Додатки. Посилання в тексті роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за

Посилання

Посилання в тексті роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «... у роботах [5, с.12]...».

Допускається приводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати її бібліографічному опису по переліку посилань і позначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки позначають їхнього номера, наприклад, «... у розділі 2....», «... на рис. 2.3...».

Список використаних джерел

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”, ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12–93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”, ГОСТ 7.11–78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”. (додаток Е). У списку літератури повинні переважати новітні видання. Кількість використаних джерел для роботи становить не менше 25.

Додатки

Додатки наводяться в кінці роботи після списку джерел. Додатки мають включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи (таблиці, графіки, ілюстрації, документи тощо) і наводяться тільки в разі необхідності. Вони позначаються не цифрами, а літерами Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д, які ставляться у правому верхньому кутку.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Кожен додаток оформлюється з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої жирним шрифтом розміром 14 мм друкується слово “Додаток ” і велика літера, що позначає додаток. Назва вирівнюється по центру і в кінці крапка не ставиться. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ,Є,І,Ї,Й,О,Ч,Ь. Текст кожного додатка при необхідності може бути поділений на розділи і підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатку А. Ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. – другий рисунок першого розділу додатку Д; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Список рекомендованих джерел подано у додатку И.

7. ПІДГОТОВКА КУРСОВОЇ РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

Після написання курсова робота у зброшурованому вигляді (1 примірник) передається керівникові для рецензування.

Дозволом до захисту курсової роботи є позитивний відгук керівника (додаток Ж).

Одержання позитивного відгуку керівника є підставою для її представлення до захисту відповідно до розкладу засідань комісії із захисту курсових робіт, але не пізніше ніж за 5 днів до засідання Комісії.

8. ПУБЛІЧНИЙ ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Захист курсової роботи проводиться відповідно до графіка перед комісією в складі не менше ніж двох осіб, за участю керівника курсової роботи.

До захисту допускаються студенти, які повністю виконали всі вимоги навчального плану й отримали позитивні відгуки на курсову роботу.

Захист складається з короткої доповіді студента про виконану роботу та відповідей на питання членів комісії. Для виступу студентові відводиться до 5 хвилин. Доповідь має містити:

– чітке формулювання проблеми;

– обґрунтування її актуальності;

– визначення мети та завдання курсової роботи;

– викладення автором роботи зроблених узагальнень, висновків і конкретних рекомендацій за темою дослідження.

Після цього студент зобов’язаний відповісти на запитання членів комісії та присутніх, дати аргументовані роз’яснення тощо.

Члени комісії, ознайомившись із курсовою роботою, рецензією керівника та заслухавши студента, оцінюють роботу за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) (додаток З). Рішення про оцінку курсової роботи ухвалюється на закритому засіданні Комісії.

При визначенні оцінки враховується актуальність, теоретичний рівень роботи, наукова новизна та практична значущість висловлених рекомендацій, уміння студента вести аргументовану публічну дискусію й захищати свою позицію тощо.

Після захисту курсова робота передається керівником на зберігання в архів.

Дата добавления: 2015-10-16