Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Система обробітку ґрунту.

Читайте также:
  1. CALS-система - Интегрированная электронная информационная система управления реализующая технологию CALS.
  2. CSRP-система - Интегрированная электронная информационная система управления, реализующая концепцию CSRP.
  3. I. Кто есть кто, или система ценностей
  4. IV. УМСТВЕННЫЙ ТРУД КАК СИСТЕМА
  5. K1/М1] Введение. Система и задачи.
  6. MRP-система - интегрированная электронная информационная система управления, реализующая концепцию MRP.
  7. SCM-система -интегрированная электронная информационная система управления, реализующая концепцию SCM.

Основний обробіток грунту потрібно проводити під час літньо-осіннього циклу польових робіт, тому викладені тут рекомендації є запізнілими. Однак агрономам варто з ними ознайомитися, щоб знати, яка ділянка підготовленої ріллі найбільше відповідає технології вирощування саме ярої пшениці.

Отже, після цукрових буряків та інших коренеплодів, як правило, проводять тільки основний безполицевий обробіток грунту. Після збирання кукурудзи відразу треба провести дискування в два сліди на глибину 6–8 см важкими дисковими боронами з подальшим проведенням основного обробітку грунту. Після озимих і зернобобових культур виконують лущення стерні дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 або протиерозійними культиваторами КПУ-3,8 в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3 на глибину 6–8 см. За підвищеної забур’яненості коренепаростковими бур’янами кращим заходом для боротьби з ними є додаткове безполицеве розпушування на глибину 12–14 см після відростання в них розеток. Для цього використовують широкозахватні агрегати КПШ-5, КПШ-9 або культиватори КПУ-3,8. Основний обробіток грунту проводять після повторного відростання розеток багаторічних коренепаросткових бур’янів.

Спосіб та глибину основного обробітку грунту слід обирати залежно від стану поля та біологічних особливостей попередньої культури. Зважаючи на еродованість більшості грунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку грунту. Глибоке чизелювання здатне замінити навіть глибоке плоскорізне розпушування, яке потребує значних енерговитрат, та й проводять його на грунтах з вологістю не вище 20%.

Перевагу має застосування безполицевого обробітку знаряддями чизельного типу ПЧ-2,5, ПЧ-4,5, АПЧ-3, ПРПВ-5-50, а на грунтах з легким гранулометричним складом — плугів зі стояками ПРН-31000. Безполицевий обробіток цими знаряддями дає можливість зменшити витрати пального на проведення основного обробітку грунту на 35–40% порівняно з оранкою.

На полях з надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості проводять оранку на глибину 25–27 см.

Система передпосівного обробітку грунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості грунту важкими або середніми зубовими боронами (БЗСС-1,0) та передпосівної культивації безпосередньо в день сівби на глибину загортання насіння культиваторами КПС-4 або комбінованими агрегатами АРВ-8,1-0,2, “Європак” та ін. За достатньої вирівняності поверхні грунту або застосування для основного обробітку комбінованих агрегатів можна обмежитись лише передпосівною культивацією в день сівби, застосувавши пружинні борони БП-8, які за оптимальної фізичної стиглості грунту забезпечують передпосівне розпушування на глибину 7–9 см і проведення посіву на глибину 4–6 см. Дальше ущільнення грунту котками ККШ-6 забезпечить розміщення посівного матеріалу на глибині близько 3–4 см, що відповідатиме біологічно зумовленим вимогам.

Передпосівне внесення: добрива загортають буряковим культиватором УСМК-5,4 з ротаційними боронами чи комбінованими агрегатами типу “Європак” (КАПП-6, АГ-6, КШП-8, АМО-7,2) на глибину 5 см.

8. Система обробітку грунту під яру пшеницю.

Обробіток грунту Прийоми обробітку Машини для обробітку Строки виконання Вимоги до якості
Основний Лущення стерні   ЛДГ-10   20.07   Без огріхів.На глибину 6-8 см.
Лущення стерні   ЛДГ-10   5.08   Без огріхів.На глибину 10-12 см.
Оранка ПЛН-5-35 20.08 Без огріхів.На глибину 22 см. Поле повино бути без виликих брил, рівне.
Передпосівний Закриття вологи БЗСС-1,5 5,04 Без огріхів.
Культивація Європак 14,04 Без огріхів. На глибину 10-12 см.

3.3.Розрахунок норм добрив і система удобрення.

На опідзолених грунтах (сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені) доцільно застосовувати всі три (N, P і К) основні елементи живлення. На грунтах із підвищеним та високим вмістом обмінного калію (чорноземи типові, чорноземи звичайні) можна вносити тільки азотно-фосфорні добрива.

Гній вносять під попередник ярої пшениці.

Встановлено, що продуктивність ярої м’якої пшениці на рівні 40 ц/га формується за наявності в грунті 175–180 мг/кг легкогідролізованого азоту; 110–120 мг/кг рухомого фосфору та 155–165 мг/кг обмінного калію. З такими агрохімічними параметрами родючості грунту вміст клейковини в борошні відповідає І–ІІ класам. Для твердої пшениці значення цих показників становлять, відповідно, 175–185; 150–160 та 180–190 мг/кг.
За відсутності даних агрномічного аналізу дозу добрив розраховують так: уносять у 1,5 раза більше, ніж їх виноситься із зерном і соломою. За даними лабораторії рослинництва ІР ім. В. Я. Юр’єва, для сучасних сортів ярої пшениці нормативні витрати виносу поживних елелементів на формування 1 ц зерна (з урахуванням побічної продукції), в середньому, становлять: для м’якої — азоту — 3,17, фосфору — 1,21 і калію — 2,59 кг; для твердої, відповідно, — 3,46; 1,33 і 2,40 кг. Оптимальною дозою повного мінерального добрива (NPK) за основного внесення є 40 кг д. р. на 1 га.

За оптимального водного режиму впродовж вегетації високі врожаї зерна забезпечує почасткове внесення азоту в період весняно-літньої вегетації — на ІІ і ІV етапах органогенезу. Однак у районах із недостатньою кількістю опадів та їхнім дефіцитом у весняний період азотні добрива разом із фосфорними і калійними вносять повністю під зяблеву оранку або передпосівну культивацію.

 

 

Розрахунок норм мінеральних добрив на плановий урожай с/г культур по виносу поживних речовин

Показники N Р2О5 К2О
  Винос поживних речовин на 1 ц основної продукції 3,3 1,1 2,7
  Потреба поживних речовин на плановий урожай, кг/га 115.5 38.5 94.5
  Вміст рухомих форм поживних речовин в грунті по картограмах, мг/100 г 2,3 3,4 2,1
  Запас рухомих форм у грунті, кг/га      
  Процент використання з грунту      
  Кількість поживних речовин (кг/га), які поглинаються рослинами з грунту 13.8 10.2 11.3
  Надійде з органічними добривами, (40 т/га для попередника, поживних речовин)      
  Процент використання з органічних добрив      
  Буде використано: з органічних добрив, кг/га      
  Всього з грунту та органічних добрив, кг/га 45,8 18,2 41,3
  Необхідно, щоб рослини засвоїли з мінеральних добрив, кг/га 69,7 17,6 53,2
  Процент використання поживних речовин з мінеральних добрив      
  Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га поживних речовин 90,6 25,5 63,8
  Форми мінеральних добрив, що вносяться Амячна селітра суперфосфат Хлористий калій
  Вміст діючої речовини в добриві, % 34,6    
  Норми туків у фізичній вазі, ц/га 261,8 127,5  

 

Система удобрення ярої пшениці, попередник цукровий буряк під який внесено органічні добрива

Прийом удобрення Строк Доза Кг/га Форма добрив Спосіб використання Машина
Основне 20,08 N-20 Р2О5-40 К2О-30 Хлористий амоній Суперфосфат Хлористий калій Розкідний РУМ-0,5
Рядкове 15,04 N-17 Р2О5-17 К2О-17 нітроамофос Рядковий CЗУ-3,6
Підживлення 1.     22,05   N-18 Р2О5-18 К2О-18 Кристалон Оприскування ОП-2000
2. 5,06 N-20 Сечовина
3. 25,06 N-20
Сума          
N          
Р2О5          
К2О          

 

Розрахунок норми елементів живлення на запланований урожай проводять за такою формолою:

де Д – доза добрив в кг діючої речовини,

В – винос елементів живлення на запланований урожай, кг/га;

П – доступні в грунті поживні речовини, кг/га

Кп – коефіцієнт вбирання поживних речовин з грунту, %

Кд – коефіцієнт використання речовин з добрив, %

3.4. Сівба.

3.4.1 Розрахунок норм висіву

Прийом Особливості проведення робіт Строк проведення робіт Матеріал, марка машини, обладнення
1.Повітряно- теплове обігрівання При температурі 38-40°C протягом 2-3 годин 1,04  
2.Протруєння   З 3-4 дня до сівби методом інкрустування 10,04 байтан універсал (2кг/т)

Проектована польова схожість насіння і динаміка густоти стояння рослин протягом вегетації

Норма висіву:

де К - норма висіву,млн схожих насінин на 1 га

У – густота рослин перед збиранням, шт/га;

ПП – посівна придатність, %

З0 – збереження рослин після сходів;

Пс – Польова схожість,%

Масові норми висіву:

=

де Н – норма висіву,кг/га

А – маса 1000 насінин,г.

ПП – посівна придатність насіння.

3.4.1 Підготовка насіння до сівби

Слід мати на увазі, що польова схожість її насіння частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби.

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і частотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.

Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно- теплове обігрівання при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання. Не пізніше як за 3-5 днів до сівби насіння протруюють за методом інкрустування для захисту від пліснявіння, твердої і летючої сажки, гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, борошнистої роси одним із таких протруйників: байтан універсал (2кг/т), бенлат (2-3кг/т), берет (3л/т), вінцит (2л/т), вітавакс (2-3кг/т), дерозал (1.5л/т), дивідент (2 л/т), колфуго (2-3 л/т), сумі-8 (1.5-2кг/т), фенорам-супер (2 кг/т), фундазол (2-3кг/т).

 

3.4.3 Строки,способи,глибина сівби

Сіяти пшеницю треба першою (одночасно з ярим житом) серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і стане добре оброблятись. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%.

Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими. В регіонах вітрової ерозії - стерньовими сівалками СЗС-9, СЗС-2.1. При сівбі вузькорядним та перехресним способами норму висіву збільшують на 10-15%. Норми висіву збільшують також на забур'янених поля, на бідних грунтах і в районах достатнього вологозабезпечення. Середні норми висіву в Поліссі 5,5-6,0 млн., в Лісостепу - 5-5.5, в Степу -4.5-5млн. схожих насінин на 1 га. Глибина сівби - 4-5см. В посушливих умовах та на легких грунтах - 6-7см.

Високі посівні якості насіння — основна умова одержання повноцінного урожаю. Дані науково-дослідних. установ і практика передових господарств свідчать, що за однакових умов агротехніки сівба добірним насінням забезпечує приріст врожаю на 20—30% і високу якість продукції.

 


Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 168 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Стоимость билета для взрослого (посадочное место) – 350 рублей. | Розділ 1. Біологічні особливості культури,можливості рекомендованих сортів. | Розділ 4.Технологічна карта вирощування культури |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Розділ 2. Оцінка умов господарства і постановка завдання| Догляд за посівами і засоби захисту від бур'янів, хвороб і шкідників.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.023 сек.)