Вимоги до висновку експерта-бухгалтера

К.е.н., проф.

Коваль М.І.

Конспект оглядової лекції до дисципліни “Судово-бухгалтерська експертиза”

1. Поняття судово-бухгалтерської експертизи

2. Предмет судово-бухгалтерської експертизи

3. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи

4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та їх зміст

5. Випадки призначення судово-бухгалтерської експертизи

6. Підстави для проведення судових експертиз /постанова/

7. Дії керівника експертної установи при проведенні експертизи

8. Дії суду при призначенні судово-бухгалтерської експертизи і розгляді висновку експерта

9. Ефективність проведення судово-бухгалтерської експертизи

10. Процес судово-бухгалтерської експертизи та його стадії

11. Планування процесу судово-бухгалтерської експертизи

12. Порядок атестації судових експертів, їх права, обов’язки та відповідальність

13. Класифікація судових експертиз за організаційними та процесуальними ознаками

14. Принципи судово-бухгалтерської експертизи

15. Загальнонаукові методи дослідження

16. Документальні прийоми дослідження облікових даних

17. Інформаційне забезпечення СБЕ

Вимоги до висновку експерта-бухгалтера

19. Процесуальна оцінка висновку судово-бухгалтерської експертизи

20. Реалізація висновку бухгалтера-експерта в судовому процесі

1. Судово-бухгалтерська експертиза – це дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою надання висновку стосовно кола питань, поставлених органами дізнання, досудового слідства чи суду.

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується:

v Процесуально-правовим змістом.

Це система правил, установлених чинним процесуальним законодавством та Законом України “Про судову експертизу”, які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов’язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв’язку з проведенням експертизи. Ці правила є загальними для будь-яких експертиз і тому з процесуально-правового погляду судово-бухгалтерська експертиза нічим не відрізняється від інших судових експертиз.

v Економічним змістом.

Полягає в реалізації під час проведення судово-бухгалтерської експертизи системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фінансів, аудиту, ревізії, економічного аналізу тощо.

Коло питань, які вирішує бухгалтерська експертиза, поділяється на кілька груп, а саме:

* Виявлення облікових невідповідностей, механізму їх утворення та його впливу на показники фінансово-господарської діяльності, відхилення від правил ведення обліку та звітності;

* Визначення відповідності наявного порядку обліку вимогам спеціальних правил; обставин, що ускладнюють об’єктивне ведення бухгалтерського обліку;

* З’ясування обставин, за яких у бухгалтерських документах були відображені операції прийняття, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей, надходження і витрати грошових коштів.

2. Предметом судово-бухгалтерської експертизи є господарські операції та достовірність їх відображення у системі бухгалтерського обліку і звітності, які стали об’єктами розслідування чи судового розгляду і стосовно яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчим або судом питання, відповіді на які потребують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємства для встановлення істини.

До предмету судово-бухгалтерської експертизи належать:

- показники результатів фінансово-господарської діяльності;

- факти недостовірного відображення у первинних документах бухгалтерському обліку та звітності змісту операцій та фактичних результатів діяльності;

- факти використання коштів інших власників та кредиторів з метою, не пов’язаною із статутною діяльністю організації (тобто мета продиктована власними корисливими інтересами розпорядника коштів);

- факти несплати податків.

3. До об’єктів судово-бухгалтерської експертизи належать усі матеріальні, фінансові, трудові ресурси, умови їх збереження та операції з ними, процеси фінансово-господарської діяльності суб’єкта та їх відображення в первинній документації, бухгалтерських регістрах, фінансовій звітності, розпорядчих та інших документах, що регламентують діяльність суб’єкта. Такими об’єктами, що є носіями інформації, є наступні:

· Облікові бухгалтерські документи:

- первинні, які фіксують господарські операції, що розглядаються у справі (вимоги, банківські доручення, касові ордери, наряди, транспортні документи, платіжні відомості, квитанції тощо);

- зведені (згруповані відомості, особові рахунки, накопичувальні таблиці та ін.);

- облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).

· Комп’ютерна інформація (на електронних носіях).

· Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти, товарні звіти матеріально-відповідальних осіб та ін.).

· Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, відомості звірки, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально- відповідальних осіб).

· Матеріальні ресурси – (надходження, рух, використання, передача матеріальних цінностей у кількісних, вартісних та якісних показниках).

· Трудові ресурси – (продуктивність праці та її оплата).

· Фінансові ресурси – (порядок обліку та ведення розрахункових операцій на підприємстві).

· Інтелектуальні ресурси – (впровадження нових технологій, «ноу- хау» та ін.

· Акти проведених раніше ревізій.

· Інші офіційні документи (накази про зарахування на роботу і звільнення, трудові договори і контракти, договори про індивідуальну матеріальну відповідальність, листування з банками, іншими установами тощо).

· Протоколи допитів звинувачуваних та свідків, протоколи очних ставок, протоколи огляду і вилучення документів.

· Неофіційні документи, що мають значення для судово-бухгалтерської експертизи.

· Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.).

· Інші документи, що регламентують фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання.

4. Завдання судово-бухгалтерської експертизи та їх зміст

Серед основних завдань, що вирішуються в процесі експертизи, розрізняють:

· завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів;

· діагностичні завдання;

· завдання, обумовлені експертною профілактикою, а саме:

а) Установлення документального обґрунтування нестачі або наявності лишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також розміру завданих матеріальних збитків за відповідний період часу і місце їх здійснення.

б) Установлення правильності документального оформлення операцій з приймання, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і руху грошових коштів.

в) Визначення і підтвердження розміру матеріальних збитків, завданих посадовими і матеріально-відповідальними особами в результаті скоєння навмисних корисливих правопорушень.

г) Установлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативно-правових актів з питань бухгалтерського обліку та звітності.

д) Підтвердження виявлених недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємництва, що сприяли нанесенню матеріальних збитків.

е) Установлення кола посадових осіб, на яких покладено обов’язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з обліку і контролю.

є) Установлення обґрунтування списання сировини, матеріалів, готової продукції, товарів.

ж) Установлення правильності визначення оподатковуваного прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків.

з) Установлення причин, що сприяли здійсненню навмисного зловживання.

й) Установлення документального обґрунтування вимог позивача і заперечень відповідача в частині, що стосується вартості позову (чи зустрічного позову).

5. Випадки призначення судово-бухгалтерської експертизи. Такими є ситуації коли:

¨ Висновки ревізії суперечать матеріалам справи й усунення цих суперечностей потребує висновку експерта;

¨ Мають місце суперечності у висновках первинної й повторної документальних ревізій або у висновках первинної і повторної експертизи;

¨ Мають місце суперечності, що виникають щодо правильності визначення суми податків, обов’язкових платежів, недоїмки, пені податковими службами;

¨ Необхідне встановлення фактичних даних, що мають значення для розкриття правопорушень в економічній сфері, при дослідженні контролюючими органами документів підприємства;

¨ Здійснюється провадження справ про банкрутство і необхідно визначити реальний фінансовий стан боржника;

¨ Ревізором ДКРСУ чи ревізором-інспектором ДПСУ застосовані сумнівні методи визначення розмірів матеріальної шкоди;

¨ Експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтованого висновку без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером;

¨ Заявлено обґрунтоване клопотання звинуваченого про призначення експертизи;

¨ Ревізором не прийняті до обліку надані документи через їх неналежне оформлення або несвоєчасне надання.

6. Підставою для проведення судових експертиз є передбачений законом процесуальний документ про призначення судової експертизи, складений уповноваженою на те посадовою особою чи органом. Такими особами є слідчі (МВС, податкової міліції, СБУ), а органами – суди.

До експертної установи надсилається постанова чи ухвала про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження.

У постанові вказуються такі дані:

- місце й дата винесення постанови;

- посада, звання та прізвище посадової особи правоохоронного органу, або назва суду, який виніс постанову (ухвалу);

- назва справи та її номер;

- обставини справи, що стосуються експертизи, підстави призначення експертизи, прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи;

- запитання, що поставлені на дослідження експертові;

- перелік об’єктів, що підлягають дослідженню, або посилання на переліки матеріалів, що є в справі;

- інші дані, що мають значення для проведення експертизи.

При призначенні додаткової або повторної експертизи також надсилаються:

- висновки попередніх експертиз з усіма додатками;

- додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку;

- зазначаються мотиви й підстави для призначення експертизи.

При призначенні комплексної експертизи:

- зазначається установа, експертам якої доручено її проведення;

- при проведенні її експертами кількох установ зазначається, яка з них є провідною.

Згідно з процесуальними нормами постанова складається з трьох частин:

а) Вступної - вказується дата й місце складання постанови, посада, звання, прізвище; установа, де працює особа, що підписала постанову, найменування та номер кримінальної, цивільної, господарської чи адміністративної справи.

б) Описової - викладаються факти справи та обставини, у зв’язку з якими виникла потреба у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об’єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку.

в) Резолютивної - вказується рід або вид експертизи; формулюються питання, що виносяться на розгляд експерта, призначається експерт або визначається судово-експертна установа, співробітникам якої доручено проведення експертизи; наводиться перелік матеріалів, які надаються у розпорядження експерта.

7. Дії керівника експертної установи при проведенні експертизи:

а) Отримує матеріали для проведення експертизи, перевіряє їх відповідність вимогам закону і письмово дає завдання на проведення експертизи одному або кільком співробітникам.

Завдання складається у двох примірниках і видається під розписку експерту-бухгалтеру. Перший примірник передається органу, який призначив експертизу. На звороті цього документу експерт-бухгалтер дає підписку про попередження його про кримінальну відповідальність за складання та надання необ’єктивного висновку і про нерозголошення даних досудового слідства. Другий примірник завдання залишається в установі судової експертизи.

б) Установлює строки проведення експертизи. Якщо проведення експертизи неможливе без надання додаткових матеріалів, про це складається клопотання за певною формою (необхідно пам’ятати, що за законом збір і надання матеріалів для експертизи покладено тільки на посадову особу, яка призначила експертизу, експерт самостійно не має право /категорично/ цього робити ні за яких обставин). Строк проведення експертизи призупиняється з дня направлення цього клопотання до дня отримання матеріалів або повідомлення про відмову в задоволенні клопотання.

в) Знайомиться з ходом і результатами досліджень, що проводяться експертами, надаючи їм необхідну допомогу наукового і методичного характеру, здійснює контроль за якістю й строками проведення експертизи.

г) Після закінчення експертизи перевіряє повноту дослідження й обґрунтованість висновків експерта-бухгалтера, правильність оформлення висновку, дотримання ним методичних рекомендацій.

д) Надсилає разом із висновком експерта-бухгалтера всі матеріали до органу, який призначив експертизу.

Слідчий, одержавши висновок експерта, зобов’язаний пред’явити його для ознайомлення обвинувачуваному, котрий вправі дати свої пояснення і заявити заперечення щодо висновку (якщо він не згоден з ним), а також клопотатися про призначення додаткової або повторної експертизи. Визнаний у достатній мірі ясним і повним висновок експерта-бухгалтера використовується слідчим як джерело доказів для складання обвинувального висновку у справі.

Дата добавления: 2015-09-05