматичними захворюваннями людини і її особистісними якостями, а також психологічним кліматом, в якому вона проживає і працює. Якщо працівник пожежної охорони прагне зайняти в колективі місце, що не відповідає його реальним можливостям, то він має завищений рівень домагань, в більшій мірі піддається розвитку серцево-судинної патології. Хронічні коронарні захворювання частіше зустрічаються у людей з вираженою цілеспрямованістю, честолюбством, нетерплячістю до свого найближчого середовища. Якщо, особистість подавляють, ігнорують то у неї розвиваються виразкова хвороба, почуття постійного невдоволення собою.   Психологія забезпечення особистої безпеки під час виконання службових обов’язків.   Професія пожежного ставить підвищені вимоги як до фізичного, так і до психічного стану людини, тому що відбувається здебільшого в умовах складних екстремальних ситуацій з ризиком для життя та пов’язана з неблагоприємними обставинами, такими як: змінний графік роботи, в тому числі і в нічний час, робота в замкнутому просторі і на висотах, у контакті з полум’ям і токсичними речовинами, в умовах шуму та значних фізичних навантажень, невизначеності ситуації та жорсткого дефіциту часу, тобто вона здійснюється в умовах високих нервово-психічних навантажень та перевантажень. Для успішного виконання бойових дій в будь – яких ситуаціях, в тому числі і в екстремальних умовах, на пожежах особовий склад підрозділів пожежної охорони проходить певну психологічну підготовку та тренування. З урахуванням психологічних вимог особовий склад пожежної охорони повинен знати: - психологічні фактори, що впливають на діяльність особового складу підрозділів при гасінні пожеж; - психологічні особливості виконання основної бойової задачі на пожежі; - можливі зміни в діяльності особового складу підрозділів при гасінні пожеж під впливом психологічних факторів; - психологічні вимоги, що поставлені перед особовим складом МНС. вміти: - привести себе в стан бойової активності при отриманні бойового завдання; - регулювати свій психічний стан при виконанні бойової задачі індивідуально і в складі колективу; - своєчасно і правильно виконувати бойову задачу в будь – яких ситуаціях, обставинах на пожежах; - привести свій психічний стан у готовність виконувати бойові задачі після гасіння пожеж. Мати психологічні якості: - постійна дисциплінованість та внутрішня бойова готовність до дій у будь який час; - функціональна надійність психіки; - емоційно – вольова стійкість до дій психологічних факторів при гасінні пожеж; - оптимальні прояви якостей під час гасіння пожеж в екстремальних умовах. Психологічні фактори, зміни психічного стану у особового складу, а також вимоги, що ставляться перед працівниками МНС являють собою модель психологічної характеристики діяльності гарнізону при гасінні пожеж. Під дією психологічних факторів у особового складу підрозділів під час тушіння пожеж виникають як позитивні так і негативні реакції. Позитивні психологічні реакції, як правило, приводять до підвищення ефективності бойових дій підрозділу, які можуть виражатися у більш швидкому, ініціативному виконанні завдання, в тому числі і в екстремальних ситуаціях. Такі прояви в основному присутні у добре підготовлених і досвідчених пожежних. Негативні психологічні реакції можуть супроводжуватися здійсненням помилок – неправильні або несвоєчасні дії. Це більше проявляється у недостатньо підготовлених, малодосвідчених пожежних. Щоб уникнути цього потрібно проводити психологічну підготовку та тренування. "Вчіться володіти собою" - ця крилата фраза знайома багатьом. Часто її розуміють лише як вміння стримувати себе в критичних ситуаціях, бути спокійним та стриманим. Однак зміст цього виразу набагато глибший, він пов'язаний з психічною саморегуляцією - вмінням людини розкрити свої особисті можливості, підкорити своїм цілям психічні та фізичні функції організму і в кінцевому результаті - покращити своє здоров'я. В професійній діяльності співробітника пожежної охорони дуже часто виникають психотравмуючі ситуації, пов'язані з прямою небезпекою для життя та здоров'я, невизначеністю і необхідністю безперервного логічного і психологічного аналізу великого потоку інформації, а також ситуації, що потребує напруженої уваги. В таких умовах дуже важливо вміти мобілізувати всі фізичні та психічні можливості організму, вміти володіти своїми почуттями і станами: - швидко і ефективно розрядити психічну напруженість, яка виникла; - зняти негативний емоційний стан і втому: - набути внутрішню стабільність; - знизити больові відчуття.   Особливості психологічної підготовки до перебування в умовах стресових ситуацій   Основною метою професійно-психологічної підготовки є практична підготовка співробітників до успішного подолання психологічних труднощів службової діяльності і правильного врахування її психологічних аспектів. При професійно-психологічній підготовці: - формуються потрібні професіоналу вміння виявляти психологічні чинники, аналізувати їх на науковому рівні і правильно оцінювати екстремальні ситуації; - розвивається інтерес співробітника до психолого-педагогічних аспектів діяльності, прагнення до пошуку обґрунтованих відповідей на складні запитання, здатність глибше вивчати і краще розуміти мотиви вчинків людей і будувати з ними свої взаємовідносини, виходячи з особливостей, психологічних станів і інтересів справи; - виробляється “психологічна рефлексія” (схильність до психологічного самоаналізу, самооцінки). Основними завданнями професійно-психологічної підготовки є: - озброєння співробітників психологічними знаннями, необхідними для комплексної оцінки й урахування психологічних аспектів службової діяльності, а також знаннями про різні варіанти екстремальних ситуацій, їх сутність, особливості, способи їх подолання; розвиток професійно-психологічних якостей – професійної спостережливості, професійної пам’яті тощо; - формування навиків виконання професійних дій у будь-яких варіантах екстремальних умов і керування собою, умінь користуватися психологічними прийомами (мовленням, мімікою, жестами) для підвищення ефективності встановлення контакту при професійному спілкуванні; - формування психологічної стійкості до труднощів, які виникають при розв’язанні службових завдань в екстремальних, психологічно складних ситуаціях, і способів дій у них. Професійно-психологічна підготовка повинна займати самостійне місце в системі професійної підготовки. В той же час це не виключає можливості використання окремих психологічних елементів і прийомів при проведенні занять із спеціальної та фізичної підготовки. Підсумком професійно-психологічної підготовки є формування стану професійно-психологічної готовності співробітника як сукупності психофізіологічних, морально-психологічних, професійних і соціально-психологічних характеристик, властивостей і якостей, які відповідають особливостям службової діяльності і виступають внутрішньою умовою її успішного здійснення. Психологічна готовність як показник професійної майстерності співробітників підрозділів повинна формуватися на заняттях з професійної підготовки і підтримуватися надалі кожним працівником самостійно, протягом усієї служби. Для кожної групи спеціальностей працівників пожежної охорони властиві певні професійно важливі якості. Для осіб керівної ланки, що включає начальника підрозділу та його заступників; начальника караулу та командира відділення, інженерно-інспекторський склад в службовій діяльності необхідні якості, які визначають ефективність опрацювання інформації, а також ряд особистих якостей: - швидкість та гнучкість мислення, вміння орієнтуватися в складних обставинах, швидко приймати рішення; - відповідальність, самостійність, вимогливість; - великий словниковий запас, розбірлива вимова, вміння чітко формулювати розпорядження, емоційна стійкість. Крім того, інженерно-інспекторський склад підрозділів ДПО повинен володіти: - точністю і швидкістю зорового сприймання, точним окоміром; - стійкістю, концентрацією уваги, оперативною пам’яттю, високими комунікативними здібностями (ефективно спілкуватися, швидко налагоджувати ділові стосунки з незнайомими людьми). Для водійського складу (водій та командир відділення-водій) чергових караулів мають значення також стійкість і розподіл уваги, оперативно-зорова та рухова пам’ять, координація одночасних рухів рук та ніг, ін. Працівники ЦППЗ (диспетчери та радіотелефоністи) та ПЗЧ підрозділів (підмінні радіотелефоністи) повинні відрізнятися гостротою слуху (зору), точністю слухового сприймання, мати розвинену оперативну пам’ять, почуття ритму, правильну дикцію, рухливість пальців, бути наполегливими. Професійно важливими якостями для інженера та майстра зв’язку, майстра ГДЗС є наочно-дійове та наочно-образне мислення, достатній загальноосвітній рівень та технічна грамотність, схильність до ремонту техніки. Успішність їх службової діяльності визначається наявністю цікавості до техніки, схильністю до пізнання нового в техніці. Загалом для особового складу підрозділів ДПО характерні особливо високі вимоги до фізичного розвитку працівників, координації рухів, кмітливості та вольових якостей (рішучості, витримки, сміливості тощо), виконавчої дисципліни.	Прочитати Дати під запис Прочитати Дати під запис Прочитати Дати під запис   Прочитати

Начальник караулу 29-ї державної

пожежної частини по охороні нафтопромислів

підприємства "Охтирканафтогаз"

лейтенант служби цивільного захисту О. А. Калуга

«_____» _____________ 2011 року

Дата добавления: 2015-10-16