Слава.

Славне торжество пророка Твого, Господи, через Церкву показало небо; тому з людьми веселяться ангели. Його молитвами, Христе Боже, в мирі провадь життя наше, щоб ми співали Тобі: алилуя.

І нині...

Велике множество провин моїх, Богородице! До Тебе прибігаю, чиста, спасіння благаючи. Зглянься на немічну душу мою і моли Сина Твого й Бога нашого, щоб простив мені, що вчинив я лихого, єдина благословенна.

Господи, помилуй (40 разів).

І поклонів скільки можливо, за молитвою:

Господи і Владико життя мого, дух лінивства, безнадійності, владолюбства й марнослів'я не дай мені.

Дух же доброчесности, смиренномудрости, терпіння і любови даруй мені, рабу Твоєму.

Так, Господи Царю, даруй мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь.

Після цього промовляй молитву цю з увагою:

Многомилостивий і премилостивий Господи, і всякого добра Подателю Чоловіколюбче, і всієї вселенної Царю многоіменитий, Владико і Господи, бідний і убогий я насмілююсь призивати дивне, і страшне, і святе ім'я Твоє, перед яким усе творіння Небесних Сил зі страху тремтить. Внизу, на землі, невимовним Твоїм чоловіколюбним Промислом здивував Ти – через через послання улюбленого Твого Сина, Якого Ти породив від безначального лона Твоєї Отцівської слави, нерозлучним Божеством – щоб з'єднати людей з ангелами. Пом'яни, Господи, моє смирення; будучи прахом і попелом, Тебе, невимовне Світло, призиваю: будучи немічною плоттю обтяжений, яку милостиво Бог Слово носив і Своєю смертю від ворожого рабства визволив душі наші, щоб спільники всі, які вірою тягар служіння Тобі на себе взяли, сподобилися Твоєї слави, від якої відпав лукавий сатана. Помилуй мене, затьмареного гріховними помислами, виведи розум мій, приглушений терням лінивства і непокірливості; утверди моє серце, щоб воно горіло за Тобою; очам моїм пошли джерело сліз, і під час відходу душі моєї вчини мене безпорочним Твоїм угодником, наставляючи мене ревно подвизатися перед Тобою. Пом'яни, Господи, батьків моїх милосердям Твоїм, і всіх рідних моїх, і братію, і сусідів, і всіх православних християн, і спаси мене молитвами всіх святих. І прийми у честь ці псалми і молитви, які я промовляв перед Тобою за себе, і нехай не буде перед Тобою мерзенним зітханням моління цього. Бо Ти милостивий і Чоловіколюбець, і Тебе, безначального Отця, славимо, з Єдинородним Твоїм Сином, і з Святим Духом, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після цього: Чеснішу...

Слава... І Нині...

Господи, помилуй (тричі).

Благослови.

Якщо священик, то закінчує ієрейським чином; якщо ж чернець або мирянин, закінчує так:

Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері, силою чесного і животворчого Хреста, і святих Небесних Сил безплотних, і преподобних і богоносних отців наших і святого пророка Давида, і всіх святих, помилуй і спаси мене грішного, як благий і Чоловіколюбець.

[1]Цей псалом – неканонічний, його нема в єврейській Біблії, але є у LXX, що вказує на стародавність його походження. Мова у псалмі ведеться від особи Давида.

Дата добавления: 2015-10-21