Сфера застосування меду.

Мед з лікувальною метою застосовували не лише в сиву давнину. До прикладу, німецький хірург Цейс в роки першої світової війни замість йоду активно застосовував мед для лікування інфікованих ран та опіків, отримуючи позитивний результат.

Лікування захворювань верхніх дихальних шляхів.

Застосування медових інгаляцій відоме з глибокої давнини. При інгаляції мед діє не лише на слизову оболонку носа і гортані (місцева бактерицидна дія), але і на альвеоли, потрапляючи таким чином в кров (загальноскріплююча дія).

Мед є універсальним протизастудним засобом.

Застосування меду при захворюваннях серця. Споживання меду сприятливо впливає на серцевий м’яз, оскільки мед містить у великій кількості легко засвоєну глюкозу. Німецький лікар Теобальд засвідчив, що мед при серцевих захворюваннях різного походження забезпечує трофіку серцевого м’язу, більше того від вживання меду не слід відмовлятись навіть у випадку цукрового діабету. На думку окремих авторів є підстави вважати, що мед сприяє розширенню коронарних судин і покращує коронарний кровоплин.

Лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. Багато авторів на основі клінічних спостережень стверджують, що бджолиний мед знижує підвищену шлункову кислотність, в силу чого може використовуватись при гастритах та виразковій хворобі, що супроводжуються високою шлунковою секрецією. При виразковій хворобі слід приймати мед за 1,5 -2 години до прийому їжі чи через 3 години після їжі. Добрий ефект отримано при споживанні меду у вигляді розчину в теплій кип’яченій воді. Споживання водного розчину меду у теплому вигляді сприяє розрідженню слизу в шлунку та швидкому всмоктуванню без подразнення кишківника, при цьому кислотність знижується. І, на противагу, медовий водневий розчин у холодному вигляді підвищує шлункову кислотність, затримуючи вміст шлунка і подразнюючи кишківник.

Мед широко застосовується при захворюваннях печінки, завдячуючи його хіміко-біологічному складу, зокрема високим вмістом глюкози.

У науковій літературі з’явились відомості про те, що мед виявляє лікувальні властивості і рекомендується його введення у дієту нирковим хворим. Ефективність меду за даних умов пояснюють тим, що він містить дуже мало білка і, практично, не містить солі – двох складників, які протипоказані при ниркових захворюваннях.

Загальновідомим є позитивний ефект від використання меду у клініці шкірних захворювань та у лікувальній косметиці з метою збереження і підтримання здорової і красивої шкіри. Ще Гіпократ, Ібн-Сіна вказували на властивість меду зберігати і надавати гарного кольору шкірі. Медові маски – ефективна косметична процедура, впливає значно краще, ніж штучні креми і маски. повтор

Підсумовуючи наведені вище лікувальні властивості меду, слід наголосити, що:

Мед широко застосовується при захворюваннях нервової системи, енерговиснаженні, втомі, безсонні, профілактиці променевої хвороби та пострадіаційній корекції, що має виключне значення в умовах сьогодення – глобальної екологічної та техногенної криз. Це, передовсім, пов’язане як з віддаленими наслідками чорнобильської трагедії, так із різноманітними стресорними чинниками екзогенного та ендогенного походження.

Дата добавления: 2015-10-16