сторінка 40

Сегментація – гетерономна (неоднакова). Сегменти зростаються, насамперед передні сегменти тіла, з яких утворюється голова. Решта тіла, тулуб, залишився сегментований і в більшості диференціювався на два відділи – груди і черевце, які складаються з різної кількості сегментів. В ракоподібних грудні сегменти зрослися з головою, в результаті чого утворилися несегментовані головогруди, а сегментація черевця збереглася. У павуків злилися і черевні сегменти; їх тіло складається з несегментованих головогрудей і черевця. У кліщів зростаються всі сегменти в одне тіло без поділів на відділи. Отже, сегменти тіла мають різну будову і виконують різні функції.

Хітин – азотовмісний полісахарид.

Метанефридії (грец. meta — між, після, через, nephridion — зменшене від грец. nephros — нирка) — метамерно розташовані видільні органи безхребетних, головним чином, у кільчастих червів. Розвиваються з ектодерми або мезодермальних нефробластів. Метанефридії — трубчасті канали, які відкриваються одним кінцем (війчастою лійкою або нефростомом) у вторинну порожнину тіла (целом) попереднього сегмента, іншим (видільною порою) — назовні.

Фасеточні очі — складні очі, що складаються з окремих дрібних вічок — фасеток.

Максили- дві (рідше за одна) пари нижніх, або задніх, щелеп у членистоногих.

Мандібули- пара верхніх, або передніх, щелеп у членистоногих.

Хеліцери — перша пара головних кінцівок у хеліцерових, використовується як щелепи для захоплення та розривання здобичі. Складається з 2—3 члеників та часто закінчуються клешнею (примітивні хеліцерові). Хеліцери гомологічні антенам ракоподібних.

Педипальпи (від лат. pes, родовий відмінок pedis — нога та palpus — щупальце), ногощупальця — друга пара членистих ротових кінцівок головогрудей ухеліцерових.

У більшості основний членик педипальп (кокса) володіє жувальним щелепним відростком, бере участь у перетиранні їжі; інші членики утворюють масивні клешні (мечехвости, скорпіони, псевдоскорпіони), рухливий кіготь (фріни), подібні ходильним ногам, але виконують дотикову функцію (сольпуги), щупальцеподібні або з кігтем на кінці та шипами на члениках (сінокосці, деякі кліщі).

Змі́шана порожни́на ті́ла або міксоце́ль (маловживаний термін гомоцель) — це тип порожнини тіла у членистоногих, який представлений системою лакунарних або щілиноподібних порожнин між внутрішніми органами, що не має власної клітинної вистилки. Під час ембріонального розвитку в членистногих, як і в кільчастих червів, закладаються парні целомічні мішки, що мають метамернубудову. Пізніше стінки целомічних мішків руйнуються, розпадаючись на окремі клітини, а целомічні порожнини зливаються із залишками первинної порожнини тіла, утворюючи міксоцель. Ізмезодермальних клітин стінок целомічних мішків згодом утворюються мускулатура, клітини крові, жирове тіло та інші мезодермальні структури. У міксоцелі циркулює рідина, що зветьсягемолімфою. Вона є одночасно і порожнинною рідиною, і кров'ю

Зелені залози-подібні до метанефридій, які мають вигляд пухирців з вивідними канальцями, що відкриваються назовні поблизу основи довгих вусиків.

Мальпігієві судини — видільні та осморегулюючі органи у павукоподібних, багатоніжок та комах.

Мальпігієві судини — трубчасті канальці, що є сліпими виростами кишечника на межі між середньою і задньою кишкою. У павукоподібних виникають з ентодерми середньої кишки, у багатоніжок та комах — з ектодерми задньої кишки. Утворені клітинами, апікальна частина плазматичної мембрани яких має численні мікроворсинки (щіткова облямівка), для базальної частини плазматичної мембрани характерна складчастість. Мускулатура стінок мальпігієвих судин забезпечує їхнє скорочення.

незамкнена кровоносна система-це кровоносна система, в якій кров рухається по судинах, і виливається в порожнині тіла.

Гемолімфа — зелена або безколірна рідина, що циркулює в судинах та міжклітинних порожнинах тіла багатьох безхребетних (членистоногі, оніхофори, молюски та ін.), які мають незамкненукровоносну систему.

Гемолімфа виконує ті ж функції, що кров та лімфа у тварин із замкненою кровоносною системою: транспорт кисню та вуглекислого газу (у комах майже не бере участі в транспорті газів через розвиток системи трахей), поживних речовин та продуктів виділення, функції захисту організма, осморегуляції та ін. Часто має дихальні пігменти (гемоглобіни та гемоціаніни). До складу гемолімфи входять також і клітинні елементи: амебоцити, екскреторні клітини, рідше еритроцити. В гемолімфі деяких комах присутні сильнодіючі отрути (наприклад, кантаридин у наривників, синильна кислотау пістрянок), що робить їх неїстівними.

Дихальця (стигми), зовнішні дихальні отвори легких або трахеї у комах і павуків. Через дихальця повітря проникає в крупні трахейне стовбури. У багатьох дорослих комах з неповним перетворенням 10 пар дихальця - 2 пари грудних і 8 пар черевних. Нерідко число дихальця скорочується. У багатьох живучих у воді личинок розвивається тільки одна пара дихальця (задня), а у деяких паразитичних комах дихальця не розвиваються. При великому числі дихальця повітря входить через одні дихальця (зазвичай передні), а виходить через інші.

Трахеї-повітроносні дихальні трубочки у деяких безхребетних. У наземних членистоногих відкриваються назовні дихальця; підходять до всіх тканин організму, забезпечуючи надходження в них кисню і вихід вуглекислого газу без участі кровоносної системи.

Імаго — доросла (статевозріла) стадія індивідуального розвитку комах та деяких інших членистоногих. На даній стадії членистоногі розмножуються (інколи ще й розселяються), як правило не линяють і не ростуть. Для імаго більшості вищих комах, на відміну від попередніх стадій, характерним є повний розвиток крил та статевої системи. У комах з повним перетворенням (лускокрилих, твердокрилих та інших) імаго розвивається з лялечки. У комах з неповним перетворенням (прямокрилих, рівнокрилих та інших) стадія лялечки відсутня. Їхня личинка — німфа після ряду линьок перетворюється безпосередньо на імаго. Тривалість цієї стадії коливається від кількох годин (деякі одноденки) до кількох років

Метаморфози, глибоке перетворення форми або структури протягом розвитку різних організмів, у процесі якого личинка перетворюється на дорослу особину, наприклад, перетворення гусені на метелика або пуголовка в жабу. Іноді це перетворення відбувається поступово, а спосіб життя ранніх стадій та імаго залишається подібним, наприклад як у коників, - в цьому випадку говорять про неповному метаморфозі. Повний метаморфоз включає більш виражені стадії - стадію личинки, лялечки та імаго (дорослої особини)..

.

Надкрила-це крила для захисту тонких задніх крил, які в спокої сховані під ними у тведокрилих.

Ентомоло́гія -наука, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та ракоподібні

Загальна ентомологія досліджує будову тіла та життєдіяльність комах, їх індивідуальний розвиток та еволюцію, різноманітність форм, розподіл за екосистемами в часі іпросторі, взаємодії з довкіллям.

Прикладна ентомологія досліджує комах, які пошкоджують рослини, продукти рослинництва, лісові породи, а також збудників хвороб людини, тварин і рослин, або ж комах, що виконують корисну для людини функцію.

Перламутровий шар-

Устя-верхній отвір в губок.

Мантія-це складка покривівщо вкриває все тіломолюска або його частину.

Матнійна порожнина-це проміжок між мантією і тулубом у молюсків.Мантійна порожнина сполучена отворами з навколишнім середовищем. В ній розташовані органи дихання; у мантійну порожнину відкриваються анальний, сечовидільний, та статевий отвори.

Бісус -пучок шовковистих ниток, продукт виділення бісусової залози біля основи ноги багатьох пластинозябрових молюсків. Така бісусна залоза є, наприклад, у мідії, дрейсени тощо.

Виділяється у вигляді тягучих ниток, що швидко твердіють у воді. За допомогою бісуса молюски прикріплюються по підводних предметів, а личинкипрісноводних видів (глохідії) — до тіла риб, на яких відбувається їхній розвиток.

Біофільтратори- водні організми, спосіб живлення яких – це відціджування з води харчової маси

Радула — кутикулярний покрив глоткового виросту або язику деяких молюсків. На нижній поверхні глотки у більшості молюсків знаходиться виріст, утворений м'язами та хрящем або самими м'язами. Позаду нього є заглиблення — радулярна сумка, в якій знаходяться клітини епітелію, що виділяють речовину, з якої утворюється кутикула певної будови.

За допомогою радули молюски можуть зішкрібати органічні частинки з твердих субстратів та подрібнювати їх.

Двокамерне серце-це серце яке складається з передсердя і шлуночка

Трикамерне серце-це серце з двома передсердями і одним шлуночком.

Глохідія — це мікроскопічна личинкова стадія крупних прісноводних двостулкових молюсків

Дата добавления: 2015-09-06