Біографія. Вільгельм Конрад Рентген

Реферат

На

Тему:

Вільгельм Конрад Рентген

Здала: Сухицька.К.

Учениця 11 класу

Перевірила: Ісаєва.І,А

Село Сурсько Литовське.2012 рік

Сторінок:12

Малюнків:3

Література: Білий М.У. Атомна фізика. — Київ: Вища школа, 1973.

І. Пулюй. — Збірник праць. К.: Рада, 1996, 712 с.

Rafael Gualla/«Pulujisieren» statt «Rontgenisieren»// Wochenen-beilage der «Oberösterreichischen Nachrichten», 3 Februar 1962.

Вступ

В своєму рефераті я Вам розповім про видатного німецького фізика

Вільгельма Конрада Рентгена, який відкрив рентгенівські промені.

Я гадаю Вам буду цікаво дізнатися про його біографію і не тільки!

Зміст

· 1) Біографія

· 2) Дослідження

· 3) Відкриття променів

· 4) Нагороди

· 5) Галерея

· 6) Див. також

· 7) Посилання

Біографія

Вільгельм Конрад Рентген (нім. Wilhelm Conrad Röntgen) — (*27 березня 1845 — †10 лютого 1923) — німецький фізик.

У 1895 році відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання — рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.

Перша Нобелівська премія з фізики 1901 року була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним першої рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів.

Перший лауреат нобелівської премії Вільгельм Конрад Рентген народився 17 квітня 1845 року у прикордонному місті Ленепе(Німеччина, сучасна назва міста Ремшайд). Вільям був єдиною дитиною в родині. Батько був купцем і виробником одягу. Мати Шарлота Констанца родом з Амстердама. Першу освіту Вільгельм отримує у приватній школі Мартинуса фон Дорна. З 1861 він відвідує Утрехтську Технічну школу, але в 1863 його відраховують за карикатуру на викладача, через що юнак мав переїхати до Цюріха навчатися у вищу технічну школу. У цьому закладі атестат не був обов'язковим, натомість був передбачений екзамен, на якому 30 років по тому провалився Ейнштейн. Особливу цікавість Конрад Рентген проявляє до математики та фізики. В 1869 році захищає дисертацію на ступінь доктора філософії.

Визначивши для себе профільною наукою фізику, Вільгельм влаштовується асистентом на кафедрі фізики в Цюріху, Гісені. У період з 1871 по 1873 Вільгельм працює у Вюрцбурзькому університеті, а 1874 року разом зі своїм професором Августом Адольфом Кундта переходить до Страсбурзького університету. Там В.Рентген п'ять років працював лектором (до 1876), а потім професором (з 1876 року). У 1875 році Вільгельм стає професором Академії Сільського Господарства в Каннінгемі (Віттенберг). У 1879 році його перевели на кафедру фізики в університеті Гіссен, яку згодом очолив. З 1888 року Рентген очолював кафедру фізики в Університеті Вюрцбурга, у 1894 році його обирають ректором цього університету. У 1900 році Рентген очолює кафедру фізики університету Мюнхена - вона стала останнім місцем його роботи. Після досягнення відповідного граничного віку науковець передав кафедру Вільгельму Провину, але працювати продовжував до кінця життя.

Вільгельм Рентген мав родичів у США і хотів емігрувати. Його навіть прийняли в Колумбійський університет у Нью-Йорк. Проте вчений залишився у Мюнхені.

Помер 10 лютого 1923 від раку. Його прах захоронено в Гісені.

Перший знімок руки Вільгельма Рентгена зроблений ним самим 22 грудня 1895 р.

Дослідження

Вільгельм Конрад Рентген досліджував пружні властивості кристалів, в'язкість та діелектричну проникність деяких рідин, вимірював магнітне поле рухомих зарядів. Його наукові інтереси простиралися в області електромагнетизму, фізики кристалів, оптики, молекулярної фізики. Рентген відкрив в 1885 магнітне поле діелектрика, який рухається в електричному полі (так званий "рентгенів струм"). Його дослід наочно показав, що магнітне поле створюється рухомими зарядами, і мав величезне значення для створення Г. Лоренцом електронної теорії. Досліджуючи електромагнітні явища в кристалах, він відкрив взаємозв'язок електричних і оптичних явищ у кристалах. Але найвідомішим відкриттям Рентгена стали промені, названі його ім'ям.

Ще Фарадей серйозно займався цими явищами, описав різноманітні форми розряду, відкрив темний простір у світному стовпі розрідженого газу. Гольдштейн (1850-1931), вивчаючи властивості променів, назвав їх катодними променями (1876 р.). Через три роки Вільям Крукс (1832-1919) довів матеріальну природу катодних променів і назвав їх "променистою матерією" - речовиною, що знаходяться в особливому четвертому стані. Відхилення катодного пучка магнітним полем в трубці Крукса стало класичною шкільною демонстрацією. Проте досліди по електричному відхиленню катодних променів не були настільки переконливими. Герц не виявив такого відхилення і прийшов до висновку, що катодний промінь - це коливальний процес в ефірі. Учень Герца Ф. Ленард, експериментуючи з катодними променями, в 1893р. показав, що вони проходять через віконце, закрите алюмінієвою фольгою, і викликають світіння у просторі за віконцем. Ось з такими трубками експериментував Вюрцбурзький професор Вільгельм Конрад Рентген в кінці 1895р. при відкритті X-променів.

У 1920 році він опублікував свою останню роботу - обширну рукопис з фізики кристалів, яка узагальнювала дослідження, початі ним спільно з Йоффе. За своє життя вчений опублікував не дуже багато праць. Сім великих публікацій і 60 наукових статей. Але кожне слово в них було обгрунтовано, кожен аргумент математично і експериментально доведено.

Рентгенівська трубка подарована В. Рентгеном Німецькому музеї в Мюнхені.

Дата добавления: 2015-10-16