Перспективи на майбутнє

На сьогоднішній день усе ще існують величезні відмінності між комп’ютерами й людським мозком. У мозку тисячу трильйонів синапсів, а його здатність до зберігання інформації в 10 мільйонів разів перевищує об’єм існуючих великих магнітних дисків. Швидкість роботи мозку в мільйон разів більше тієї, що планується для комп’ютерів у майбутньому десятилітті. За винятком обробки зорових образів, ми мало знаємо про те, як пов’язані між собою рівні нейронних мереж. Ми не розуміємо нейрофізіологічної основи навчання та пам’яті. Нейрон працює в аналоговому, а не в цифровому режимі; частота вихідних нейронних імпульсів безперервно змінюється. В ході ембріонального розвитку нервові клітини з’єднуються (шляхом виборчого зрощення) з певними типами клітин, однак у мозку немає точної схеми, якоївимагає комп’ютер. Нові знання про мозок, без сумніву, вплинуть на майбутнє проектування комп’ютерів, однак не слід недооцінювати відмінностійтруднощі.

Дослідження 90-х років ХХ ст. і подальші, швидше за все, дозволять скоротити розрив між людьми й розумними машинами. Паралельна обробка інформації призведе до більш гнучкого апаратногой програмного забезпечення та до більшої здатності навчатися на досвіді. У той же час роботи, що володіють сенсорними й руховими здібностями, стануть більш різноманітно взаємодіяти зі своїм оточенням. Їх механічні тіла будуть відрізнятися від наших біологічних тіл (навіть якщо андроїди будуть зовні схожі на людей). Те, чому вони навчаться дослідним шляхом, буде несхоже на те, чому вчимося ми, але в них із нами буде більше спільного, ніж у будь-яких попередніх штучних об’єктів. Як і в людей, у кожного робота будуть свої характерні історія та пам’ять.

У людей процес соціалізації відбувається багато років. У комп’ютерах обробка інформації відбувається швидко, але взаємодія з оточуючим середовищем займає значний час. Роботів можна було б частково соціалізувати, завантажуючи їх гігантською кількістю інформації, однак якщо праві критики формалістськогопідходу, то для їх участі в людській культурі й формах суспільного життя треба було б дуже довго активно взаємодіяти. Дрейфусуважає, що лише комп’ютерні системи, практично ідентичні людському мозку і наділені людськими мотивами, культурними цілями й тілесною формою, могли б повністю імітувати людський розум. Можливо, це занадто сильно сказано, але слова ці вказують і на важливість культури, і на важливість тіла, в людському розумінні йу будь-яких спробах відтворювати таке розуміння в машинах.

...

Свідомість являє собою центральну керуючу систему вищого рівня, яка фокусує увагу й вибірково активує пам’ять і програми дії. Самосвідомість уважається здатністю системи будувати символічне уявлення про себе саму. Володіючи такою само-співвідносної моделлю, керуюча система могла би порівнювати можливі дії з точки зору своїх власних цілей. Але я не думаю, що ідея само-співвіднесення передає суб’єктивну сутність самосвідомості. Ми не досить багато знаємо про такий дивовижний феномен, як людська особистість, однак малоймовірно, що його може відтворити штучний інтелект. Хоча людська свобода й обмежена генами тавихованням, її не можна не брати до уваги. Комп’ютери проектуються так, щоб бути передбачуваними й підкорятися правилам; в програми можна вводити випадкові параметри, але випадковість не прирівняти до вільного вибору. Творчість і новизна, притаманні людям, далеко перевершили все, чого вдалося досягти в комп’ютерній музиці й поезії, а людський досвід володіє багатьма речами, які важко навіть уявити в комп’ютерів.

Оскільки люди не лише розумні, але й здатні до творчості, вони можуть привносити в світ новизну, включаючи нові види комп’ютерів. Ми не знаємо, в яких напрямах можездійснюватися діяльністьу галузі штучного інтелекту, особливо якщо будуть використані аналогові комп’ютери або білкові компоненти. Може бути, що системи ШІ навчаться краще відтворюватий перевершувати різноманітні людські здібності під час виконання специфічних завдань, а це зробило б нам величезну допомогу, але лише за умови, що ми усвідомлюємо обмеження цих систем. Разом люди і комп’ютери зможуть робити такі речі, які будуть недосяжними ні тим, ні іншим окремо.

V. Висновки

При правильному використанні комп’ютери можуть сприяти реалізації кожної з перерахованих вище цінностей. Комп’ютери важливі для харчування і здоров’я, коли їх використовують в сільськогосподарських дослідженнях і плануванні, в медичних дослідженнях та управлінні лікарнями. Я припустив, що експертні системи можуть надавати допомогу при постановці медичних діагнозів, але не замінять судження лікарів.

Змістовний праця доступна конструкторам і програмістам комп’ютерів (в основному чоловікам), а також усім, хто творчо використовує комп’ютери на своєму робочому місці. Однак уведення даних (виконується, головним чином, жінками) – це зазвичай нудна діяльність. Автоматизація змінює структуру зайнятості, але загальна втрата робочих місць, судячи з усього, не така вже й велика. Ми бачили, що на деяких заводах автоматизація призвела до того, що робітники декваліфікувалися,а профспілки втратили свою колишню роль, однак на інших і в робітників, і у профспілок є свій голос у прийнятті рішень, пов’язаних із роботою.

Безсумнівно, багато людей знаходять у роботі з комп’ютерами особисте самоствердження. Деяких із них ця робота так захоплює, що страждають їх людські відносини або спектр їх досвіду настільки звужується, що будь-яка проблема не здається їм значною, якщо її не можна вирішити на комп’ютері. Я говорив, що деякі види використання приватної інформації в комп’ютеризованих банках даних являють собою втручання в особисте життя, яке слід захищати в ім’я індивідуальної незалежності та важливості міжособистісних відносин. Я доводив, що штучний інтелект не загрожує людському достоїнству, якщо тільки ми не починаємо вважати самих себе всього лише системами для переробки інформації та маніпулювання символами. Я захищав уявлення про тілесну, соціальну й відповідальну природу людської особистості й людської свідомості, які вступаютьу різке протиріччя з формалістськими ідеями деяких учених, які досліджують проблему ШІ.

Соціальна справедливість вимагає піклуватися про скорочення розриву між інформаційно бідними та інформаційно багатими, оскільки інформація стає джерелом влади. Треба прагнути до того, щоб забезпечити безкоштовний або дешевий доступ до комп’ютерів, комунікаційних каналів і баз даних у школах, будинках, бібліотеках та суспільних організаціях. Доступу жінок до роботи, що вимагає комп’ютерних знань, перешкоджали й культурні упередження, й дискримінація. Всесвітнє панування транснаціональних корпорацій у системах інформації та комунікацій обмежує можливості країн «третього світу» досягати власних цілей розвитку.

... Комп’ютери не загрожують сталому розвитку, оскільки їх виробництво й застосування не вимагають значних витрат матеріалів або енергії. Крім того, вони допомагають досягти більшої ефективності в інших системах, наприклад, при комп’ютерному управлінні автомобільними двигунами, вітросиловими установками, гідроелектрогенераторами або промисловими процесами. Інспекційні супутники використовуються, щоб спостерігати за станом сільськогосподарських і природних ресурсів.

Захист навколишнього середовища не наражається на небезпеку, так як виробництво й застосування комп’ютерів не викликають забруднень, якщо обачливо підходити до того, щоб видаляти отруйні відходи виробництва електронного обладнання. У позитивному плані комп’ютерні моделі покращують наше розуміння екосистем, а комп’ютеризовані прилади допомагають відслідковувати промислові забруднення.

Таким чином, як і з багатьма іншими технологіями, потенційні результати використання комп’ютерів дуже неоднозначні; наслідки їх для людства та навколишнього середовища залежать від рішень, прийнятих тоді, коли їх проектують і впроваджують. Для вибору можливостей, де б пріоритетом були людські та екологічні цінності, необхідно замислюватися над цілями людського життя, а це вимагає мудрості, яка виходить за межі технічних знань. Слова
Т. С. Еліота нагадують нам, що однієї інформації недостатньо:

Де життя, що ми розтратили, коли жили?

Де мудрість, що втратили, коли ми вчились?

Немає знань, є інформація одна.

(Пер. М. Трауберг)

Дата добавления: 2015-09-06