Кастрація жеребців.

Завдання. Набути навичок щодо підготовки інструментів, застосовуваних для кастрації, накладання кастраційної петлі і передопераційної підготовки тварини; оволодіти прийомами фіксації жеребців при кастрації; відпрацювати техніку кастрації жеребців відкритим і закритим способами; ознайомитись з післяопераційним утриманням тварин.

Підготовка жеребців до кастрації. Призначених до кастрації жеребців клінічно оглядають, щоб виявити у них можливі захво­рювання. Старанно досліджують мошонку і її вміст. Напередодні кастрації у жеребців перевіряють через пряму кишку стан внутрішніх пахових кілець; якщо в кільце вільно проникають кінчики трьох і більше пальців, його вважають розши­реним.Годівлю жеребців припиняють за 6-8 годин до кастрації, напування за 3-4 год. Триваліша голодна дієта може спричинити випадання сальника або кишок.Намічених для кастрації жеребців старанно чистять. Напередодні дня операції мошонку і промежину миють з милом і витирають насухо. Копита розчищають, жеребців розковують. Кастрацію найкраще робити навесні або восени, коли немає мух. Вимушені кастрації здійснюють в усякий час дня і року. Фіксація жеребців. Жеребців каструють у лежачому положенні на землі. Місце для повалення вибирають сухе, з добрим трав’яним покривом. Тварину валять на лівий бік, застосовуючи російський спосіб повалення, праву тазову кінцівку підтягують до кільця повалення. Перед повалом жеребця треба забинтувати хвіст, щоб він в подальшому не забруднював операційну рану. При кастрації в приміщенні жеребців фіксують на операційному столі. Можна використати операційні столи з пак сіна (соломи) вкритих брезентом. Підготовка рук та операційного поля до операції. Руки перед операцією готують за методом Альфельда: руки миють теплою водою з милом щіткою протягом 10 хвилин, витирають насухо стерильним рушником і протягом трьох хвилин обробляють 70º спиртом після чого кінчики пальців змазують 5 % розчином йоду,або використовуємо сучасні методи підготовки рук з більш якісними антисептиками. Операційне поле готують так: спочатку миють сім’яники водою з господарським милом, насухо витирають, оброблять розчином спирту або аятину і змазують 5 % розчином йоду від центру до периферії два рази (перед місцевим знеболенням, і безпосередньо перед розрізом).Бажано використовувати сучасні більш надійніші і ефективніші антисептики. Знеболювання. Масові кастрації роблять без знеболювання. Буйним і легко збудливим жеребцям перед поваленням вводять внутрішньовенно 100-150 мл 10%-ного розчину хлоралгідрату, або ксілу, ромпун, рометар в дозі 3-4 мл на 100 кг маси тіла,літичну суміш.. Місцеве знеболювання найчастіше роблять за способом Сапожникова, при якому 0,25-0,5%-.ний розчин новокаїну вводять у стінку мошонки по лінії наміченого розрізу, а 3-4%-ний розчин новокаїну в кількості 5-10 мл - у товщу сім’яника в напрямі до сім’я­ного канатика. Знеболювання сім’яника і сім’яних канатиків на висоту до 7-10 см настає через 6—9 хв. Техніка кастрації. Застосовують відкритий або закритий спосіб кастрації. Закритим способом каструють жеребців з розширеними паховими кільцями, а також з патологічно зміненими зовнішніми статевими органами (водянка, орхіт, інтравагінальна грижа). Відкритий спосіб. Перед операцією сім’яники фіксують гумовим джгутом (для того щоб жеребець не затягнув сім’яники всередину).Після чого правий сім’яник фіксують лівою рукою, охоплюючи шийку мошонки з одного боку великим, а з другого всіма іншими пальцями. Розріз мошон­ки повинен бути посередині сім’яника.Скальпелем розрізують шкіру, м’язово-еластичну оболонку та загальну піхвову оболонку. Загальну піхвову оболонку розрізують над переднім і заднім кінцями сім’яника скальпелем, а в середній частині-ножицями. Тканини мошонки і загальна піхвова оболонка повинні бути розрізані на всю довжину сім’яника. Після цього витягають сім’яник, розрі­зують ножицями потовщену частину перехідної складки, на відстані 7-10 см вище від сім’яника, на сім’яний канатик накла­дають щипці Занда і витримують їх на протязі 5-7 хв., після чого сім’яний канатик поступово відкручують руками або спеціальними щипцями. Після відкручування сім’яника і змазування 5%-ним спиртовим розчином йоду кукси канатика щипці Занда обережно знімають і розправляють шкіру мошонки. Краї рани, щоб запобігти утворенню спайок,змазують маззю Вишневсь-кого,емульсією стрептоциду або стерильним вазеліном,а також припудрюють антисептиками.У такому ж порядку видаляють і другий сім’яник. Закритий спосіб. Мошонку розрізують так само, як при відкритому способі кастрації. Загальну піхвову оболонку не роз­різують, а відокремлюють від тканин мошонки стерильними тампонами до пахового кільця. На сім’яний канатик, разом з загальною піхвовою оболонкою, накладають щипці Занда їх стискують, фіксують і витримують на протязі 5-7 хв. поряд з цим на сім’яний канатик накладають прошивну лігатуру, після того, як наклали лігатуру поступово відкручують руками сім’яник. Після відкручування сім’яника і змазування 5%-ним спиртовим розчином йоду кукси канатика щипці Занда обережно знімають і розправляють шкіру мошонки. Краї рани, щоб запобігти утворенню спайок, змазують маззю Вишневського, емульсією стрептоциду або стерильним вазеліном, а також припудрюють антисептиками. У такому ж порядку видаляють і другий сім’яник. Утримання жеребців після кастрації. Після кастрації перебинтований хвіст коня підв’язують за допомогою мотузки до шиї. На 2-3 день після кастрації проводять моціон(тричі на день по 0,5-1год. Для підстилки використовують сіно або солому, ні в якому разі не можна використовувати дрібно нарізану січку з соломи або тирсу.Слід оглядати кастратів щодня.Якщо в порожнині мошонки збирається кров або ексудат,потрібно роз’єднати краї операційної рани,дотримуючись при цьому правил антисептики й 1асептики.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. Як проводять фіксацію жеребців при кастрації? За допомогою якого методу проводять повал жеребців? Як проводять місцеве знеболення сім’яників під час кастрації? Охарактеризуйте закритий кривавий метод кастрації жеребців?

Кастрація кнурів.

Завдання. Навчитися проводити кастрацію кнурів відкритим та закритим способом. Ознайомитись з інструментами, які використовують для кастрації кнурів.

Техніка кастрації. Кнурів можна каструвати відкритим або закритим способом. Відкритим способом каструють кнурів віком від 14 днів до 4 місяців. Тварин закріплюють у спинному положенні на колінах, у кориті, на столі або тримають їх за задні кінцівки головою вниз. Операцію виконують без знеболювання, шкіру мошонки обробляють денатурованим спиртом і змазують 5°/о-ним спиртовим розчином йоду.Захопивши вказівним і великим пальцями лівої руки сім’яник, розрізують мошонку паралельно з швом мошонки, на відстані 0,5— 1 см, збоку від нього. Розрізують шкіру, підшкірну клітковину, м’язево-еластичну оболонку та загальну піхвову оболонку, лівою рукою витягають сім’яник з мошонки, ножицями або скальпелем перерізують перехідну зв’язку. На оголений сім’яний канатик накладають лігатуру з стерильного шовку і відступивши від неї на 0,5 см вниз (ближче до сім’яника), перерізують сім’яний канатик. Операційні рани присипають антисептичним порошком. При кастрації молодих кнурів (до місячного віку) можна від­ривати сім’яний канатик для цього, оголивши звичайним способом сім’яник і перерізавши перехідну зв’язку, лівою рукою фіксують сім’яний канатик через шкіру шийки мошонки, а правою рукою захоплюють сім’яник і різким рухом обривають сім’яний канатик. Щоб рука не ковзала по канатику, його обводять навколо вказівного пальця правої руки. Закритим способом каструють переважно великих і старих кнурів. Оскільки у кнурів широкі пахові кільця і вони схильні до гриж, каструвати їх доцільно тільки закритим способом.Великих кнурів закріплюють у спинному положенні в годівницях достатньої глибини і довжини (спеціально виготовлених або пристосованих) також можна фіксувати у бочках, головою донизу (кнура передньою частиною тулуба заводять у покладену на бік діжку, яку потім повертають дном донизу). Шкіру мошонки знеболюють інфільтраційною анестезією по лінії розрізу, а в товщу сім’яників вводять 2—5 мл 4%-ного розчину новокаїну.Розрізують усі шари мошонки не порушуючи цілості загальної піхвової оболонки. Для цього шкіру мошонки захоплюють двома пінцетами в поперечну складку, по якій і розтинають тканини. Після оголення загальної піхвової оболонки її разом з сім’яником захоплюють лівою рукою, а правою відтісняють мошонку до черевної стінки. Потім на сім’яний канатик, оточений загальною піхвовою оболонкою, накладають якомога вище прошивну лігатуру. Сім’яник відрізують на 1 см нижче від лігатури, куксу припікають 5 % спиртовим розчином йодом. Аналогічно проводять видалення другого сім’яника і рану припудрюють антисептиками. Утримання тварин після операції. Оперованих тварин розміщують у чистому, сухому приміщенні щодня оглядають. Для підстилки використовують сіно або солому, ні в якому разі не можна використовувати дрібно порізану січку або тирсу.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. Як проводять фіксацію кнурів при кастрації? Охарактеризуйте підготовку операційного поля? Як проводять місцеве знеболення сім’яників під час кастрації? Охарактеризуйте закритий кривавий метод кастрації кнурів? Охарактеризуйте відкритий кривавий метод кастрації кнурців?

Кастрацiя баранiв. Завдання. Ознайомитися з технiкою та способами кастрацii баранiв

1.Кастрацiя молодих барамiв вiдкритим способом
Найбiльший прирiст живої маси й настриг вовни дають барани, кастрованi в 3- 5 мiсячному вiцi й старшi (10 -12 мiс). Найменш болiсно реагують на виключення функцii статевих залоз барани вiком 3-4 мiс, тобто до настання статевої зрiлостi (І.0. Поваженко).
Тварин фiксують у спинному або боковому положекнi в жолобi чи на столi, iнодi на колiнах. Вовну на мошонцi вистригають, шкiру змазують 5 % спиртовим розчиком йоду. Знеболювання не застосовують.
Розтин мошонки проводять так само, як у бичкiв,— спереду мошонки по найбiльш опуклiй поверхкi сiм’яникiв або впоперек сiм’яникового мiшка на рiвнi його дна. Пiсля розрiзування загальної пiхвової оболонки розсiкають пiхвову (перехiдну) зв’язку мiж хвостом придатка й пiхвовою оболонкою. Брижу сiм’яника i сiм’яного канатика розривають тупим способом за допомогою тампона. На сiм’яний канатик какладають лiгатуру i на вiдстанi 1,5 - 2 см вiд неї вiдрiзують його.
Видаляють сiм’яники також щипцями Занда. Пiсля ампутацiї дна мошонки через операцiйнi рани виводять сiм’яники i на обидва сiм’яних канатики накладають щипцi Занда. На 1,5 см нижче вiд щипцiв сiм’янi канатики перерiзують ножицями. Рану обробляють порошками антисептикiв.
2. Кастрацiя молодих баранiв закритим способом
Для закритого способу кастрацii кращим доступом до сiм’яникiв i пiхвової оболонки є ампутацiя дна мошонки. Пiсля пiдготовки операцiйного поля сiм’яники вiдтискують до пахвинних кiлець, а мошокку вiдтягують до низу. Ножицями або скальпелем ампутують дно мошонки. При цьому загальна пiхвова оболонка не ушкоджується. Натисненням рукою на сiм’яники їх разом з пiхвовою оболонкою виводять в операцiйну рану. Тканини мошонки вiдтискують до пахвини. У баранчикiв 3- 4-мiсячного вiку на сiм’янi канатики накладають лiгатуру, у старших тварин сiм’яний канатик попередньо здавлюють гемостатичним пiнцетом i на утворений жолобок накладають кастрацiйну петлю або прошивну лiгатуру; в обох випадках кижче вiд лiгатури, на вiдстанi 1,5 см канатики перерiзують. Рану присипають антисептичним порошком. 3. Кастрацiя старих баранiв
Сiм’яниковий мiшок старих баранiв має значнi розмiри, нижнiм краєм досягає заплеснових суглобiв. Утворена пiсля видаленкя сiм’яникiв порiвняно велика порожнина наповнюється ексудатом, часто забруднюється, що призводить до нагноєння з тяжкими наслiдками (тварин дорiзують). Тому орхiектомiю в дорослих i старих баранiв виконують разом з ампутацiєю сiм’яникового мiшка.
Кастрацiя старих баранiв(за Ханiним та iн.).Показання. Вибракування iз племiнного використання за вiком або через поновлення бiльш повноцiнними баранами.
Знеболювання. Циркулярна iнфiльтрацiяшийки мошонки та iнтратестикулярна iн’єкцiя 3 % розчину новокаїну (по 10 мл).
Технiка опера цiї. Барана мiцно фiксують у лiвому боковому положеннi з пiдтягнутою правою тазовою кiнцiвкою. Хiрург лiвою рукоювiдтискує сiм’яники до пахвини, одночасно відтягуючи дномошонки у протилежному напрямку. На 2 см нижче вiд рудиментарних соскiв коловим розрiзом роз’єднуе шкiру і глибше роэташованi шари мошонки безпосередньо до загальної піхвової оболонки. Після розрізу шарів мошонки її стягують з поверхнi загальної піхвової оболонки до найнижчих ділянок сім’яникiв. На стоншену частину сім’яних канатикiв, витягнутих з пахвинних каналiв i покритих загальною пiхвовою оболонкою, накладають i повільно стискують щипцi Занда. Нижче від щипцiв скальпелем або ножицями перетинають сiм’яні канатики, вкриті загальною піхвовою оболонкою, і сім’яники видаляють разом з мошонкою. Щипцi знiмають чере 2-З хв. Кукси обробляють йодом. Рану припудрюють порошком білого стрептоциду, пенiцилiну чи iншого антибіотика. Краї рани з бокiв мошонки эближують накладанням по одному стібку вузлового шва або скобок Мiшеля. Центральну частину рани залишають вiдкритою, щоб запобiгти накопиченню видiлень. Протягом 20 днiв тварин утримують окремо i не випасають на заболочених місцях. Шви знiмають на 7—8-й день.
Кастрацiя собак. Завдання. Ознайомитися з технiкою та способами кастрацii собак.

Показання. Невилiковнi хвороби сiм’яникiв, усунення лiбiдо.
Знеболювання. Нейролептик, мiсцева анестезiя.
Технiка опера цiї. Доцiльний закритий спосiб кастрації.Тварину фiксуютъ у спинному положеннi. Пiсля вiдповiдної пiдготовки у пахвиннiй дiлянцi крiзь шийку мошонки намацують сiм’яний канатик. У цьому мiсцi iн’єктують пiдшкiрно 2 % розчин новокаїну. Через 2 хв розрiзують шкiру на рiвнi сiм’яного канатика на протязi 3-5 см, оголюючи жовтувато-блакитний тяж сiм’яного канатика, вкритий загальною пiхвовою оболонкою. Складенi ножицi пiдводять пiд сiм’яний канатик i виводять його у рану. Тонкою голкою впорскують iнтравагiнально 2 мл того самого розчину новокаїну. Вводячи ножицi в рану, дiстають сiм’яник. На стоншену дiлянку сiм’яного канатика, вкритого загальною пiхвовою оболонкою, накладають кетгутну лiгатуру i дистально вiд не пересiкають канатик. Так само дiють i на другому канатику. Рани зашивають.

Кастрацiя котiв. Завдання. Ознайомитися з технiкою кастрацii котів.

Показання. Усунення лiбiдо i специфiчного запаху секрету анальних залоз.
Фіксацiя. Кота загортають у ковдру або халат, залишаючи вiдкритою задню частину тiла. Потiм звiльняють заднi кiнцiвки i, утримуючи їх обома руками, надають тваринi крижово-спинного положення. Дуже агресивних тварин наркотизують або застосовують нейролелтик (ромпун, рометар) iмiсцеве знеболювання.
Технiка операції.. Пiсля обробки шкiри мошонки йодом пiдшкiрно та iнтратестикулярно впорскують тонкою голкою по 1 мл 0,5% розчину новокаїну. Пальцями лiвої руки фiксують мошонку, напружують її на сiм’яниках i почергово розрiзують тканини до сiм’яникiв. Ножицями перерiзують пахвиннi зв’язки обох сiм’яникiв вiдокремлюють загальну пiхвову оболонку. Гемостатичним пiнцетом затискують обидва сiм’янi канатики, скручують їх рукою, а потiм, затискуючи другим пiнцетом, закiнчують торзування до повного вiдокремлення. Сiм’яники можна вiдрiзувати пiсля накладання лiгатури.

Кастрацiя нутрiй. Завдання. Ознайомитися з технiкою кастрацii нутрій.

Показання. Позбавлення агресивностi, одержання високоякiсного хутра.
Фiксацiя у спинному положении. Грудні i тазовi кiнцiвки эближують попарно. для заспокоєння застосовують ромпун або амiназин.
Технiка операцii. Натискуючи рукою на черевну стiнку тварини у напрямку до тазу, витискують сiм’яники у порожнину загальної пiхвової оболонки. Один iз сiм’яникiв разом iз сiм’яниковим мiшком фiксуютьпальцями лiвої руки. Шкiру iрозвинену жирову клiтковину розрiзують скальпелем, оголюючи загальну пiхвову оболонку. Її вiдокремлюють тупим способом до пахвинного кiльця, повертають на 180° у поздовжнiй осі i поблизу пахвинного кiльця затискують артерiальним пiнцетом. Так само дiють і на другому боцi. Спереду кожного пiнцета на канатики накладають прошивнi лiгатури, а позаду перерiзують загальну пiхвову оболонку разом із вмiстом. Кукси обробляють йодом. Рани не зашивають.

Кастрацiя кролiв. Завдання. Ознайомитися з технiкою та способами кастрації кролів

Показання. Полiпшення вiдгодвлi.
Фiксацiя. Через велику ширину пахвинних каналiв пiд дiєю кремастерiв сiм’яники можуть вiльно перемiщуватися в черевну порожнину. Фiксують у крижово-спинному положеннi, затискуючм попарно груднi і тазовi кiнцiвки.
Техніка операції. Перший спосiб — кривавий закритий з накладанням лiгатури. Пiсля пiдготовки операцiйного поля натискують на стiнку живота спереду назад і витискують сiм’яники досiм’яникового мiшка. Розсiкають усi шари мошонки, не зачiпаючи загальноi пiхвової оболонки, і витискують сiм’яники. Далi пiнцетом почергово затискують вкритi загальною піхвовою оболонкою сiм’яникові канатики, накладають кетгутнi лiгатури i на 1см вiд них пересiкають канатики з оболонкою. Застосовують антисептики.
Другий спосiб (Власенка, Михайловського) — кривавий. Починають його як вiдкритий, закiнчують як закритий. Злегка натискуючи на стiнку живота спереду назад, витiсняють сiм’яник у мошонку. Сiм’яники фіксують великим, вказiвним пальцями і мiзинцем лiвої руки. Розрiз завдовжки 0,7-1,2 см проводять паралельно шву мошонки по випуклiй поверхнi обох сiм’яникiв ближче до їх задніх кiнцiвок.
Розрiзують усі шари до загальної пiхвової оболонки. Стисканням пальцiв лiвої руки розсовують кінці розрiзаних тканин, внаслiдок чого вони злегка вiдшаровуються вiд загальної пiхвової оболонки. Потім на таку саму довжину розрiзують загальну пiхвову оболонку. В розрiз спрямовують сiм’яник, який виводять зовнi, захоплюють пальцями і пiдтягують до появи з рани загальної пiхвової оболонки, з’єднаної з сiм’яником і канатиком перехiдною зв’язкою та мезорхiумом. При пiдтягуваннi сiм’яника пiхвова оболонка покриває сiм’яниковий канатик iпiдвiмається разом з ним. На 2-3 см вище вiд придатка на сiм’яниковий канатик, покритий загальною пiхвовою оболонкою, накладають лiгатуру з шовкової. нитки. Вiдступивши на 0,5 см нижче вiд мiсця накладання лiгатури, скальпелем пересiкають сiм’яний канатик. Аналогiчно видаляють і другий сiм’яник Рани присипають антисептичним порошком

Кастрацiя крипторхiдiв. Крипторхiзм — аномалiя, яка полягає в тому, що один або обидва сiм’яники затримуються ще до народ-ження плода в черевнiй порожнинi (черевний крипторхiзм) або у пахвинному каналi (пахванний
крипторхiзм) i не опускаються у порожнину загальної пiхвової оболонки. Найчастiше зустрiчається у кнурiв.

Завдання. Ознайомитися з технiкою кастрацii крипторхів.

Показання. Черевний або пахвинний крипторхiзм.
Пiдготовка. Позбавлення корму за 12 год до операцiії.
Фiксацiя. Положення на спинi або головою донизу.
Знеболювання. Нейролептик, iнфiльтрацiйна анестезiя. Технiка операції. Оперують переважно у 4-6-мiсячному вiцi. Роблять парамедiаннулапаротомiю на 8 см збоку вiд статевого члена, змiщуючи його разом iз препуцiєм убiк. Розтин починають вiд зовнiшнього пахвинного кiльця так, щоб середина розрiзу вiдповiдала рiвню передостаннього соска. При цьому розсiкають прямий м’яз. У тварин старше 6 мiс. лапаротомiю краще виконувати на серединi лiнiї, що з’єднує маклак з передостаннiм соском. довжина розрiзiв така, щоб можна було ввести два пальцi у черевну порожнину. Ретельно дослiджуючи пальцями прилеглу до черевної стiнки дiлянку, знаходять сiм’яник, пiдтягують його до рани i вiдрiзують, попередньо наклавши лiгатуру. На завершення накладають кiлька стiбкiв на очеревину, м’язи i шкiру.
Каплунiзацiя пiвнiв. Завдання. Ознайомитися з технiкою кастрацii півнів.

Анатомо-топографiчнi данi. Сiм’яники мають бобовидну форму i розташованi з обох бокiв хребта на рiвнi приєднання останньої пари ребер. Виступаючи за межi останнiх ребер, сiм’яники доходять до кранiальної частини нирок. У 2-3 місячних пiвнiв сiм’яники мають жовтий колiр i досягають розмiру вiд рисового зерна до квасолини. Інодi один полюс сiм’яника може бути пiгментований. Мiж сiм’яниками проходять тонкостiнна черевна аорта i задня порожниста вена. Пошкодження їх пiд час операції супроводжується сильною i навiть смертельною кровотечею. Якщо провести сегментальну площину в останньому мiжребер’ї, то вона торкатиметься задньої половини сiм’яникiв.
Показання. Полiпшення вiдгодiвлi; одержання смачного м’яса.
Пiдготовка. Найкращий для операцiї вiк пiвнiв 2,5-3 міс. За 24-36 год до операцiї їх не годують. Iнструментарiй: малий черевистий скальпель (а), довжину ручки якогозменшують сточують на 2/3 ширини; ранорозширювач (б); гачок-перфоратор для розривання очеревини (в) (виготовляютьз препарувальної голки); елеватор (е) виготовляють iз дроту поперечним перерiзом 1,5 мм); «г»-подiбний пiнцет (д) виготовляють з очного пiнцета, кiнцi якого згинають у формi дужок 1 см завдовжки); екразер (е) (iнодi замiсть нього використовують дротяну горлову петлю для видалення полiпiв;її гiльзу виправляють і кiнцеву частину сплющують). Всi iнструменти стерилiзують.

Технiка каплунiзацii ( за Шалдугою). Птицю фiксують на правому боцi. Помiчник лiвою рукою вiдводить кiнцiвки її назад, а великими пальцями правої руки пiднiмає лiве крило, мiзинцем і безiменним пальцями тiєї самої руки пригинає шию пiвня до столу. Вказiвним і середнiм пальцями вiдтискує пiр’я з операцiйного поля. При операції з правого боку вiдповiдно змiнюють руку. У дiлянцi двох останнiх ребер і поблизу хребта вищипують пiр’я. Дiлянку розрiзу обробляють тампоном, просоченим йодованим спиртом (1: 1000). Шкiру змiщують каудодорсально і розрiзують її по контуру останнього ребра, починаючи вiд кiнця поперечного вiдростка 5-го ребра донизу на 1,5-5 см. Оголений при цьому m. tensor fasciae latae вiдсувають ручкою скальпеля назад iрозсовують м’якi тканини останнього мiжребер’я. У нижнiй дiлянцi рани ручку скальпеля ведуть кiнцем, повернутим угору, розсовуючи тканини у верхньому кутi рани, ручку повертають донизу.
Абдомiнальний і наднирковий повiтроноснi мiшки не розрiзують, а вiдтискують. У рану вставляють ранорозширювач. Очеревину пiднiмають гачком, а кишки зміщують елеватором донизу, виявляючи пiд хребтом сiм’яник. Пiд нього пiдводять розкритi браншi Г-подiбного пiнцета. Коли брижа сім’яника знаходитиметься мiжбраншами, їх з’єднують і швидким ривком видаляють сiм’яник. Потiм видаляють ранорозширювач, зсувають на мiсце крило. Рану не зашивають, вона закривається сама. Аналогiчно дiють на протилежному боцi. дуже великi сiм’яники (розмiром з квасолину і бі льше) видаляють дротяним екразером (горловою петлею).
Пiвнiв, у яких окремi частинки сiм’яника приживляються i регенерують у черевнiй порожнинi, називають напiвкаплунами. За ростом і масою вони близькi до каплунiв, але жиру у них вiдкладається менше. М’ясо напiвкаплунiв за смаком і поживнiстю майже не вiдрiзняється вiд м’яса каплунiв.
Кастрація свинок Завдання. Оволодiння прийомами й способами фiксації свинок; набуття практнчних навичок з технiки кастрації свинок через бiчну черевну стiнку (здухвину) i по бiлiй лiнії.

Загальнi зауваження. Кастрацiєю свинок називають штучне знеплiднення їх вирiзуванням яєчникiв.
Економiчне значення кастрації полягає в тому, що вона, зумовлюючи значнi змiни в органiзмi, дає можливiсть у вiдносно короткий строк вiдчутно збiльшити прирiст живої маси тварин при їх вiдгодiвлi й отримати на 20-30 кг бiльше м’яса й жиру порiвняно з некастрованими тваринами такого самого вiку; строк вiдгодiвлi кастрованих свинок скорочується на 15-30 днiв, а витрата кормiв за перiод вiдгодiвлi на 10-12 %. Найефективнiшою є вiдгодiвля при оварiектомії свинок у вiцi 4- 8 мiс.
Пiдготовка до операцiї. Намiчених для кастрацii свинок за 5— 6 днiв до операції віддiляють в окремi станки для «звикання». За добу до операції свинок миють, оглядають i вимiрюють температуру тiла. Не пiдлягають кастрацiї хворi, виснаженi, дуже ожирiлi й пороснi свинки, а також свинки в станi тiчки. Перед операцiєю тварин тримають на голоднiй дiєтi впродовж 18 -24 год.
Фiксацiя тварин Свинок закрiплюють у вертикальному положеннi з трохи пiднятим задом так, щоб вiсь хребта була пiд кутом 45-80° до поверхнi пiдлоги. В такому положенні тварини кишки змiщуються в бiк дiафрагми, завдяки чому легше знаходити й видаляти яєчники. Крiм того, свинки, перебуваючи в напiввертикальном положеннi вниз головою, спокiйнiшi й менше верещать. Для фiксації свинок рекомендовано кiлька видiв операцiйних столiв. Найзручнiший є стiл Никифорова.
Знеболювання. Для мiсцевого знеболювання застосовують iнфiльтрацiйну анестезiю, iнфiльтрують тканини черевної стiнки 0,25 -0,5 % розчином мовокаїну. У великих свинок операцiю роблять пiд наркозом. Як наркотичнi засоби використовують тiопентал-натрiй у дозi 1 мл 5 % розчин на 4 -5 кг маси тiла тварини — внутрiшньовенно; гексенал з розрахунку
1 мл 3 % розчину на 1 кг маси тiла тварини вкутрiшньочеревинно; амiназин — по 1 мл 2,5 % розчину ка кожнi 25 кг маси тварики внутрiшньовенно або внутрішньом’язево,4%стресніл(азаперон)
Технiка операцii. Є два способи кастрацii свинок: через здухвину i по бiлiй лiнії.
Кастрацiя через здухвину. Запропоновано кiлька оперативних доступiв до яєчникiв. Проте найрацiональнiшим євертикальне розрiзування черевної стiнки в правiй здухвинi, на 2 -3 см спереду вiд маклака (у свинок, якi опоросилися, на 5 -7 см) i на 4-6 см нижче вiд поперечного вiдростка 5-го поперекового хребця.
Черевастим скальпелем розтинають прямолiнiйно шкiру, пiдшкiрку клiтковину, поверхиеву й жовтi фасцiї, а м’язи черевної стiнки роз’єднують за напрямом їхнiх волокон держаком скальпеля або вказiвним пальцем. Потiм захоплюють очеревину пiнцетом, пiдтягують її в рану i розрiзують ножицями.
Через операцiйну рану в черевну порожнину вводять вказiвний i середнiй пальцi лiвої руки i захоплюють ними правий яєчник, витягують його назовнi через рану i видаляють. Дуже зручно видаляти яєчники емаскулятором Никифорова.
Якщо емаскулятора немає, яєчники можна вiдкручувати (у свинок 4 -5 мiсячного вiку) мiж двома пiнцетами, накладеними на яєчникову зв’язку; у тварии старшого вiку перед видаленням яєчника на його зв’язку бiля кiнців рога матки накладають лiгатуру i зав’язують морським вузлом, пiсля чого яєчник вiдрiзують ножицями або скальпелем. Лiвий яєчник видаляють таким самим способом, як i правий.
Операцiю завершують накладанням двох рядiв вузлових швiв: перший — на м’язи та очеревину, другий — на шкiру. При невеликих розрiзах можна обмежитись какладанням вузлового шва тiльки на шкiру. Рану черевної стiнки захищають ватно-колодiйною пов’язкою або вкривають йодоформною чи ксероформною маззю.
Кастрацiю по бiлiй лiн ії застосовують у свикок вiком до 3міс. При кастрації по бiлiй лiнії тварин фiксують у спинному положеннi на операцiйному столi, що має вигляд корита, встановленого пiд кутом 45 — 60° до поверхні столу. Розрiзують черевну стiнку ма 4-6см уздовж бiлої лiнії мiж останньою парою соскiв. При цьому розрiзують шкiру, пiдшкiрну клiтковину i зрощення сухожилкових пластинок м’язiв живота. Через розрiз захоплюють пiнцетом очеревину i розрiзують її скальпелем. Пiсля цього вказiвним i середнiм пальцями, введеними в черевну порожнину через рану, знаходять рiг матки, а по ньому i яєчник, який витягують з черевкої порожнини й видаляють одним iз описаних вище способiв. Так само видаляють i другий яєчник. На рану черевної стiнки накладають два поверхи швiв: перший — безперервний, або вузловий, на очеревину разом iз сухожилковою пластинкою м’язiв живота; другий — вузловий на шкiру з пiдшкiрною клiтковиною.
Утримання тварин пiсля операцii. Оперованих свинок iзолюють від iнших тварин по 5 -10 голiв в окремі станки, якіпопередньо вичищають, дезинфiкують i забезпечують пiдстилкою.
Через 1-2 год пiсля операцiї тварин слiд напоїти, а через 6- 8 год їм дають бовтанку з висiвок. На другий день тваринам згодовують половину добового рацiону, а з третього дня їх переводять на звичайну годiвлю. Свинок, кастрованих по бiлій лінії, переводять на повний раціон поступово на 6- 7 день після операції.
За оперованими тваринами встановлюють ветеринарний нагляд впродовж семи днiв. Шви знiмають на 7-9 добу після операції.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. Як проводять фіксацію свинок при кастрації? Опишіть підготовку операційного поля перед кастрацією свинок? Як проводять місцеве знеболення під час кастрації? Як проводять місцеве знеболення під час кастрації? Охарактеризуйте метод кастрації свинки через здухвинну ямку? Охарактеризуйте метод кастрації свинки по білій лінії.

Кастрацiя суки й кішки Завдання. Ознайомитися з технiкою та способами кастрації сук і кішок.

Анатомо-топографiчнi данi. Яєчники в м’ясоїдних пiдвiшенi на рiвнi 3-го або 4-го поперекового хребця, як правило, на дуже короткiй, iнколи на дещо довшiй брижi. У суки повнiстю, а в кiшки частково вони покритi ясчниковою сумкою. Канатикова кранiальна зв’язка статевих залоз проходить кранiально, в напрямку до дiафрагми, поряд з нирками. У каудальному напрямку ясчник з’єднується з кiнцем рога матки власною зв’язкою яєчника, дуже короткою в собаки й дещо довшою в кiшки. Бiльшу частину сумки яєчника займає брижа маткової труби. У сук вона представлена “жировим тiлом”, а в кiшок — сумкою, яка практично не має жирової тканини. У цъому мiсцi знаходиться яйцепровiд.
М’ясоїднi мають дворогу матку. Довжина рогiв матки складає в кiшок 10 см, у сук 10-14 см, а ширина вiдповiдно 4 мм i 5-10 мм. Роги з’єднуються в коротке тiло матки довжиною 2-3 см, до якого прилягає дуже коротка (5-10 мм) шийка матки. Вона переходить у сферу пiхви ще в перитоніалънiй частинi порожнини таза.
Мезометрiй (широка зв’язка матки) являє собою широкi смужки очеревини, якi в добре вгодованих сук маютъ велику кiлъкiсть жирової тканини. Латерально з цими полосками з’єднусться широка складка брижi круглої й довгої маткових зв’язок, якi проходять вiд кiнцiв рога матки в напрямку до внутрiшнього пахвинного кiльця i в сук iнколи з’єднусться з утвореним у цьому мiсцi вiдростком пiхвової оболонки.
Показання. Проводять на прохання власника, щоб змiнити норів тварини, якщо необхiдно позбавити суку здатностi до роэмноження йвиключити можливiсть тiчки.
Фiксацiя. Тварину фiксують у спинному положеннi.
Знеболювання. Нейролептаналгезiя, наркоз, iнфiльтрацiйна анестезiя по лiнii розрiзу.
Технiка операцii. Виконують медiанну лапаротомiю в позадупупковiй дiлянцi. У черевну порожнину вводять дещо зiгнутий вказiвний палець дорсально вздовж черевної стiнки. Ним захоплюють лiвий рiг матки й разом з яєчником витягують у рану. Якщо при постiйному несильному натягуваннi не вдається пiдтягнути в рану яєчник разом з його сумкою, кранiальну зв’язку ясчника можна натягнути або надiрвати кiнчиком вказiвного пальця. Задопомогою голки Дешампа на власну зв’язку яєчника, мiж сумкою яєчника йкiнцем рога матки, через мезоварiй (брижу яєчника) накладають лiгатури, якi розсмоктуються, на зв’язку разом з матковими гiлками яєчникової артерiї та яєчникової вени.Другу лiгатуру за допомогою голки Дешампа накладають дорсальнiше яєчникової сумки для лiгування яєчникової артерії та яєчникової вени і зав’язують на вiдстанi бiля 1 см вiд сумки яєчника. Мiж лiгатурами ножицями вiдсiкають яєчник i, як правило, разом з ним яєчникову сумку. Правий яєчник, як правило, прикрiплений бiльш короткою зв’язкою, видаляють аналогiчним способом.
Пiсля цього накладають триповерховий шов.

Ускладнення при кастрації самців Завдання.Оволодіти методами ліквідації ускладнень при кастрації різних видів тварин.

При кастрації самців можуть виникати найрізноманітніші ускладнення. Найчастіше спостерігаються такі: кровотеча, випадання загальної піхвової оболонки, кукси сім’яного канатика, сальника і кишкової петлі. Кровотеча. Кровотеча може бути первинною, коли її виявляють під час самої операції, і вторинною, коли вона виникає через кілька годин, а іноді і днів після операції.Найчастішими причинами кровотеч є помилки під час проведення операції, користування поганим інструментом, неправильний догляд за тваринами в післяопераційний період. Порівняно рідше причиною кровотечі є знижена здатність зсідатися і слабка в’язкість крові.Джерелом кровотечі можуть бути артерії і вени мошонки, сім’яного канатика і сім’япровода.Кровотеча з судин мошонки краплинна, а з судин сім’яного канатика — струминкою. Кровотеча з артерії сім’япровода буває тривалою у вигляді частих краплин, що стікають із внутрішньої поверхні загальної піхвової оболонки. Якщо кров збирається в порожнині загальної піхвової оболонки, збільшується мошонка, причому з кастраційної рани звичайно звисає згусток крові.Коли краплинна кровотеча з судин мошонки не припиняється, кровоточиві судини торзують пінцетом або перев’язують лігатурою. Якщо ж кровоточиві судини не виявлено, вдаються до тампонади мошонки з накладанням на краї рани 1—2 стібків швів.При кровотечі з сім’яного канатика лікувальну допомогу подають негайно. В цьому разі пальці або кисть руки вводять у порожнину загальної піхвової оболонки, знаходять сім’яний канатик,тобтойого куксу і на 5-7 хв.накладаємо щипці Занда. Якщо куксу канатика не вдається вивести в рану, то, контролюючи пальцями руки, на неї накладають гемостатичний затискач, який знімають через 12—24 год. Доцільно застосовувати засоби, які підвищують в’язкість і зсідання крові такі як: амінокапронова кислота, адреналіну гідрохлорид, вікасол, кальція хлорид, желатин. Випадання загальної піхвової оболонки. Це ускладнення найчастіше трапляється у жеребців. Причинами його є помилки в проведенні операції (розшарування на значній довжині тканин мошонки, значна інфільтрація пухких тканин мошонки розчином анестетика, гематоми в загальній піхвовій оболонці та ін.).Відразу ж після операції або через деякий час після неї загальна піхвова оболонка, якщо вона з якоїсь причини відокремилась від куперової фасції, опускається через рану і звисає нижче рівня шкіри мошонки у вигляді клаптів.При лікуванні частину загальної піхвової оболонки, що випала, захоплюють пінцетом і відрізують ножицями на рівні відшарування її від куперової фасції. Випадання кукси сім’яного канатика. Найчастіше спостерігається у жеребців. Воно виникає внаслідок низького накладання кастраційних щипців або лігатури, а також у разі відривання брижі сім’яника на великій відстані від краю кукси через надмірне витягування сім’яного канатика при кастрації.Випаданню сім’яного канатика сприяють крововиливи при огляді кастраційної рани виявляють виступаючу з неї частину кукси сім’яного канатика, яка надалі набрякає внаслідок про­сочування ексудатом.Лікування полягає в ампутації тієї частини сім’яного канатика, яка випала. Ії відокремлюють емаскулятором, відкручують після накладання щипців Занда або відрізують після попереднього накладання лігатури. Випадання сальника. Це ускладнення може статись під час операції, безпосередньо після неї, коли тварина встає з операційного стола (землі), або через деякий час після операції, коли тварина вже стоїть біля конов’язі чи в стійлі.Причинами випадання сальника є широкі пахові кільця, грубе витягування сім’яного канатика, сильний неспокій тварини при кастрації або в післяопераційний період. Діагностика цього ускладнення нескладна. При огляді виявляють звисаючу з рани мошонки складку сальника білувато-рожевуватого кольору, розмір якої поступово збільшується. Якщо сальник випав у порожнину загальної піхвової оболонки, то мошонка збіль­шена в об’ємі і тістувата на дотик. У разі випадання сальника потрібне невідкладне оперативне втручання. Операцію виконують на лежачій тварині, неухильно додержуючи правил асептики й антисептики. Частину сальника, що випала, видаляють. Для цього обережно виймають сальник із піхвового каналу і на ту його частину, яка не була в рані, накладають лігатуру. На 2 см нижче останньої сальник відрізують, куксу зрошують спиртовим розчином йоду і вправляють у черевну порожнину або паховий канал за допомогою корнцанга. Кастраційну рану залишають відкритою або ж роблять так, як при закритому методі кастрації. Випадання кишок. Найчастіше спостерігається в жеребців, кну­рів і кроликів і є найбільш небезпечним ускладненням при кастрації. Звичайно випадають петлі тонкої кишки і тільки з однієї кастраційної рани.Основними причинами випадання кишки є ненормальна ширина пахового каналу і сильне напруження черевного преса при неспокої тварини. Кишка може випасти під час кастрації, після неї, коли тварина піднімається, або в пізніші строки. Випаданню кишок сприяє тривала голодна дієта перед кастрацією. При випаданні петлі кишки потрібне невідкладне лікування, яке полягає ось у чому. Передусім кишку, що випала, захищають від забруднення і можливого ушкодження. для цього на неї накладають у вигляді суспензорія стерильні рушники або простирадло, до вправляння кишки приступають після наркозу тварини і надання їй спинного положення. Кишку, яку вправляють, обмивають ізотонічним розчином хлориду натрію і розчином риванолу (1: 1000). Загальну піхвову оболонку розтягують лійкоподібно пінцетами Пеана і обережно вправляють петлю кишки в черевну порожнину, починаючи з ділянок, які лежать ближче до пахового каналу. Якщо вправити кишкову петлю не вдається, розширюють пахове кільце. Для цього в його передньозовнішньому розі роблять скальпелем невеликий розріз, величину якого контролюють пальцем. Після вправлення петлі кишки відокремлюють загальну піхвову оболонку від тканин мошонки, перекручують її разом з сім’яним канатиком на 360° і накладають прошивну лігатуру, як при закритому способі кастрації. За оперованою твариною встановлюють постійний нагляд. Ваші дії в випадку кровотечі? Ваші дії в випадку випадінні сальника, загальної піхвової оболонки та кишок?

Дата добавления: 2015-10-16