ТИТУЛКА
Зміст
Вступ 4
1. Актуальність теми та мета дипломного проекту 6
2. Оперативно– тактична характеристика об’єкту 8
2.1. Об’ємно планувальні та інші інженерні рішення на об’єкті 8
2.2. Характеристика технологічного процесу виробництва на об’єкті 8
2.3. Хімічна небезпека об’єкту з точки зору виникнення
надзвичайних ситуацій 8
3. Прогнозування можливої хімічної обстановки при аварії
на об’єкті 8
3.1. Прогнозування найбільш імовірного місця виникнення
надзвичайних ситуацій 8
3.2. Встановлення вихідних даних для визначення розвитку
надзвичайних ситуацій 8
3.3. Визначення основних геометричних параметрів
надзвичайних ситуацій 8
3.4. Розрахунок сил та засобів для ліквідації надзвичайних
ситуацій 8
4. Хімічний захист об’єкту та запропоновані інженерні рішення
щодо покращення його рівня безпеки 8
4.1. Інженерні рішення в підвищенні хімічної безпеки об’єкту 8
4.2. Організація, підготовка, підвищення рівня оперативної
готовності сил цивільного захисту, що можуть залучатись
до ліквідації надзвичайних ситуацій із викидом хлору 8
4.3. Розробка плану дій органів управління та сил цивільного
захисту об’єкту у разі виникнення надзвичайної ситуації з викидом хлору 8
5. Економічне обґрунтування впровадження запропонованих
інженерних рішень 8
6. Вплив наслідків надзвичайної ситуації на навколишнє
природне середовище 8
7. Безпека праці при проведенні аварійно– рятувальних
та інших невідкладних робіт 8
Висновок 8
Література 8
Вступ
Надзвичайні ситуації на об’єктах, де використовуються хімічно– небезпечні речовини, як правило дотичні до великої кількості населення, що проживає на значних площах. Як наслідок вони призводять до великої кількості уражених, що потребують невідкладної допомоги.
Однією з наявних небезпечних хімічних речовин, які використовуються в технологічних процесах хімічно небезпечних об’єктів м. Києва являється хлор у кількості близько 200 т. Зважаючи на це завжди існує реальна загроза викиду (виливу) даної речовини, зараження прилеглої території і проживаючого поряд населення. Слід зазначити, що проблема промислової безпеки в останні десятиліття значно загострилась з появою великомасштабних хімічних комплексів.
Основу хімічної промисловості складають виробництва безперервного циклу, продуктивність яких не має, по суті, природних обмежень. Постійне зростання великих обсягів виробництва зумовлене значними економічними перевагами даних установ. Як наслідок, зростає вміст небезпечних речовин в технологічних апаратах, що супроводжується виникненням небезпеки у вигляді пожеж, вибухів, токсичного забруднення навколишнього середовища тощо.
Велика імовірність виникнення таких явищ пов’язана із безпекою функціонування хімічно небезпечного об’єкта, що робить цей процес вкрай складним. Як показує аналіз причин виникнення масштабних аварій, що супроводжуються викидом хімічно небезпечних речовин, сьогодні не можна виключити можливість ураження працюючого персоналу проживаючого на прилеглій території населення внаслідок вражаючої дії даних забруднюючих мас.
За останніми даними на території України функціонує 1004 об’єкти, на яких зберігаються або використовуються у виробничій діяльності понад 219,67 тис. тон хімічно– небезпечних речовин, у тому числі – 3,93 тис. тон хлору. Це виносить питання, що пов’язані із безпекою протікання технологічних процесів на хімічно небезпечних об’єктах на передній план.
1. Актуальність теми та мета дипломного проекту
Одним із найбільш небезпечних промислових об’єктів, де використовується хімічно небезпечна речовина (хлор) у великих кількостях являється Деснянська водопровідна станція.
Об’єкт введений в експлуатацію в 1961 році, призначений для забору, підйому води з поверхневих та підземних джерел водопостачання, очищення відповідно до вимог Технологічних регламентів, транспортування, подачу питної води споживачам.
Рідкий хлор на очисних спорудах застосовується для знезараження води.
Основна небезпека витікання (викидання) хлору полягає у його впливі на організм людини, що може супроводжуватись інтенсивним виділенням сліз, подразненням слизових оболонок, при попаданні хлору на шкіру спостерігаються почервоніння, різкі напади сухого кашлю, короткочасна зупинка дихання, головний біль. Хлор впливає і на нервову систему хворого – він стає надмірно збудженим, або ж, навпаки, всі реакції сильно уповільнюються.
Хоча безпеці на об'єктах з використанням хімічно небезпечних речовин приділяється достатня увага та фінансування всеж існує загроза виникнення аварій.
Відомості про аварійні ситуації з хлорними танками і цистернами:
– липень 1955 року – Лейк– Чарлз (США) відбувся виток рідкого хлору внаслідок розриву з’єднувальної лінії при зливі цистерни в результаті чого потерпіло 62 особи та була оголошена часткова евакуація
– вересень 1959 року – Зарниешти (Румунія) відбувся розрив танку з витоком 24 т хлору, внаслідок переповнення танку загинуло 59 осіб в радіусі 350 м та 1 особа в радіусі 850 м, 310 осіб потерпіло.
– червень 1966 року – м. Горький ст. розливу хлору відбувся виток 28 т хлору з танку внаслідок розгерметизації трубопроводу, в радіусі 4500 м опинилась велика кількість потерпілих.
Враховуючи вищезазначене в даному дипломному проектівиносяться наступні завдання: проаналізувати техногенний стан Деснянської водопровідної станції, умови, які можуть призвести до виникнення аварій та ускладнення обстановки в процесі виконання робіт з їх ліквідації. Провести розрахунок сил і засобів для ліквідації аварії, яка буде мати розвиток з найтяжчими наслідками та на основі отриманих результатів розробити рекомендації особовому складу, що може залучатись до робіт з ліквідації аварії. Запропонувати інженерно– технічні рішення впровадження яких дасть можливість покращити техногенний стан об’єкту. Провести економічне обґрунтування впровадження запропонованих інженерних рішень.
2. Оперативно– тактична характеристика об’єкту
Управління експлуатації Деснянської водопровідної станції (УЕДВС) розташоване на Воскресенському масиві Дніпровського району м. Києва та є одним із структурних підрозділів Департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ АК “Київводоканал”, яке забезпечує місто питною водою. Перша черга УЕДВС, продуктивність якої 300 тис. м3 за добу введена в експлуатацію у 1961 році. У процесі реконструкції продуктивність першої черги була доведена до 380 тис. м3 за добу. У 1972 році була введена в експлуатацію друга черга УЕДВС, продуктивність якої 300 тис. м3 за добу і у 1986 році – третя черга УЕДВС, продуктивність якої 400 тис. м3 за добу. У теперішній час проектна продуктивність станції – 1100 тис.м3 за добу питної води.
2.1 Об’ємно планувальні та інші інженерні рішення на об’єкті
На території фабрики розміщені:
1. Диспетчерська служба.
2. Цех насосних водопровідних станцій І– го підйому.
3. Цех насосних водопровідних станцій ІІ– го підйому.
4. Насосна водопровідна станція ІІІ– го підйому.
5. Цех очисних водопровідних станцій.
6. Цех реагентного господарства.
7. Цех хлорного господарства.
8. Група підводно– технічних робіт.
9. Хіміко– бактеріологічна лабораторія.
10. Цех з експлуатації та технічного обслуговування контрольно– вимірювальних приладів, засобів автоматики та телемеханіки.
11. Цех з експлуатації та технічного обслуговування устаткування зв’язку, радіотрансляційного мовлення та оповіщення
12. Цех по ремонту механічного устаткування №5.
13. Дільниця по озелененню та благоустрою.
14. Цех по експлуатації сантехнічного обладнання водопровідних, теплових і каналізаційних мереж.
15. Ремонтно– будівельна дільниця.
16. Броварський відділ Державної служби охорони управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області.
17. 2– й воєнізований гірничо– рятувальний взвод.
Хлорне господарство представлене видатковим складом ємністю 100 т. На складі хлор зберігається в танках, розташованих окремо у заглибленому одноповерховому приміщенні у боксах (відсіках). В роботі знаходиться 2 танки ємністю по 40 м3 і один ємністю 35 м3, з яких один танк ємністю 40 м3 в переважаючій більшості знаходиться не заповненим на випадок виникнення аварійної ситуації. Зберігання хлору здійснюється при температурі навколишнього середовища з дозволеним тиском до 1,6 МПа.
Залізничний пост зливу хлору відкритого типу, який обладнано водяною завісою. Територія складу обвалована і оснащена залізобетонною огорожею висотою 2 м. Площа складу складає 5000 м2. З видаткового складу хлору газоподібний хлор подається на очисні водопровідні станції (ОВС) № 1, 2, 3 у хлордозаторні по шістьом трубопроводам d:40 мм, розташованих на естакаді. Трубопроводи хлору теплоізольовані без теплоносія. Склад обладнано залізничною колією і під’їзними шляхами з твердим покриттям для автотранспорту.
Максимальна кількість людей, які можуть знаходитися на території складу до 15 чоловік, загальна кількість працюючого персоналу об’єкту – 390 чоловік. У санітарно– захисній зоні на відстані 150 м від складу експлуатується автокооператив “Дачний” з кількістю боксів 300 шт. З північної сторони через дорогу із станцією межує ВПТУ– 25 з кількістю учнів 1000 чоловік, плавальний басейн і багатоповерхові житлові будинки. З північно– східної сторони на відстані 620 м від складу розташована школа– інтернат з кількістю учнів 460 чоловік, багатоповерхові житлові будинки, крамниці, за якими розташована середня школа № 201 з кількістю учнів 950 чоловік, дитяча лікарня на 600 ліжко– місць, дитячий садок та ін. З східної сторони на відстані 100 м від огорожі станції проходить бульвар Перова з інтенсивним рухом автотранспорту, за бульваром розташовані житлові будинки, крамниці та ін. З південної сторони розташовані крамниці, станція Київ– Дніпровський. З західної сторони гаражі автокооперативу “Дачний”, холодокомбінат № 3 Дніпровського райдержторгу, ОРПК Дніпровського району, житлові будинки, дачі. Згідно спостережень метеостанції у Києві найхолодніший місяць січень зі середньою температурою повітря мінус 4оС, самий теплий місяць червень, середня температура цього місяця для Києва складає 25,6 оС.
У цьому регіоні можуть реалізовуватись практично усі варіанти атмосферної нестійкості, однак переважають західні та північно– західні вітри з середньою швидкістю для зими 4,3– 4,1 м/сек, для літа 3– 3,3 м/сек.
Основна небезпека об’єктів хлорного господарства станції пов’язана з можливістю викиду хлору і розповсюдження токсичної хлорної хвилі, інтоксикація великої кількості людей, нанесення шкоди екології. Враховуючи, що хлор є сильнодіючою отруйною речовиною 2– го класу небезпеки (ГОСТ 12.1.007 – 76. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки) використовуються у кількості, яка перевищує критичне значення, при яких в аварійній ситуації можливе зараження хлором не тільки території станції, а також поруч розташованих холодокомбінату № 3 з кількістю робітників 40 чол., заводу ЗБВ – 50 чол., комерційного підприємства 45 чол., складу будівельного управління БУ– 32 – 10 чол., будівельного управління БУ– 25 – 50 чол., відділу головного механіка ДБК– 1 – 10 чол., зеленого господарства – 55 чол., стоматологічної поліклініки – 140 співробітників і 170 відвідувачів, дитячої лікарні – 200 співробітників і 600 ліжко– місць, автокооперативів “Дачний”, “Дачний– 2”, “Голубий експрес” з загальною кількістю 700 чол.
Житлові будинки
| Вул. Райдужна | Будинок № 55 – 9 поверхів – 830 чол. Будинки № 57, 59, 61, 63, 65 – 9 поверхів – 1900 чол. Будинки № 35, 37 – 16 поверхів – 421 чол. Будинки № 69, 76 – 16 поверхів – 1350 чол. |
| Вул. Старосільска | Будинок № 26 – 9 поверхів – 370 чол. |
| Бульвар Перова | Будинки № 5, 5/1, 7, 9, 9/1 – 3 поверхові – 330 чол. Будинки № 11, 11/1, 11/2, 11/3, 11/4 – 5 поверхів – 600 чол. Будинок № 14 – 5 поверхів – 260 чол. Будинки № 16, 16/1, 16/2, 16/3 – 9 поверхів – 890 чол. Будинки № 16а, 16б, 18, 20, 14/1, 14/2, 22, 24, 24а –5 поверхів – 2280 чол. |
| Вул. Петра Запорожця | Будинки № 4, 6, 8, 8/2, 8/3, 10, 12, 14/3, 14/2, 3, 5, 7 –5 поверхів – 2480 чол. |
| Проспект Алішера Навої | Будинки № 80, 84, 88, 92 – 9 поверхів – 470 чол. Будинки № 76, 78, 82, 86, 90 – 5 поверхів – 1050 чол. Будинки № 57, 59, 61, 65, 67 – 5 поверхів – 100 чол. |
| Проспект Визволителів | Будинки № 2, 8, 10 – 9 поверхів – 345 чол. Будинки № 4, 6 – 5 поверхів – 630 чол. |
| Вул. М. Черемшини (приватні будинки) | Будинки № 1– 22 – 85 чол. Будинки № 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53 – 40 чол. |
| Вул. Ст. Сагайдака | Будинки № 75а, 77, 102, 101, 100, 109, 110, 113, 110а, 79а, 75б, 75, 73, 71, 71а, 69, 96, 98, 109а, 60, 30а – 95 чол. |
| Вул. Комбінатна | Будинки № 100, 100а, 100б, 96 – 13 чол. |
Школи
| Школа– інтернат Б. Перова, 1 | Учнів – 460 чол. Викладачів – 107 чол. |
| Школа № 201 Б. Перова, 14а | Учнів – 950 чол. Викладачів – 100 чол. |
| Школа № 265 Вул.Райдужна, 53 | Учнів – 1201 чол. Викладачів – 103 чол. |
| ВПТУ– 25 Вул. Старосільска, 2 | Учнів – 850 чол. Викладачів – 150 чол. |
Дитячі сади
| Д/С № 481 Б. Перова 8а | Дітей – 150 чол. Співробітників – 53 чол. |
| Д/С № 433 П. Запорожця 8а | Дітей – 150 чол. Співробітників – 45 чол. |
| Д/С № 461 А. Навої 78а | Дітей – 146 чол. Співробітників – 56 чол. |
| Д/С № 772 Вул. Райдужна 51 | Дітей – 150 чол. Співробітників – 40 чол. |
Відстань від складу хлору до:
ВПТУ– 25 – 560 м., дитячого садка № 772 – 840 м.,
школи– інтернату – 620 м., школи № 265 – 1 км.,
школи № 201 – 838 м., дитячого садка № 481 – 728 м.,
дитячого садка № 461 – 900 м., дитячої лікарні – 1 км.
Відносний енергетичний потенціал за рахунок енергії випаровування хлору менше 27, тому згідно з класифікацією прийнятою “Загальними правилами вибухобезпечності для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних, нафтопереробних виробництв склад хлору відноситься до 2 категорії.
2.2. Характеристика технологічного процесу виробництва на об’єкті
На очисних водопровідних станціях для знезаражування води як правило використовують газоподібний хлор. Окрім санітарно-профілактичного значення хлорування води очищає воду від колоїдних домішок, знижує кольоровість води, а також покращує процес коагуляції.
Розчинення хлору у воді супроводжується наступними реакціями:
CL2 + H2O = HOCL + HCL
HOCL = H + (OCL)
При значенні pH = 5 - 6 хлор присутній у воді головним чином у вигляді хлорнуватистої кислоти HOCL, з підвищенням значення рН > 6 концентрація гіпохлорит-іона поступово зростає, при рН = 10 досягається повна дисоціація гіпохлорита. Наявність хлорнуватистої кислоти HOCL і гіпохлорит-іонів розглядається як присутність у воді вільного активного хлору. Якщо в вихідній воді утримується природний аміак або азотомісткі органічні сполуки, то вільний активний хлор вступає з ними у взаємодію і утворює хлораміни і інші хлорпохідні. Хлор, присутній у воді в вигляді сполук з вище названими речовинами, розглядається як зв'язаний активний хлор.
Технологічний процес використання хлору складається з наступних стадій:
1. Злив рідкого хлору із залізної цистерни;
2. Зберігання хлору;
3. Випаровування хлору;
4. Транспортування газоподібного хлору;
5. Дозування хлору.
1. Злив рідкого хлору
На видатковий склад хлору рідкий хлор поступає в залізничних цистернах місткістю 57 тон з ВО “Хімпром“ м. Первомайськ Харківської області та з Дніпродзержинська. Залізничний пост зливу рідкого хлору обладнаний естакадою з трубопроводами рідкого та газоподібного хлору, а також стислого повітря з запірною арматурою і манометрами. По периметру залізничного посту зливу хлору з цистерни прокладено трубопроводи водяної завіси для локалізації хлорної хвилі при витоку хлору з цистерни. При надходженні цистерни з хлором черговий персонал виставляє цистерну на посту злива.
Всі роботи по прийому і зливу цистерни виконуються під керівництвом начальника цеху хлорного господарства.
Цистерна закріплюється на посту зливу “башмаками” і заземлюється. Під час прийому і огляду залізничної цистерни перевіряється наявність пломби, справний стан запірної арматури, кожуха, водяним розчином аміаку перевіряється герметичність вентилів.
При в'їзді в тупик, де розміщена цистерна встановлюється знак (400 × 400 мм) з написом “Стій. Проїзд закритий. Хлор” і сигнал червоного кольору.
Для попередження самовільного в'їзду на пост зливу, залізнична стрілка переводиться в положення, яке запобігає в'їзду і замикається на замок.
Після прийому цистерни і отримання документів оформлюють наряд-допуск на злив рідкого хлору з реєстрацією в журналі.
Після підключення з’ємних ділянок зливного і газоподібного хлоропроводів, на цистерні відкривають на 2-3 оберти абгазний вентиль, водяним розчином аміаку перевіряється герметичність ділянки хлоропроводу від цистерни до танків.
При переливі рідкого хлору цистерна, танк і хлоропроводи знаходяться під постійним наглядом.
Тиск у лінії хлоропровода не повинен перевищувати 1,2 МПа.
Під час зливу хлору необхідно вести постійний контроль за наповненням танку (по вагоміру) так як переповнення більш ніж на 80% номінальної ємності небезпечно.
Категорично забороняється проводити під час зливу ремонт арматури на цистерні, танках і хлоропроводах.
Закінчивши злив рідкого хлору, на танку перекривається зливний вентиль, попереджують змінних інженерів очисних водопровідних споруд про перехід працювати із рідкого на абгазний трубопровід для зняття абгазу з цистерни.
При виконанні операцій по зливу рідкого хлору із залізничної цистерни в один із танків в літній період внутрішній тиск хлору в залізничній цистерні становить біля 0,7 – 0,8 МПа, а тиск у танках не перевищує 0,4 – 0,5 МПа. Цього перепаду тиску достатньо для зливу рідкого хлору. В зимовий період тиск парів хлору всередині цистерни знижується і може бути недостатнім для зливу. В цьому випадку у цистерну подається сухе стисле повітря тиском не більш 1,2 МПа, яке створюється компресорами ВК-25.
Залишковий тиск хлоргазу в залізничній цистерні після зливу рідкого хлору повинен бути не менш 0,05 МПа, залізнична цистерна відключається, пломбується і відправляється на завод.
2. Зберігання рідкого хлору
1.4 Рідкий хлор зберігається в танках при температурі навколишнього середовища, розташованих в окремому приміщенні, у 3-х заглиблених відсіках.
Два танки знаходяться в роботі, один – резервний.
На кожному танку є наступна інформація:
1. Номер танку по черзі;
2. Реєстраційний номер;
3. Місткість, м3;
Робочий тиск (в МПа);
5. Терміни чергового внутрішнього огляду і наступного гідравлічного випробування.
Загальний запас хлору на видатковому складі хлору згідно ПБХ - 93 не повинен перевищувати 15-добового запасу, не більше 100 тон.
Відсіки танків обладнано:
6. Витяжною вентиляцією;
7. Припливною вентиляцією з калориферами для підігріву повітря в холодну пору року.
Вага танків хлору визначають за допомогою гідравлічних вагомірів рідкого хлору. У відсіках також встановлено гідравлічні домкрати вагопідйомністю 100 тон для підйому танка при профілактичних і ремонтних роботах. На танках установлені електроконтактні манометри, котрі дозволяють контролювати тиск хлору в них і сигналізувати про зміну тиску у допустимих межах (більше 0,6 МПа) подачею звукового і світлового сигналу на спеціальний щит, а також через систему телемеханіки диспетчеру станції. В кожному відсіку танків встановлено сигналізатори загазування приміщення хлором ІЗП, від яких також виведені світлові і звукові сигнали на щит сигналізації у компресорному відділенні ВСХ і в тамбур приміщення танків, а також через систему телемеханіки у диспетчерську. До складу споруд ВСХ входять також дегазаційне і компресорне відділення. Дегазаційне відділення використовують для дегазації хлоргазу і складається з скрубера, розчиномішалки типу прийомного бака і двох насосів для перекачування розчину. Поглинаючий розчин кальцинованої соди - 1:10 подається вверх скрубера насосом типу АР-60. В нижню частину надходить абгаз, проходить нейтралізація хлоргазу, розпиленим розчином, а очищене повітря виходить в атмосферу через дихальний трубопровід скрубера.
1.4. Компресорне відділення ВСХ використовують для передавлювання рідкого хлору із залізничної цистерни в танки, а також для продувки хлоропроводів і технологічного обладнання хлорного господарства.
Відділення має наступне обладнання:
· Компресор ВК-25 (3шт), (Q = 1,25 м3/хв, Р-2,5 МПа);
· Повітряний ресивер;
· Водомаслороздільник (2шт);
· Адсорбційні колонки (2шт) заповнені силікагелем;
· Забірний вісциновий фільтр.
Забірне повітря обезпилюється у висциновом фільтрі, після цього очищається від вологи і масла у водомаслороздільнику, сушиться в адсорбційних колонках і подається компресором в ресивер. Адсорбційних колонок дві, одна робоча, друга резервна. Кількість силікагелю забезпечує 20 годин роботи, після чого проводиться його регенерація, продувка гарячим повітрям (t до 2500 С) і сушка. В цей час включається в роботу резервна колонка.
Випаровування рідкого хлору
Випарна витратного складу хлору знаходиться в окремому приміщенні і складається з двох випарників, розподільчих гребінок із запірно-регулюючою арматурою і контрольно-вимірювальних приладів.
Рідкий хлор із робочого танку по хлоропроводу подається на один із випарників, який представляє собою циліндричну ємність з зовнішньою теплоізоляцією зі змієвиком всередині. Проходячи по змієвику випарника хлор випаровується за рахунок тепла нагрітої води. Температура води регулюється електроконтактними термометрами, які дозволяють вмикати електронагрівачі для підтримки необхідного теплового режиму: 45 - 50 оС.
Після випарника газоподібний хлор через фільтр поступає в розподільчу гребінку, де звичайно тиск складає до 0,6 МПа і контролюється електроконтактними манометрами, які дозволять отримати сигнал на щит чергового оператора і через систему АСУ - диспетчеру станції при підвищенні тиску вище допустимого значення. Випарна обладнана витяжною системою вентиляції, яка забезпечує 12 разових повітряобмін.
У випарній ВСХ встановлено датчик сигналізатора загазування приміщення з виходом звукового і світлового сигналу на щит сигналізації в компресорному відділенні, а також диспетчеру станції.
При подачі рідкого хлору із танків у випаровувачі витратного складу хлору і далі газоподібного хлору на очисні споруди в ємкостях і трубопроводах може накопичуватися трьоххлористий азот, який при певних умовах вибухонебезпечний. Тому всі ємкості хлорного господарства підлягають періодичному очищенню:
8. Танки хлору - кожний рік миють 10% розчином кальцінованої соди, продувка і сушка сухим повітрям.
9. Змійовики випаровувачів - кожний рік миють 10% розчином кальцінованої соди, продувка і сушка сухим повітрям.
10. Грязевики - через кожні 6 місяців чистка і продувка сухим повітрям.
11. Трубопроводи хлору - 1 раз на рік продувка сухим, стислим повітрям.
1.1.4. Транспортування газоподібного хлору
Із випарної ВСХ газоподібний хлор по зовнішнім хлоропроводам (dу = 40 мм) надходить в випарні блоків очисних споруд № 1, 2, 3, де додатково проходить через випаровувачі змієвикового типу, фільтри, а після цього подається в хлородозаторні. Максимальна довжина однієї нитки зовнішнього хлоропроводу від ВСХ до ОВС-2 складає 830 м. Всього прокладено шість трубопроводів хлору і один трубопровід повітря. Трубопроводи прокладено на залізобетонних опорах і залізних естакадах при переходах через шляхи. Виконана їх теплоізоляція без теплосупутників.
Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Литературоведческая деятельность ученого. | | | Дозування хлору |